Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/2194/25
Провадження № 1-кп/935/162/25
29 вересня 2025 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
представника потерпілого ОСОБА_4
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Коростишеві кримінальне провадження №12025060000000213 від 08.03.2025 стосовно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передаченого ч.3 ст.286 КК України
установив:
У провадженні Коростишівського районного суду Житомирської області перебуває дане кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передаченого ч.3 ст.286 КК України.
У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_9 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з огляду на його невідповідність вимогам КПК України. Так, захисник зазначив, що формулювання обвинувачення є неконкретним та невизначеним стосовно кожного з обвинувачених, а також таким, що не узгоджується з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення. Крім того, захисник посилається на невірні анкетні дані обвинуваченого ОСОБА_5 , зазначені в обвинувальному акті.
Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_8 підтримали клопотання, просять повернути обвинувальний акт прокурору.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 поклались на розсуд суду.
Прокурор заперечив проти клопотання, вважає його повністю необґрунтованим, а тому підстави застосування ст..314 КПК України відсутні, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, є такими, які прокурор вважає встановленими.
Представник потерпілого ОСОБА_4 заперечив проти клопотання, просить відмовити в його задоволенні.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, клопотання про повернення обвинувального акту, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Згідно ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо буде встановлено, що він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Оскільки повернення обвинувального акту прокурору є правом, а не обов'язком суду, то підставою тому не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність обвинувального акта вимогам КПК.
Питання про відповідність викладення в обвинувальному акті фактичних обставин справи, а також про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень, не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин чи досліджувати обставини кримінального провадження або докази на їх підтвердження чи спростування.
Щодо викладу правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті(частини статті) закону про кримінальну відповідальність, то суд вважає, що КПК не дозволяє прокурору зазначати цю кваліфікацію на власний розсуд, прокурор має робити це з врахуванням того, що зібрані під час досудового розслідування докази визнані ним достатніми для складання обвинувального акта та того, що обов'язок доказування відповідно до ст.92 КПК України лежить саме на прокуророві.
В обвинувальному акті стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які сторона обвинувачення вважає встановленими, зазначено правову кваліфікацію дій обох обвинувачених за ч.3 ст.286 КК України, тобто стороною обвинувачення визначено норми кримінального закону, які підлягають застосуванню для визначення кримінальної відповідальності обвинувачених.
Чи містять діяння, які інкриміновані обвинуваченим, склад кримінального правопорушення суд може вирішити тільки за наслідками судового розгляду при ухваленні вироку.
При цьому судом враховується висновок Касаційного кримінального Суду в складі Верховного Суду, який міститься у постанові від 03 липня 2019 року у справі 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якого кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Щодо не зазначення в обвинувальному акті достовірних анкетних даних обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме фактичного місця проживання, то під час встановлення анкетних даних у підготовчому судовому засіданні може з'ясовуватись певна невідповідність інформації , зазначеної в обвинувальному акті, однак, помилки у зареєстрованому місці проживання обвинуваченого не є перешкодою для призначення судового розгляду.
Підсумовуючи зазначене, суд вважає, що стороною захисту не наведено такої невідповідності обвинувального акта вимогам Кримінального процесуального кодексу України, яка б перешкоджала призначенню його до судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 291, 314, 372 КПК України, суд -
постановив:
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 про повернення обвинувального акту прокурору у зв'язку з невідповідністю його вимогам ст. 291 КПК України - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1