02 жовтня 2025 р.Справа № 440/7518/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,
за участю секретаря судового засідання Афанасьєвої К.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2025, головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко, м. Полтава, повний текст складено 18.07.25 року по справі № 440/7518/25
за позовом Військової частини НОМЕР_1
до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за участю третьої особи ОСОБА_1
про скасування постанови,
Військова частина НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Полтава) (далі - ВПВР у Полтавській області, відповідач), у якому просила суд:
- скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Полтава) Людмили Пецяк ВП № 76839815 від 16.05.2025 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн;
- зупинити виконавче провадження ВП № 76839815 від 20.01.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність винесеної відповідачем постанови від 16.05.2025 ВП № 76839815 про накладення на позивача штрафу за невиконання без поважних причин рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 по справі № 440/7437/24, оскільки з 24.02.2022 і по теперішній час ВЧ НОМЕР_1 входить до складу Сил оборони держави та її особовий склад залучений до виконання бойових завдань щодо відсічі збройної агресії Російської Федерації, а тому у державного виконавця були відсутні підстави для винесення спірної постанови в межах виконавчого провадження №76839815 відповідно до абзацу 12 пункту 10-2 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VІІІ), оскільки виконавчі дії мали бути зупинені на період дії воєнного стану.
Крім того, зазначив, що з метою виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 по справі № 440/7437/24 відповідачем погоджено та розраховано суму належної позивачу індексації грошового забезпечення в розмірі 79557,74 грн, виплата якої буде здійснена за наявності відповідного фінансування.
Переконував, що невиконання судового рішення ВЧ НОМЕР_1 через фактичну відсутність коштів та відповідного фінансового забезпечення не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 по справі № 440/7518/25, зокрема, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) (далі - ОСОБА_1 , третя особа).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 по справі № 440/7518/25 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 (командир Військової частини НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Героїв-пожежників, 13, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 43316700), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), про скасування постанови - відмовлено.
Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, незаконність, необґрунтованість та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 в адміністративній справі № 440/7518/25 за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про скасування постанови.
Задовольнити позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про скасування постанови.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги наполягав на неправомірності прийнятої відповідачем постанови ВП № 76839815 від 16.05.2025 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн, оскільки з урахуванням приписів абзацу 12 пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII, державний виконавець мав зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 76839815 від 20.01.2025 з виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 по справі № 440/7437/24, так як боржником у даному провадженні є ВЧ НОМЕР_1 , що входить до складу Збройних Сил України та залучена до виконання бойових завдань щодо відсічі збройної агресії Російської Федерації.
Крім того, зауважив, що Військова частина НОМЕР_1 є розпорядником коштів третього рівня та отримує бюджетні асигнування за підпорядкованістю від ІНФОРМАЦІЯ_1 (розпорядник коштів другого рівня) через фінансово-економічне управління ІНФОРМАЦІЯ_1 , що регламентується пунктом 1.3 наказу Міністерства оборони України від 22.05.2017 № 280 «Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України» (далі - Наказ № 280), а тому виконання рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 22.02.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця - січень 2008 року можливе лише за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
В іншій частині зміст апеляційної скарги дублює зміст позовної заяви.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Учасники справи у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином за допомогою засобів підсистеми "Електронний суд", поштового і телефонного зв'язку та шляхом оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України ухвали про призначення справи до розгляду із зазначенням дати, часу та місця судового розгляду.
У надісланому до суду апеляційної інстанції клопотанні, апелянт просив розглянути апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 без участі представника позивача. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити в повному обсязі, скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 у справі № 440/7518/25 та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
У відповідності до частини 2 статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 у справі № 440/7437/24 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 22 лютого 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця - січень 2008 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 22 лютого 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця - січень 2008 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
18.12.2024 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/7437/24.
Постановою начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Реця М. В. від 20.01.2025 ВП № 76839815 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 440/7437/24, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 18.12.2024.
Пунктом 2 цієї постанови зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
03.02.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пецяк Л. В. винесено відносно Військової частини НОМЕР_1 вимогу виконавця за № 2224, пунктом 1 якої визначено у 5-денний термін виконати рішення суду та надати до відділу підтверджуючі документи про його виконання.
16.05.2025 головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пецяк Л. В. винесла постанову про накладення штрафу ВП № 76839815, якою за невиконання рішення суду постановлено накласти на боржника - Військову частину НОМЕР_1 штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн, зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
Не погодившись з постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пецяк Л. В. ВП №76839815 від 16.05.2025 про накладення штрафу у розмірі 5100,00, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що під час винесення постанови про накладення штрафу від 16.05.2025 ВП № 76839815 державний виконавець діяв правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки на постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.01.2025, вимогу державного виконавця від 03.02.2025 та постанову про накладення штрафу від 16.05.2025 від боржника на адресу відділу примусового виконання рішень будь-якої інформації щодо виконання рішення суду чи причин його невиконання не було надано, що в силу приписів частини четвертої статті 18 Закону № 1404-VIII зумовлює настання негативних наслідків у вигляді штрафу.
При цьому, судом першої інстанції відхилені посилання позивача на приписи абзацу 12 пункту 10-2 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1404-VIII, як на підставу для зупинення виконавцем виконавчого провадження, оскільки спір у цій справі стосується нарахування та виплати на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, що унеможливлює застосування вищенаведених положень законодавства до спірних правовідносин.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини виникли через протиправне, на думку позивача, накладення на позивача у період дії воєнного стану відповідно до оскаржуваної постанови штрафу за невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 у справі № 440/7437/24 без поважних причин та не застосування відповідачем приписів абзацу 12 пункту 10.2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 1404-VIII та не зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 76839815.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовано Законом № 1404-VІІІ.
Згідно зі статтею 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом першим частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
В силу вимог цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі постанов державних виконавців про накладення штрафу (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VІІІ).
Частиною 1 статті 13 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Таким чином, примусове виконання рішення суду розпочинається з прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (частина 3 статті 14 КАС України).
В свою чергу, накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання (виконати судове рішення).
Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем.
Поважними у розумінні наведених норм закону можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його волевиявлення. Даючи оцінку тому, чи правомірно на боржника накладено штраф за невиконання судового рішення потрібно з'ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому полягала причина невиконання судового рішення у відведений йому строк.
Аналіз вищенаведеного дає підстави для висновку, що правовою підставою для накладення на боржника штрафу є невиконання рішення суду без поважних причин. При цьому, поважними, у розумінні Закону № 1404-VІІІ можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі “Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі “Піалопулос та інші проти Греції» від 15 березня 2001 року, пункт 68).
З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що 06.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до ВПВР у Полтавській області із заявою про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 440/7437/24, виданого 18.12.2024 Полтавським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 22.02.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця - січень 2008 року.
На підставі вказаної заяви та доданого до неї виконавчого листа ВПВР в Полтавській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.01.2025 ВП №76839815, яка супровідним листом від 20.01.2025 № 574 була направлена на адресу ВЧ НОМЕР_1 засобами поштового зв'язку.
Згідно з приписами частини 3 статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Як це передбачено частиною 6 статті 26 Закону № 1404-VІІІ за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 63 Закону № 1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
З огляду на вищенаведені норми права слід дійти висновку, що неповідомлення боржником про причини невиконання рішення суду, за відсутності доказів поважності причин такого невиконання, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу.
З досліджених колегією суддів матеріалів виконавчого провадження № 76839815 встановлено, що після його відкриття 20.01.2025 Військовою частиною НОМЕР_1 не було надано ВПВР у Полтавській області жодної інформації з приводу виконання рішення суду по справі № 440/7437/24 або про причини його невиконання з поважних причин.
Посилання апелянта в позові та апеляційній скарзі на наявність поважних причин невиконання рішення суду у зв'язку з відсутністю відповідного бюджетного фінансування колегія суддів вважає неприйнятними, оскільки по-перше, про такі не було повідомлено державного виконавця; по-друге, жодних доказів на підтвердження цих обставин після відкриття виконавчого провадження постановою від 20.01.2025 ВП № 76839815, ВЧ НОМЕР_1 до матеріалів справи не надано.
Довідка про нарахування та виплату індексації ОСОБА_1 за період з 22.02.2016 по 28.02.2018 від 01.10.2024 № 1750, відповідно до якої ВЧ НОМЕР_1 нарахувала третій особі індексацію грошового забезпечення з використанням базового місяця - січень 2008 року у загальному розмірі 79557,74 грн, основна заявка - розрахунок на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення А1356 на листопад 2024 року (а.с. 67), розрахунок потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення А1356 на листопад 2024 року (а.с. 68-71) не є документами, які підтверджують відсутність коштів на виплату третій особі заборгованості на виконання рішення суду, а лише свідчать про вчинення ВЧ НОМЕР_1 дій щодо нарахування індексації грошового забезпечення.
Отже, позивачем не наведено об'єктивних поважних причин через які ВЧ НОМЕР_1 не виконала рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/7437/24 від 26.09.2024 в частині виплати ОСОБА_1 перерахованої індексації грошового забезпечення. Вказана бездіяльність позивача свідчить про ухилення від виконання судового рішення в повному обсязі.
А відтак, твердження позивача про поважність причин невиконання рішення суду не відповідають фактичним обставинам справи та є такими, що спростовані за наслідками апеляційного перегляду справи.
Колегія суддів наголошує, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, у тому числі і відсутності відповідного фінансування, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Тобто, в будь-якому разі, судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.
Разом з цим, у спірних правовідносинах позивачем не доведено, що не виконання рішення суду відбувається за наявності поважних причин.
Доказів направлення відповідних розрахунків, проведених на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі № 440/7437/24 на адресу ВПВР у Полтавській області у відповідь на постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.01.2025, вимогу державного виконавця від 03.02.2025 та доказів виплати вказаних коштів на рахунок ОСОБА_3 позивачем до матеріалів справи не надано.
За приписами статті 75 Закону № 1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Частиною четвертою статті 18 Закону №1404-VIII встановлено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Враховуючи вищенаведені приписи Закону № 1404-VIII, колегія суддів дійшла висновку, що не надання боржником жодної інформації щодо виконання рішення суду чи причин його невиконання після відкриття виконавчого провадження № 76839815 від 20.01.2025 було достатньою підставою для направлення державним виконавцем на адресу Військової частини НОМЕР_1 за вихідним № 2224 від 03.02.2025 вимоги виконати рішення суду та надати підтверджувальні документи про його виконання, яка згідно з трекінгом поштових відправлень № 0601108878359 отримана боржником 10.02.2025, проте не була ним виконана.
Доказів зворотного матеріали справи не містять.
Таким чином, враховуючи, що ВЧ НОМЕР_1 як після відкриття виконавчого провадження № 76839815, так і після отримання вимоги державного виконавця, рішення суду не виконала, будь-якої інформації щодо причин його невиконання до ВПВР у Полтавській області не надала, колегія суддів дійшла висновку, що державним виконавцем у відповідності до статті 63, статті 75 Закону № 1404-VІІІ 16.05.2025 правомірно накладено штраф на боржника у розмірі 5100 грн (300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) з одночасним зобов'язанням ВЧ НОМЕР_1 виконати рішення суду в повному обсязі протягом 10-ти робочих днів та попередженням про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду.
За встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача згідно зі статтями 63, 75 Закону України “Про виконавче провадження» були наявні підстави для накладення на Військову частину НОМЕР_1 штрафу за невиконання без поважних причин судового рішення шляхом винесення постанови ВП № 76839815 від 16.05.2025.
З приводу доводів позивача про наявність підстав для зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 76839815 на період дії воєнного стану на території України, слід зазначити, що відповідно до положень абзацу 12 пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VІІІ, зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.
Аналіз вищенаведеної норми вказує на те, що у період дії воєнного стану в Україні виконання рішень, зокрема, за позовами фізичних осіб про стягнення грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку не підлягає зупиненню.
Отже, враховуючи те, що у спірних правовідносинах в межах виконавчого провадження № 76839815 відбувається виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 у справі № 440/7437/24, прийнятого за позовом ОСОБА_1 про перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця, зокрема, щодо зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь третьої особи індексацію грошового забезпечення, у зв'язку з її невірним обрахунком, у державного виконавця були відсутні законні підстави для винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 76839815.
Положеннями частини 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі та у спосіб, передбачений Законом України “Про виконавче провадження», належних та допустимих доказів зворотного позивачем не надано, як і не наведено будь-яких обставин на підтвердження наявності поважних причин для невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/7437/24 від 26.09.2024.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність в даному випадку порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів Військової частини НОМЕР_1 та, як наслідок, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та позову.
Згідно з частиною 1 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з вищезазначених підстав не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 242, 243, 250, 272, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 по справі № 440/7518/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко