Справа № 214/3636/25
2/214/5228/25
про залишення позовної заяви без розгляду
03 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Євтушенка О.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Попкової Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №214/3636/25 за позовною заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Примакова Костянтина Олексійовича до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Адвокат Примаков К.О., діючи в інтересах та від імені ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою 29.04.2025, в якій просив суд розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 ) та ОСОБА_2 , зареєстрований 10.10.2009 Саксаганським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №494.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.07.2025, ухваленим при заочному розгляді цивільної справи №214/3636/25, позовні вимоги представника ОСОБА_1 - адвоката Примакова К.О. до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволено.
Ухвалою суду від 29.08.2025 за заявою відповідача заочне рішення суду від 24.07.2025 скасовано, а справу призначено до нового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.
03.10.2025 від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про залишення без розгляду пред'явленого нею позову у зв'язку з примиренням подружжя. Розгляд справи просила проводити за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі.
За даних обставин, враховуючи предмет позову, характер спірних правовідносин, суть заяви позивача, з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, суд вважає за можливе заяву про залишення позовної заяви без розгляду вирішити без участі сторін в судовому засіданні.
Суд, дослідивши вимоги заяви, матеріали цивільної справи, доходить такого висновку.
Звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим ст.ст.55, 124 Конституції України.
Згідно з положеннями п.5 ч.3 ст.2 ЦПК України, однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність. Дії та воля сторони цивільного процесу фактично визначають спрямованість процесуальної діяльності суду та її результати.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Можливість залишення позовної заяви без розгляду в підготовчому судовому засіданні також визначена п.1 ч.2 ст.200 ЦПК України.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України, одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на припинення порушеного ним процесу, тобто на припинення спору з відповідачем. При цьому, суд не перевіряє підстави подання такої заяви. Закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд, на чому акцентує увагу Верховний Суд у постановах від 10.04.2020 у справі №548/2531/18, від 05.10.2021 у справі №308/13199/17, від 04.04.2022 у справі №441/1609/19. Суд не наділений повноваженнями відмовити позивачу, який просить не розглядати його позовні вимоги по суті (постанова Верховного Суду від 03.02.2023 у справі №683/1861/19).
Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це його диспозитивне право, передбачене нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Враховуючи, що позивач подала заяву про залишення без розгляду пред'явленої нею позовної заяви до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу у зв'язку з примиренням подружжя, що є її процесуальним правом, реалізованим в межах процесуальних строків та з дотриманням принципу диспозитивності, тому суд вважає за можливе заяву задовольнити, а пред'явлений позов залишити без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно зі ст.142, ч.3 ст.257 ЦПК України, суд враховує залишення позовної заяви без розгляду за заявою позивача (що в силу п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» виключає повернення судом сплаченого судового збору позивачеві) та не заявлення нею будь-яких вимог про компенсацію здійснених витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій відповідача, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для компенсації понесених позивачем витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст.142, 257, 260, 261, 352, п.16 ч.1 ст.353, ст.354 ЦПК України, суд, -
Заяву позивача ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду - задовольнити.
Позовну заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Примакова Костянтина Олексійовича до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.
Копію ухвали направити сторонам у справі - для відома.
Ухвала набирає законної сили через 15 днів з дня її підписання, але може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Ухвалу складено та підписано без проголошення 03.10.2025.
Суддя О.І. Євтушенко