Справа №:755/6837/25
Провадження №: 2-адр/755/7/25
"30" вересня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Яровенко Н.О., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №755/6837/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
03.04.2025 року позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Рішенням суду від 18.09.2025 року позовні вимоги позивача задоволені в повному обсязі. Постанову за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП про адміністративне правопорушення № Б/11 від 12.01.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , відносно ОСОБА_1 скасовано. Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито за відсутністю у діях особи події та складу адміністративного правопорушення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 484,48 грн.
23.09.2025 року через систему «Електронний суд» представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення у справі додаткового рішення, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати пов'язані з отриманням професійної правничої допомоги в сумі 10 000,00 грн.
Вимоги заяви мотивовано тим, що у позовній заяві позивач в порядку ч. 7 ст. 139 КАС України зробив заяву про те, що остаточний розрахунок розміру судових витрат та їх підтвердження буде надано суду протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення. У позові позивач зазначав, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 10 000,00 грн. 28.03.2025 року між позивачем та Адвокатським об'єднанням «ВР Партнерс» був укладений договір №468 про надання правової допомоги. 03.04.2025 року сторони підписали додаток №1 до договору про надання правової допомоги №468, якою визначили, що вартість послуг адвоката за одну годину становить 2000,00 грн. На переконання позивача вказаний розмір гонорару адвоката у цій справі є цілком розумним. Відповідно до звіту про обсяг наданих послуг згідно договору № 468 про надання правової допомоги адвокатським об'єднанням «ВР Партнерс» для надання юридичних послуг клієнтові витрачено 5 годин.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази кожен окремо та в їх взаємозв'язку і сукупності, повно, всебічно та об'єктивно встановивши обставини справи в частині вирішення розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що заява позивача підлягає до часткового задоволення, ураховуючи наступне.
Статтею 252 КАС України визначено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Убачається, що вирішуючи спір по суті, суд своїм рішенням стягнув витрати позивача на сплату судового збору, однак питання розподілу витрат позивача на отримання професійної правничої допомоги суд не вирішував.
У своїй позовній заяві позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат щодо правничої допомоги становить 10 000,00 грн. і посилаючись на положення ч. 7 ст. 139 КАС України позивач заявив про те, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом п'яти днів від дня ухвалення у справі рішення.
Згідно ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями ст. 134 КАС України визначено: 1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. 2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. 3. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. 4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. 5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. 6. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. 7. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом положень ч.ч. 1, 7 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Із матеріалів справи убачається, що позивач відповідно до вимог законодавства вказав у своїй заяві попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, заявив про подання доказів понесення відповідних витрат протягом 5 днів від дня ухвалення у справі рішення та в межах зазначеного строку звернувся до суду із заявою про ухвалення додатково рішення подавши наступні докази: копію договору №468 про надання правової допомоги від 28.03.2025 року; додаток №1 від 03.04.2025 до договору № 468 про надання правової допомоги від 28.03.2025 року; акт наданих від 23.09.2025 згідно Договору №468 про надання правової допомоги від 28.03.2025 року на загальну суму 10 000,00 грн.; звіт про обсяг наданих послуг від 23.09.2025 згідно Договору № 468 про надання правової допомоги від 28.03.2025 року.
Зазначені докази в повній мірі підтверджують понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.
Отже, позивачем доведені понесені витрати та сплату коштів за надання правничої допомоги у межах адміністративної справи № 755/6837/25.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У частині шостій статті 134 КАС України встановлено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд вказує на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
На підставі системного аналізу матеріалів справи та долучених представником позивача доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне зазначити, що витрати пов'язані з вивченням та аналізом нормативного матеріалу та чинного законодавства включаються до витрат пов'язаних зі складанням позовної заяви.
Також суд зазначає, що поданий адміністративний позов містить невеликий обсяг та долучених додатків. За характером спірних правовідносин, предметом доказування та складом учасників вказана адміністративна справа є справою незначної складності.
Таким чином, суд вважає, що адвокатом не було докладено значних зусиль для складання позовної заяви у цій справі, оскільки подана позовна заява є справою незначної складності.
Враховуючи незначну складність категорії справи, суд вважає, що вказані позивачем витрати на правову допомогу не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019 року, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
Вказаний висновок Верховного Суду у відповідності до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд враховує під час вирішення такого питання.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.
Таким чином, заявлені позивачем до відшкодування витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).
Відтак, з огляду на незначну складність справи та обсяг наданих послуг, також враховуючи предмет позову, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 3 000,00 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 143, 244, 246, 252, 295, 297 КАС України, суд, -
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №755/6837/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 судові витрати пов'язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку додаткове рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Суддя Н.О. Яровенко