Номер провадження: 22-ц/813/2150/25
Справа № 947/11752/24
Головуючий у першій інстанції Васильків О.В.
Доповідач Назарова М. В.
29.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Назарової М.В. (суддя-доповідач), Коновалової В.А., Кострицького В.В.,
учасники справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Україна» в особі свого представника Крюкової Марини Володимирівни
на рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 липня 2024 року, ухвалене Київським районним судом м. Одеси у складі: судді Васильків О.В. в приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У квітні 2024 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» звернулося до суду з вказаним позовом, який мотивувало тим, що 21.02.2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 5575393 про надання споживчого кредиту (далі Кредитний договір), зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», затверджених наказом № 19-ОД від 05.01.2022 року.
Згідно умов Кредитного договору: Сума кредиту (загальний розмір) складає 9541,90 грн (п. 1.3. Кредитного договору); Строк кредиту: 345 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 23 днів. Дата повернення кредиту (01.02.2023) вказується в Графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору. (п. 1.4. Кредитного договору).
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 9 541,90 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» про перерахування коштів.
19 червня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» як клієнтом та позивачем як фактором було укладено Договір факторингу № 19.06/23-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.
У зв'язку з чим просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» суму заборгованості в розмірі 48215,80 грн, судовий збір в розмірі 2422,41 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, який судом першої інстанції відхилено у зв'язку з відсутністю посилань поважності пропуску строку для подання відзиву.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 30 липня 2024 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «Фінансова компанія» Фінтраст Україна» в особі свого представника Крюкової М.В. просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 липня 2024 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, стягнути судовий збір та витрати на правову допомогу.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що Кредитний договір, укладений між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем, повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, нормативно-правове регулювання укладання електронного Кредитного договору та процедура укладання електронного кредитного договору детально описана позивачем в позовній заяві. На підтвердження укладання Кредитного Договору про надання споживчого кредиту з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», позивачем було надано доказ - договір, який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора, який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, яким, зокрема, передбачено спосіб перерахування коштів - на банківську картку, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі Кредитний договір.
Вказує, що суд фактично встановив факт укладення договору про надання споживчого кредиту, проте щодо розрахунку заборгованості зазначає, що відповідно до умов договору стандартна процентна ставка становить 1,99% в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 Договору. Знижена процентна ставка 0,796 % в день застосовується, якщо споживач до 16.03.2022 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки».
16.03.2022 відповідач свої зобов'язання щодо сплати відсотків та тіла кредиту не виконав. У період з 21.02.2022 по 24.02.2022 було здійснено нарахування за зниженою процентною ставкою, 9600*0,796%=76,42 грн за кожен день прострочення.
Вказує, що у зв'язку з введенням воєнного стану та з метою врегулювання кредитних правовідносин з клієнтами, а також зменшення їх фінансового навантаження, ТОВ "Авентус Україна" було прийнято рішення про призупинення нарахування процентів та надання кредитних канікул за користування кредитними коштами в період з 25.02.2022 по 30.04.2022 за всіма кредитними договорами. У період з 01.05.2022 по 26.09.2022 було здійснено нарахування за стандартною процентною ставкою. У період з 01.05.2022 по 06.05.2022 було здійснено нарахування 1,99% за кожен день прострочення. Відповідно тіло кредиту 9600*1,99 % = 191,04 грн відсотки за кожен день прострочення.
06.05.2022 відповідач здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 1510 грн, з яких 58,10 грн - тіло кредиту, 1451,90 грн - відсотки, тому тіло кредиту з урахуванням здійснення оплати відповідачем становить - 9541,90 грн.
У період з 07.05.2022 по 26.09.2022 було здійснено нарахування 1,99% за кожен день прострочення, відповідно тіло кредиту 9 541,90 грн*1,99%= 189,88 грн відсотки за кожен день прострочення.
З урахуванням оплат по тілу кредиту та відсотках надається наступний розрахунок заборгованості: первісним кредитором нараховано відсотки в межах строку дії договору за період з 01.05.2022 по 26.09.2022 року за ставкою 1,99%: 9541,90 грн*1,99%*143 календарних днів =27153,40 грн. Позивачем нараховано відсотки за 60 календарних днів (27.09.2022 - 26.11.2022) в межах строку договору відповідно до наступного: 9 541,90 грн*1,99% *60 календарних днів = 11462,40 грн. Загалом відсотки складають: 27153,40 грн.+11462,40 = 38615,80 грн.
Щодо розрахунків та перерахування коштів вказує, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» не є банківською установою, то відповідно позбавлений можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може. Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору № 5575393, здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто в заяві на отримання Кредиту, а також зазначено в кредитному договорі та підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» про перерахування коштів.
Від представника ОСОБА_1 - адвоката Таранової Н.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін. Вказує, що без відповідної реєстрації за допомогою ІТС Товариства входу Бєнєта Д.С. на веб-сайт ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», створення особистого кабінету та здійснення ним всього алгоритму дій, необхідних для отримання кредиту, кредитний договір між ним та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» не був би укладений, будь-які докази з цього приводу позивачем не надано. Довідка ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» про перерахування коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 від 26.06.2023 не відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», які пред'являються до первинних документів, надана у вказаній довідці інформація не відповідає ні сумі кредиту, ні номеру картки. Розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, а отже не є належним доказом існування боргу. Матеріали справи не містять даних, що підтверджують належність електронного платіжного засобу саме ОСОБА_1 . Позивачем не надано доказу, який би підтверджував направлення примірнику Договору № 5575393 про надання споживчого кредиту.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Україна» в особі свого представника Крюкової Марини Володимирівни надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. До відповіді додано клопотання про витребування інформації щодо підтвердження факту належності карти № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , а також підтвердження зарахування коштів 21.02.2022 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ «СЕНС-БАНК» у сумі 9600 грн від ТОВ «Авентус Україна», яке обґрунтоване тим, що вказане клопотання має ключове значення у доказуванні, до суду першої інстанції було заявлене зазначене клопотання, однак суд його не розглянув.
Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення заборгованості стягнення заборгованості у розмірі 48215,80 грн, тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України.
Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" просить про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 48215,80 грн, з яких сума кредиту - 9541,90 грн, сума процентів за користування кредитом - 38615,80 грн. При цьому, в позовній заяві представник позивача зазначає, що в період з 01.05.2022 року по 26.09.2022 року було здійснено нарахування за стандартною процентною ставкою, а тому Первісним кредитором нараховано відсотки в межах строку дії договору за період з 01.05.2022 по 26.09.2022 за ставкою 1,99%: 9 541,90 грн*1,99% *149 календарних днів = 27 153,40 грн. Позивачем при цьому нараховано відсотки за 60 календарних днів (27.09.2022 - 26.11.2022) в межах строку договору відповідно до наступного: 9541,90 грн*1,99%*60 календарних днів = 11462,40 грн. Загалом відсотки складають: 27153,40+11462,40 = 38615,80 грн. Однак, всупереч наведеним в позовній заяві розрахункам в наданій суду Картці обліку Договору (розрахунок заборгованості), загальна заборгованість ОСОБА_1 станом на 18.06.2023 становить 36695,30 грн, тому у зв'язку із суперечливими розрахунками, наведеними стороною позивача в позовній заяві та доданих до неї документах, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України (в редакції на час виникнення правовідносин) визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України (в редакції на час виникнення правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина третя статті 207 ЦК України).
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Частиною 1ст. 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Так, відповідно до п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 21.02.2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 5575393 про надання споживчого кредиту у формі електронного документу з використанням електронного підпису 21.02.2022 року о 13:43 годині за допомогою одноразового ідентифікатора С735308, (а.с. 31-36).
Колегія суддів вважає, що спірний договір укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису, таке відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони договору досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які виникають із кредитного договору.
Згідно пункту 1.2. договору про надання споживчого кредиту на умовах встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші зобов'язання, передбачені договором.
Згідно умов договору про надання споживчого кредиту: сума кредиту (загальний розмір) складає 9600 грн (п. 1.3. Кредитного договору); строк кредиту 345 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 23 днів. Дата повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до цього Договору.
У споживача відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених договором, на підставі звернення до товариства у паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора (п. 1.4.1 Кредитного договору).
Відповідно до пункту 2.1 договору про надання споживчого кредиту № 5575393 кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем за договором про надання споживчого кредиту виконало та надало йому кредит в сумі 9600 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» про перерахування коштів.
Номер рахунку, на який перераховані кошти, відповідає номеру рахунку, зазначеному у п. 2.1 договору про надання споживчого кредиту № 5575393.
Судом встановлено, що 19.06.2023 між первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ "Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 19.06/23-Ф, відповідно до умов якого до ТОВ "Фінтраст Україна" перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 5575393 в загальному розмірі - 36695,30 грн, з яких 9541,90 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 27153,40 грн - сума заборгованості за відсотками, що підтверджується копією договору факторингу, витягом з Реєстру боржників від 19.06.2023 року (а.с. 27, 91-99).
Колегія суддів погоджується з доводом скарги, що позивач довів факт перерахування коштів відповідачу у розмірі 9600 гривень за умовами укладеного 21.02.2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_2 електронного договору № 55755393.
Щодо твердження суду першої інстанції про суперечливі розрахунки, наведені стороною позивача в позовній заяві та доданих до неї документах, апеляційний суд зазначає наступне.
Укладаючи договір про надання споживчого кредиту, сторони передбачили нарахування процентів на наступних умовах: «1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору. За пунктом 1.5.2. знижена процентна ставка - 0,796 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 16.03.2022 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.».
Станом на 16.03.2022 відповідач свої зобов'язання щодо сплати відсотків та тіла кредиту не виконав.
У зв'язку з введенням воєнного стану та з метою врегулювання кредитних правовідносин з клієнтами, а також зменшення їх фінансового навантаження, ТОВ "Авентус Україна" було прийнято рішення про призупинення нарахування процентів та надання кредитних канікул за користування кредитними коштами в період з 25.02.2022 року по 30.04.2022 року за всіма кредитними договорами.
У період з 01.05.2022 по 24.06.2022 Товариством здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою.
Первісним кредитором нараховано відсотки в межах строку дії договору за період з 01.05.2022 по 26.09.2022 року за ставкою 1,99%: 9541,90 грн*1,99% *149 календарних днів = 27153,40 грн.Позивачем нараховано відсотки за 60 календарних днів (27.09.2022 - 26.11.2022) в межах строку договору відповідно до наступного: 9541,90 грн*1,99%*60 календарних днів = 11462,40 грн. Загалом відсотки складають: 27153,40+11462,40=38615,80 грн.
Незгода суду першої інстанції з наданим позивачем розрахунком не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.
При визначенні розміру заборгованості відповідача, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду (постанова КЦС ВС від 09.08.2023 № 201/6750/16).
Місцевий суд не врахував, що заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву.
Натомість, наданий позивачем розрахунок заборгованості колегія суддів погоджує, оскільки з урахуванням фактично сплачених коштів та відсутністю контррозрахунку відповідача заявлена вимога у розмірі 48215,80 грн підтверджена належними та допустимими доказами, і по справі відсутні перешкоди для самостійного розрахунку судом вказаної заборгованості за погодженими між сторонами умовами кредитного договору.
Суд першої інстанції не врахував зазначені вище обставини та дійшов помилкового висновку про необґрунтованість заявлених вимог.
Щодо заявленого клопотання про витребування інформації щодо підтвердження факту належності карти № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , а також підтвердження зарахування коштів 21.02.2022 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ «СЕНС-БАНК» у сумі 9600 грн від ТОВ «Авентус Україна», то таке задоволенню не підлягає як заявлене з порушенням визначеного процесуальним законом строку та без належного обґрунтування пропуску такого.
Судом встановлено, що кредитні кошти відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера (ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА»), що має ліцензію Національного банку України на здійснення переказів коштів у національній валюті без відкриття рахунків та внесений в Державний реєстр фінансових установ, та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку, вказану відповідачем особисто в договорі про надання споживчого кредиту, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Вказане неправильне застосування судом норм матеріального права призвело до ухвалення помилкового рішення в даній справі.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» в особі свого представника Крюкової Марини Володимирівни підлягає задоволенню, оскаржуване рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.
Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн, за подання апеляційної скарги - 3633,60 грн, загалом 6056 грн.
З огляду на задоволення позову, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути з суму сплаченого судового збору у розмірі 6056 грн.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів виходить з наступного.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, що відповідає п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України.
Представником позивача на виконання ч. 8 ст. 141, ч. 1 ст. 134 ЦПК України було заявлено в позовній заяві вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн, на стадії апеляційного перегляду рішення у розмірі 8000 грн та надано відповідні докази у заявах по суті справи - у позові та апеляційній скарзі (а.с. 2-7, 128-132).
На підтвердження понесення витрат представником позивача в суді першої інстанції надано: ордер на надання правничої допомоги ТОВ "Фінансова компанія «Фінтраст Україна» у Київському районному суді м. Одеси (а.с. 48); копію договору про надання правової допомоги № 07/07-2022 від 07.07.2022, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія «Фінтраст Україна» та адвокатом Крюковою М.В., яка діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ДН № 5127 (а.с. 37-38).
Відповідно до п. 3.1 Договору оплата за надані послуги складається з суми вартості послуг, зазначених у рахунку-фактурі. Факт наданих послуг підтверджується звітом про надання правової допомоги. (п. 3.5 Договору). Підставою для оплати є рахунок-фактура. Клієнт здійснює оплату за надані послуги у день отримання рахунку-фактури шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок (п. 3.6 Договору).
Згідно рахунку на оплату по замовленню 28/03 від 28.03.2024: збір та аналіз доказів i документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором - 3 год., 3000 грн; складення позовної заяви в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором - 6 год. 6000 грн; подання до суду позовної заяви в інтересах клієнта - 1 год., 1000 грн. (а.с. 44)
Згідно звіту про надання правничої допомоги згідно Договору № 07/07-2022 від 07.07.2022 адвокатом здійснено: збір та аналіз доказів i документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 ; складення позовної заяви в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором; подання до суду позовної заяви в інтересах клієнта, кількість годин - 10, вартість - 10000 грн.
Згідно квитанції № 4235 від 29.03.2024 ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" сплачено адвокату Крюковій М.В. у сумі 10000 грн за послуги з аналізу, складання та подання позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 згідно р/ф № 29/03 від 29.03.2024 (а.с. 11).
На стадії апеляційного перегляду рішення скаржником надано: платіжну інструкцію № 5592 від 19.08.2024, згідно якої ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" сплачено адвокату Крюковій М.В. 8000 грн за написання та подання апеляційної скарги у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 (а.с. 162); звіт про надання правничої допомоги згідно Договору № 07/07-2022 від 07.07.2022, відповідно до якого адвокатом здійснено правову експертизу документів та складання апеляційної скарги у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 ; подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, кількість 4 години, вартість 8000 грн.
Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати суду при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрати з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
В пунктах 33- 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19 зазначено, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Верховний Суд у додатковій постанові у справі № 201/14495/16-ц від 30 вересня 2020 року, провадження № 61-22962св19, зазначив, що підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, її розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Від відповідача клопотання про не співмірність заявлених до стягнення витрат не надходило.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
Враховуючи те, що позивачем разом із першою заявою по суті справи - позовною заявою та апеляційною скаргою було заявлено про попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи, - витрати на професійну правничу допомогу адвоката у загальн ому розмірі 18000 грн, які підтверджено належними доказами, підлягають стягненню із відповідача.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.
Керуючись ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» в особі свого представника Крюкової Марини Володимирівни задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 липня 2024 року скасувати та ухвалити нове.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (код ЄДРПОУ: 44559822, адреса: вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, м. Київ) заборгованість за кредитним договором у розмірі 48215,80 грн, яка складається з: 9541,90 грн - сума кредиту; 38615,80 - сума процентів за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (код ЄДРПОУ: 44559822, адреса: вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, м. Київ) судовий збір у розмірі 6056 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 18000 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Дата складення повного тексту постанови 29 вересня 2025 року
Судді: М.В. Назарова
В.В. Кострицький
В.А. Коновалова