Номер провадження: 22-з/813/326/25
Справа № 521/2230/22
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Кострицький В. В.
30.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кострицького В.В.,
суддів: Лозко Ю.П., Коновалової В.А.
за участю секретаря Булацевської Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Кобильника Дениса Олеговича про ухвалення додаткового рішення
у цивільній справі за апеляційною скаргою Кобильника Дениса Олеговича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 13 листопада 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «МОНОЛІТ», за участі третьої особи: ОСОБА_2 , про визнання права власності,-
встановив:
В провадженні Одеського апеляційного суду знаходилась апеляційна скарга Кобильника Дениса Олеговича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 13 листопада 2024 року, у справі за вищевказаним позовом.
Постановою Одеського апеляційного суду від 01 липня 2025 року апеляційну скаргу Кобильника Дениса Олеговича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - задоволено. Рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 13 листопада 2024 року - скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «МОНОЛІТ», за участі третьої особи: ОСОБА_2 , про визнання права власності - задоволено.
14 липня 2025 року до Одеського апеляційного суду надійшла заява адвоката Кобильника Дениса Олеговича щодо вирішення питання стосовно судових витрат, а саме стягнення витрат на правову допомогу.
Мотивуючи подану заяву Кобильник Д.О. зазначає, що під час винесення постанови, суд не вирішив питання про судові витрати, які поніс позивач під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції.
Вказує, що усі докази, а саме Договір про надання правової допомоги, Акти №1 та 2 до Договору, квитанція №29 про оплату гонорару за участь адвоката в суді першої інстанції, наявні в матеріалах справи. Актах деталізовані послуги, які надані адвокатом. Ці послуги прийняті позивачкою. Без ознайомлення адвоката з матеріалами справи, підготовки та подання процесуальних документів, документів по суті, участі в судових засіданнях, неможливо було б висловити суду свою правову позицію, оскаржити судове рішення, навести аргументи та переконати суд у наявності підстав для задоволення позову. Отже, витрати позивача були необхідними та неминучими.
Вказує, що судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи в суді першої та апеляційної інстанцій, а саме: витрати на правову допомогу складають у загальному розмірі 42 500, 00 грн..
За положенням п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; а також, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За ч. ч. 3-4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши подану заяву, матеріали цивільної справи, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення чи ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Колегією суддів встановлено, що адвокат Кобильник Д.О. представляв інтереси ОСОБА_3 в Одеському апеляційному суді на підставі ордеру №1431507 від 08 листопада 2024 року, виданого на підставі договору про надання правової допомоги №02-09/23 від 04 вересня 2023 року.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем у суді апеляційної інстанції надано акт №2 приймання передачі виконаних послуг від 04.07.2025 відповідно до договору про надання правової допомоги №02-09/23 від 04 вересня 2023 року.
У вказаному акті зазначено, адвокат надав наступні послуги : ознайомлення з матеріалами справи - 7500 грн.(3 год.), підготовка та складання апеляційної скарги та подання її до суду - 2500 грн. (1 год.) та участь у судовому засіданні - 2500 грн. (1 год.)
Будь яких інших доказів адвокат Кобильник Д.О. на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу надано не було.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається адвокат Кобильник Д.О. в апеляційній скарзі зазначав про попередній розрахунок судових витрат, крім того 08.07.2025 надав докази їх понесення.
Згідно з ст. 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно з ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 у справі №755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, пункту 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Жодним чином не заперечуючи права позивача отримати всі види професійної правничої допомоги, а так само не заперечуючи кваліфікацію адвоката, який надав якісні послуги відповідно до замовлення, суд на засадах пропорційності, враховуючи наведене вище та відповідно критеріїв статті 143 ЦПК України, зокрема, співмірності і розумності, оцінює понесені позивачем витрати з точки зору мінімально необхідного їх розміру, що підлягає віднесенню на сторону відповідача з покладенням на останнього обов'язку відшкодувати такі витрати.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Колегією суддів встановлено, що адвокатом Кобильником Д.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , в матеріалах справи відсутній та суду апеляційній інстанції не надано договір про надання правничої допомоги, а саме договір про надання правової допомоги №02-09/23 від 04 вересня 2023 року, який зазначено в ордері, яким підтверджуються повноваження адвоката як представника Олекни Г.Р..
Крім того, матеріали справи не містять акту №1 та квитанцію № 29, про які зазначає адвокат у своїй заяві про ухвалення додаткового рішення.
Проте матеріали справи містять, акт №2 приймання передачі виконаних послуг від 04.07.2025 відповідно до договору про надання правової допомоги №02-09/23 від 04 вересня 2023 року, який узгоджується із матеріалами справи щодо фактичних дій адвоката при перегляді справи.
Будь яких інших доказів адвокат Кобильник Д.О. на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу надано не було.
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи наданої у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, принципи співмірності та розумності судових витрат сумі позовних вимог, критерій реальності адвокатських витрат, що підтверджується матеріалами справи, а також критерій розумності їхнього розміру та співвідношення часових витрат та кількості судових засідань, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, та виконаної роботи з метою захисту інтересів ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв адвокат Кобильник Д.О., крім того враховуючи заперечення сторони відповідача, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з ПП «Моноліт» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12500 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст. 133, 141, 246, 270, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Заяву адвоката Кобильника Дениса Олеговича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення стосовно розподілу витрат на правову допомогу - задовольнити частково .
Стягнути з ПП «Моноліт» (ЄДРПОУ 30445708) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на правову допомогу у розмірі 12500 гривень.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя В.В. Кострицький
Судді Ю.П. Лозко
В.А. Коновалова