Справа № 548/1877/25
Провадження № 2/548/857/25
02.10.2025 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді - Коновод О. В.
за участю : секретаря судового засідання - Матвієнко О.А.
представника відповідача - адвоката Третяк К.П.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином
Позиція позивача, відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.
Позивач звернувся до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.
На обґрунтування позову зазначив, що вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2020 року у кримінальній справі № 548/83/19 Відповідача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та за цією статтею призначено йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від призначеного покарання з випробуванням, встановлено йому іспитовий строк 3 (три) роки.
Позивач, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є потерпілим у даній кримінальній справі, а тому під час кримінального провадження він звернувся до суду із цивільним позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої злочином (в порядку ст. 128 КПК України). Потерпілий просив суд стягнути із цивільного відповідача понесену ним матеріальну шкоду в розмірі 122 601,25 грн. та моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн. Цивільний позов ОСОБА_3 був розглянутий разом із обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 .
Вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2020 року цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої злочином (в порядку статті 128 КПК України) задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача у повне відшкодування завданої матеріальної шкоди 97 601,25 грн. (дев'яносто сім тисяч шістсот одну гривню 25 копійок) та у часткове відшкодування завданої моральної шкоди 50 000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок).
Не погоджуючись із рішенням суду в частині задоволення вимог Позивача щодо стягнення моральної шкоди не у повному обсязі, ОСОБА_3 , оскаржив вирок у справі до Полтавського апеляційного суду.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 15 липня 2020 року вирок Хорольського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2020 року в частині заявленого цивільного позову потерпілого ОСОБА_3 змінено: прийнято рішення стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування завданої злочином моральної шкоди 75000,00 грн.
В іншій частині вирок Хорольського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2020 року щодо ОСОБА_2 залишено без змін.
Внаслідок травм, отриманих в результаті злочинних дій Відповідача, ОСОБА_2 , Позивачу, ОСОБА_3 , встановлено з 01.05.2024 року 2 (другу) групу інвалідності довічно, що доводиться копією Довідки до акта огляду МСЕК серія 12 ААГ № 739914 від 04 липня 2024 року.
До вимог цивільного позову, який розглядався разом із обвинувальним актом, ОСОБА_3 включив матеріальні витрати на лікування та реабілітацію понесені потерпілим у період з 18 листопада 2018 року по 16 січня 2019 року.
Разом з тим, по даний час Позивач продовжує проходити лікування та реабілітацію. Зокрема: У період з 08 квітня 2025 року по 16 квітня 2025 року ОСОБА_3 знаходився на лікуванні у Київській міській клінічній лікарні №1 (Неврологічне відділення) з ДІАГНОЗОМ: стійкі залишкові явища перенесеної важкої закритої черепно-мозкової травми (2018), забою головного мозку з формуванням внутрішньомозкової гематоми з проривом крові в правий боковий шлуночок та субарахноїдальний простір; стан після пункційного видалення внутрішньомозкової гематоми правої гемісфери мозку (28.11.2018 р.), у вигляді вираженого спастичного лівобічного геміпарезу (зі значним порушенням тонкої моторики в кисті), з порушенням функції ходи, лівобічної гемігіпестезії, лівобічної квадрантної геміанопсії, нисходячої часткової атрофії обох зорових нервів; вестибулярного, церебрастенічного синдромів. Гіпертонічна хвороба І ступеня.
Скарги на: слабкість та відчуття оніміння в лівих кінцівках, погіршення пам'яті на поточні події, зниження концентрації та уваги, зниження слуху, випадіння поля зору ліворуч.
На лікування за період знаходження Позивача у Київській міській клінічній лікарні №1 було витрачено кошти у розмірі 3430,46 грн. (три тисячі чотириста тридцять гривень 46 копійок), що доводиться відповідними фіскальними чеками.
Окрім того, на лікування та реабілітацію за період із 17 квітня 2025 року по травень 2025 року Позивачем витрачено кошти в розмірі 7050,13 грн. (сім тисяч п'ятдесят гривень 13 копійок), що доводиться відповідними фіскальними чеками.
Загальна сума завданої ОСОБА_3 внаслідок злочинних дій Відповідача матеріальної шкоди, вираженої у вигляді витрат на діагностику, обстеження, придбання медичних препаратів, медичні послуги, у період квітень - травень 2025 року (не охоплений цивільним позовом, що розглядався разом із обвинувальним актом) складає 10480,59 грн (десять тисяч чотириста вісімдесят гривень 59 копійок).
27.08.2025 року по справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.
15.09.2025 представником відповідача подано відзив . У поданому відзиві представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Третяк К.П. вказала, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 10480,59 грн. задовольнити. Розстрочити виконання рішення, поклавши на ОСОБА_2 обов'язок сплачувати на користь ОСОБА_1 щомісяця грошову суму у розмірі 873 (вісімсот сімдесят три) грн. 39 коп, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до його повного виконання проти позовних вимог заперечував в повному обсязі .
Врахувавши позицію позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача та його представника викладену у відзиві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2020 року у кримінальній справі № 548/83/19 Відповідача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та за цією статтею призначено йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від призначеного покарання з випробуванням, встановлено йому іспитовий строк 3 (три) роки.
Позивач, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є потерпілим у даній кримінальній справі, а тому під час кримінального провадження він звернувся до суду із цивільним позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої злочином (в порядку ст. 128 КПК України). Потерпілий просив суд стягнути із цивільного відповідача понесену ним матеріальну шкоду в розмірі 122 601,25 грн. та моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн. Цивільний позов ОСОБА_3 був розглянутий разом із обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 .
Вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2020 року цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої злочином (в порядку статті 128 КПК України) задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача у повне відшкодування завданої матеріальної шкоди 97 601,25 грн. (дев'яносто сім тисяч шістсот одну гривню 25 копійок) та у часткове відшкодування завданої моральної шкоди 50 000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок).
Не погоджуючись із рішенням суду в частині задоволення вимог Позивача щодо стягнення моральної шкоди не у повному обсязі, ОСОБА_3 , оскаржив вирок у справі до Полтавського апеляційного суду.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 15 липня 2020 року вирок Хорольського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2020 року в частині заявленого цивільного позову потерпілого ОСОБА_3 змінено: прийнято рішення стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування завданої злочином моральної шкоди 75000,00 грн.
В іншій частині вирок Хорольського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2020 року щодо ОСОБА_2 залишено без змін.
Внаслідок травм, отриманих в результаті злочинних дій Відповідача, ОСОБА_2 , Позивачу, ОСОБА_3 , встановлено з 01.05.2024 року 2 (другу) групу інвалідності довічно, що доводиться копією Довідки до акта огляду МСЕК серія 12 ААГ № 739914 від 04 липня 2024 року.
До вимог цивільного позову, який розглядався разом із обвинувальним актом, ОСОБА_3 включив матеріальні витрати на лікування та реабілітацію понесені потерпілим у період з 18 листопада 2018 року по 16 січня 2019 року.
Разом з тим, по даний час Позивач продовжує проходити лікування та реабілітацію. Зокрема: У період з 08 квітня 2025 року по 16 квітня 2025 року ОСОБА_3 знаходився на лікуванні у Київській міській клінічній лікарні №1 (Неврологічне відділення) з ДІАГНОЗОМ: стійкі залишкові явища перенесеної важкої закритої черепно-мозкової травми (2018), забою головного мозку з формуванням внутрішньомозкової гематоми з проривом крові в правий боковий шлуночок та субарахноїдальний простір; стан після пункційного видалення внутрішньомозкової гематоми правої гемісфери мозку (28.11.2018 р.), у вигляді вираженого спастичного лівобічного геміпарезу (зі значним порушенням тонкої моторики в кисті), з порушенням функції ходи, лівобічної гемігіпестезії, лівобічної квадрантної геміанопсії, нисходячої часткової атрофії обох зорових нервів; вестибулярного, церебрастенічного синдромів. Гіпертонічна хвороба І ступеня.
Скарги на: слабкість та відчуття оніміння в лівих кінцівках, погіршення пам'яті на поточні події, зниження концентрації та уваги, зниження слуху, випадіння поля зору ліворуч.
На лікування за період знаходження Позивача у Київській міській клінічній лікарні №1 було витрачено кошти у розмірі 3430,46 грн. (три тисячі чотириста тридцять гривень 46 копійок), що доводиться відповідними фіскальними чеками.
Окрім того, на лікування та реабілітацію за період із 17 квітня 2025 року по травень 2025 року Позивачем витрачено кошти в розмірі 7050,13 грн. (сім тисяч п'ятдесят гривень 13 копійок), що доводиться відповідними фіскальними чеками.
Загальна сума завданої ОСОБА_3 внаслідок злочинних дій Відповідача матеріальної шкоди, вираженої у вигляді витрат на діагностику, обстеження, придбання медичних препаратів, медичні послуги, у період квітень - травень 2025 року (не охоплений цивільним позовом, що розглядався разом із обвинувальним актом) складає 10480,59 грн (десять тисяч чотириста вісімдесят гривень 59 копійок).
Норми права, застосовані судом.
Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 1 ст.1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За змістом положень частини третьої ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
Необхідною підставою для покладення на особу відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірних дій відповідача, наявності шкоди та причинного зв'язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою, й довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди.
Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок, як обов'язкова умова відповідальності за заподіяні збитки, полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №920/715/17 (провадження №12-199гс18)).
Отже, за загальним принципом цивільного права особа, якій завдано шкоду, має право на її відшкодування. Однак, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (шкода), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина правопорушника.
Саме позивач повинен надати докази як на підтвердження протиправних дій чи бездіяльності відповідача, так і докази спричинення матеріальної шкоди, а також наявності причинного зв'язку між діями, бездіяльністю заподіювача та спричиненою шкодою.
Наявність причинного зв'язку між діями заподіювача та спричиненою шкодою, підтверджується копією вироку Хорольського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2020 року, який ухвалою Полтавського апеляційного суду від 15 липня 2020 року вирок Хорольського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2020 року в частині заявленого цивільного позову потерпілого ОСОБА_3 змінено: прийнято рішення стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування завданої злочином моральної шкоди 75000,00 грн., в іншій частині залишений без змін , відповідач ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України. Цим же вироком ОСОБА_2 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років із звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку тривалістю три роки (а.с.9-16,17-18).
У вказаному вироці суд, встановив, що ОСОБА_2 18.11.2018 року в нічний час (точного часу встановити не вдалося) у стані алкогольного сп'яніння перебуваючи на прилеглій території біля кафе «Водолій», що розташоване у с.Клепачі Хорольського району Полтавської області, вул.Перемоги, 1 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин заподіяв тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_4 . Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки та свідомо припускаючи їх настання, ОСОБА_2 умисно наніс один удар кулаком правої руки по голові ОСОБА_4 , чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку тяжкого ступеня з формуванням внутрішньомозкової гематоми правої гемісфери головного мозку, проривом крові в шлуночкову систему, зміщенням серединних структур головного мозку до 6 мм, субарахноідального (під павутинну оболонку головного мозку) крововиливу, лінійного перелому лівої скроневої кістки, забою м'яких тканин, садна лівої скроневої ділянки, які згідно висновку експерта № 16 від 10.01.2019 року кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження по критерію небезпеки для життя (п.п. 2.1.1 а); 2.1.2; 2.1.3 б), в) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995 року).
Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ч.1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
За ч.2 ст.22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Обґрунтовуючи наявність заподіяної шкоди та її розмір, представник позивача вказує на те, що Внаслідок травм, отриманих в результаті злочинних дій Відповідача, ОСОБА_2 , Позивачу, ОСОБА_3 , встановлено з 01.05.2024 року 2 (другу) групу інвалідності довічно, що доводиться копією Довідки до акта огляду МСЕК серія 12 ААГ № 739914 від 04 липня 2024 року.
До вимог цивільного позову, який розглядався разом із обвинувальним актом, ОСОБА_3 включив матеріальні витрати на лікування та реабілітацію понесені потерпілим у період з 18 листопада 2018 року по 16 січня 2019 року. Разом з тим, по даний час Позивач продовжує проходити лікування та реабілітацію. Зокрема: У період з 08 квітня 2025 року по 16 квітня 2025 року ОСОБА_3 знаходився на лікуванні у Київській міській клінічній лікарні №1 (Неврологічне відділення) з ДІАГНОЗОМ: стійкі залишкові явища перенесеної важкої закритої черепно-мозкової травми (2018), забою головного мозку з формуванням внутрішньомозкової гематоми з проривом крові в правий боковий шлуночок та субарахноїдальний простір; стан після пункційного видалення внутрішньомозкової гематоми правої гемісфери мозку (28.11.2018 р.), у вигляді вираженого спастичного лівобічного геміпарезу (зі значним порушенням тонкої моторики в кисті), з порушенням функції ходи, лівобічної гемігіпестезії, лівобічної квадрантної геміанопсії, нисходячої часткової атрофії обох зорових нервів; вестибулярного, церебрастенічного синдромів. Гіпертонічна хвороба І ступеня.Скарги на: слабкість та відчуття оніміння в лівих кінцівках, погіршення пам'яті на поточні події, зниження концентрації та уваги, зниження слуху, випадіння поля зору ліворуч.На лікування за період знаходження Позивача у Київській міській клінічній лікарні №1 було витрачено кошти у розмірі 3430,46 грн. (три тисячі чотириста тридцять гривень 46 копійок), що доводиться відповідними фіскальними чеками.
Окрім того, на лікування та реабілітацію за період із 17 квітня 2025 року по травень 2025 року Позивачем витрачено кошти в розмірі 7050,13 грн. (сім тисяч п'ятдесят гривень 13 копійок), що доводиться відповідними фіскальними чеками. Загальна сума завданої ОСОБА_3 внаслідок злочинних дій Відповідача матеріальної шкоди, вираженої у вигляді витрат на діагностику, обстеження, придбання медичних препаратів, медичні послуги, у період квітень - травень 2025 року (не охоплений цивільним позовом, що розглядався разом із обвинувальним актом) складає 10480,59 грн (десять тисяч чотириста вісімдесят гривень 59 копійок).
У відповідності із ч.1, ч.3 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачене відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Частиною другою ст.22 ЦК України до складу збитків віднесено: втрати яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з вимогамист. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до вимог ч.1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.
При визначені розміру майнової шкоди, упущеної вигоди та понесених витрат спричинених кримінальним правопорушенням, суд враховує наданий позивачем розрахунок та підтверджуючі тому докази і з огляду на відсутність заперечень зі сторони відповідача, суд приходить до висновку, вимога позивача про стягнення з відповідача майнової шкоди у розмірі 10480,59 грн. є підставною, законною, обґрунтованою, а тому підлягає повному задоволенню.
Вирішуючи питання про можливість розстрочення виконання судового рішення суд враховує, що цивільний процесуальний кодекс дає можливість надати відстрочення або розстрочення виконання рішення як на етапі розгляду спору по суті, так і на етапі виконання вже прийнятого рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Згідно з п. 2 ч. 7 ст. 265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині рішення також вказується, серед іншого, про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.
Згідно з ч. 3-5 ст. 435 ЦПК України підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим; суд може враховувати, серед іншого, матеріальний стан сторони. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Заявляючи вимогу про розстрочення виконання судового рішення представник відповідача - адвокат Третяк К.П. вказав, що наразі відповідач непридатний за станом здоров'я до військової служби, є інвалідом другої групи безстроково внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, отримує пенсію по інвалідності, постійно потребує коштів на лікування та реабілітацію та просив суд розстрочити виконання рішення,поклавши на ОСОБА_2 обов'язок сплачувати на користь ОСОБА_1 щомісяця грошову суму у розмірі 873 (вісімсот сімдесят три) грн. 39 коп, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до його повного виконання. На підтвердження своїх доводів долучив до матеріалів справи копію довідки до акта огляду медико- соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 114901 від 09.01.2024 з якого вбачається, що ОСОБА_2 є інвалідом другої групи безстроково внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Таким чином, враховуючи положення процесуального законодавства, визнання позову відповідачем, беручи до уваги, матеріальне становище останнього, що є тією обставиною, що ускладнить виконання рішення суду, а відтак суд прийшов до переконання про необхідність розстрочення виконання рішення суду строком на дванадцять місяців із щомісячним платежем у розмірі 873,39 грн.
Судові витрати.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів п. 2 та п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону Країни «Про судовий збір».
Крім цього, матеріалами справи підтверджується, що відповідач звільнений від сплати судового збору в силу приписів п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону Країни «Про судовий збір». За таких обставин, судовий збір віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.2, ст.5, ст.10, ст.89, ст.141, ст.206, ст.258, ст.259, ст.263, ст.264, ст.265, ст.280, ст.281, ст.282, ст.289 ЦПК України,на підставіст.1166,ст.1187,ст.1191,ст.1192 ЦК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_1 ), представник позивача: адвокат Чубенко Жанна Анатоліївна ( свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1414, видане радою адвокатів Полтавської області 25 червня 2014 року, юридична адреса: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ), представник відповідача: адвокат Третяк Катерина Павлівна ( адреса проживання вул. Залізнична, 6 м. Хорол Лубенського району Полтавської області, Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №2139 від 18.04.2018 р.) про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином - задовольнити.
Стягнути з Відповідача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 на користь Позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , адреса реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_1 , завдану йому злочином матеріальну шкоду, пов'язану з витратами на діагностику, обстеження, лікування та реабілітацію, в розмірі 10480,59 грн (десять тисяч чотириста вісімдесят гривень 59 копійок).
Розстрочити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 виконання рішення суду терміном на 12 (дванадцять) місяців шляхом сплати щомісячного платежу у розмірі 873,39 грн.
Вказані виплати проводити щомісячно після набрання рішенням законної сили.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст судового рішення складено 02.10.2025 року.
Суддя: О.В. Коновод