Cправа № 563/1221/25
03.10.2025 року Корецький районний суд
Рівненської області
у складі: головуючого судді Сірака Д.Ю.
секретар судового засідання Ливинчук Л.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №644689512 від 09.10.2021 в розмірі 26 809,49 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до кредитного договору №644689512 644689512 від 09.10.2021, укладеного в електронній формі з використанням електронного підпису з ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", відповідач отримав кредит на умовах строковості, зворотності та платності. У вказаному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.
09.10.2021 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" перерахувало грошові кошти в сумі 16000 грн. на банківську карту відповідача, що свідчить про прийняття пропозиції кредитодавця.
Вказує, що 28.11.2018 р. між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого, з урахуванням додаткових угод, продовжено до 31.12.2024 р. Зазначає, що з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №259 від 21.11.2023 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ "Таліон Плюс" отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 21112,91 грн.
Зазначає, що 31.07.2024 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" було укладено договір факторингу №31/0724-01, строк дії якого, з урахуванням додаткових угод, продовжено до 31.12.2024, всі інші умови залишились без змін. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 31.07.2023 до договору факторингу №31/0724-01 від 31.07.2024, від ТОВ "Таліон Плюс" до ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 26 809,49 грн.
В подальшому, 04.06.2025 між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №644689512 від 09.10.2021.
Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 від ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" до ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №644689512 від 09.10.2021 на загальну суму 26 809,49 грн.
Вказує, що ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" не здійснювали нарахувань за кредитним договором, тому загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача за кредитним договором №644689512 від 09.10.2021, становить 26 809,49 грн., з яких: 14916,63 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 11 892,86 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитними коштами.
Зазначає, що первісний кредитор зобов'язання за вищевказаним договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти у розмірі, передбаченому умовами договору.
У порушення умов укладеного договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав та допустив виникнення заборгованості, загальний розмір якої станом на час звернення до суду становить 26809,49 грн.
За наведених обставин позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у вищевказаному розмірі, а також судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 16.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву. Інших процесуальних дій не вчинялося.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в поданому до суду клопотанні просив розгляд справи здійснювати у його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України. Правом подати до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 не скористався. Згідно абз.2 ч.1 ст.131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
За клопотанням представника позивача з урахуванням положень ст. 280-282 ЦПК України, з метою уникнення безпідставного затягування розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
У зв'язку з неявкою у судове засідання учасників справи, в силу положень ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, із застосуванням аналізу вимог чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов до наступних висновків.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
З матеріалів справи судом встановлено, що 09.10.2021 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №644689512 у формі електронного документа з використанням відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
За вказаним договором кредитодавець зобов'язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 16000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі та додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту "Смарт" ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (п.1.1 договору).
Згідно з п.1.7 договору строк кредитної лінії встановлено на 20 днів від дати отримання кредиту позичальником (дисконтний період), а саме до 29.10.2021.
Відповідно до п.1.8 сторони погодили, що встановлений в п.1.7 договору строк дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дискантного періоду.
Основна сума кредиту має бути повернута не пізніше дати закінчення дисконтного періоду, а у разі якщо позичальник продовжує користуватись грошовими коштами після закінчення дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії договору на умовах п.1.12 договору, основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п.1.12.1 договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії договору (закінчення строку його дії чи дати дострокового розірвання) (п.1.11 договору).
Згідно п.1.9.1 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою виключно в період строку визначеного в п.1.7 договору, в розмірі 244,55% річних, що становить 0,67 % в день від суми кредиту за час користування ним.
За умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п.1.8 договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п.1.7 договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 609,39% річних, що становить 1,67 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним (п.1.9.2 договору).
Якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 722,70% річних, що становить 1,98 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами та базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентним ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду (п.1.9.3 договору).
З платіжного доручення від 09.10.2021 вбачається, що АТ "ТАСКОМБАНК" за дорученням ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" здійснив платіж на карту відповідача в сумі 16000 грн.
Звертаючись до суду із вказаним позовом, ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" посилається на те, що право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №644689512 від 19.10.2021 перейшло до товариства на підставі договорів факторингу, вказуючи на те, що товариство отримало право вимоги за вищевказаним кредитним договором від кредитора ТОВ "Онлайн Фінанс", яке у свою чергу отримало право вимоги від ТОВ "Таліон Плюс", та останнє - від первісного кредитора на підставі договору факторингу №28/1118-01 та реєстру боржників №259 від 21.11.2023.
Судом встановлено, що 28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (клієнт) та ТОВ "Таліон Плюс" (фактор) укладено договір факторингу №28/1118-01, зі строком дії до 28.11.2019 р.
Згідно укладених між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" додаткових угод №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023, №31 від 31.12.2022 р., №32 від 31.12.2023 р., було продовжено строк дії договору факторингу до 31.12.2024.
Предметом договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 р. є відступлення права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.
Пунктом 1.2 вищевказаного договору факторингу визначено, що кредитний договір - кредитний договір, укладений між клієнтом і боржником, права вимоги за яким відступаються, та який відповідає наступним критеріям: боржником за кредитним договором виступає фізична особа та кредит не забезпечується заставою. Перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме в реєстрах прав вимог.
У пункті 1.5 вищевказаного договору факторингу зазначено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма реєстру прав вимоги наведена в додатку №1 до цього договору.
Згідно п.2.1 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 р. визначено, що згідно умов цього договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 4.1 договору встановлено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №259 від 04.01.2022 р. до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ "Таліон Плюс" отримало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №644689512 від 09.10.2021 на загальну суму 21 112,91 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості виконаного ТОВ "Таліон Плюс", заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №644689512 від 19.10.2021 за період з 21.11.2023 по 31.07.2024, станом на 31.07.2024 становить 26 809,49 грн., з яких: 14916,63 грн. - тіло кредиту; 11 892,86 грн. - нараховані проценти.
Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зстаттею 526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно достатті 610 ЦК Українипорушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1ст. 1048 ЦК).
Згідно з частиною першоюстатті 1049 ЦК Українипозичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до частини другоїстатті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).
Враховуючи положення частини першоїстатті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію'зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Також, відповідно до частин першої та другоїстатті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Суд установив, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 644689512 від 09 жовтня 2021 року в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).
Відповідно до умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу кошти в сумі 16 000,00 грн, а відповідач зобов'язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами в порядку, визначеному договором (п. 1.1 Договору).
09 жовтня 2021 року кредитні кошти були перераховані відповідачу.
Отже, факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» суд вважає доведеним.
У подальшому позивач ТОВ «Юніт Капітал» набув права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 644689512 від 09 жовтня 2021 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .
У підписаному відповідачем договорі № 644689512 від 09 жовтня 2021 року та додаткових угодах до нього, визначена сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, а отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Відповідач в порушення умов укладеного договору, своєчасно не повернув кредитні кошти та не сплатив відсотки за користування кредитом, у зв'язку з чим виникла заборгованість за договором, яка підлягає стягненню з відповідача в розмірі 26809,49 грн.
Вказаний розмір заборгованості відповідачем не оспорений.
Згідностаттею 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відтак, суд вважає, що позов є обґрунтованим, позовні вимоги є доведеними, а тому із відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у повному обсязі.
Відповідно до частин першої та третьоїстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; уразі відмовив позові-на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Матеріалами справи встановлено, що при звернення до суду з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
З огляду на те, що позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Представник позивача також заявив вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн, на підставі: договору про надання правової допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року та додаткової угоди до даного договору від 05 червня 2025 року, акту прийому-передачі наданих послуг від 25 червня 2025 року, у якому наявний перелік наданих послуг Адвокатським бюро «Тараненко та Партнери», на що витрачено 4 годин, вартість послуг 7000,00 грн.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.
Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Суд враховує, що справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, участі в судовому засіданні представник позивача не брав, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу, до 4000,00 грн.
Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Товариства зобмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 простягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором № 644689512 від 09 жовтня 2021 року в розмірі 26809 гривні 49 копійок, судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 гривень 00 копійок.
Відповідачем може бути подана до Корецького районного суду Рівненської області заява про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: м. Київ, вул. Рогнідинська, 4-А, офіс 10;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: