Провадження № 2/537/2181/2025
Справа № 537/6046/25
03.10.2025 Суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області Маханьков О.В. ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Ганночки Олександра Вікторовича,
про визнання протиправним наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої прохає суд ухвалити рішення, яким визнати незаконним наказ про звільнення від 25.09.2024 року. Поновити позивача ОСОБА_1 на роботі помічника приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Ганночки Олександра Вікторовича. Стягнути з приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Ганночки Олександра Вікторовича на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 вересня 2024 р. до дня поновлення на роботі.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975р. «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, та містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, встановлено, що позов підлягає залишенню без руху, оскільки не повністю відповідає вимогам ст. 175,177 ЦПК України.
З огляду на вище зазначене, відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено ціни позову (в частині вимог позову що підлягає грошовій оцінці).
Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач звернувся до суду із вимогами про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період часу з 25.09.2024 року по дату поновлення на роботі, у прохальній частині позову позивачем не визначена сума середнього заробітку, яка підлягає стягненню.
Середній заробіток є видом виплат, який врегульований Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995, згідно з яким обчислення середньої заробітної плати для оплати середнього заробітку проводиться, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно до статті 116 Кодексу Законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до статті 117 Кодексу Законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Середній заробіток за частиною другою статті 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.
Також, частиною 1ст. 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права,а у справах про звільнення - у місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Відповідно до ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
ОСОБА_1 вказав у позові, що був звільнений 25.09.2024, але не надав копію заяви про звільнення наказ про звільнення, копію трудової книжки з відміткою про звільнення.
Позивач звернувся до суду з позовом 23.09.2025 року, тобто майже через рік після свого звільнення.
Оскільки правова природа строку звернення до суду дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, обумовлена передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід'ємною складовою верховенства права. Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду.
Відтак позивачу необхідно вказати чи була йому вручена копія наказу про звільнення, коли була вручена копія наказу про звільнення, та причини звернення до суду з позовом через рік після свого звільнення. Якщо ж зазначений строк пропущений з поважних причин, заявити відповідне клопотання про поновлення пропущеного строку.
У відповідності до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач ОСОБА_1 не подав до суду належних доказів сплати судового збору та не обґрунтував наявність передбачених законом підстав для звільнення від його сплати.
Разом із тим, суд зазначає таке.
В силу положень п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, а також з врахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 08.02.2022 р. в справі № 755/12623/19 й у справах про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки він входить до структури заробітної плати.
Оскільки позивач звернувся з позовом, в якому заявив інші вимоги, ніж передбачені п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», а саме - просить суд визнати незаконними наказ про звільнення, підстави для звільнення від сплати судового збору у цій справі відсутні. (ухвала Верховного Суду від 20.06.2024 р. у справі № 537/1091/22 ).
Положеннями ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 грн.
Згідно з ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, позивачу слід виправити зазначені недоліки позовної заяви.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 ЦПК України позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Додатково суд роз'яснює, відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Ганночки Олександра Вікторовича, про визнання протиправним наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.
Надати позивачу строк 3 дні з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі судді.
У випадку невиконання зазначених в ухвалі вимог позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Суддя Маханьков О.В.