03 жовтня 2025 р.Справа № 440/12179/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 року по справі № 440/12179/24
за позовом ОСОБА_1
до Військова частина НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 27.10.2022 по день фактичного поновлення на службі у ВЧ НОМЕР_1 ( по день видання відповідного наказу про призначення на посаду/поновлення на військовій службі);
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 вчинити дії - нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з усіма його додатковими видами, надбавками, доплатами, передбаченими нормативними актами, з 27.10.2022 по день фактичного фактичного поновлення на службі у ВЧ НОМЕР_1 ( по день видання відповідного наказу про призначення на посаду/поновлення на військовій службі).
В обґрунтування позовних вимог вказав, що відповідач всупереч ч. 2 ст. 24 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" та п. 144-6 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 не виплатив ОСОБА_1 грошове забезпечення за період призупинення військової служби ( з 27.10.2022 по день поновлення на військовій службі). Вказав, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2023 у справі № 440/3954/23 відповідача було зобов'язано вчинити відносно військовослужбовця ОСОБА_1 дії щодо поновлення на посаді, продовження військової служби та дії контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України у відповідності до ст. 24 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу", а, відтак, позивач має право на виплату недоотриманого грошового забезпечення.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 у справі № 440/12179/24 у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовлено.
Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, незаконність, необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 у справі № 440/12179/24 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 по справі № 440/12179/24 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Під час розгляду та дослідження матеріалів справи колегією суддів встановлено, що у відзиві на апеляційну скаргу Військова частина НОМЕР_1 вказує, що за результатами опрацювання матеріалів справи, відповідно до вимог пункту 144-6 розділу IV Положення №1153/2008, наказом командира Військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 20.11.2024 №983 були внесені зміни до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 30.08.2022 №661, якими був уточнений період нарахування позивачеві грошового забезпечення, а саме відповідний абзац був викладений у наступній редакції: «Виплатити грошове забезпечення за період призупинення військової служби з 18 листопада 2022 року по 29 серпня 2023 року». В подальшому, а саме у грудні 2024 року фінансово-економічною службою Військової частини НОМЕР_1 було здійснено нарахування грошового забезпечення позивачеві за період призупинення військової служби.
Натомість, позивач вважає, що йому виплачена лише частина грошового забезпечення за невизначений період.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем надано до матеріалів справи картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 та відомості про нарахування сум у грудні 2023 року, травні 2024 року, листопаді 2024 року.
Разом з цим, вказані документи не дають можливості встановити за який період були виплачені спірні кошти.
Крім того, позивач, подаючи позовну заяву, просив поновити його права та зобов?язати відповідача виплатити грошове забезпечення з усіма його додатковими видами, надбавками, доплатами, передбаченими нормативними актами, з 27.10.2022 по 30.08.2023, що визначено ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Таким чином, для вирішення даної справи необхідним є з'ясування складових грошового забезпечення, які враховував відповідач для виплати заборгованості за період з 18.11.2022 по 29.08.2022, а також визначення розміру виплаченого позивачу грошового забезпечення за період увільнення зі служби (з 18.11.2022 по 29.08.2023), із зазначенням дати виплати та конкретного періоду, за який ця виплата здійснена.
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з вимогами частини 4 статті 9 КАС України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 3 ст. 77 КАС України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи із завдань адміністративного судочинства, а також предмету спору, повідомлених учасниками справи обставин та обсягу наданих доказів, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування у відповідача додаткових доказів по справі, а саме: пояснення щодо нарахування та виплати або наявності заборгованості по виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 18.11.2022 по 29.08.2023, із зазначенням дати та суми виплати та конкретного періоду за який були нараховані кошти, з посиланням на відповідні докази (довідку, накази, розрахункові документи тощо), а також інформацію щодо складових грошового забезпечення, які були враховані при виплаті заборгованості (додаткові види, надбавки, доплати).
Згідно з частиною шостою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
За правилами ч. 3 ст. 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 7 ст. 80 КАС України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Згідно з ч. 8 ст. 80 КАС України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Одночасно колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 9 ст. 80 КАС України, у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Керуючись ст. ст. 9, 80, 237, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Витребувати у Військової частини НОМЕР_1 додаткові письмові докази по справі № 440/12179/24, а саме:
- пояснення щодо нарахування та виплати або наявності заборгованості по виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 18.11.2022 по 29.08.2023, із зазначенням дати та суми виплати, а також конкретного періоду за який були нараховані кошти, з посиланням на відповідні докази (довідку, накази, розрахункові документи тощо);
- інформацію щодо складових грошового забезпечення, які були враховані Військовою частиною НОМЕР_1 при виплаті ОСОБА_1 заборгованості (додаткові види, надбавки, доплати).
Встановити Військовій частині НОМЕР_1 строк для виконання вимог цієї ухвали тривалістю 5 робочих днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Копію зазначеної ухвали надіслати Військовій частині НОМЕР_1 для її виконання шляхом надання витребуваних судом доказів через підсистему Електронний Суд відповідно до п. 26, 27 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21.
Роз'яснити відповідачу, що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Жигилій С.П.
Судді Макаренко Я.М. Перцова Т.С.