П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/2776/25
Перша інстанція: суддя Дерев'янко Л.Л.,
повний текст судового рішення
складено 27.05.2025, м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
У березні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління в Чернівецькій області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Чернівецькій області від 30.01.2025 №143150018670;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити призначення та виплачувати з 14.01.2025 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням Довідки про складові заробітної плати в органах місцевого самоврядування для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №1004/09.01-06/09/1/25 від 14.01.2025 та Довідки про складові заробітної плати в органах місцевого самоврядування для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) №1003/09.01-06/09/1/25 від 14.01.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що вона звернулась до органу Пенсійного фонду України із заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». ГУ ПФУ в Чернівецькій області рішенням від 30.01.2025 №143150018670 відмовило у призначенні пенсії, оскільки позивач працювала на посадах, які віднесені до посад в органах місцевого самоврядування. Позивачка вважала вказане рішення безпідставним та необґрунтованим, та зазначала, що її стаж державної служби становить 39 років 7 місяців 25 днів, при цьому період роботи з 18.05.2000 по 14.01.2025 на посадах в органах місцевого самоврядування, який відноситься до стажу державної служби та має бути зарахований до стажу державної служби при призначенні пенсії.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 року позов задоволений частково:
- визнане протиправним та скасоване рішення Головного управління ПФУ в Чернівецькій області від 30.01.2025 №143150018670;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити призначення з 14.01.2025 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» з урахуванням довідки про складові заробітної плати в органах місцевого самоврядування для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №1004/09.01-06/09/1/25 від 14.01.2025 та довідки про складові заробітної плати в органах місцевого самоврядування для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) №1003/09.01-06/09/1/25 від 14.01.2025;
- в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління в Чернівецькій області подало апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В своїй апеляційній скарзі Головне управління в Чернівецькій області зазначає, що посадові особи місцевого самоврядування не мають права на призначення (переведення) на пенсію за Законом №889.
Крім того апелянт зазначає, що надані позивачем довідки не можуть бути враховані при призначенні пенсії, оскільки складені та видані з порушенням законодавства, так як містять дані про заробітну плату посадової особи місцевого самоврядування, а не працюючого державного службовця відповідно посади за останнім місцем роботи заявника на державній службі.
Позивач та другий відповідач своїм правом подання заперечень на апеляційну скаргу не скористались.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається та суд першої інстанції встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області, як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 17.04.2024.
24.01.2025 позивач звернулась з заявою про переведення на пенсію за нормами Закону України «Про державну службу»
До заяви позивач додала довідки про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця, а саме:
довідку про складові заробітної плати в органах місцевого самоврядування для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» №1004/09.01-06/09/1/25 від 14.01.2025, видану Департаментом праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради;
довідку про складові заробітної плати в органах місцевого самоврядування для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи перед зверненням за пенсією) 1003/09.01-06/09/1/25 від 14.01.2025, видану Департаментом праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради.
З урахуванням Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. №22-1 (далі Порядок №22-1), органом, що приймав рішення за заявою позивача, визначено ГУ ПФУ в Чернівецькій області.
За результатами опрацювання заяви апелянт прийняв рішення №143150018670 від 30.01.2025 про відмову у її задоволенні у зв'язку з відсутністю необхідного стажу державного службовця. Відмова мотивована тим, що на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01.05.2016, позивач має менше як 20 років стажу роботи. При цьому апелянт не зарахував до такого стажу період роботи позивача в органах місцевого самоврядування.
Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що у ГУ ПФУ у Чернівецькій області були відсутні правові підстави для відмови в задоволенні поданої позивачкою заяви про переведення її на пенсію державного службовця, а тому оскаржене рішення прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що здійснюючи переведення позивача з одного виду пенсії на інший ГУ ПФУ в Чернівецькій області повинен враховувати документи про страховий стаж, заробітну плату та додаткові документи, що є у пенсійній справі.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною 1 ст.4 Закону №1058-IV визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Згідно ч.1 ст.9 Закону №1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до ч.1 ст.37 Закону №3723-XII (закон втратив чинність на підставі Закону №889-VIII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 та 12 розділу XI Закону №889-VIII), на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 1058-15, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 1058-15, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 (далі-Закон №889-VIII), в Прикінцевих та Перехідних положеннях якого закріплено, що Закон №3723-ХІІ (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII втратив чинність.
Згідно із п.10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Крім того, пунктом 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону України «Про державну службу та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 ст. 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз.1 ч.1 ст.28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Таким чином, розділом ХІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 р. певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016р. на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст.37 Закону №3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Отже, після 01.05.2016 зберігають право на призначення пенсії державного службовця згідно зі ст.37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п.п.10,12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ, та мають передбачені ч.1 ст.37 Закону №3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція була викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18, а також у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі №687/545/17.
У відповідності до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, що викладені в постановах Верховного Суду.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття оскарженого рішення про відмову позивачу у перерахунку пенсії у спосіб переведення з пенсії, яка обчислюється відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію за віком (державного службовця), яка обчислюється відповідно до п.10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII та ст.37 Закону №3723-XII, слугував висновок відповідача про відсутність необхідного стажу державної служби та, що станом на 01.05.2016, позивач обіймала посади в органах місцевого самоврядування, а період в органах місцевого самоврядування не зараховується до спеціального стажу, позаяк позивачу присвоювався не ранг державного службовця, а ранг посадової особи органу місцевого самоврядування.
Тобто, апелянтом фактично не зараховано до стажу робити позивача періоди роботи з 18.05.2000 по 14.01.2025 на різних посадах в органах місцевого самоврядування.
Як правильно встановив суд першої інстанції, із записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 , позивач прийняла присягу посадової особи місцевого самоврядування06.12.2002, та позивачу присвоювались ранги посадової особи місцевого самоврядування, що підтверджено, зокрема, записами №29, 32, 35, 38, 39.
З 06.12.2002 до 14.01.2025 позивач займала різні посади в органах місцевого самоврядування - в управлінні соціального захисту населення Ленінського району, управлінні праці та соціального захисту населення Ленінського райвиконкому, управління праці та соціального захисту населення адміністрації Ленінського району, управління праці та соціального захисту населення Ленінського району виконавчого комітету Миколаївської міської ради, управлінні соціальних виплат і компенсацій Ленінського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, управління праці та соціального захисту населення Ленінського району виконавчого комітету Миколаївської міської ради, управлінні соціальних виплат і компенсацій Інгульського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради.
Також відповідачами не висловлено будь яких заперечень до оформлення або записів трудової книжки позивача.
Верховний Суд у постанові 22.05.2024 у справі №500/1404/23 зазначив, що набутий до 01.05.2016. стаж роботи на посадах державної служби зараховується до стажу державної служби, величина якого, окрім іншого (страхового стажу, віку особи) має вплив на наявність у особи права на пенсію, що призначається на підставі п.10, п.12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII. Однак, після 01.05.2016 у зв'язку із набранням чинності Законом №889-VІІІ кардинально змінено порядок пенсійного забезпечення державних службовців.
Аналізуючи норми права у цій частині, Верховний Суд дійшов висновку, що при призначенні пенсії на підставі п.10, п.12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII (відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ) після 01.05.2016 необхідно враховувати три критерії: вік особи, страховий стаж та стаж державної служби. При цьому, до стажу державної служби може бути враховано лише стаж, набутий на посадах державної служби або прирівняних до них посад до 01.05.2016 та обрахований у відповідності до положень Порядку №283. Водночас стаж, набутий після 01.05.2016 на посадах державної служби зараховується до страхового стажу і відповідно до ст.90 Закону №889-VІІІ є підставою для призначення пенсії та обрахунку її розміру у відповідності до Закону №1058-IV.
В даному випадку суд першої інстанції дійшов правильно висновку, що період роботи позивача з 18.05.2000 по 14.01.2025 підлягає зарахуванню до стажу державної служби, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу».
Щодо довідок про складові заробітної плати в органах місцевого самоврядування для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №1004/09.01-06/09/1/25 від 14.01.2025 та Довідки про складові заробітної плати в органах місцевого самоврядування для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) №1003/09.01-06/09/1/25 від 14.01.2025 року, судова колегія зазначає таке.
За змістом пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016. №622 (далі - Порядок №622; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
Відповідно до пункту 5 Порядку №622 форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Постановою Правління Пенсійного фонду України «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» від 17.01.2017. №1-3, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.02.2017. за №180/300048 (далі - Постанова №1-3), затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, а саме:
1) форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
2) форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
3) форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Аналізуючи викладене, колегія суддів зауважує, що ні Законом №889-VIII, ні Законом №3723-XII, ні Порядком №622 не передбачена можливість призначення пенсії державного службовця без урахування довідок про заробітну плату.
Як вже зазначалося, позивач надала довідку про складові заробітної плати в органах місцевого самоврядування для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №1004/09.01-06/09/1/25 від 14.01.2025 та Довідку про складові заробітної плати в органах місцевого самоврядування для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) №1003/09.01-06/09/1/25 від 14.01.2025 року, видані Департаментом праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що пенсія позивачу має обчислюватися відповідно до довідок Департаментом праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, а також з врахуванням надбавок, премії та інших виплат з яких фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З викладеного вбачається, що доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді Н.В. Вербицька О.В. Джабурія