Номер провадження: 22-ц/813/3458/25
Справа № 947/38840/23
Головуючий у першій інстанції Луняченко В. О.
Доповідач Карташов О. Ю.
12.06.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Карташова О.Ю.
суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.
за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - Споживче Товариство «Будова Бріз», ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду
клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Григоренко Юрій Сергійович, про зупинення провадження у справі
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Споживчого Товариства «Будова Бріз», ОСОБА_2 про визнання право власності на майнові права та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Одеського апеляційного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Споживчого Товариства «Будова Бріз», ОСОБА_2 про визнання право власності на майнові права та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24 грудня 2024 року відкрито провадження у справі, ухвалою Одеського апеляційного суду від 31 січня 2025 року справу призначено до розгляду.
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Григоренко Юрій Сергійович, подано клопотання про зупинення провадження у справі, у якому, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, просить зупинити провадження по справі № 947/38840/23, яке знаходиться в Одеському апеляційному суді, до моменту набрання рішенням законної сили у справі № 522/341/25-Е за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Будова Бріз», ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Лічман Інна Миколаївна, орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської рали, ОСОБА_5 , про виключення майнових прав зі складу спадщини.
Так у клопотанні представник зазначив, що на даний час в провадженні Київського районного суду міста Одеси перебуває справа № 522/341/25-Е. Предметом зазначеної справи є виключення майнових прав зі складу спадщини, на думку заявника, майнові права тотожні у цих справах.
Враховуючи те, що на даний час у Київському районному суді міста Одеси відбувається розгляд вищевказаної справи, обставини якої мають пряме відношення до справи №947/38840/23, яка знаходиться в провадженні Одеського апеляційного суду.
У судовому засіданні, представник позивача адвокат адвокат Григоренко Ю. С. доводи клопотання підтримав.
Представник скаржника адвокат Заліпаєв Ю.В., а також сам скаржник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання про зупинення провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Частиною 4 статті 263 ЦПК України закріплено обов'язок суду враховувати практику ВС: «При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду» правозастосовну практику даної норми.
У Постанові ВС у складі Об'єднаної палати КСЦ від 14.02.2022 року у справі № 357/10397/19 викладено, що «Метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. В справі, яка переглядається, суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності звільнення з роботи позивача. Проте, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, яка переглядається, суд на порушення вимог пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України не вказав конкретну іншу справу та обставину, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, у чому саме полягає взаємозв'язок предметів розгляду інших справ, а також у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи, та зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи. При цьому суди взагалі не аналізували та не встановлювали у визначеному законом порядку, чи дійсно від наслідку розгляду іншої справи залежить прийняття рішення у зазначеній цивільній справі».
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі № 6-1957цс16.
Верховний Суд у своїх висновках звертає увагу на те, що застосування формального підходу до вирішення питання про зупинення провадження у справі може мати наслідком порушення права особи на справедливий суд, що передбачене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, елементом якого є реальний та ефективний доступ до правосуддя та розгляд справи протягом розумного строку.
Постанова ВС від 22.12.2021 року у справі №452/1872/20: «Зупинивши провадження у справі, суд порушив право позивача на розумні строки розгляду справи. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
У справі «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Пунктом 1 статті 6 Конвенції визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення ЄСПЛ у справі «Фрідлендер проти Франції» від 27 червня 2000 року).
Заявник не навів достатніх доводів щодо необхідності зупинення провадження у справі, не надав доказів тотожності спірного майна або майнових прав. Подібність виражена лише в однакових учасників справи не може бути підставою для зупинення провадження у даній справі.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, тому, заява є такою що не підлягає задоволенню.
Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 251, 381 ЦПК України, апеляційний суд,
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Григоренко Юрій Сергійович, про зупинення провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Судді О.Ю. Карташов
В.А. Коновалова
В.В. Кострицький