П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/3080/19
судді П'ятого апеляційного адміністративного суду Бітова А.І. стосовно постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року у справі №420/3080/19.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року про відмову у прийнятті звіту про виконання судового рішення змінено шляхом доповнення резолютивної частини, а саме: "Накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_2 штраф у сумі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 90 840грн.
Стягнути з керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 штраф в сумі 45 420грн..
Стягнути з керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_2 штраф в сумі 45 420грн. до Державного бюджету України."
В іншій частині ухвалу суду залишено без змін.
З постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року у справі №420/3080/19 не погоджуюсь та у відповідності до правил ч.3 ст. 34 КАС України вважаю за потрібне викласти окрему думку стосовно постанови.
Висновок та мотивація.
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, ГУПФ України в Одеській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ГУ МВС України в Одеській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області щодо не вчинення дій по внесенню до грошового атестату №82 позивача інформації про щомісячну 15% надбавку до його посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень, у розмірі 120 грн. на місяць;
- зобов'язати Київський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області внести до грошового атестату №82 позивача інформацію про щомісячну 15% надбавку до його посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень, у розмірі 120 грн. на місяць та направити його до ГУПФ України в Одеській області для здійснення перерахунку пенсії;
- зобов'язати ГУПФ України в Одеській області здійснити позивачу з дати призначення пенсії, а саме з 16 травня 2012 року, перерахунок та виплату пенсії з урахуванням щомісячної 15% надбавки до його посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень, виплату здійснити з урахуванням індексу інфляції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області щодо не вчинення дій по внесенню до грошового атестату №82 ОСОБА_1 інформації про щомісячну 15% надбавку до його посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень, у розмірі 120 грн. на місяць.
Зобов'язано Київський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області внести до грошового атестату №82 ОСОБА_1 інформацію про щомісячну 15% надбавку до його посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень, у розмірі 120 грн. на місяць та направити його до ГУ ПФУ в Одеській області для здійснення перерахунку пенсії.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з дати призначення пенсії, а саме з 16 травня 2012 року, з урахуванням щомісячної 15% надбавки до його посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень.
15 серпня 2019 року вищезазначене рішення суду набрало законної сили.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року ГУПФ України в Одеській області зобов'язано подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення від 15 липня 2019 року по справі №420/3080/19 у 30-ти денний строк з моменту набрання ухвалою законної сили.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року прийнято звіт наданий представником ГУПФ України в Одеській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року по справі №420/3080/19.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2024 року по справі №420/3080/19 ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року відмовлено у прийнятті звіту ГУПФ України в Одеській області та зобов'язано ГУПФ України в Одеській області надати до суду у 30-ти денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення суду від 15 липня 2019 року по справі №420/3080/19.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року задоволено заперечення ОСОБА_1 частково.
Відмовлено у прийнятті звіту ГУПФ України в Одеській області.
Зобов'язано ГУПФ України в Одеській області надати до суду у 30-ти денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення суду від 15 липня 2019 року по справі №420/3080/19.
Накладено на керівника ГУПФ України в Одеській області ОСОБА_2 штраф у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 45 260грн..
Стягнуто з керівника ГУПФ України в Одеській області Буряченка О.Є. на користь ОСОБА_1 штраф в сумі 22 630грн..
Стягнуто з керівника ГУПФ України в Одеській області ОСОБА_2 штраф в сумі 22 630грн. до Державного бюджету України.
26 лютого 2025 року до суду надійшов звіт ГУПФ України в Одеській області на виконання ухвали суду, а також надано відповідні перерахунки на підтвердження виконання рішення суду.
06 травня 2025 року від представника відповідача надійшли додаткові документи щодо виконання рішення суду по справі №420/3080/19.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року відмовлено у прийнятті звіту ГУПФ України в Одеській області.
Зобов'язано ГУПФ України в Одеській області надати до суду у 60-ти денний строк з моменту винесення ухвали звіт про виконання рішення суду від 15 липня 2019 року по справі №420/3080/19.
Не погодившись із даним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду змінити, шляхом доповнення її резолютивної частини:
"Накласти на керівника ГУПФ України в Одеській області ОСОБА_2 штраф у сумі сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 121 120грн.
Стягнути з керівника ГУПФ України в Одеській області Буряченка О.Є. на користь ОСОБА_1 штраф в сумі 60 560грн.
Стягнути з керівника ГУПФ України в Одеській області ОСОБА_2 штраф в сумі 60 560грн. до Державного бюджету України".
Частково задовольняючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції зазначив, що судом першої інстанції не взято до увагу ту обставину, що відповідно до ч.3 ст.382-3 КАС України на суд покладено обов'язок щодо накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту.
Також, апеляційний суд прийшов до висновку, що резолютивна частина ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року підлягає зміні, шляхом доповнення її змістом щодо накладення на керівника ГУПФ України в Одеській області штрафу.
Крім того, колегія суддів вказала, що стосується суми штрафу, що в даному випадку доцільним є застосування санкції у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки згідно з висновками суду першої інстанції відповідачем рішення суду частково було виконано, однак не у повному обсязі.
Не погоджуюсь з такими висновками з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з положеннями ч.ч.1,2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.
Такі заходи судового контролю підлягають до застосування у разі не подання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини не виконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.
Підставою для накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, є встановлення факту невиконання чи неналежного виконання судового рішення за наслідками розгляду звіту про його виконання.
Частиною 5 ст. 382-3 КАС України визначено, що суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
З матеріалів справи вбачається, що ГУПФ України в Одеській області на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року по справі № 420/3080/19 ОСОБА_1 було проведено перерахунок та виплату пенсії.
Розмір пенсії з 01 червня 2025 року становить 24 718,53 грн.
Після проведених перерахунків сума доплати за період з 16 січня 2012 року по 31 грудня 2015 року складала 1 282,46 грн.
Суму заборгованості 1 282,46 грн. було виплачено на поточний рахунок позивача.
Заборгованість, яка виникла після проведення перерахунків 28 травня 2025 року та 01 травня 2025 року за період з 16 травня 2012 року по 30 червня 2019 року склала 18 645.1 грн. та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.
Зазначена сума обліковується в реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Ухвалене на користь позивача рішення у даній справі станом на дату подання відповідачем звіту від 11 липня 2025 року про виконання судового рішення, у повному обсязі не виконано.
При цьому, ГУПФ України в Одеській області вищезазначене не заперечує, однак, наголошує на неможливості виконання судового рішення в цій частині, зважаючи на те, що суми пенсійних виплат, нараховані на виконання рішення суду, можуть бути виплачені лише в межах затверджених бюджетних призначень, а на даний час необхідні для цього кошти, відсутні.
Враховуючи наведене, вважаю, що ГУПФ України в Одеській області були вжиті всі можливі дії, спрямовані на виконання судового рішення, відтак, відсутні підставі для накладення на керівника, суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу за невиконання рішення суду.
За таких обставин, вважаю, що у апеляційного суду були підстави для відмови у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року.
Суддя: А.І. Бітов