Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/5288/25
Провадження № 1-в/279/491/25
03 жовтня 2025 року м.Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в місті Коростені заяву засудженого ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України ,
Згідно з поданою заявою засуджений просить застосувати до нього умовно-дострокове звільнення, посилаючись на те, що під час відбування покарання він неодноразово заохочувався адміністрацією установи, працевлаштований, до праці та виконання своїх обов'язків відноситься старанно та відповідально, отже сумлінною повіденкою довів своє виправлення. Фактично ним відбуто вже 6 років та 8 місяців з призначеного покарання.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2025 року розгляд заяви (клопотання) переданий судді ОСОБА_1 та призначений на 15:00 годин 02.09.2025 року. На підставі ухвали суду від 28.08.2025 року зобов'язано ДУ "Коростенська виправна колонія " у строк до 02.09.2025 надати суду копії вироків, ухвал суду, за якими ОСОБА_3 відбуває покарання, характеристику на засудженого, висновок про можливість умовно-дострокового звільнення.
У зв'язку з ненадходженням витребуваних матеріалів до суду та відпусткою судді розгляд клопотання відкладений на 03.10.2025 року.
22.09.2025 року до суду надійшли від ДУ "Коростенська виправна колонія (№ 71)" витребувані судом документи.
Про час та місце розгляду подання установа виконання покарань, прокурор, засуджений, належним чином повідомлені.
Учасники в судове засідання не з'явилися, клопотань про відкладення розгляду не надали.
Прокурор заявив клопотання про відмову в задоволенні заяви засудженого.
Відповідно ч.5 ст.539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання) не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
У звязку з неявкою учасників провадження фіксування судового процесу технічними засобами згідно з ч.4 ст.107 КПК УКраїни не здійснюється.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розгляти подання за відсутності учасників на підставі поданих матеріалів.
Перевіривши доводи клопотання, дослідивши долучені матеріали особової справи засудженого, з урахуванням доводів учасників, викладених у письмових заявах, суд дійшов до такого висновку.
На підставі вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22.10.2019 року, залишеного без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 02.04.2021 року, ОСОБА_3 визнаний винуватим за ч.2 ст.121 КК України з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
На даними ДУ "Коростенська виправна колонія (№ 71)" початок строку покарання ОСОБА_3 є 18.12.2018 року, кінець строку - 18.12.2025 року.
З характеристики на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженої 10.03.2025 начальником установи встановлено, що засуджений ОСОБА_3 міру кримінального покарання в державній установі «Коростенській ВК ( № 71 )» відбуває з 26.07.2025 року, прибув з державної установи «Бориспільської виправної колонії ( № 119 )», являється недостатньо вивченою особою, за даний короткий проміжок часу зарекомендував себе як особа з нестабільною поведінкою, допускав порушення встановленого порядку відбування покарання, але до дисциплінарної відповідальності не притягувався, адміністрацією установи не заохочувався, до суспільно-корисної праці та виконання своїх обов'язків відноситься сумлінно, участі в суспільному житті відділення та в роботі самодіяльних організацій не приймає, на заходи виховного характеру реагує не завжди належним чином.
Вину в скоєному злочині в ході бесід виховного характеру не визнає, каяття з приводу вчиненого не проявляє, вважає, що покарання надто суворе, звинувачує в скоєному інших осіб та рахує, що з ним вчинили несправедливо, шкодує, що був викритий правоохоронними органами; розкаяння, окрім визнання факту вчинення злочину, повинно передбачати собою ще й дійсне і відверте, а не уявне, визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з цього приводу та осуд своєї поведінки, що, насамперед, виражається в намаганні відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовності нести покарання, що не проявляється в поведінці даного засудженого; щире каяття - це не формальна вказівка на визнання своєї вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації, і підтверджуватися та знайти своє відображення в матеріалах особової справи, що також не прослідковується в поведінці даного засудженого.
10.09.2025 року був розглянутий на спільному засіданні комісії державної установи «Коростенської виправної колонії (№71 )» та спостережної комісії при Коростенському міськвиконкомі Житомирської області з питання умовно- дострокового звільнення від подальшого відбування покарання, де йому було відмовлено в застосуванні даної заохочувальної норми, так як не довів свого виправлення.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
За змістом ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого, а умовно-достроковому звільненню підлягають лише ті засуджені, які протягом всього строку відбуття покарання, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення.
Для цього всі дані про особу беруться в сукупності, в тому числі й дані, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому.
При цьому, вирішальним є не факт відбуття засудженим певної частини покарання, а саме виправлення засудженого.
Статтею 6 КВК України визначено, що виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення не є обов'язком суду, а залежить від переконаності суду в тому, що засуджений довів своє виправлення та цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
Дослідивши матеріали з особової справи засудженого, суд встановив, що в ДУ "Коростенська виправна колонія (№71)" ОСОБА_3 характеризується як особа з нестійкою правослухняною поведінкою, який у недостатній мірі проявив своє сумлінне ставлення та праці, що у своїй сукупності свідчать про недоведеність засудженим свого виправлення та неможливості його умовно-дострокового звільнення.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що засуджений не має усіх належних умов, передбачених ст. 81 КК України, для його умовно-дострокового звільнення, оскільки дослідженими матеріалами не підтверджується факт виправлення засудженого на теперішній час, а також не доведено, що цілі покарання досягнуті раніше ніж у строк покарання, який призначено за вироком суду.
Отже, заява ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 372, 376, 537, 539 КПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22.10.2019 року, з урахуванням ухвали Київського апеляційного суду від 02.04.2021 року,на підставі ст. 81 КК України, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення, а засудженим протягом того ж строку з моменту вручення йому копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_4