16 вересня 2025 року справа № 580/8028/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,
15.07.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов військової частини НОМЕР_1 (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) стягнення вартості завданої шкоди в сумі 194335,93 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач у добровільному порядку не відшкодував вищевказану шкоду, що зумовило звернення до суду.
Ухвалою суду від 18.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження. Також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідач відзиву на позов не надав, про причини його неподання суд не повідомив.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
Суд встановив, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 №153 від 30.05.2024 солдата ОСОБА_1 призначено на посаду солдату резерву 50-ї запасної роти військової частини НОМЕР_1 з 30.05.2024.
Згідно Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.05.2024 № 154 солдата ОСОБА_1 з 31.05.2024 призначено на посаду гранатометника 2-го штурмового відділення 1-го штурмового взводу 8-ї штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.08.2024 № 242 відповідача увільнено від займаних посад та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 з 27.08.2024 у зв'язку із перебуванням на тривалому лікуванні, що підтверджується.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 18.10.2024 № 294 солдат ОСОБА_1 вважається таким, що після закінчення лікування у Комунальному некомерційному підприємстві «Золотоніська багатопрофільна лікарня» Черкаської області та на підставі довідки ВЛК надано відпустку для лікування у зв'язку із хворобою терміном 30 днів з 19.10.2024 по 17.11.2024.
Згідно Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.11.2024 № 327 відповідач вважається таким що під час відпустки для лікування був госпіталізований на дообстеження з наступним оглядом ВЛК у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 19.11.2024.
Листом від 01.05.2025 №674-М, військова частина НОМЕР_3 повідомила, що згідно медичної документації, яка ведеться у військовій частині НОМЕР_3 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 в період з 19.11.2024 по теперішній час за медичною допомогою не звертався. ВЛК не оглядався.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.04.2024 № 117, солдата ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 вважати таким, що своєчасно не повернувся із стаціонарного лікування в розташування підрозділу та відсутній на військовій службі.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25.04.2025 №2205 призначено проведення службового розслідування відносно відповідача.
В ході службового розслідування стало відомо про переплату грошового забезпечення та премії солдата ОСОБА_1 , за період з 19.11.2024 по 31.03.2025, у розмірі 194335 грн. 93 коп., що підтверджується Актом службового розслідування від 21.06.2025, Витягом із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.06.2025 №1963, та Довідкою-розрахунком від 25.05.2025 № 1776/6/1407 нарахованого та виплаченого грошового забезпечення та премії солдату ОСОБА_1 за період з 19.11.2024 по 31.03.2025.
Отже, було визначено, що сума заподіяних збитків солдатом ОСОБА_1 державі в особі військової частини НОМЕР_1 становить 194335 грн. 93 коп.
Із метою позасудового врегулювання і погашення у добровільному порядку відповідачем суми переплати, на адресу відповідача була направлена Вимога від 28.06.2025 №1776/2/323.
Оскільки у добровільному порядку відповідач вказані кошти не сплатив, позивач звернувся в суд з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. За необхідності виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, у відношенні військовослужбовців
Статтею 9 Статут внутрішньої служби Збройних Сил України встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (ст.16 Статут внутрішньої служби Збройних Сил України).
Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Пунктом 28 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних суді» визначено, що у разі умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання, незаконного витрачання військового майна або вчинення інших умисних протиправних дій військовослужбовці та призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі.
У разі якщо до прийняття рішення про стягнення матеріальної шкоди винну в її заподіянні особу було звільнено в запас чи у відставку або така особа вибула з військової частини, командир (начальник) військової частини у порядку, встановленому чинним законодавством, подає позов до суду на суму заподіяної цією особою шкоди.
Отже, спір з приводу відшкодування матеріальної шкоди, завданої особою державі під час проходження військової служби, є публічно - правовим, а тому підлягає розгляду в порядку, передбаченому КАС України.
Наведене узгоджується з правовими висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного суду від 22.01.2020 у справі №813/1045/18.
Проходження військової служби в Збройних Силах України врегульовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232), Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Положення №1153), Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах, затвердженого наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут).
Згідно зі ст.26 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків визначає Закон України від 3 жовтня 2019 року №160-IX «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі - Закон №160).
П.4 ч.1 ст.1 Закону №160 визначено, що матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.
На підставі ч.ч.1, 2, 4 ст.3 Закону №160 підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.
Переведення особи до іншого місця служби чи її звільнення з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону №160 розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб'єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.
Згідно з ч.ч.2, 6, 7 у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності.
Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.
Наказ доводиться до винної особи під підпис.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.10 Закону №160 відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п'ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.
Відшкодування шкоди, визначеної частиною другою статті 6 цього Закону, здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу в разі відмови особи від її добровільного відшкодування.
Зважаючи, що добровільно відповідачем вищевказані кошти не відшкодовані, суд дійшов висновку, що належним способом захисту інтересів Держави є стягнення з відповідача шкоди в сумі 194335,93 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки доказів понесення таких витрат суду не надано, відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст.6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Позов військової частини НОМЕР_1 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) шкоду, завдану Державі у сумі 194335,93 грн. (сто дев'яносто чотири тисячі триста тридцять п'ять гривень 93 коп.).
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ