Головуючий І інстанції: Мороко А.С.
03 жовтня 2025 р. Справа № 520/14349/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства у справах ветеранів України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2025, по справі № 520/14349/25
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства у справах ветеранів України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства у справах ветеранів України щодо ненаправлення заяви ОСОБА_1 від 17.02.2025 року про надання йому статусу учасника бойових дій на розгляд міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Міністерства у справах ветеранів України;
- зобов'язати Міністерство у справах ветеранів України направити заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи про надання йому статусу учасника бойових дій на розгляд міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Міністерства у справах ветеранів України.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 задоволено позов.
Визнано протиправною бездіяльність Міністерства у справах ветеранів України щодо ненаправлення заяви ОСОБА_1 від 17.02.2025 року про надання йому статусу учасника бойових дій на розгляд міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Міністерства у справах ветеранів України.
Зобов'язано Міністерство у справах ветеранів України направити заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій на розгляд міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Міністерства у справах ветеранів України.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилався на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального права, зазначав, що міжвідомча комісія уповноважена розглядати документи щодо осіб, зазначених у пунктах 21 та 25 частини першої статті 6 Закону України № 3551-ХІІ, проте судом першої інстанції не врахованоё що позивач не відноситься до категорії осіб, які визначені пунктом 21 частини першої статті 6 Закону України № 3551-ХІІ, оскільки позивач є працівником прокуратури, а не членом добровольчого формування.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 09.10.2013 року призначений на посаду старшого слідчого управління прокуратури Харківської області.
17.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до Міністерства у справах ветеранів України із заявою про розгляд його документів на засіданні міжвідомчої комісії з питань надання статусу учасника бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі чи інвалідності, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Листом від 24.03.2025 № 6149/1.3/3.1-25 Міністерство повідомило заявника, що питання не належить до компетенції міжвідомчої комісії. Посилаючись на пункт 2 частини другої статті 65 Закону України «Про адміністративну процедуру», адміністративне провадження було закрито, а подані документи повернуто. При цьому зазначено, що учасниками бойових дій визнаються, зокрема, військовослужбовці військових прокуратур, які брали безпосередню участь у забезпеченні національної безпеки й оборони в районах проведення АТО. Також наголошено, що після ліквідації військових прокуратур відповідні повноваження з видачі посвідчень учасника бойових дій не були врегульовані, попри неодноразові звернення Мінветеранів до Офісу Генерального прокурора.
Позивач, вважаючи, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, не передавши його документи на розгляд міжвідомчої комісії для вирішення питання про надання статусу учасника бойових дій, звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що прийняття рішення про надання позивачу статусу учасника бойових дій або про відмову у наданні такого статусу відноситься до повноважень міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, яка утворюється Міністерством у справах ветеранів України».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також їх посадові особи зобов'язані діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Правовий статус ветеранів війни встановлений Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII).
Згідно зі статтею 4 цього Закону, до ветеранів війни належать особи, які брали участь у захисті Батьківщини або вели бойові дії на території інших держав. Зокрема, до цієї категорії включаються учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та учасники війни.
Відповідно до статті 5 Закону № 3551-XII, до учасників бойових дій належать особи, які безпосередньо виконували бойові завдання із захисту Батьківщини у складі військових формувань Збройних Сил, інших військових з'єднань, партизанських загонів, підпілля або аналогічних формувань як у воєнний, так і в мирний час.
Пунктом 21 частини першої статті 6 Закону визначено, що учасниками бойових дій визнаються особи, які до 23 лютого 2018 року включно входили до складу добровольчих формувань, створених або самоорганізованих з метою захисту незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України, та які брали безпосередню участь в антитерористичній операції (АТО), перебуваючи безпосередньо в районах її проведення не менше 30 календарних днів (у тому числі сумарно), у взаємодії зі Збройними Силами України, МВС, Національною поліцією, Нацгвардією, СБУ та іншими законно створеними військовими формуваннями та правоохоронними органами.
При цьому дія абзацу першого цього пункту не поширюється на працівників підприємств, установ, організацій, залучених до забезпечення проведення АТО чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, а також осіб, які добровільно брали участь у таких заходах (включаючи волонтерську діяльність).
Рішення про надання статусу учасника бойових дій цій категорії осіб приймається міжвідомчою комісією, утвореною центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері соціального захисту ветеранів війни.
Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, а також визначення категорій осіб, термінів їх участі в АТО та територій проведення операції встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій для осіб, які захищали державний суверенітет та територіальну цілісність України, затверджено постановою КМУ від 20.08.2014 № 413 (далі - Порядок № 413).
Згідно з пунктом 19 Порядку № 413, рішення щодо надання або відмови у наданні статусу УБД приймають:
- відповідні комісії - для осіб, передбачених пунктами 19 і 20 частини першої статті 6 Закону;
- міжвідомча комісія - у разі наявності спірних питань або для осіб, зазначених у пунктах 21 і 25 тієї ж статті.
Відповідно до пунктів 20-23 Порядку № 413, комісії розглядають подані документи, за необхідності заслуховують пояснення заявників та свідків, і протягом одного місяця з моменту надходження документів приймають рішення. У разі відсутності підстав - документи повертаються для доопрацювання та повторного подання.
Спірні питання передаються на розгляд міжвідомчої комісії, яка вивчає документи, за потреби надсилає запити, заслуховує пояснення заявників, свідків, представників державних органів, та у місячний строк ухвалює рішення.
У разі відсутності належних документів, передбачених пунктом 4 Порядку, комісії витребовують їх у відповідних командирів військових частин або керівників установ не пізніше п'яти днів з моменту отримання звернення. Відповіді на запити мають бути надані не пізніше ніж через 15 днів, а рішення приймається протягом 10 днів після цього.
Положення про міжвідомчу комісію затверджено наказом Міністерства у справах ветеранів України від 26.02.2021 № 43. Основні завдання комісії включають:
1. Розгляд спірних питань щодо надання статусу учасника бойових дій для осіб, зазначених у пунктах 19, 20, 22 частини першої статті 6 Закону № 3551-XII.
2. Надання статусу учасника бойових дій особам, визначеним у пунктах 21, 25 цієї ж статті.
3. Присвоєння статусу учасника бойових дій працівникам підприємств, установ та організацій, які брали участь в АТО у визначений період.
Комісія має право уточнювати інформацію, заслуховувати заявників і приймати рішення про надання чи відмову в наданні статусу учасника бойових дій, а також повертати документи у разі відсутності спірних питань.
Підстави для відмови міжвідомчої комісії передбачені пунктом 5 розділу ІІ Положення і включають:
1. Відсутність правових підстав;
2. Відсутність достатніх доказів участі в АТО;
3. Подання недостовірної інформації;
4. Виявлення підробки документів;
5. Наявність обвинувального вироку за умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин.
Таким чином, відмова у статусі учасника бойових дій можлива лише після оцінки доказів, що підтверджують або спростовують право особи на цей статус.
Суд зазначає, що питання про надання статусу учасника бойових дій входить до виключної компетенції міжвідомчої комісії, яка, зокрема, уповноважена розглядати справи працівників прокуратури, залучених до АТО.
Як вбачається з листа Мінветеранів від 24.03.2025 № 6149/1.3/3.1-25, розгляд звернення ОСОБА_1 щодо надання статусу учасника бойових дій завершився поверненням матеріалів, посилаючись на відсутність відповідної комісії при Офісі Генерального прокурора та на те, що Мінветеранів не має повноважень у цьому питанні. При цьому заявника не було поінформовано про те, який орган уповноважений розглянути це питання, що фактично позбавило його права на належний розгляд справи.
Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 , старший слідчий прокуратури Харківської області дійсно перебував у зоні АТО в період з 15.04.2014 по 04.06.2015 та вважає, що йому має бути наданий статус учасника бойових дій на підставі пункту 21 частини першої статті 6 Закону України № 3551-XII, у зв'язку з чим, позивач має право на розгляд та вирішення своєї заяви уповноваженим на її вирішення органом.
Водночас, у своєму листі від 24.03.2025 № 6149/1.3/3.1-25 відповідач, не розглянувши звернення позивача по суті - зокрема, питання направлення його документів на розгляд міжвідомчої комісії з метою вирішення питання про надання статусу учасника бойових дій - не проінформував позивача про те, який орган або посадова особа уповноважені вирішувати це питання відповідно до чинного законодавства у даному конкретному випадку. Натомість, відповідач самостійно дійшов висновку про відсутність можливості скерування матеріалів на розгляд комісії, чим фактично позбавив ОСОБА_1 права на повноцінний та об'єктивний розгляд питання про надання йому статусу учасника бойових дій.
У той же час, як вже було зазначено, згідно з абзацом першим пункту 21 частини першої статті 6 Закону України № 3551-XII, рішення щодо надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним у цьому пункті, приймається міжвідомчою комісією, утвореною центральним органом виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 розділу ІІ Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера та окремих інших категорій осіб, затвердженого наказом Міністерства у справах ветеранів України від 26.02.2021 № 43 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2021 за № 521/36143), до основних завдань міжвідомчої комісії, зокрема, належить розгляд питань щодо надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним у пунктах 21 та 25 частини першої статті 6 Закону № 3551-XII.
Отже, судовим розглядом встановлено, що оскільки вирішення питання про надання чи відмову в наданні статусу учасника бойових дій належить до повноважень міжвідомчої комісії при Міністерстві у справах ветеранів України, колегія суддів вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність не направивши заяву ОСОБА_1 від 17.02.2025 року на розгляд вказаної міжвідомчої комісії.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зобов'язання Міністерства у справах ветеранів України направити заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи про надання позивачу статусу учасника бойових дій на розгляд міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Міністерства у справах ветеранів України.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права - без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства у справах ветеранів України - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 по справі № 520/14349/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов