П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/3344/25
Перша інстанція: суддя Хом'якова В.В.,
повний текст судового рішення
складено 01.07.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурії О. В.
суддів - Вербицької Н. В.
Кравченка К. В.
розглянувши, в порядку письмового провадження, адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області (далі - ТУ ДСА в Одеській області) щодо відмови судді у відставці ОСОБА_1 у видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розраховану із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.;
- зобов'язати ТУ ДСА в Одеській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розраховану на підставі ч. 2 ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» із застосуванням встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн., згідно з якою суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/ перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, складає 172596,00 грн, з яких: посадовий оклад (30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року) становить 90840,00 грн; доплата за вислугу років (80%) - 72672,00 грн; перебування на адміністративній посаді (10%) - 9084,00 грн, науковий ступінь - 0; робота, що передбачає доступ до державної таємниці - 0.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що є суддею у відставці та має право на отримання довідки про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, із застосуванням встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, покликаючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду (далі - ВП ВС), яка викладена у постанові від 24.04.2025 у справі №240/9028/24, дійшов висновку, що розмір суддівської винагороди із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, відмінного від 2102 грн, є обґрунтованим, оскільки підстави для визначення розміру суддівської винагороди із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня календарного року, зокрема на 01.01.2025 у розмірі 3028 грн відсутні.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Обґрунтування апеляційної скарги зводиться до того, що до спірних правовідносин слід застосувати норми статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які мають пріоритет стосовно положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».
Законом «Про судоустрій та статус суддів», закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суд першої інстанції неправильно визначився із розрахунковою величиною посадового окладу судді, погодившись з доводами відповідача щодо застосування в розрахунку іншу величину, відмінну від тієї, що визначена спеціальним законом.
ТУ ДСА в Одеській області, скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, зазначає про її необґрунтованість та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Мотиви відзиву відтворюють позицію суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
24 жовтня 2023 року відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 1007/о/15-23 ОСОБА_1 звільнено у відставку з посади судді Іллічівського міського суду Одеської області та наказом Іллічівського міського суду Одеської області № 5-ос від 25 жовтня 2023 року відраховано зі штату Іллічівського міського суду Одеської області.
Позивачу призначено довічне грошове утримання судді у відставці з 27 грудня 2023 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/12935/24 від 02 вересня 2024 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , починаючи з 25 жовтня 2023 року у розмірі 62% суддівської винагороди, зазначеної у довідці ТУ ДСА в Одеській області № 3602/23 вих. від 26 грудня 2023 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та здійснити виплати з урахуванням фактично виплачених сум.
29 січня 2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу довідки про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2025 року - 3028,00 грн.
30 січня 2025 року відповідач відмовив видати довідку про суддівську винагороду із застосуванням прожиткового мінімуму у розмірі 3028,00 грн., посилаючись на те, що ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» передбачено у 2025 році прожитковий мінімум, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн.
Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів дійшла таких висновків.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIІІ).
Згідно із частиною першою статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Частинами другою-четвертою статті 135 Закону № 1402-VIII визначено, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Відповідно до частини першої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди та від якого обраховується щомісячне довічне грошове утримання, на пряму залежить від прожиткового мінімуму.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999р. №966-XIV (далі - Закон №966-XIV), відповідно до статті 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
Частиною третьою статті 4 Закону №966-XIV визначено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 у розмірі 3028,00 грн.; для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102 гривні.
Отже, окремими приписами законів України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», з 01 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні саме для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді.
Виходячи з наведених положень законів України про Державний бюджет суддівська винагорода станом на 01.01.2025 рік має бути визначена із урахуванням розміру прожиткового мінімуму 2102 грн.
Питання наявності підстав для застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про Держбюджет станом на 1 січня календарного року, для розрахунку посадового окладу судді було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду.
Так, у постанові від 24 квітня 2025 року по справі № 240/9028/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне.
Безсумнівно, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі №966-XIV. Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Водночас, законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.
Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
З метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі №280/1233/22 та 21 березня 2024 року у справі №620/4971/23, і зазначила про те, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що незалежно від того, чи перераховані всі судові рішення, в яких викладений правовий висновок, від якого вона відступила, суди під час вирішення спорів у подібних правовідносинах мають враховувати саме останній правовий висновок Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 24.04.2025 року у справі №240/9028/24, з 01.01.2025 для визначення базового розміру посадового окладу судді повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до абзацу п'ятого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», а саме: 2102,00 грн.
Відтак, враховуючи зміну правової позиції Великою Палатою Верховного Суду, колегія суддів доходить висновку, що у спірних правовідносинах відсутні підстави вважати дії та рішення ТУ ДСА в Одеській області протиправними, а тому суд першої інстанції правильно відмовив в задоволенні позову.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Джабурія
Судді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко