Справа №: 274/2384/25
Провадження № 2/272/586/25
29 вересня 2025 року
Андрушівський районний суд Житомирської області складі:
головуючого судді - Волкова І.М.
за участю секретаря судових засідань - Шмикової М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Андрушівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Цивільна справа № 274/2384/25 за позовом за позовом ТОВ " ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості надійшла 03.07.2025 року до Андрушівського районного суду згідно ухвали Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 07.05.2025 р. за підсудністю.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2025 року справу № 274/2384/25 передано на розгляд судді Волкову І.М.
ТОВ "ФК"ЕЛ.ЕН.ГРУП" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №9185974 від 24.02.2024 року в сумі 12 699,6 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи позов тим, що 24.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 9185974, відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит в розмірі 4 500,00 грн. на строк 105 днів до 08.06.2024 року.
25.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» було укладено договір факторингу № 25092024, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги кредитора за кредитним договором № 9185974.
Також, зазначає те, що умови договору зі сторони кредитора виконані та перераховані в безготівковій формі, у національній валюті на рахунок відповідачки кредитні кошти в сумі, яка зазначена в договорі № 9185974 від 24.02.2024.
Однак, позивач зазначає, що відповідачка належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконала, в зв'язку з чим на момент відступлення прав вимоги, заборгованість ОСОБА_1 становить 12 699,60 грн. яка складається з: 3 881,00 грн. - суми заборгованості за кредитом; 8 368,60 грн. - суми заборгованості за відсотками, та 450,00 грн. - сума заборгованості за комісією.
Тому, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» звернулося до суду з цим позовом.
Ухвалою Андрушівського районного суду Житомирської області від 03.07.2025 відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Андрушівського районного суду від 08.07.2025 залишено позовну заяву без руху після відкриття провадження з підстав відсутності прохальної частини в позовній заяві.
10.07.2025 через електронний суд позивачем направлено позовну заяву в новій редакції, недоліки усунуто.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, направив на адресу суду заяву про розгляд справи у відсутність представника та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, щодо заочного рішення не заперечував .
Відповідачка до суду не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлялася, причини неявки суду не відомі.
Тож, відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є - день вручення судової повістки під розписку.
Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявили клопотання про розгляд справи без їхньої участі. Відтак, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що 24.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 9185974, відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит в розмірі 4 500,00 грн. на строк 105 днів до 08.06.2024 року, зі сплатою процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки: протягом пільговогог періоду 15 днів - 1,70% за кожен день користування від суми кредиту, та протягом поточного періоду 90 днів - 2,30%. Крім того, договором передбачена комісія за користування кредитом в розмірі 10 % від суми кредиту (а.с.12-21).
Зі змісту договору вбачається, що за користування кредитом нараховуються виключно проценти, та що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюються згідно графіку (а.с.18).
В договорі зазначено, що нарахування процентів за договором здійснюється в межах строку кредитування, що зазначено в п. 1.3., 1.4. починаючи з дня надання кредитних коштів , проценти нараховуються на залишок кредитних коштів.
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, перерахувавши на картку відповідачки № НОМЕР_1 кредитних коштів в сумі 4 500,00 грн. (а.с.10).
Договором факторингу № 25092024 від 25.09.2024 підтверджується, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» було укладено договір відступлення прав вимог, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги кредитора за кредитним договором № 9185974 від 24.02.2024 (а.с. 27-35).
Статтею 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Разом з тим, в порушення умов кредитного договору, відповідачка ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконала. У зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка становить 12 699,60 грн., що складається з: 3 881,00 грн. - суми боргу за тілом кредиту; 8 368,60 грн. - заборгованість за процентами та 450,00 заборгованість за комісією (а.с.22-26).
Наявність заборгованості за кредитним договором зумовила звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до суду за захистом своїх прав, спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).
Застосоване законодавство.
Ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49, 51 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або за законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
На офіційному веб-сайті ТОВ «МІЛОАН» у вільному доступі для всіх клієнтів де розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; кредитними продуктами Товариства, документами щодо взаємодії з споживачами, Примірним договором про надання кредиту, інформацією про істотні характеристики послуги з надання кредиту та іншою інформацією про фінансову послугу, яка розміщується Товариством на сайті.
Отже, Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації Відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Таким чином, суд вважає обґрунтованою вимогою позивача про стягнення з відповідача боргу за кредитним договором на загальну суму 12 699,60 грн.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При зверненні до суду з цим позовом Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" сплачено 2422,40 грн. судового збору за подання позову, що підтверджується платіжною інструкцією № 212 від 01.04.2025.
Приймаючи до уваги, що позов задоволено повністю, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають стягненню разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
В обґрунтування розміру понесених позивачем ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн. до матеріалів справи надано копії наступних документів:
Договір про надання правової допомоги від 03.03.2025, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та адвокатом Середницьким Є.В. ( що діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю КС № 10376/10 (а.с.50-58).
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.
Зважаючи на складність та однотипність справи, витрачений адвокатом час, суд зазначає, що розмір пред'явлених ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до ОСОБА_1 щодо відшкодування витрат на надання йому правової допомоги є завищеним щодо іншої сторони спору.
Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
При подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн. (а.с.7-9) , тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, сума сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Висновок суду.
Таким чином, встановивши дані обставини, враховуючи, що між сторонами по справі виникли правовідносини, відповідачкою грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 512, 516, 509, 525-526, 610-612, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 223, 247, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП", код ЄДРПОУ: 41240530 заборгованість за кредитним договором № 9185974 від 24.02.2024 у розмірі 12 699,60 грн. ( дванадцять тисяч шістсот дев'яносто дев'ять гривень 60 коп).
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП", код ЄДРПОУ: 41240530 судовий збір в розмірі 2422,40 ( дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) понесені позивачем на сплату судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП", код ЄДРПОУ: 41240530 витрати на правничу допомогу в сумі 3 000,00 (три тисячі) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області.
Заочне рішення може бути переглянуте Андрушівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 03.10.2025.
Відомості про учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП" місце знаходження: 01001, м.Київ, вул..М. Грушевського, 10, ЄДРПОУ: 41240530.
Відповідач - ОСОБА_1 , яка зареєстрована : АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя:І. М. Волков