Справа № 278/3673/25
02 жовтня 2025 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючої судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Кравчук Д.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -
Позивач звернулась до суду із вище вказаною позовною заявою, за якою просить змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Житомирського апеляційного суду від 22.02.2023 по справі № 278/2452/22, яким ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по 2000,00 грн щомісячно на кожну дитину, починаючи з 07.09.2022 до повноліття дітей.
Наразі просить суд ухвалити рішення про стягнення з відповідача аліментів на двох дітей, вказаних вище, у розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.
Свої вимоги мотивує тим, що розмір аліментів, присуджених до стягнення рішенням суду, є недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей.
Ухвалою суду від 12.08.2025 провадження по справі відкрито та розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та витребувано докази (а.с. 27).
У судове засідання сторони не з'явились.
Позивач у судове засідання не з'явилась. Подала заяву, в якій просила розгляд справи проводити у її відсутності, щодо заочного розгляду справи не заперечувала (а.с. 35).
Відповідач у судове засідання не з'явився. Подав суду заяву, в якій зазначив, що частково визнає позовні вимоги, оскільки старшому сину ОСОБА_5 виповнилось на день подачі позову 18 років. Просив розгляд справи проводити у його відсутності; додатково зазначив, що на даний час офіційно не працює (а.с. 45).
На виконання вимог ухвали суду від 12.08.2025 витребовувані документи суду на час ухвалення судового рішення не надано, суд вважає за необхідне перейти до стадії ухвалення рішення, оскільки відповідач визнав частково позовні вимоги та вказав, що офіційно не працює.
У зв'язку з неявкою учасників справи або їхніх представників розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Суд встановив, що батьками дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 8, 11).
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 01.12.2022 відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів. Постановою Житомирського апеляційного суду від 22.02.2023 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення (а.с. 13-15), яким позовні вимоги задоволено частково, а саме: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 2000,00 грн щомісячно на кожну дитину, починаючи з 07.09.2022 до повноліття дітей.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів (а.с. 22-25) ОСОБА_2 станом на 01.08.2025 має заборгованість у сумі 139066,66 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.89 року, яка ратифікована Постановою ВР України N 789ХІІ (78912) від 27.02.91 року та набула чинності для України 27.09.91 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У силу ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Так, ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст. ст. 183, 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. ст. 181, 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі N 6-143цс-13, яка є обов'язковою для виконання в силу ст. 360-7ЦПК України, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182 - 184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на дату подання позовну та ухвалення рішення по справі досяг повноліття, тому суд відмовляє у стягнення аліментів на сина ОСОБА_3 (ст. 180 СК України).
Суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що вона має право звернутись до суду із позовною заявою про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, у разі наявності підстав для такого звернення.
Позивач, як одержувач, довела свої вимоги щодо необхідності зміни способу стягнення аліментів і суд з нею погодився, зокрема, тому, що розмір присуджених до стягнення аліментів, на даний час є недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, оскільки на даний час збільшилися потреби у розвитку, навчанні та вихованні дитини.
Відповідач частково визнав позовні вимоги та не заперечував щодо зміни способу стягнення аліментів.
Враховуючи, що відповідач є здоровою, працездатною людиною, частково визнав позовні вимоги (а.с. 45), з урахуванням встановлених обставин, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зважаючи на обов'язок обох батьків утримувати дитину, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, не погіршать його матеріального становища і визначення указаного позивачем способу та розміру стягнення аліментів призведе до дотримання прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.
Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а тому судовий збір необхідно стягнути з відповідача в дохід держави пропорційно задоволеним вимогам.
Рішення ухвалюється у межах заявлених вимог, на підставі пред'явлених доказів.
Керуючись ст. ст. 7, 10, 76, 81,133,136,141, 244-245, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений постановою Житомирського апеляційного суду від 22.02.2023 по справі № 278/2452/22.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
Починаючи з дня набрання рішенням законної сили, припинити стягнення аліментів на підставі постанови Житомирського апеляційного суду від 22.02.2023 року (справа № 278/2452/22).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1211,20 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в разі пропуску строку з поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя О. М. Дубовік