03 жовтня 2025 року м. Рівне №460/14082/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доІНФОРМАЦІЯ_1
про зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправною відмови, яка оформлена у формі листа від 20.05.2025 №01/3/3224 у виключенні ОСОБА_1 , 1985 року народження, з військового обліку; зобов'язання виключити з військового обліку ОСОБА_1 , 1985 року народження, з внесенням запису про виключення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до військово-облікового документа - Тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 20.07.2012 року, його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі Протоколу ВЛК №4 від 07.02.2002 року за ст. 18 «в» наказу МОУ №207-99.
З метою перевірки актуальних даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг" (далі - Реєстр), він зареєструвався в додатку "Резерв+". Відповідно до електронного військово-облікового документу в додатку "Резерв+" (сформованого 09.07.2024) побачив, що він перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 (Гоща) та має статус - «військовозобов'язаний», у графі підставі зняття/виключення вказано - «інше». В подальшому, відповідно до електронного військово-облікового документу в додатку "Резерв+" (сформованого 10.02.2025) інформація щодо виключення з військового обліку уже була відсутня.
У зв'язку з наявністю суттєвих розбіжностей між Реєстром та військово-обліковим документом, оскільки запис про непридатність за 2012 рік не внесено до вказаного реєстру він звернувся із відповідною заявою від 06.05.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Однак, листом від 20.05.2025 №01/3/3224 Відповідач фактично відмовив у задоволенні вказаної заяви та повідомив, що ОСОБА_1 нібито не було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, а лише знято з військового обліку призовників та передано на військовий облік військовозобов'язаних.
Вважає такі дії та рішення відповідача, оформлені у вигляді листа незаконними а просить зобов'язати відповідача виключити його з військового обліку з внесенням запису про виключення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг".
Ухвалою від 03.10.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 в особі Третього відділу прийнято до розгляду. Відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №460/14082/25. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив розгляд справи проводити без його участі на основі наявних матеріалів. Надав пояснення, відповідно до яких позивача не визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, оскільки ст.18 Наказу МОУ №207 від 12.07.1999 р. «Про внесення змін та доповнень до наказу МОУ від 04.01.1994 №2» це розлади особистості з компенсацією особистісних реакцій, для рядового складу військовозобов'язані є непридатні до військової служби в мирний час, обмежено придатні у воєнний час. Вказує, що на сьогодення даний наказ втратив чинність на підставі Наказу МОУ №402 від 14.08.2008 р.
Згідно з вимогами частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до військово-облікового документа - Тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 20.07.2012 року, ОСОБА_1 , 1985 року народження, визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі Протоколу ВЛК №4 від 07.02.2002 року за ст. 18 «в» наказу МОУ №207-99.
Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень даного Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» передбачено, що військово-обліковий документ, що визначає належність його власника до військового обов'язку, виданий до дня набрання чинності цим Законом, є чинним та не потребує обов'язкової заміни у випадку (з підстав) затвердження органом державної влади нової форми військово-облікового документа.
З метою перевірки актуальності даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг" (далі - Реєстр) ОСОБА_1 зареєструвався в додатку "Резерв+". Відповідно до електронного військово-облікового документу в такому застосунку, сформованого 09.07.2024, позивачем було з'ясовано про його перебування на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 (Гоща) та наявності статусу - «військовозобов'язаний», у графі підставі зняття/виключення вказано - «інше». Відповідно до електронного військово-облікового документу в додатку "Резерв+", сформованого 10.02.2025, інформація щодо виключення з військового обліку вже була відсутня.
У зв'язку з наявністю суттєвих розбіжностей між Реєстром та військово-обліковим документом, оскільки запис про непридатність із виключенням з військового обліку за 2012 рік не внесено до вказаного реєстру, позивач звернувся із відповідною заявою від 06.05.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Листом від 20.05.2025 №01/3/3224 відповідач відмовив у задоволенні вказаної заяви та повідомив, що ОСОБА_1 не було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, а лише знято з військового обліку призовників та передано на військовий облік військовозобов'язаних.
Після отримання вказаного листа, та зважаючи на те, що усі підтверджуючі документи, видані медичною установою і зокрема протокол ВЛК №4 від 07.02.2002, на підставі яких ІНФОРМАЦІЯ_2 було визнано ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, представником позивача було подано до відповідача адвокатський запит №03/06 від 12.06.2025 щодо надання копій документів.
У відповіді на адвокатський запит від 18.06.2025 № 01/3/3763 відповідач повідомив, що у його розпорядженні відсутні документи, які були підставою для видачі вищевказаного Тимчасового посвідчення, зокрема, протокол ВЛК №4 від 07.02.2002, на підставі яких ІНФОРМАЦІЯ_2 було визнано ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, у зв'язку із закінченням терміну їх зберігання. Однак, на противагу своєму попередньому листу (№01/3/3224 від 20.05.2025), підтвердив, що протоколом №4 від 07.02.2002 ОСОБА_1 було визнано саме непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Вважаючи протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка оформлена у формі листа від 20.05.2025 №01/3/3224, у виключенні з військового обліку ОСОБА_1 , 1985 року народження, з внесенням запису про виключення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг», останній звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначені в Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 16 березня 2017 року N 1951-VIII (далі Закон N 1951-VIII).
Статтею 1 Закону N 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Так, ч. 1 ст. 5 Закону N 1951-VIII передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону N 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 9 Закону N 1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
28.03.2022 відповідно до статті 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" та з метою встановлення процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів Міністерство оборони України видало наказ N 94 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів встановлено Порядком ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 N 94 (далі Порядок N 94.
Згідно із пунктами 2-4, 6 розділу І Порядку N 94, реєстр - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: - ведення військового обліку громадян України; - забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом в мирний час та в особливий період; - інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Пунктом 9 розділу III Порядку N 94, передбачено, що виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
У відповідності до п. 12 Порядку N 94, отримання призовником, військовозобов'язаним та резервістом інформації про своє включення (не включення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, здійснюється після особистого звернення та письмового запиту (в якому вказується прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує особу, яка подає запит) до органу ведення Реєстру або в електронному вигляді через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації.
Письмовий запит задовольняється протягом десяти календарних днів з дня його надходження.
Згідно з п. 2 розділу IV Поряду N 94, актуалізація (внесення змін) відомостей Реєстру здійснюється: в електронному режимі - шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи; у ручному режимі - шляхом внесення призначеною відповідальною особою за ведення Реєстру відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку.
Відповідно до п. 8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року N 559 (далі Порядок N 559), військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності): 1) прізвище; 2) власне ім'я (усі власні імена); 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); 6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку; 8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов'язаних та резервістів; 9) військове звання (для військовозобов'язаних та резервістів); 10) військово-облікова спеціальність; 11) відомості про виконання військового обов'язку (категорія обліку); 12) відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку); 13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення; 14) адреса місця проживання; 15) номери засобів зв'язку; 16) адреси електронної пошти (за наявності); 17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов'язаним та резервістом; 18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.
Згідно з абз. 5 п. 7 Порядку N 559, у разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.
Пунктом 4 Порядку N 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов'язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов'язаними.
Як вже було зазначено вище, 07.02.2002 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 позивача визнано непридатним до військової служби за ст. 18 «в» наказу Міністерства оборони України №207-99, про що внесено запис у тимчасове посвідчення № НОМЕР_1 від 20.07.2012.
У відповідності до вищенаведених приписів Порядку N 94 та Порядку N 559 ОСОБА_1 звернувся до відповідача щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 з внесенням запису про виключення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг», останній звернувся до суду з позовом.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції та обов'язків якого належить внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, після отримання від позивача заяви та підтверджуючих документів щодо непридатності до військової служби, повинен був внести відповідні зміни до Реєстру.
Як визначено пунктом 9 Порядку N 94 та пунктом 4 Порядку N 559 виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру військовозобов'язаних, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
У разі невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку у паперовій формі або в електронній формі.
Таким чином, з аналізу положень Порядку N 94 та Порядку N 559 вбачається, що у разі виявлення розбіжностей у військово-облікових документах з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, така особа повинна звернутися до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку із відповідною заявою та всіма необхідними документами, або у паперовій формі або в електронній формі.
Отже, ані Порядком N 94, ані Порядком N 559 не передбачено вимоги повторного проходження військово-лікарської комісії задля перегляду придатності до військової служби, яка раніше була встановлена відповідною ВЛК.
З огляду на вищевикладене, судом встановлено неправомірну відмову відповідача, яка оформлена у формі листа від 20.05.2025 №01/3/3224, у виключенні ОСОБА_1 з військового обліку.
У свою чергу, відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, підлягають виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
За таких обставин, у зв'язку з визнанням військово-лікарською комісією ОСОБА_1 в 2002 році непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, позивач підлягав виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону N 2232-XII.
За висновками Європейського Суду з прав людини, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005, заява №38722/02).
Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Положення Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, що були прийняті 11.03.1980 Комітетом Міністрів, передбачають, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Крім того, щодо дискреційних повноважень, Верховний Суд зазначав, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Наведені висновки викладені у постанові Верховного Суду, зокрема, від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17.
Згідно ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Велика Палата Верховного Суду, зокрема у постановах від 15 квітня 2021 року у справі №9901/104/20, від 01 вересня 2022 року у справі №990/46/22, від 31 серпня 2023 року у справі №990/75/23 та від 14 березня 2024 року у справі №240/25193/23, неодноразово наголошувала, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Тобто бездіяльність суб'єкта владних повноважень є такою, що порушує права та інтереси особи в тому разі, якщо такий суб'єкт повинен був вчинити, але не вчинив певних дій на реалізацію покладеної на нього компетенції.
Така бездіяльна форма поведінки щодо неприйняття рішення, невчинення певних дій не здійснюється суб'єктом владних повноважень всупереч установленого законодавчим актом обов'язку взагалі чи протягом установленого строку.
У постанові від 13 грудня 2019 року у справі №826/7889/16 Верховний Суд зазначив, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного факту несвоєчасного виконання обов'язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.
Самі по собі строки, установлені правовою нормою для прийняття зобов'язаним суб'єктом рішення (вчинення певної дії/дій), поза зв'язком із конкретною правовою ситуацією, сукупністю фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набуває (може набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.
Аналогічний підхід застосовано у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі №П/9901/137/18, від 27 лютого 2020 року у справі №800/304/17 та від 30 травня 2024 року у справі №9901/506/21.
Відповідач після отримання заяви позивача зобов'язаний був протягом п'яти днів привести у відповідність відомості в реєстрі "Оберіг" із відомостями, що зазначені у військово-обліковому документі (тимчасове посвідчення) № НОМЕР_1 , а також вчинити дії щодо виключення позивача з військового обліку як такого, що за рішенням ВЛК визнаний непридатним до військової служби. Однак, відповідачем безпідставно допущено неправомірні дії, а саме: - відмови у внесенні запису про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг".
В світлі викладеного вище, суд вважає належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з військового обліку ОСОБА_1 , 1985 року народження, з внесенням запису про виключення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг».
Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд також враховує, встановлений ст. 3 Конституції України, а також ст. 6 КАС України, принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.
За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 , що оформлена листом від 20.05.2025 №01/3/3224, у виключенні ОСОБА_1 , 1985 року народження, з військового обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з військового обліку ОСОБА_1 , 1985 року народження, з внесенням запису про виключення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг».
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Повний текст рішення складений 03.10.2025.
Суддя Олег ГРЕСЬКО