03 жовтня 2025 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 754/10721/25
номер провадження: 22-ц/824/16660/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Верланова С.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргоюОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 26 серпня 2025 року у складі судді Галась І.А., у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про видачу обмежувального припису,
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 26 серпня 2025 року заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про видачу обмежувального припису - задоволено частково.
Видано обмежувальний припис відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на строк шість місяців з забороною вести листування, телефонні переговори або контактувати з ОСОБА_2 через інші засоби зв'язку особисто.
В задоволенні інших вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, 12 вересня 2025 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
Також ОСОБА_1 подав заяву про звільнення від сплати судового збору мотивуючи її тим, що у суді першої інстанції не було ухвалено рішення про судовий збір. При цьому наголошує, що він є інвалідом третьої групи.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 вересня 2025 року матеріали справи витребувано із суду першої інстанції.
30 вересня 2025 року до Київського апеляційного суду від суду першої інстанції надійшли матеріали справи.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом та підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.
Заява ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Підстави, розмір та порядок сплати судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Пунктом 10 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір не справляється за подання заяви про видачу обмежувального припису.
За змістом вказаної норми від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи, які виступають у процесуальному статусі заявників, тобто при зверненні їх до суду із заявою про видачу обмежувального припису, а ОСОБА_1 у даній справі є заінтересованою особою, тому він не звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду у постанові від 30 червня 2021 року у справі №299/3692/19, а також в ухвалах від 22 серпня 2019 року у справі №753/7157/19, від 10 серпня 2020 року у справі №308/41/20.
У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Посилання ОСОБА_1 на те, що він є інвалідом третьої групи також не є підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю
Таким чином, у порушення вимог п.3 ч.4 ст.356 ЦПК України до апеляційної скарги не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, що підлягає усуненню.
Відповідно до п.п.4 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання фізичною особою до суду заяви у справах окремого провадження встановлюються у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день звернення ОСОБА_1 з апеляційною скаргою становить 605 грн 60 коп.
Згідно з п.п.1.6 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір при подачі апеляційної скарги на рішення суду поданою фізичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, ураховуючи характер спору та клопотання у скарзі, заявнику необхідно сплатити судовий збір у сумі 908 грн 40 коп. (605,60 х 150 %).
Судовий збір має бути сплачено за реквізитами: отримувачГУК у м.Києві/Соломян. р-н; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: 101, судовий збір за апеляційною скаргою (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський апеляційний суд.
Порядок сплати судового збору визначено ст.6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Водночас, відповідно до п.2 ч.4 ст.356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Однак ОСОБА_1 до апеляційної скарги, поданої безпосередньо до Киїського апеляційного суду, не додав її копії для інших учасників справи.
Крім того, положеннями ст.14 ЦПК України визначено, що Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно з п.2 ч.2 ст.356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету особи, яка подала апеляційну скаргу.
При зверненні до суду з апеляційною скаргою ОСОБА_1 не вказав про наявність або відсутність у нього зареєстрованого електронного кабінету у підсистемі Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Відповідно до положень ч.2 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 ЦПК України.
Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 не оплачена судовим збором, ним не надано копії апеляційної скарги для інших учасників справи та не вказано про наявність або відсутність у нього зареєстрованого електронного кабінету у підсистемі Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, то її слід залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення вказаних вище недоліків.
Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у даній справі відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 26 серпня 2025 року залишити без руху та надати йому строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.М. Верланов