03 жовтня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/12758/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі №440/12758/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
16 вересня 2025 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Полтавській області, у якій позивач просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Полтавській області щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідки про розмір грошового забезпечення станом 01 січня 2021 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку пенсії з 01 лютого 2021 року; 2) зобов'язати Управління Служби безпеки України в Полтавській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2021 року, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, для проведення з 01 лютого 2021 року перерахунку основного розміру призначеної пенсії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/12758/25. Клопотання позивача про залучення третьої особи - задоволено, залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. Клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
29 вересня 2025 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, у якому заявлено клопотання відповідача Управління Служби безпеки України в Полтавській області про залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування клопотання відповідачем зазначено, що позивач повинен був дізнатися про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі, і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі згаданого перерахунку, 1 січня відповідного року, однак позивач з позовом про видачу оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 звернувся до суду лише 16 вересня 2025 року, тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначає, що така позиція відповідає позиції Верховного Суду у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
Вирішуючи клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі №440/12758/25, суд дійшов таких висновків.
За приписами пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Частинами 3, 4 статті 123 КАС України передбачено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до положень статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, частиною 3 статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Отже, ключовим правовим питанням, є визначення правових норм, якими необхідно керуватися при оцінці дотримання строку звернення із позовом про правомірність складання довідок про розмір грошового забезпечення осіб для перерахунку пенсії на підставі статті 63 Закону № 2262-ХІІ, а саме: положеннями частини другої статті 122 КАС України чи частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 12 грудня 2023 року у справі № 380/1907/23 сформулював наступний правовий висновок:
«Видача довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії державними органами, зазначеними в пункті 2 Порядку № 45, є одним з етапів реалізації права особи на перерахунок пенсії в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ.
Згідно із частиною третьою статті 51 цього Закону перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Тому до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб'єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
Застосування вказаного строку звернення до адміністративного суду унеможливить реалізацію права, передбаченого статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо перерахунку пенсій із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі непроведення перерахунку з вини державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії».
Одночасно судова колегія у справі № 380/1907/23 дійшла висновку про наявність підстав для відступлення від правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 12 квітня 2023 року у справі №380/14933/22.
У постанові Верховного Суду від 26.12.2024 у справі № 140/4231/23 викладено такий правовий висновок: "Колегія суддів у справі, що розглядається, не вбачає правових підстав відступати від такої, оскільки питання перерахунку пенсії залежить від своєчасності та правомірності дій інших державних органів відмінних від пенсійного фонду, діяльність яких позивач не в змозі оцінювати без отримання відповідної довідки".
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, є обов'язковими для врахування судом першої інстанції при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
При цьому, у постанові від 13 лютого 2019 року у справі №130/1001/17, на підставі аналізу положень статей 346 та 347 КАС України, Верховний Суд зазначив, що висновки, які містяться в рішеннях судової палати касаційного суду, мають перевагу над висновками колегії суддів касаційного суду, висновки об'єднаної палати - над висновками палати чи колегії суддів касаційного суду, а висновки ВП ВС - над висновками об'єднаної палати, палати й колегії суддів.
Зважаючи на викладене вище, суд враховує висновки, викладені постанові Верховного Суду від 26 грудня 2024 року у справі № 140/4231/23 та у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі № 380/1907/23.
Таким чином, клопотання відповідача про залишення позову без розгляду необґрунтоване та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 229, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі №440/12758/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.С. Сич