Справа № 752/26394/24
Провадження № 2/752/1990/25
03.10.2025 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Чекулаєва С.О.,
секретаря судового засідання Пастух З.Ф.,
ознайомившись із поданим ОСОБА_1 зустрічним позовом у справі за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури, поданим в інтересаї Київської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Національний природний парк «ГОЛОСІЇВСЬКИЙ» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою
в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури, поданим в інтересаї Київської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Національний природний парк «ГОЛОСІЇВСЬКИЙ» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.
У поданому позові до ОСОБА_1 , Київська міська прокуратура просить суд:
-усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:79:304:0007 шляхом припинення володіння ОСОБА_1 нерухомим майном - садово-дачним будинком АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 952684780000, номер запису про право власності 15054463);
-усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:79:304:0007 шляхом зобов'язання ОСОБА_1 знести об'єкти самочинного будівництва - садово-дачний будинок та тимчасову споруду (альтанку), що розташовані по АДРЕСА_1 (за координатами у форматі десяткових градусів: 50.3765778, 30.5216862).
13.08.2025 ОСОБА_1 ознайомилася з матеріалами справи, в тому числі із ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.12.2024 про відкриття провадження у справі.
26.08.2025 до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, Національного природного парку «ГОЛОСІЇВСЬКИЙ» з такими позовними вимогами:
- визнати незаконним та скасувати пункт 2 рішення Київської міської ради №69/7406 від 26.01.2012 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Національному природному парку «ГОЛОСІЇВСЬКИЙ» у Голосіївському районі м. Київ, в частині земельної ділянки № НОМЕР_1 загальною площею 723,69 га, зареєстрованої 30.12.2016 у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 8000000000:79:304:0007;
- визнати незаконним та скасувати пункт 3 рішення Київської міської ради №69/7406 від 26.01.2012 «Про надання Національному природному парку «ГОЛОСІЇВСЬКИЙ» в постійне користування земельні ділянки загальною площею 1888,18 га для експлуатації та обслуговування Національного природного парку «ГОЛОСІЇВСЬКИЙ» у Голосіївському району м. Києва» в частині земельної ділянки № НОМЕР_1 загальною площею 723,69 га, зареєстрованої 30.12.2016 у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 8000000000:79:304:0007;
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:304:0007 площею 723,6941 га, що зареєстрована в Державному земельному кадастрі 30.12.2016 на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої 25.12.2016 Київською обласною філією Центру Державного земельного кадастру;
- припинити всі речові права, їх обтяження, зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:304:0007 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 11533016800000).
В обгрунтування зустрічного позову ОСОБА_1 вказує, що предметом спору за первісним позовом є земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:304:0007, яка надана у постійне користування парку пунктом 3 рішенням Київської міської ради №69/7406 від 26.01.2012 в частині міських земель, не наданих у власність чи користування площею 13,79 га.
Водночас предмет спору за зустрічним позовом є земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:304:0007, в частині міських земель не наданих у власність чи користування площею 13,79 га, у зв'язку з чим, на думку ОСОБА_1 , зустрічний та первісний позови пов'язані між собою предметом спру - частиною ділянки з кадастровим № 8000000000:79:304:0007 площею 13,79 га, яка надана у користування Парку п. 3 рішенням Київської міської ради від 26.01.2012 №69/7406.
Розглянувши у підготовчому судовому засіданні 03.10.2025 питання щодо прийняття до спільного розгляду з первісним позовом зустрічного позову суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Пунктом 3 частини другої статті 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
За змістом частини першої та частини другої статті 193 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
У відповідності до частини другої та частини третьої статті 194 ЦПК України, до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених у частині першій цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Верховний Суд у постановах від 27.01.2021 у справі за єдиним унікальним номером 908/1688/20 та від 13.03.2019 у справі за єдиним унікальним номером 916/3245/17 зазначав, що зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним, при цьому взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах.
Виходячи з наведених положень чинного ЦПК України, суд наголошує, що прийняття зустрічного позову дозволяє розглянути в одному судовому провадженні вимоги обох сторін, що дає можливість заощадити час і сприяє більш швидкому захисту їхніх прав та інтересів, а також запобігає можливості винесення суперечливих і взаємовиключних судових рішень у цивільній справі. Крім того, слід зазначити, що подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, із цивільних та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
У частині першій статті 1 Цивільного кодексу України указано, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Згідно із частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Разом з тим за приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).
Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб'єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.
Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов'язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов'язаних з реалізацією публічної влади.
Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Ознайомившись із змістом зустрічного позову ОСОБА_1 , суд звертає увагу, що основними позовними вимогами є визнання незаконними та скасування окремих пунктів рішення суб'єкта владних повноважень - Київської міської ради №69/7406 від 26.01.2012.
Таким чином, враховуючи вище зазначене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги викладені у зустрічному позові мають публічно-правовий характер, як за суб'єктним складом так і за своїм змістом, а тому повинні розглядатися згідно правил адміністративної юрисдикції.
Суд наголошує, що якщо вимоги мають різну предметну юрисдикцію (тобто, належать до різних видів судочинства - цивільного та адміністративного), зустрічний позов не може бути пред'явлений у тому ж суді, що розглядає первісний позов. У такому разі відповідач повинен подати свій позов до відповідного суду, який є компетенційним для розгляду його вимог за предметом спору.
Згідно статті 20 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись статтями 13, 43, 49, 193-194, 257-258, 260-261 ЦПК України, суд,
відмовити ОСОБА_1 у прийнятті зустрічного позову у цивільній справі за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури, поданим в інтересаї Київської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Національний природний парк «ГОЛОСІЇВСЬКИЙ» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, Національного природного парку «ГОЛОСІЇВСЬКИЙ про визнання незаконними та скасування пунктів рішення Київської міської ради №69/7406 від 26.01.2012 та скасування державної реєстрації - повернути ОСОБА_1 .
Роз'яснити ОСОБА_1 , що повернення зустрічного позову не позбавляє її права подати позов з відповідними вимогами на загальних підставах.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом поданням апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 03.10.2025.
Суддя С.О. Чекулаєв