03 жовтня 2025 р. Справа № 520/35555/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Калиновського В.А. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2025, головуючий суддя І інстанції: Садова М.І., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 27.06.25 по справі № 520/35555/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 27.08.2024 про відміну рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області вилучити із відповідної бази даних Державної міграційної служби України та із Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами Державного демографічного реєстру відомості про визнання недійсними паспорта громадянина України у формі картки № НОМЕР_1 , оформленого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданий 09.08.2022, орган видачі 6317, та паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , оформленого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданий 09.08.2022, орган видачі 6317.
В обґрунтування позову позивачем вказано, що рішенням головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 27 серпня 2024 року скасовано рішення ГУ ДМС у Харківській області про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 . Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, незаконним та таким, що порушує його права та свободи, позбавляє можливості вільно, законно проживати на території України та виконувати обов'язки громадянина України.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 27 серпня 2024 року про відміну рішення ГУ ДМС у Харківській області про оформлення набуття громадянства України відповідно до п. 10 ст. 6 Закону України від 18.01.2001 "Про громадянство України" та Угоди між Україною і Киргизькою Республікою про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Киргизькій Республіці, і громадянами Киргизької Республіки, які постійно проживають в Україні, від 20 листопада 2003 року ОСОБА_1 .
В решті позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1937,92 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем ГУ ДМС в Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що позивачем допущено порушення під час виконання свого обов'язку подати належним чином оформлений пакет документів, що передбачений вимогами п. 1.5 розділу І Порядку реалізації Угоди між Україною та Республікою Таджикистан від 06.07.2001, ратифікованої Законом України від 11/07/2002 № 115- IV, у зв'язку з чим ГУ ДМС у Харківській області прийнято рішення від 27.08.2024 про відміну рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 . Вказує, що суд першої інстанції не оцінив належним чином доводи відповідача стосовно вказаного порушення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджено, що рішенням ГУ ДМС у Харківській області від 13.07.2022 ОСОБА_1 , оформлено набуття громадянства України згідно з пунктом 10 ст. 6 Закону України та відповідно до Угоди "Про громадянство України" оформлена довідка № 16476 про реєстрацію особи громадянином України.
Для набуття громадянства України ОСОБА_1 надав на підтвердження своєї належності до громадянства Республіки Таджикистан - паспорт громадянина Республіки Таджикистан № НОМЕР_3 виданий 21.07.2015 УВС м. Душамбе, дійсний до 05.07.2025, в якому наявна відмітка Посольства Республіки Таджикистан в Україні про взяття на консульський облік; на підтвердження постійного на законних підставах проживання в Україні адресний листок вибуття на постійне проживання до України; свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 , видане 09.02.2022 Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), укладений 09.02.2022 з громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис № 75).
На момент подання даних документів позивач був громадяном Республіки Таджикистан.
27.08.2024 ГУДМС в Харківській області прийнято рішення про відміну рішення від 13.07.2022 про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до п. 10 ст. 6 Закону України від 18.01.2001 "Про громадянство України".
01.08.2024 до ГУДМС у Харківській області з Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України за вхідним № 6.4-8424/6-24 після перевірки, надіслані матеріали справи ОСОБА_1 для вжиття заходів відповідно до вимог законодавства України про громадянство.
За результатами повторної перевірки виявлено, що у ОСОБА_1 відсутній документ що підтверджує факт його постійного на законних підставах проживання в України, що надає заявнику право в спрощеному порядку набути громадянство України відповідно до Угоди 1.5. У зв'язку з вищевикладеним, ОСОБА_1 не виконано п. 1.5 Розділу І Порядку реалізації Угоди між Україною і Республікою Таджикистан від 06.07.2001 про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Республіці Таджикистан, і громадянами Республіки Таджикистан, які постійно проживають в Україні, затвердженого Наказом МВС, МЗС України 22 жовтня 2014 року №1118/429.
Позивач зазначає, що вказане рішення є протиправним, а тому підлягає скасуванню, у зв'язку із чим звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 27 серпня 2024 року про відміну рішення ГУ ДМС у Харківській області про оформлення набуття громадянства України відповідно до п. 10 ст. 6 Закону України від 18.01.2001 "Про громадянство України" та Угоди між Україною і Киргизькою Республікою про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Киргизькій Республіці, і громадянами Киргизької Республіки, які постійно проживають в Україні, від 20 листопада 2003 року ОСОБА_1 .
Колегія суддів вважає, що вказане рішення підлягає зміні шляхом зміни його мотивувальної та резолютивної частини, з урахуванням наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до приписів ч.2 ст. 19 Конституції Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Положенням про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою КМУ від 20.08.2014 № 360, ДМС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. Одним з основних завдань ДМС є реалізація державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Згідно з пунктом 4 Положення ДМС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: - здійснює оформлення і видачу документів для тимчасового або постійного проживання в Україні, а також виїзду за її межі, вилучає такі документи та проставляє в документах, що посвідчують особу іноземців та осіб без громадянства, відмітки про заборону в'їзду в Україну в передбачених законодавством випадках (пп.8); - приймає рішення про продовження (скорочення) строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, про добровільне повернення або примусове повернення іноземців та осіб без громадянства до країн їх громадянської належності або країн походження, звертається до судів з позовами про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства, здійснює заходи, пов'язані з примусовим видворенням іноземців та осіб без громадянства з України (пп. 9); - здійснює оформлення і видачу громадянам України документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, тимчасово затримує та вилучає такі документи у передбачених законодавством випадках (пп. 10); - здійснює інші повноваження, визначені законом (пп. 39).
Пунктом 7 Положення визначено, що ДМС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи, у тому числі міжрегіональні.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначає Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" Іноземці та особи без громадянства можуть відповідно до Закону України "Про імміграцію" іммігрувати в Україну на постійне проживання.
Посвідка на постійне проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні (п.17 ч.1 ст.1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства").
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України "Про громадянство України" (далі - Закон).
Стаття 1 цього Закону визначає, що громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України; іноземець - особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав; реєстрація громадянства України - внесення запису про набуття особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи.
Питання громадянства України регулюються Конституцією України, цим Законом, міжнародними договорами України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору (стаття 4 Закону).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.3 Закону громадянами України є особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
Згідно з ст. 9 Закону іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Угоди між Україною та Республікою Таджикистан про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Республіці Таджикистан, та громадянами Республіки Таджикистан, які постійно проживають в Україні від 06.07.2001, ратифікованої Законом України від 11/07/2002 № 115- IV, кожна Договірна Сторона надасть постійно проживаючим на законних підставах на її території громадянам іншої Договірної Сторони спрощений порядок набуття громадянства, а своїм громадянам які постійно проживають на законних підставах на території іншої Договірної Сторони, спрощений порядок припинення громадянства при наявності однієї з таких умов: а) якщо заявник або хоча б один з його батьків (усиновителів), дід чи баба народилися або постійно на законних підставах проживали на території Договірної Сторони, громадянство якої набувається; б) за наявності у заявника хоча б одного з постійно проживаючих на законних підставах на території Договірної Сторони, громадянство якої набувається, близьких родичів, які є її громадянами: чоловіка (дружини), одного з батьків (усиновителів), дитини (у тому числі усиновленої), сестри, брата, діда чи баби, онука (онуки).
Відповідно до пункту 3 Угоди, дія положень пункту першого цієї статті не поширюється на осіб, які: а) вчинили злочини проти людства чи здійснювали геноцид, чи вчинили злочини проти держави або тяжкі злочини проти особи; б) засуджені до позбавлення волі - до зняття судимості; в) перебувають під слідством або уникають покарання чи вчинили злочин на території однієї з Договірних Сторін або третьої держави; г) перебувають у громадянстві інших держав.
Згідно з пунктом 1 статті 2 Угоди для зміни громадянства громадянин однієї Договірної Сторони подає за місцем постійного проживання до компетентних органів іншої Договірної Сторони: Заяву-анкету; три фотокартки; документ, що підтверджує наявність однієї з умов, передбачених у пункті 1 статті 1 цієї Угоди; документ, що підтверджує постійне проживання на законних підставах на території Договірної Сторони, громадянство якої набувається; документ про виконання військового обов'язку або про звільнення від військового обов'язку (щодо осіб призовного віку).
Положеннями пунктів 3-5 статті 2 Угоди передбачено, що протягом десяти днів після оформлення набуття особою нового громадянства компетентні органи Договірної Сторони, громадянство якої набуто, видають особі документ, що підтверджує набуте громадянство, вилучають документ, який підтверджує громадянство, що припиняється, і надсилають його по дипломатичних каналах Договірній Стороні, громадянство якої припиняється, разом із повідомленням про факт оформлення набуття громадянства із зазначенням його дати.
Протягом двох місяців після одержання повідомлення про оформлення набуття особою нового громадянства Договірна Сторона, громадянство якої припиняється, оформлює припинення громадянства і сповіщає про це Договірну Сторону, громадянство якої набувається. Дата оформлення набуття громадянства однієї з Договірних Сторін буде датою припинення громадянства іншої Договірної Сторони.
Відповідно до приписів статті 21 Закону "Про імміграцію" рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 7, 8, 10-13, 15 цього Закону внаслідок подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, у тому числі невиконання зобов'язання, взятого особою у зобов'язанні припинити іноземне громадянство (підданство), в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства.
Не може бути скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України стосовно особи, яка на момент прийняття такого рішення була неповнолітньою, недієздатною, крім випадків подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
Колегія суддів зазначає, що скасування рішення про оформлення набуття громадянства потребує наявності достатніх і належних доказів щодо встановлення факту подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, чи невиконання взятого зобов'язання.
Аналогічний висновок містить постанова Верховного Суду від 07.09.2023 по справі №160/9719/22, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Спір у даній справі виник у зв'язку із прийняттям ГУДМС в Харківській області рішення про відміну рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 .
Зі змісту оскаржуваного рішення від 27.08.2024 встановлено, що відповідач відмінив прийняте 13.07.2022 рішення з підстав невиконання ОСОБА_3 умов п. 1.5 розділу І Порядку реалізації Угоди між Україною та Республікою Таджикистан від 06.07.2001 про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Республіці Таджикистан, і громадянами Республіки Таджикистан, які постійно проживають в Україні, затвердженого наказом МЗС, МВС № 1118/429 від 22.10.2014).
Так, у рішенні від 27.08.2024 зазначено, що на виконання вимог п. 2.6 Порядку реалізації Угоди, 23.02.2023 за вихідним №6301.6.2-2986/63.3-23 паспорт громадянина Республіки Таджикистан № НОМЕР_3 від 21.07.2025 на ім'я ОСОБА_1 , надісланий до ДКС МЗС України для направлення дипломатичними каналами для подальшого оформлення припинення ОСОБА_1 , громадянства Республіки Таджикистан відповідно до частини 3 статті 2 Угоди.
01.08.2024 до ГУ ДМС України в Харківській області з Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України за вх.№6.4-8424/6-24 після перевірки надіслані матеріали справи ОСОБА_1 для вжиття заходів відповідно до вимог законодавства України про громадянство.
За результатами повторної перевірки виявлено, що у ОСОБА_1 відсутній документ, що підтверджує факт його постійного на законних підставах проживання в Україні, що надає заявнику право в спрощеному порядку набути громадянство України відповідно до Угоди.
Колегія суддів зазначає, що положеннями пункту 1.5 Порядку реалізації Угоди передбачено, що постійне на законних підставах проживання особи в Україні підтверджується одним з таких документів:
- посвідкою на постійне проживання до паспорта громадянина Республіки Таджикистан або закордонного паспорта, виданою згідно із Законом України "Про імміграцію";
- паспортом громадянина Республіки Таджикистан, зареєстрованим на території України (за умови наявності в цьому паспорті відмітки про надання дозволу на виїзд в Україну на постійне проживання).
Судовим розглядом встановлено, що до заяви для набуття громадянства України позивачем подано на підтвердження своєї належності до громадянства Республіки Таджикистан, зокрема паспорт громадянина Республіки Таджикистан № НОМЕР_3 , виданий 21.07.2015 УВС м.Душанбе, термії дії 05.07.2025 з перекладом та відміткою про прийняття на консульський облік 10.02.2022 за №793 та адресний лист вибуття від 03.02.22, в якому зазначено, що вибув в Україну, місто Харків. Відповідно до листа Посольства Руспубліки Таджикистан в Україні №С-30/22.1-36 від 10.02.2022 зазначено, що згідно законодавства Республіки Таджикистан при оформленні дозволу виїзду на постійне місце проживання в іншу країну (у тому числі Україну) відмітка про це в закордонному паспорті не проставляється. Одночасно повідомлено, що наявність адресного листка вибуття (з відміткою куди вибув) та постановка особи на консультський облік є підтвердженням оформлення дозволу виїзду на постійне місце проживання.
Колегія суддів вказує, що відповідно до приписів статті 21 Закону України "Про громадянство України", рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
Тобто, підставою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України, відповідно до статті 21 Закону України "Про громадянство України", можуть бути протиправні дії особи, яка звернулась за оформленням набуття громадянства, зокрема обман, подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
Колегія суддів враховує, що на момент звернення позивача із заявою про набуття громадянства України відповідно до Порядку реалізації Угоди між Україною та Республікою Таджикистан від 06.07.2001 про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Республіці Таджикистан, та громадянами Республіки Таджикистан, які постійно проживають в Україні, жодних недоліків у поданих документах та недостовірних відомостей в них уповноваженим органом не встановлено.
Приймаючи 13.07.2022 рішення про набуття позивачем громадянства України ГУДМС у Харківській області перевірено відповідність оформлення документів з питань громадянства вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов'язує набуття особою громадянства України, підстав для відмови в набутті позивачкою громадянства України, зокрема, недійсності чи нечинності наданих документів виявлено не було, також не виявлено надання позивачем неправдивих відомостей або фальшивих документів, не виявлено суттєвого факту, за наявності якого позивач не може набути громадянство України.
Судова колегія наголошує, що обов'язок доказування або виправлення помилок та недоліків (у випадку якщо такі мали місце) покладається виключно на державний орган, що приймав рішення, та ні в якому разі не є підставою для обмеження у правах та свободах, або незаконному позбавленню громадянства України.
Конституційний Суд України у Рішенні від 16.04.2099 № 7-рп/2009 висловив правову позицію, відповідно до якої, рішення суб'єкта владних повноважень повинні бути гарантією стабільності суспільних відносин, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
Отже, оскільки доказів набуття позивачем громадянства України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів суб'єктом владних повноважень не надано, а тому колегія дійшла висновку, що 27.08.2024 ГУДМС в Харківській області прийняло рішення про відміну рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 за відсутності правових підстав.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає критерію необхідності у демократичному суспільстві, оскільки для позивача та членів його сім'ї відміна рішення про оформлення набуття громадянства України має наслідком повну зміну способу життя родини, оскільки 09.02.2022 ним укладено шлюб з громадянкою України ОСОБА_2 .
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 18.04.2018 у справі № 820/2262/17, від 14.09.2023 у справі № 420/5345/21.
Частина 2 статті 3 Конституції України визначає, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про обгрунтованість підстав для визнання протиправними та скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 27 серпня 2024 року про відміну рішення ГУ ДМС у Харківській області про оформлення набуття громадянства України відповідно до п. 10 ст. 6 Закону України від 18.01.2001 "Про громадянство України" та Угоди між Україною і Республікою Таджикистан про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Республіці Таджикистан, і громадянами Республіки Таджикистан які постійно проживають в Україні від 06 липня 2001 року ОСОБА_1 .
Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог, однак застосував при прийнятті рішення норми Угоди між Україною і Киргизькою Республікою про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Киргизькій Республіці, та громадянами Киргизької Республіки, які постійно проживають в Україні від 20.11.2003, тоді як в межах даних правовідносин є такими, що підлягають застосування норми Угоди між Україною і Республікою Таджикистан про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Республіці Таджикистан, і громадянами Республіки Таджикистан які постійно проживають в Україні від 06 липня 2001 року,у зв'язку з чим вказане рішення підлягає зміні його мотивувальної та резолютивної частини.
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 4 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Зміна судового рішення може полягати в доповнення або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 по справі № 520/35555/24 - змінити шляхом зміни його мотивувальної та резолютивної частини, з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції, викладених в даній постанові, виклавши другий абзац резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 в наступній редакції: "Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 27 серпня 2024 року про відміну рішення ГУ ДМС у Харківській області про оформлення набуття громадянства України відповідно до п. 10 ст. 6 Закону України від 18.01.2001 "Про громадянство України" та Угоди між Україною і Республікою Таджикистан про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Республіці Таджикистан, та громадянами Республіки Таджикистан, які постійно проживають в Україні від 06 липня 2001 року ОСОБА_1 ".
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 по справі №520/35555/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді В.А. Калиновський В.Б. Русанова