Справа № 645/311/16-к
Провадження № 1/645/3/25
06 жовтня 2025 р. м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_5 ,
підсудного - ОСОБА_6 ,
захисника підсудного - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, раніше не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , -,
у вчиненні злочину, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України, -
У провадженні Немишлянського районного суду м. Харкова знаходиться вищевказана кримінальна справа.
У судовому засіданні захисник підсудного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 заявила клопотання прозакриття кримінальної справи та звільнення її підзахисного від кримінальної відповідальності, у зв'язку з закінченням строків давності. Письмове клопотання долучено до справи.
Підсудний ОСОБА_6 погодився із клопотання захисника про закриття кримінальної справи та звільнення його від кримінальної відповідальності та зазначив, що розуміє наслідки закриття провадження і що закриття провадження з цих підстав не є реабілітуючим.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечувала.
За результатом розгляду клопотання суд вважає необхідним зазначити наступне.
Згідно з обвинувальним висновком у даній справі, ОСОБА_6 мешкав в двокімнатній комунальній квартирі АДРЕСА_2 з дружиною ОСОБА_8 та тещою ОСОБА_9 , в серпні 2007 року померла сестра ОСОБА_9 - ОСОБА_10 , у зв'язку з чим відкрилася спадщина на частину будинку по АДРЕСА_3 , в якому мешкав цивільний чоловік померлої ОСОБА_10 , - громадянин ОСОБА_11 , 1938 року народження. Між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 з приводу спадщини померлої - частини приватного будинку по АДРЕСА_3 виник цивільно - правовий спір, який вирішувався Фрунзенським районним судом м.Харкова. Будучи заінтересованим в покращенні житлових умов, вирішення спору на користь своєї тещі ОСОБА_9 , ОСОБА_6 почав їй у цьому сприяти, для чого уклав договір з адвокатом про представництво інтересів ОСОБА_9 в суді та сплатив його послуги, також ОСОБА_6 відвідував судові засідання та був обізнаний про хід та обставини вирішення спору, при цьому на його думку, в ході розгляду цивільної справи, позивач ОСОБА_11 повідомляв суду неправдиві свідчення і вів себе недобросовісно, чинив неправомірний вплив на свідків. Маючи намір домогтися вирішення спору на користь ОСОБА_9 , а також з метою залякати ОСОБА_11 , 21 квітня 2008 року, орієнтовно о третій годині, проник на територію домоволодіння ОСОБА_11 по АДРЕСА_3 , де став стукати у вхідні двері, намагаючись проникнути в домоволодіння, однак, оскільки ОСОБА_11 став кликати на допомогу і викликав міліцію, ОСОБА_6 втік з місця події. 27 червня 2008 року, о третій годині, діючи з тих самих мотивів - домогтися вирішення спору на користь ОСОБА_9 і отримати можливість покращити свої житлові умови, тобто з корисливих мотивів, ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проник у двір домоволодіння по АДРЕСА_3 , з метою умисного вбивства ОСОБА_11 , реалізуючи свій умисел, ОСОБА_6 підібраною у дворі сапою, розбив скло веранди будинку і потрапив в середину, де зустрів ОСОБА_11 , який прокинувся від шуму. З метою умисного протиправного спричинення смерті ОСОБА_11 , принесеним з собою ножом, ОСОБА_6 наніс йому удар в область живота, а коли потерпілий, бажаючи втекти, направився до вхідних дверей, наздогнав його, і став наносити чисельні удари ножом в грудну клітину підпахвову і підключичну області, в область кінцівок, а також дві глибокі рани поверхні правої бокової поверхні шиї. Зазначеними діями ОСОБА_6 , направленими на позбавлення життя ОСОБА_11 , потерпілому були причинені не менше 21го тілесних пошкоджень, серед яких: - грудної клітини - колото -різана рана правої підключичної області, проникаюча в плевральну область з пошкодженням верхньої долі правої легені, колото - різана рана грудної клітини в підпахвову область з пошкодженням (роздробленням) 7-го ребра, проникаюча в плевральну область з пораненням нижньої долі лівої легені, численні непроникаючі колото - різані рани спини з різними напрямками длинника і формою ран, проникаючі колото - різані рани лівої частини грудної клітини в нижньому куті лопатки з пошкодженням легені; - живота - колото -різана рана передньої черевної стінки ліворуч, проникаюча в черевну порожнину з пораненням сальника і внутрішньочеревним крововиливом; - кінцівок - колото-різані рани зовнішньої поверхні правого плечового суглобу, лівого плеча, вертикальна подряпина внутрішньої поверхні лівого передпліччя; - шиї - глибокі паралельно розташовані рани правої бокової поверхні шиї з пошкодженням м'язів, судин шиї, глотки, кореня язика. По ступеню тяжкості різані рани шиї з пошкодженням крупних сосудів, гортані та глотки, а також всі проникаючі поранення грудної клітини і черевної порожнини є тяжкими тілесними пошкодженнями небезпечними для життя в момент завдання. Внаслідок завдання колото-різаних і різаних ран у потерпілого мала місце значна зовнішня і внутрішня кровотеча, що призвело до розвитку гострої крововтрати (геморрагічний шок), що стало причиною смерті ОСОБА_11 , яка настала через 1-3 хвилини після завдання зазначених тілесних ушкоджень. Цими своїми діями ОСОБА_6 реалізував свій умисел на протиправне спричинення смерті іншій людині і скоїв умисне вбивство ОСОБА_11 з корисливих мотивів, після чого з місця злочину зник.
Дії ОСОБА_6 органом досудового слідства кваліфіковані за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі з корисливих мотивів.
Вищевказана справа розглядається за нормами КПК України в редакції 1960 року.
Відповідно до положень ст. 7-1 КПК України (1960 року) провадження в кримінальній справі може бути закрито судом у зв'язку із закінченням строків давності.
Згідно з ч. 2 ст. 11-1 КПК України (1960 року) суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 49 Кримінального кодексу України, закриває кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.
За положеннями ст. 12 КПК України (1960 року) при вирішенні питання про закриття кримінальної справи відповідно до статей 7, 7-1, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 цього Кодексу суд зобов'язаний з'ясувати думку потерпілого і в разі закриття справи повідомити про це потерпілого та його представника. Потерпілий або його представник можуть оскаржити рішення про закриття справи в апеляційному порядку.
Потерпілий ОСОБА_12 16.09.2024 року подав заяву про розгляд справи за його відсутності і в подальшому на неодноразові виклики суду не з'являвся.
Положеннями ст.49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строком давності є передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч.1 ст.49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (чч.2-4 ст.49 КК).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода підсудного на таке звільнення від кримінальної відповідальності .
Давність, згідно з ч.5 ст.49 ККУкраїни, не застосовується у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України (стст.109-1141 КК), проти миру та безпеки людства (стст.437-439 і ч.1 ст.442 КК).
Підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.49 КК визнається благополучне закінчення певних строків давності з дня вчинення злочину і до набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа засуджена за вчинений нею злочин певної тяжкості.
Початком перебігу строку давності є день, коли злочин був вчинений.
Порядок обчислення перебігу строків, передбачений нормами гл.7 «Строки і судові витрати» Кримінально-процесуального кодексу України 1960 р.
За нормами процесуального законодавства звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим. Визнання підсудним своєї вини у вчиненні злочину, як обов'язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено. Як і не передбачено можливості суду відмовити у задоволенні відповідного клопотання лише з тих підстав, що проти цього заперечує потерпілий.
Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) - досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею (за Кримінально-процесуальним кодексом 1960 р.), судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.
Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст.49 КК, та за згодою підсудного постановою закриває кримінальне провадження та звільняє підсудного від кримінальної відповідальності.
У тому разі, коли підсудний заперечує проти застосування строків давності щодо нього, суд постановляє вирок, призначає винній особі покарання та на підставі ст.49, ч.5 ст.74 КК звільняє її від покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 є особливо тяжким злочином.
Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років (ч. 2 ст. 49 КПК).
Відомостей про ухилення ОСОБА_6 від слідства та суду матеріали справи не містять.
Таким чином, на час постановлення даної ухвали минуло понад п'ятнадцять років з дня вчинення злочину, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України (подія від 27.06.2008 року).
Згідно з п. п. 1, 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звільнення особи від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування відносно особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Згідно з ч. 1 ст. 282 КПК (1960 року), якщо під час судового розгляду справи будуть установлені підставі для закриття справи, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 статті 6 і статтями 7, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 цього Кодексу, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду і висновок прокурора, своєю мотивованою ухвалою, а суддя - постановою, закриває справу.
При цьому, суд звертає увагу, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 49 КК України є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо (Постанова ВС від 29.07.2021 року, справа № 552/5595/18).
Окрім того, у результаті закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально-караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов'язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння (Постанова ВС від 18.02.2025, справа № 712/8174/23).
Судом підсудному ОСОБА_6 було роз'яснено наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, передбачених ст. 49 КК України.
Таким чином, у судовому засіданні не встановлені обставин, які б виключали звільнення підсудного ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно останнього, в зв'язку із закінченням строків давності.
Питання про судові витрати суд вирішує з додержанням правил
статті 93 КПК (1960 року). Оскільки даною нормою встановлено покладення судових витрат лише на засудженого, то судові витрати в цій справі належить віднести на рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 7-1, 11-1, 273, 282 КПК України (1960 р.), ст.49 КК України, суд,-
Звільнити підсудного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальну справу закрити на підставі ст.ст. 7-1, 11-1, 282 КПК України (1960 року).
Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд - скасувати.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Немишлянський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_13