П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/9307/25
Перша інстанція: суддя Радчук А.А.,
повний текст судового рішення
складено 06.06.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 червня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У березні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), в якому просив:
- визнати необґрунтованою відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у врахуванні при вирішенні питання призначення пенсії, наданих ТОВ «Лукойл-Західна Сибір» для пред'явлення органу Пенсійного фонду України довідок про заробіток за період роботи з жовтня 1984 по грудень 2001 року №67/2-1-334 від 06.09.2022 року, №67/2-1-335 від 06.09.2022 року, №67/2-1-336 від 06.09.2022 року. №67/2-1-337 від 06.09.2022 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату призначеної з 24.10.2022 пенсії, з урахуванням інформації, яка міститься у наданих ТОВ «Лукойл - Західна Сибір» для пред'явлення органу Пенсійного фонду України, довідках №67/2-1-334 від 06.09.2022 року, №67/2-1-335 від 06.09.2022 року, №67/2-1-336 від 06.09.2022 року, №67/2- 1-337 від 06.09.2022 року про заробіток за період роботи з жовтня 1984 по грудень 2001 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем протиправно відмовлено в обчисленні пенсії з урахуванням довідок, з підстав того, що відомості у зазначених довідках не підтвердженні первинними документами. Окрім того, пенсійним органом зазначено, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2025 року позов задоволено частково:
- визнані протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок про заробітну плату від 06.09.2022 №67/2-1-334, №67/2-1-335, №67/2-1-336, №67/2-1-337, виданих ТОВ «Лукойл-Західна Сибір»;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 з урахуванням довідок про заробітну плату від 06.09.2022 №67/2-1-334, №67/2-1-335, №67/2-1-336, №67/2-1-337, виданих ТОВ «Лукойл-Західна Сибір», з урахуванням раніше виплачених сум;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що на теперішній час припинене будь-яке листування з російською федерацією, тому підтвердити довідки про заробіток за період роботи з жовтня 1984 року по грудень 2001 року №67/2-1-334 від 06.09.2022, №67/2-1-335 від 06.09.2022, №67/2-1-336 від 06.09.2022, №67/2-1-337 від 06.09.2022 немає можливості.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу посилаючись на доводи, що узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається та суд першої інстанції встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та з 25.10.2022 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Пенсія призначена позивачу на підставі рішення суду.
Також, встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 у справі №420/30057/23 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області задоволені частково:
- визнані протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 у страховий стаж у пільговому обчисленні періодів його роботи з 02.10.1984 по 22.11.1989 та з 24.11.1989 по 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік і шість місяців;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що враховується при призначенні, виплаті та перерахунку пенсії, періоди роботи з 02.10.1984 по 22.11.1989 та з 24.11.1989 по 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, у пільговому обчисленні, а саме один рік як один рік і шість місяців;
- у решті позовних вимог відмовлено.
Відповідно до протоколу про призначення пенсії з 25.10.2022 розмір пенсії позивача складав 2027,00 грн, та з 01.03.2025 позивач отримує пенсію, обчислену при страховому стажі 9 років 6 місяців (враховано по 04.07.2013), середньомісячній заробітній платі 6751,32 грн, визначеній за період 01.07.2000 по 31.07.2013 за даними персоніфікованого обліку, та її розмір становить 2361,00 грн, де: розмір пенсії за віком 1991,64 грн; доплата до мінімальної пенсійної виплати 2361 грн 369,36 грн.
Вважаючи, що має право на отримання пенсії у більшому розмірі, позивач звернувся, у тому числі, до Головного управління ПФУ в Одеській області із письмовою заявою, в якій просив повідомити, чи враховані при вирішенні питання про призначення пенсії довідки про заробіток за період роботи з жовтня 1984 по грудень 2001 року №67/2-1-334 від 06.09.2022, №67/2-1-335 від 06.09.2022, №67/2-1-336 від 06.09.2022, №67/2-1-337 від 06.09.2022, видані ТОВ «Лукойл-Західна Сибір», та які були надані разом з заявою про призначення пенсії від 19.12.2022, й якщо ні - просив здійснити перерахунок та виплату призначеної з 24.10.2022 пенсії, з урахуванням інформації, яка міститься у вказаних довідках.
До заяви були долучені: копія довідки Арцизького об'єднаного управління ПФУ; копії довідок №67/2-1-334 від 06.09.2022, №67/2-1-335 від 06.09.2022, №67/2-1-336 від 06.09.2022, №67/2-1-337 від 06.09.2022.
У відповідь на вказане звернення Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило, що відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії на підставі поданих позивачем довідок, оскільки вони не підтверджені первинними документами. Також зазначено, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. У зв'язку з введенням воєнного стану в Україні та припиненням російською федерацією участі в Угоді листування з російською федерацією припинено. На підставі вищезазначеного направити запит та підтвердити довідки за первинними документами не можливо.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок, виданих ТОВ «Лукойл-Західна Сибір» про заробітну плату від 06.09.2022 року №№67/2-1-334, №67/2-1-335, №67/2-1-336, №67/2-1-337.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунок і виплата пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Згідно із абзацом першим частини першої статті 40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У відповідності з абзацом п'ятим частини першої статті 40 Закону №1058-IV (у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії), заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Згідно з пунктами 1-2 статті 41 Закону №1058-IV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:
1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;
2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
З аналізу вищезазначених положень ст.41 Закону №1058-IV вбачається, що у разі надання особою заяви на призначення (перерахунок) пенсії із наданням довідки за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 01 липня 2000 року, зазначена довідка може бути врахована для призначення (перерахунку) розміру пенсії тільки після обов'язкового підтвердження первинними документами, на підставі яких було видано зазначену довідку.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок №22-1), затверджений постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України за №1566/11846 від 27.12.2005 регулює питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058.
Згідно п.п. 3 п. 2.1 Порядку №22-1, за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам (абз. 2).
Відповідно до п. 2.10 Порядку №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
В свою чергу, суд зазначає, що підтвердження достовірності даних довідки здійснюється шляхом проведення органом Пенсійного фонду перевірки за місцем зберігання первинної документації, а не шляхом покладення на особу, яка звернулася за перерахунком пенсії, обов'язку щодо надання цих первинних документів.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 14.01.2025 року позивач звернувся із заявою до відповідача та просив здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням довідок від 06.09.2022 року про заробітну плату за 1984-2001 роки, виданих ТОВ «Лукойл Західна Сибір»: №67/2-1-334 про заробітну плату з жовтня 1984 по грудень 1988; №67/2-1-335 про заробітну плату за 1989-1993 роки; №67/2-1-336 про заробітну плату за 19994-1998 роки; №67/2-1-335 про заробітну плату за 1999-2001 року.
Період роботи позивача з 02 жовтня 1984 року по 22 листопада 1989 року водієм, машиністом автокрана в Управлінні технологічного транспорту НГДУ «Повхнафта», з 24 листопада 1989 року по 25 листопада 1995 року водієм в Когалимському управлінні технологічного транспорту №4, з 26 листопада 1995 року по 08 грудня 1998 року водієм автомобіля в Управлінні технологічного транспорту №3, з 09 листопада 1998 року по 22 липня 2003 року машиністом пересувного компресора в особливих умовах праці список №2 в Управлінні технологічного транспорту №3, які в подальшому були реорганізовані ТОВ «Лукойл-Західна Сибір», підтверджуються Довідками уточнюючими особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії та підтверджує постійну зайнятість на пільговій роботі №16/2-12/3-1444 та №16/2-12/3-1444 від 05.09.2022, а також записами у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 .
Крім того, при призначенні пенсії усі періоди, щодо яких містяться відомості про заробітну плату у довідках від 06.09.2022, зараховані до страхового стажу позивача, що підтверджено Розрахунком стажу Форма РС-право.
Зі змісту довідок ТОВ «Лукойл Західна Сибір» від 06.09.2022 №67/2-1-334, №67/2-1-335, №67/2-1-336, №67/2-1-337 про заробітну плату позивача, встановлено, що вони видані на підставі розрахункових відомостей про нарахування заробітної плати, особових рахунків за 1984 - 2001 роки. Довідки містять адресу місцезнаходження товариства, який видав вказану довідку, довідки підписані відповідальною особою установи та підпис засвідчений печаткою.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що довідки від 06.09.2022 №67/2-1-334, №67/2-1-335, №67/2-1-336, №67/2-1-337 про заробітну плату позивача відповідають вимогам законодавства, оскільки видані на підставі розрахункових відомостей по заробітній платі та особових рахунків за 1984 - 2001 роки, містять визначений період роботи, за який здійснювалася виплата заробітної плати позивачу, суми заробітної плати, а також містить інформацію щодо місцезнаходження і адресу установи, якою видано таку довідку.
Частиною 1, 2 статті 4 Закону №1058-IV встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Отже, призначення і виплата пенсій в Україні здійснюється також на підставі міжнародних договорів (угод), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин; далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 5 Угоди визначено, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Приписами статті 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Положеннями статті 3 Угоди також визначено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
Отже, наведені положення міжнародної угоди передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчислення. При цьому пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Слід зазначити, що відповідно до статті 13 Угоди кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення.
Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Постановою від 29.11.2022 №1328 Кабінет Міністрів України постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. москві. Міністерству закордонних справ в установленому порядку повідомити депозитарію про вихід з Угоди, зазначеної в пункті 1 цієї постанови.
Таким чином, Угода припинилася через шість місяців з дня отримання депозитарієм повідомлення України про вихід з Угоди, що сталося не раніше, ніж 30.05.2023.
У Рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Отже, на час звернення позивача до відповідача за призначенням пенсії Угода була чинною. Окрім того, не зважаючи на вихід України з Угоди, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають (стаття 13 Угоди).
З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність достатніх підстав для відмови позивачу в урахуванні довідок від 06.09.2022 №67/2-1-334, №67/2-1-335, №67/2-1-336, №67/2-1-337 з посиланням на те, що з 01 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, оскільки вказані обставини не стосуються періодів трудової діяльності позивача, що мали місце в період дії вказаної Угоди.
З викладеного вбачається, що доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 червня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді Н.В. Вербицька О.В. Джабурія