30 вересня 2025 р. Справа № 520/15730/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Катунова В.В.
суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 (суддя Бабаєв А.І., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 02.09.25) по справі № 520/15730/25
за позовом ОСОБА_1
до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції третя особа: Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба
про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі по тексту також відповідач), третя особа:Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, в якому просив:
- визнати неправомірною дії Холодногірсько-Новобаварского відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні №520/6758/22 виконавчий лист від 15.02.2024 року;
- зупинити виконавче провадження №520/6758/22 та стягнення відповідно до виконавчого листа від 15.02.2024 року та забов'язати Холодногірсько-Новобаварский відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зупинити виконавче провадження по справі №520/6758/22.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Зокрема, позивач з посиланням на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01.02.2018 № 640/7258/17 зазначає, що сума, яка підлягає стягненню, є суттєвою для позивача і може призвести до його скрутного фінансового становища та не зупинення виконання оскаржуваної постанови може значно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Вказує, що стягнення відповідачем до винесення рішення касаційної інстанції, суттєво погіршують матеріальтний стан військового, дивлячись на те, що він боронить Батьківщину на війні та йому необхідні кошти для успішного та ефективного проходження служби. Також наголошує на тому, що судом першої інстанції розглянуто даний спір за участю представника Харківського національного університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, який не має відповідних повноважень.
Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити.
Відповідач та третя особа явку своїх представників у судове засідання суду апеляційної інстанції не забезпечили, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2023 по справі № 520/6758/22 стягнуто з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса перебування: АДРЕСА_2 ) на користь Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба суму у розмірі 526341 (п'ятсот двадцять шість тисяч триста сорок одна) грн. 03 коп. на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2023 по справі № 520/6758/22 апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Панченка Еллана Валентиновича залишено без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року без змін.
27.02.2024 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 74285576.
27.02.2024 державним виконавцем винесена постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 369,00 грн.
27.02.2024 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 52634,10 грн.
27.02.2024 державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника на все рухоме та нерухоме майно боржника. Інформація щодо обтяження внесена до Державних реєстрів України.
27.02.2024 державним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника.
28.02.2024 до Холодногірсько - Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерство юстиції України надійшла заява позивача про визначення поточного рахунку.
29.02.2024 державним виконавцем винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій.
11.03.2024 державним виконавцем здійснено вихід за адресою боржника, а саме: АДРЕСА_3 . Згідно акту державного виконавця від 11.03.2024 боржник за вказаною адресою не перебував.
11.03.2024 за вх. №3618 до відділу надійшла заява Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба щодо направлення постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника до Військової частини НОМЕР_1 .
13.03.2024 державним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у розмірі 20% доходів щомісячно до погашення загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням №74285576, яка направлена на виконання до Військової частини НОМЕР_1 .
24.07.2024 державним виконавцем направлено вимогу до Військової частини НОМЕР_1 щодо надання інформації про стан виконання постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП №74285576.
17.10.2024 за вх.№14930 на електрону адресу відділу надійшло повідомлення Військової частини НОМЕР_1 , що боржник військову службу у військовій частині НОМЕР_1 не проходить, звільнений 14.08.2021.
22.10.2024 державним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника.
10.04.2025 державним виконавцем направлено вимогу до Військової частини НОМЕР_1 з метою надання пояснення з приводу не виконання постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП №74285576 від 13.03.2024.
Холодногірсько - Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерство юстиції України листом №52515 від 01.04.2025 на звернення представника позивача щодо зупинення виконавчого провадження №74285576 повідомив, що відповідно до п. 1 ст.38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Вказано, що законом України «Про виконавче провадження» не передбачено випадків зупинення виконавчого провадження у разі поновлення судом строку подання касаційної скарги або прийняття такої касаційної скарги до розгляду. Зазначено, що відповідно до п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу. Зазначено, що матеріали виконавчого провадження № 74285576 не містять відомостей про умови за яких проведення виконавчих дій неможливе без участі боржника у зв'язку з чим державний виконавець позбавлений законних підстав для зупинення вчинення виконавчих дій.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність щодо не зупинення виконавчого провадження, звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для зупинення виконавчого провадження.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 2 червня 2016 року (далі по тексту - Закон України № 1404-VIII) виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.18 Закону України № 1404-VIII здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.34 Закону України № 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу.
Так, в результаті аналізу приписів п. 1 ч. 1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе.
Позивач як на підставу для зупинення виконавчого провадження посилався на те, що проходить службу у Збройних Силах України під час мобілізації та воєнного стану в Україні.
Проте, приписи п.1 ч.1 ст.34 Закону України № 1404-VIII в якості підстави для зупинення виконавчого провадження крім проходження боржником відповідно ї військової служби передбачає також те, що згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе.
Тобто, для застосування у спірних правовідносинах приписів п.1 ч.1 ст.34 Закону України № 1404-VIII одночасно мають існувати дві умови, а саме проходження боржником відповідно ї військової служби та неможливість з умовами служби проведення виконавчих дій.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.
Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували неможливість здійснення виконавчих дій, з підстав проходження позивачем військової служби.
З огляду на вкладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для зупинення виконавчого провадження на підставі п.1 ч.1 ст.34 Закону України № 1404-VIII.
Також, позивач як на підставу для зупинення виконавчого провадження посилався на те, що ухвалою Верховного Суду від 28.06.2024 по справі №520/6758/22 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року у справі № 520/6758/22.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
Згідно з ч.2 ст.357 КАС України у випадку відкриття касаційного провадження за такою скаргою суд касаційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятої ним постанови та рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій, що оскаржуються.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала.
Проте, Верховним Судом у справі № 520/6758/22 не було зупинено виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2023 по справі № 520/6758/22.
Також, безпідставним є посилання позивача на можливість застосування у спірних правовідносинах аналогію права, а саме застосувати приписи ч.1 ст.38 Закону України № 1404-VIII, згідно яких виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).
Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
З огляду на викладене, суд вважає неможливим в даному випадку застосувати приписи ч.1 ст.38 Закону України № 1404-VIII, як аналогію права, оскільки існують приписи ст.357, ст.375 КАС України, які регулюють спірні правовідносини.
При цьому, приписами ч.6 ст.7 КАС України визначено, що аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади, яким в даному випадку є Холодногірсько - Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерство юстиції України.
Щодо доводів скаржника про те, що судом першої інстанції було розглянуто даний спір за участю представника третьої особи, який не мав відповідних повноважень, колегія суддів зазначає, що наведені обставини не впливають на правильність вирішення судом даного спору по суті та не спростовують висновків суду про відсутність правових підстав для зупинення виконавчого провадження на підставі п.1 ч.1 ст.34 Закону України № 1404-VIII.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів також зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 24.01.2020 (справа № 420/2921/19).
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За пунктом 1 частини першої статті 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 по справі № 520/15730/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.В. Катунов
Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло
Постанова складена в повному обсязі 03.10.25.