про забезпечення позову
м. Вінниця
03 жовтня 2025 р. Справа № 120/10923/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представниці позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 .
01 жовтня 2025 року представницею ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення позову, яка обґрунтована тим, що її довіритель ОСОБА_1 проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка підпорядкована військовій частині НОМЕР_1 . У період з 22 квітня 2025 року по 19 червня 2025 року на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 проведено службове розслідування за фактами виявлених розбіжностей, нестач та неприйнятих рішень командиром військової частини НОМЕР_2 , викладених в актах № 1 роботи комісії з прийняття і здавання посади командира військової частини НОМЕР_2 , № 2 про прийняття і здавання озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки закріпленої за військовою частиною НОМЕР_2 , № 3 прийняття і здавання військового та фінансового господарства військової частини НОМЕР_2 . За результатами службового розслідування командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ № 55 від 03 липня 2025 року (з основної діяльності), яким позивача притягнуто до повної матеріальної відповідальності (підпункти 2.18-2.20 наказу) в загальному розмірі 147738,65 гривень.
Як зазначає представниця позивача далі, починаючи з серпня 2025 року на виконання згадуваного вище наказу з грошового забезпечення позивача почали утримуватись кошти в сумі 6290,19 гривень, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 від 19 вересня 2025 року № 243.
Відтак, на думку заявниці, невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу здійснювати стягнення сум завданої шкоди на підставі наказу № 55 від 03 липня 2025 року (з основної діяльності) може призвести до неефективного захисту порушених прав позивача, а для відновлення таких прав останньому доведеться докласти значних зусиль.
З огляду на викладене представниця позивача вважає, що слід вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони військовій частині НОМЕР_1 вчиняти дії щодо стягнення з ОСОБА_1 сум завданої шкоди на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 55 від 03 липня 2025 року (з основної діяльності) до набрання законної сили рішенням у цій справі.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахуванням наведеної норми суд вирішив розгляд заяви про забезпечення позову здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зважає на таке.
Особливості інституту забезпечення позову в адміністративному процесі врегульовані главою 10 розділу 1 КАС України.
Так, частиною 1 статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина 2 статті 150 КАС України).
В свою чергу, частиною 1 статті 151 КАС України передбачено види забезпечення позову, серед яких: зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; заборона відповідачу вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
За приписами частини 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову; заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами; суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що законодавцем визначено чіткі підстави, за наявності яких допустимо вжиття заходів забезпечення позову. Такі підстави є самостійними та не залежать одна від одної.
Водночас, звертаючись до суду із заявою щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати підстави звернення із такою заявою, а також надати відповідні докази в підтвердження наведених у заяві аргументів.
Необґрунтоване вжиття таких заходів може призвести до значно більших ускладнень, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Відтак під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів.
Згідно з Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Слід наголосити на тому, що при вирішенні питання про забезпечення позову особливого дослідження потребують підстави забезпечення позову, за наявності яких допустимо вжиття заходів забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є підтвердження тих обставин, на які посилається заявник, шляхом надання доказів.
Так, в ході розгляду поданої заяви установлено, що пунктами 2.18, 2.19, 2.20 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03 липня 2025 року № 55 "Про результати службового розслідування" командира роти логістики військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 притягнуто до повної матеріальної відповідальності (за пряму дійсну шкоду, що була завдана шляхом надлишкової виплати грошового забезпечення (додаткової винагороди), за пряму дійсну шкоду, що була завдана шляхом понаднормового списання пально-мастильних матеріалів, за пряму дійсну шкоду, що була завдана шляхом допущення нестачі запасних частин за номенклатурою служби військової техніки озброєння логістики), на загальну суму 147738,65.
Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 згадуваного наказу командиру військової частини НОМЕР_2 наказано організувати та забезпечити відшкодування завданої шкоди військовослужбовцями військової частини НОМЕР_2 , зазначених в пункті 2 цього наказу, шляхом стягнення завданої шкоди у розмірі 20% від їх місячного грошового забезпечення до повного погашення.
З долученої до заяви довідки про доходи № 243, що видана командиром військової частини НОМЕР_2 від 19 вересня 2025 року, слідує, що на виконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 03 липня 2025 року № 55 "Про результати службового розслідування" з грошового забезпечення позивача у серпні 2025 року розпочалось утримання коштів. При цьому із належного до виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за серпень 2025 року утримано 6290,19 гривень.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п'ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.
Стягнення сум завданої шкоди в разі притягнення винної особи до матеріальної відповідальності здійснюється щомісяця із грошового забезпечення особи в розмірі до 20 відсотків її місячного грошового забезпечення (частина 1 статті 13 вищевказаного Закону).
Отже, наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 03 липня 2025 року № 55 в частині притягнення позивача до матеріальної відповідальності є самостійною, законодавчо визначеною підставою для проведення стягнення спірної суми завданих збитків з щомісячного грошового забезпечення позивача.
При цьому зазначений наказ в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення та притягнення до матеріальної відповідальності є предметом оскарження у цій справі, тоді як подання позову не зупиняє його дію та не є перешкодою для його подальшого виконання.
За цих обставин суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та/або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у випадку задоволення позову.
Таким чином, встановлені судом обставини дають підстави для висновку про наявність небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та можливість виникнення ситуації, при якій захист та/або відновлення прав позивача у разі задоволення позову буде ускладненим.
Також суд враховує, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що намір позивача захистити свої права та інтереси в суді залишиться нереалізованим у випадку утримання з грошового забезпечення позивача усієї суми або її частини, а також може зумовити виникнення інших спорів між сторонами і для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль шляхом ініціювання нових судових процесів.
З огляду на викладене наявні підстави для забезпечення позову шляхом заборони військовій частині НОМЕР_2 та військовій частині НОМЕР_1 вчиняти дії щодо утримання коштів з грошового забезпечення ОСОБА_1 на виконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03 липня 2025 року № 55 "Про результати службового розслідування".
Керуючись статтями 150, 151, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Заборонити військовій частині НОМЕР_2 та військовій частині НОМЕР_1 вчиняти дії щодо утримання коштів з грошового забезпечення ОСОБА_1 на виконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03 липня 2025 року № 55 "Про результати службового розслідування".
Копію ухвали негайно надіслати ОСОБА_1 , військовій частині НОМЕР_2 та військовій частині НОМЕР_1 .
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович