03 жовтня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/7808/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо неприйняття рішення комісією за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч. 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», поданої ним особисто 28.11.2024;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.11.2024 року червня 2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч. 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти за наслідком розгляду цієї заяви рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні, оформлене у вигляді довідки із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6, або повідомлення про відмову у наданні відстрочки за формою, визначеною у додатку 7 до Постанови КМУ № 560 від 16.05.2024;
визнати протиправною діяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо призову на військову службу та призначенні у складі команд і направленні у розпорядження командиру в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 за №104 від 09.03.2025 “Про призов військовозобов'язаних на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації» в частині відправки до складу команд 09 березня 2025 року ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 за № 106 від 10.03.2025 “Про призов військовозобов'язаних на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації» в частині призову по мобілізації 10 березня 2025 року та направленні у розпорядження командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 .
Під час розгляду справи суд
ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ), діючи через представника, адвоката, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_3 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою від 25.07.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.
Ухвалою від 08.08.2025 визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом; поновлено ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду з позовом у справі №440/7808/25; продовжено розгляд справи в письмовому провадженні.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначала, що 28.11.2024 відповідачем не було розглянуто заяву позивача на відстрочку від мобілізації, а Позивачем не отримано жодної відповіді про результати розгляду такої заяви (станом на момент затримання позивача та доставки його до відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 09.03.2025 - інформація про результати розгляду направленої позивачем заяви на відстрочку - відсутня). 09.03.2025 позивач всупереч його волі був примусово мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_3 та направлений до в/ч НОМЕР_1 для несення військової служби.
Представник позивача вказувала, що позивач засобами поштового зв'язку завчасно подав заяву встановленого зразка разом з документами, які підтверджують його право на відстрочку, до ІНФОРМАЦІЯ_2 спочатку 28.11.2024, а згодом наступну - 09.03.2025, діючи через свого адвоката.
При цьому представник вказувала на пункт 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. №560, згідно якого до ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Тому представник позивача наполягала на незаконності дій та рішень, пов'язаних з мобілізацією позивача, стверджуючи про порушення процедури розгляду заяви про відстрочку, як наслідок - на порушення процедури проходження ВЛК та мобілізації в цілому.
Відповідач проти позову заперечував.
19.06.2025 до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача зазначила, що заява про отримання довідки про відстрочку ОСОБА_1 у відповідності до п.13 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з моменту отримання її отримання була розглянута та повідомлення про наслідки розгляду заяви були направлені останньому листом від 17 березня 2025 року за вих.№.11/1499.
Отже, на думку представника відповідача, на момент призову позивача на військову службу не було жодних підстав, які б свідчили про наявність обставин для реалізації права на відстрочку.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Обставини справи, встановлені судом
28.11.2024 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 було направлено рекомендованим листом з описом вкладення заяву на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації /а.с. 18/ разом з пакетом документів.
Зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення підтверджується факт отримання заяви про відстрочку уповноваженою особою відповідача 28.11.2024 /а.с. 20/.
Описом вкладення до поштового відправлення АТ «Укрпошта» №3963180013494 від 28.11.2024 підтверджено, що до заяви від 28.11.2024 про надання відстрочки додано:
копію паспорта ОСОБА_1 ;
копію ідентифікаційного кода ОСОБА_1 ;
копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 ;
копію пенсійного посвідчення ОСОБА_3 ;
копію тимчасового посвідчення;
копію витягу з ЄДРПВР /а.с. 19/.
Докази розгляду заяви від 28.11.2024 про надання ОСОБА_1 відстрочки матеріали справи не містять.
Пояснень щодо розгляду, про причини нерозгляду, заперечень про факт отримання заяви ОСОБА_1 про відстрочку від 28.11.2024 року відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_4 не надав суду.
09.03.2025 ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що визнається сторонами.
09.03.2025 представник ОСОБА_1 подала засобами поштового зв'язку заяву про надання відстрочки в інтересах позивача /а.с. 22, 23/, до якої згідно опису вкладення поштового відправлення додано копії:
паспорта ОСОБА_1 ;
ідентифікаційного кода ОСОБА_1 ;
свідоцтва про народження ОСОБА_1 ;
пенсійного посвідчення ОСОБА_3 ;
довідки МСЕК ОСОБА_3 ;.
документів на підтвердження повноважень представника /а.с. 23/.
На підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 за №104 від 09.03.2025 року "Про призов військовозобов'язаних на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації" /а.с. 25/ та наказу № 106 від 10.03.2025 "Про призов військовозобов'язаних на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації" /а.с. 26/ було проведено мобілізаційні заходи стосовно ОСОБА_1 .
В результаті проведених дій 10.03.2025 відповідачем було направлено позивача для несення військової служби і навчання до в/ч НОМЕР_1 .
17.03.2025 відповідач повідомив ОСОБА_1 про розгляд заяви від 09.03.2025 комісією та прийняття рішення, оформленого протоколом від 14.03.2025 №11. В листі роз'яснено, що позивачем подано неповний пакет документів для отримання відстрочки, а саме, відсутні відомості щодо інших членів сім'ї: осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати особу з інвалідністю /а.с. 32/.
Позивач не погодився з бездіяльністю ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає у нерозгляді заяви про надання відстрочки саме від 28.11.2024, та, як наслідок незаконній мобілізації, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-ХІІ) мобілізація - мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України "Про оборону України", передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 22 Закону № 3543-ХІІ визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так, зокрема, відповідно до частин третьої, п'ятої статті 22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Поряд з цим статтею 23 Закону № 3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з пунктом 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Відповідно до п. 56 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. №560 (далі Порядок №560 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Згідно п. 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відповідно до п. 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Згідно п. 63 Порядку №560 військовозобов'язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки зі заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.
Висновки щодо правозастосування
Позивач стверджував про протиправну бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо нерозгляду його заяви на відстрочку від 28.11.2024. Наслідком такої бездіяльності стала протиправна, як на його думку, мобілізація ОСОБА_1 .
Як свідчать матеріали справи, відповідач не розглянув заяву ОСОБА_1 від 28.11.2024 про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв жодного рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Доказів протилежного відповідачем не надано. Заперечень щодо того, що ця заява не була розглянута, відповідач не надав.
Тому суд виходить з того, що факт протиправної бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 28.11.2024 про надання відстрочки є доведеним.
Відсутність рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або про мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Отже суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо прийняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.11.2024 про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Суд погоджується з твердженням представника позивача щодо того, що позивач не міг бути мобілізований в порушення прямої норми п. 60 Порядку № 560: до ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Однак фактичні обставини справи полягають у тому, що мобілізація ОСОБА_1 відбулася відбулася після розгляду відповідачем іншої заяви про надання відстрочки, заяви від 09.03.2025 року.
Вже ця заява була ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянута й заява про отримання довідки про відстрочку ОСОБА_1 у відповідності до п.13 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» була залишена без задоволення та повідомлення про наслідки розгляду заяви було направлено останньому листом від 17 березня 2025 року за вих.№.11/1499.
Суд не оцінює цієї відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки, оскільки представником позивача не заявлено такої позовної вимоги та не включено правомірність цієї відмови у наданні відстрочки до предмету спору в цій справі.
Однак наступні дії рішення відповідача, що оскаржені в цій справі: діяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо призову на військову службу та призначенні у складі команд і направленні у розпорядження командиру в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 ; наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 за №104 від 09.03.2025 “Про призов військовозобов'язаних на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації» в частині відправки до складу команд 09 березня 2025 року ОСОБА_1 ; наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 за № 106 від 10.03.2025 “Про призов військовозобов'язаних на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації» в частині призову по мобілізації 10 березня 2025 року та направленні у розпорядження командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 - формально не порушують п. 60 Порядку № 560, адже остання перед проведенням мобілізації заява про відстрочку відповідачем розглянута.
Захист порушеного права шляхом скасування зазначених вище наказів міг би мати місце у разі встановлення явно протиправної відмови у наданні відстрочки. Але, як суд вже зазначив, рішення про відмову у наданні відстрочки, прийняте за заявою від 09.03.2025 року - не оскаржене позивачем у цій справі.
Одночасно суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.11.2025 року про надання відстрочки.
Констатувавши протиправність бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо нерозгляду цієї заяви, суд вказує, що зобов'язання її розглянути не призведе до жодних правових наслідків для позивача, адже заява аналогічного змісту та з тих же підстав подана - заява від 09.03.2025 року, відповідачем розглянута та за нею прийнято рішення.
У той же час процедура мобілізації ОСОБА_1 відбулася та є завершеною. Виникли правовідносини, пов'язані з проходження військової служби між ОСОБА_1 та військової частини, до списків особового складу якої останнього включено.
Суд не вважає протиправну бездіяльність ТЦК щодо нерозгляду заяви від 28.11.2024 року достатньою підставою для скасування рішень, пов'язаних з мобілізацією, а за відсутності оскарження відмови у наданні відстрочки за заявою більш пізньою; за відсутності спору про наявність підстав для звільнення позивача зі служби військовою частиною внаслідок можливо протиправної мобілізації; відсутності залученого учасника справи, військової частини, де позивач проходить службу - суд не має достатніх правових підстав для виходу за межі позовних вимог і вжиття інших, окрім заявлених, засобів судового захисту позивача.
Водночас, суд звертає увагу позивача, що пунктом 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-XII передбачено, що військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Тобто, позивач не позбавлений права подати рапорт про звільнення зі служби на підставі пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-XII, додавши до нього всі необхідні документи.
Таким чином, зважаючи на встановлені обставини та надані матеріали до позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, отже, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду та неприйняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.11.2024 про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 605 грн 60 коп. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.С. Шевяков