справа № 380/15202/25
провадження № П/380/16446/25
02 жовтня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача від 13 вересня 2025 року про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у справі № 380/15202/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати наказ ГУНП у Львівській області від 15 травня 2025 року № 2188 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Шептицького РВП ГУНП у Львівській області» (за п. 2 наказу), в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби;
- визнати протиправним і скасувати наказ ГУНП у Львівській області від 09 липня 2025 року № 486 о/с «Про особовий склад», який доведено до відома позивача 10 липня 2025 року, в частині звільнення позивача зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції);
- у разі задоволення позову поновити з 11 липня 2025 року позивача на службі в поліції на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Шептицького РВП Головного управління Національної поліції у Львівській області, стягнувши на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу. Рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, в частині поновлення на посаді, стягнення коштів за час вимушеного прогулу за 1 (один) місяць допустити до негайного виконання.
Ухвалою судді від 30 липня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.
13 вересня 2025 року від представника позивача (вх. № 73636 від 15 вересня 2025 року) через систему «Електронний суд» надійшло клопотання від 13 вересня 2025 року про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, у якому представник позивача з урахуванням складності справи, обсягу доказів, думки сторін про перехід з спрощеного у загальне провадження, а також з урахуванням того, що позивач виявив бажання бути допитаний як свідок, що зробити в порядку розгляду справи в письмовому провадженні неможливо, просить перейти до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження.
15 вересня 2025 року від представника відповідача (вх. № 74010 від 16 вересня 2025 року) через систему «Електронний суд» надійшло клопотання від 15 вересня 2025 року, в якому вона заперечує проти розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження, мотивуючи свою незгоду, зокрема тим, що позивачем не надано переконливих підстав або доказів, які б свідчили про наявність у справі особливих обставин чи доказів, зокрема показань свідка, що не можуть бути досліджені у письмовому провадженні. Зазначене клопотання по суті зводиться до загальних фраз про доцільність виклику свідка для забезпечення об'єктивності судового розгляду, без належного обґрунтування змісту їхніх потенційних показань, зв'язку із предметом доказування у справі та джерела їх обізнаності. Просить суд відмовити в задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Вирішуючи вказане клопотання представника позивача, суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Аналіз наведених норм права вказує, що будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, за винятком справ, зазначених у частині четвертій статті 257 КАС України. Водночас вирішуючи питання про те, за правилами якого провадження (спрощеного чи загального) здійснюватиметься розгляд конкретної справи, суд має враховувати вимоги частини третьої статті 257 КАС України.
Частиною четвертою статті 257 КАС України визначено перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Крім того, частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено перелік справ, що розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
Перелік справ, які належить розглядати виключно у порядку загального позовного провадження, визначений частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України, є вичерпним, а отже будь-які інші справи, у спорах, не встановлених цим переліком, можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.
Ця адміністративна справа, зважаючи на предмет спору, не входить до переліку справ, який визначений частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України, а тому може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини щодо гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). А бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Щодо покликань представника позивача на те, що позивач виявив бажання бути допитаний як свідок у зв'язку з чим розгляд цієї справи необхідно здійснювати за правилами загального позовного провадження, суд відзначає, що позивач вправі викласти свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору у заявах по суті справи, передбачених статтею 159 КАС України, оцінку яким буде надано судом під час розгляду справи по суті.
Водночас суд звертає увагу представника позивача на те, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження ніяк не нівелює обов'язок суду всебічно та у повному обсязі дослідити всі обставини справи, оцінивши їх крізь призму норм права, якими врегульовані спірні правовідносини.
Тож ураховуючи те, що ця адміністративна справа відповідно до вимог частини другої статті 257 КАС України розглядається без повідомлення та виклику учасників справи, зважаючи на відсутність необхідності їх виклику для надання пояснень з огляду на предмет позову та обставини справи, підстави для задоволення клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відсутні.
Керуючись статтями 12, 243, 248, 257, 262 КАС України, суд,-
У задоволенні клопотання представника позивача від 13 вересня 2025 року про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду у цій справі.
Повний текст ухвали складено 02 жовтня 2025 року.
Суддя Клименко О.М.