03 жовтня 2025 рокусправа № 380/19728/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, за участі приватного підприємства «Фарт» та товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, відповідач), просить визнати протиправними та скасувати такі податкові повідомлення-рішення:
- № 27616/13-01-24-08 від 25.06.2024, на підставі якого нараховано грошове зобов'язання з податку з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 175813,45 грн. (140650,76 грн. - основне зобов'язання, 35162,69 грн. - штрафні санкції);
- № 27601/13-01-24-08 від 25.06.2024, на підставі якого нараховано штрафні санкції в сумі 340 грн.;
- №27618/13-01-24-08 від 26.06.2024, на підставі якого соку нараховано грошове зобов'язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 14651,13 грн. (11720,90 грн. - основне зобов'язання, 2930,23 грн. - штрафні санкції).
Повідомила, що за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 контролюючий орган дійшов таких висновків: - про отримання позивачкою передбаченого підпунктом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (далі - ПК України) оподатковуваного доходу у вигляді додаткового блага в сумі 781393,13 грн. внаслідок прощення (анулювання) ТОВ «Кредитні Ініціативи» заборгованості за кредитом в 2019 році; - недекларування отриманого в 2019 році доходу. Ці висновки стали підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень від № 27616/13-01-24-08 від 25.06.2024, № 27601/13-01-24-08 від 25.06.2024 та №27618/13-01-24-08 від 26.06.2024. Позивачка заперечує обґрунтованість таких висновків відповідача та наводить такі аргументи: ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором, укладеним в 2007 році в АКБ «ТАС-Комерцбанк», а ПП «ФАРТ» є майновим поручителем за договором іпотеки, що забезпечує повернення кредиту. Право вимоги за цим кредитним договором перейшло до ТОВ «Кредитні ініціативи», а від нього - до ПП «ФАРТ» як майнового поручителя за договором іпотеки, який виконав зобов'язання боржника за кредитом ТОВ «Кредитні ініціативи». Так, ТОВ «Кредитні ініціативи» звернуло стягнення на нерухоме майно ПП «Фарт», яким було забезпечено виконання кредитного договору. З моменту задоволення ТОВ «Кредитні ініціативи» своїх вимог за договором факторингу, забезпечених іпотекою, в порядку позасудового врегулювання на підставі договору іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, зобов'язання позивачки за кредитним договором є припиненими, будь-які вимоги по ньому є недійсними. А тому прощення боргу за самостійним рішенням кредитора до спливу строку позовної давності за таких обставин фактично не відбулося, а мало місце задоволення вимог через набуття права власності на предмет іпотеки. З огляду на такі аргументи ОСОБА_2 стверджує, що в неї відсутнє додаткове благо у вигляді прощення боргу в сумі 781393,13 грн. відповідно до пп. 164.2.17 (д) п. 164.2 ст.164 ПК України, оскільки непогашена частина заборгованості за кредитним договором фактично не була прощена ТОВ «Кредитні ініціативи», попри скерування ним відповідного повідомлення боржнику про прощення непогашеної частини боргу; право вимоги всієї заборгованості за кредитним договором перейшло до майнового поручителя ПП «Фарт» на підставі договору іпотеки з огляду на задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки. З огляду на це позивачка не повинна була подавати в 2019 році декларацію та декларувати дохід в сумі 781393,13 грн. З огляду на ці аргументи нарахування на цю суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, а також військового збору є необґрунтованим; підстав для накладення штрафу за неподання декларації також немає.
Відповідач проти позову заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві. Повідомив, що згідно з відомостями ЦБД ДРФО кредитором ТОВ «Кредитні ініціативи» у «Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» (форма 1ДФ) за 2019 рік відображено дохід ОСОБА_1 в сумі 781393,13 грн. за ознакою доходу « 126», а саме - додаткове благо у вигляді анулювання боргу за кредитним договором. На запит ГУ ДПС у Львівській області від 05.04.2023 №10952/6/13-01-24-11, ТОВ «Кредитні Ініціативи» листом від 21.04.2023 №230421/1 повідомило, що набуло статус нового кредитора за кредитним договором, прийняло рішення з прощення (анулювання) залишку боргу за кредитним договором ОСОБА_1 у сумі 781393,13 грн., відобразило отриманий дохід у формі 1 ДФ за 2 квартал 2019 року як додаткове благо за ознакою доходу « 126». Крім того, надало копію надісланого боржнику (позивачці) повідомлення від 25.06.2019 № 4589 про отриманий дохід у вигляді прощеного боргу, а також доказів надіслання цього повідомлення на адресу боржника рекомендованим листом. Отже, ОСОБА_1 було у встановлений законом спосіб було повідомлено, що відповідно до ст. 37 Закону «Про іпотеку» ТОВ «Кредитні Ініціативи» 18.07.2019 задовольнило забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки (двох нежитлових приміщень, ринкова вартість яких визначена на рівні 168073,34 грн. та 466480 грн.) відповідно до умов іпотечного договору від 09.08.2007 та кредитного договору № 1301/0807/98-007 від 09.08.2007; після набуття права власності на предмет іпотеки залишок заборгованості (основна сума, проценти, пеня та штрафні санкції) станом на 21.05.2019 (по курсу НБУ) становив 7445820,42 грн. Також боржника повідомлено, що у зв'язку із набуттям права власності на предмет іпотеки кредитор прощає (анулює) залишок заборгованості за кредитним договором, роз'яснено обов'язок самостійно сплатити податок з доходів фізичних осіб із суми прощеної основної заборгованості за кредитом в сумі 781393,13 грн., зі відображенням такого доходу у річній податковій декларації відповідно до вимог пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України. Перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 річну декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік не подала, чим порушила вимоги пп.49.18.4, п.49.18 ст.49, п. 179.1 ст.179 ПК України; суму отриманого доходу (додаткове благо у вигляді анульованого (прощеного) кредитором суми основного боргу) не задекларувала та відповідні суми податків/зборів не нарахувала, тому контролюючий орган на підставі пп. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 та пп. 165.1.55 ст. 165 ПК України самостійно донарахував суму податку на доходи фізичних осіб за 2019 рік в розмірі 140650,76 грн. та військового збору в розмірі 11720,90 грн. Відповідач стверджує, що лише передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки не означає в обов'язковому порядку повне задоволення вимог кредитора та виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку», як це хибно стверджує позивачка. У листі ТОВ «Кредитні ініціативи» від 21.04.2023 року №230421/1, який брався до уваги підчас проведення перевірки, визначено факт анулювання залишку боргу, не пов'язаний з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Отже, звернене кредитором стягнення на предмет іпотеки не покрило усю суму заборгованості за кредитом, а залишок боргу був ним анульований (прощений).
Суд ухвалою від 25.09.2024 року залучив до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору приватне підприємство «Фарт» (ідентифікаційний код 19338244) та товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (ідентифікаційний код 35326253) та запропонував третім особам надати суду пояснення по суті спору в десятиденний строк з дати отримання копії позовної заяви з додатками.
ПП «ФАРТ» подало до суду пояснення, у який зазначило, що ТОВ «Кредитні ініціативи» в рахунок погашення зобов'язань боржника звернуло стягнення на предмет іпотеки, власником якого було ПП «Фарт», тому на підставі пункту 15 договору іпотеки до іпотекодавця перейшли права кредитора по основному зобов'язанню. Оскільки ПП «ФАРТ» набуло прав кредитора по відношенню до ОСОБА_1 , то 03.07.2019 ними було укладено договір №03.07.19, за умовами якого боржник (позивачка) взяв на себе зобов'язання сплатити на користь ПП «ФАРТ» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 6908903,01 грн. в строк до 03.07.2022 року. Через карантин та воєнний стан сторони погодили відстрочити виконання зобов'язань до 03.07.2025. Отже, розмір боргу, який боржник мала перед АКБ «ТАС-Комерцбанк» правонаступником якого був ПАТ «Сведбанк» та який в свою чергу відступив право вимоги ТОВ «ФК «Вектор Плюс», яке відступило право вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи», перейшло до ПП «ФАРТ» та на цей час ПП «ФАРТ» є кредитором по відношенню до ОСОБА_1 .
Суд проаналізував зміст заяв по суті спору, дослідив долучені до справи докази та встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 (позичальник) 09.08.2007 уклала з АКБ «ТАС-Комерцбанк» (кредитор) кредитний договір №1301/0807/98-007, за умовами якого отримала кредит в розмірі 50000 доларів США зі строком погашення до 08.08.2017 р. («основне зобов'язання»).
Одночасно з кредитним договором для забезпечення виконання позичальником основного зобов'язання АКБ «ТАС-Комерцбанк» (іпотекодержатель) уклав з майновим поручителем ПП «Фарт» іпотечний договір №3022 (а.с.22-24), за умовами якого в іпотеку передано належне іпотекодавцю на праві власності нерухоме майно - два нежитлові приміщення загальною площею 55,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 умов кредитного договору не виконала, станом на 10.09.2010 заборгованість по кредиту, відсотках та комісіях становила 52846,09 доларів США (https://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12093095).
На підставі договорів факторингу та відступлення прав за іпотечними договорами (а.с.25-27) право вимоги заборгованості по кредитному договору №1301/0807/98-007 боргу від ОСОБА_1 та за іпотечним договором від ПП «Фарт» перейшло до ТОВ «Кредитні ініціативи».
ТОВ «Кредитні ініціативи», діючи як кредитор та іпотекодержатель, надіслало позичальнику ОСОБА_1 та майновому поручителю ПП «Фарт» Повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов'язанням №1143 від 27.04.2018 (а.с.28), відповідно до змісту якого:
- вимагало від позичальника та майнового поручителя сплатити протягом 30 днів борг ОСОБА_1 за кредитним договором №1301/0807/98-007 від 09.08.2007, що станом на 01.04.2018 становив 257741,84 доларів США (за курсом НБУ - 6908903,01 грн.), з яких борг за кредитом - 42910,36 доларів США (1150234,34 грн.), по відсотках - 53854,55 доларів США (1443599 грн.), по пені - 160976,93 доларів США (4315069,67 грн.);
- в порядку ст.ст. 35, 36 Закону України «Про іпотеку» попередило боржника та майнового поручителя, що у випадку невиконання цієї вимоги погасити борг має намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, визначеному ст. 37 Закону України «Про іпотеку»;
- повідомило боржника, що у випадку задоволення вимог кредитора як іпотекодержателя в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку», залишок непогашеної заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором буде їй прощено (анульовано), внаслідок чого в боржника виникне обов'язок сплатити 18% ПДФО та 1,5% військового збору з доходу у вигляді основної суми боргу, анульованого кредитором;
- роз'яснило ОСОБА_1 передбачені підпунктом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України процедури декларування та оподаткування доходу у формі прощеного (анульованого) кредитором боргу, а також обов'язок відобразити їх у річній податковій декларації та самостійно сплатити податок з таких доходів.
ОСОБА_1 та/або ПП «Фарт» у відповідь на вимогу ТОВ «Кредитні ініціативи» від 27.04.2018 борг за кредитним договором №1301/0807/98-007 від 09.08.2007 не сплатили.
21.05.2019 ТОВ «Кредитні ініціативи» в порядку, визначеному ст. 37 Закону України «Про іпотеку», звернуло стягнення на нерухоме майно, передане ПП «Фарт» в іпотеку для забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором №1301/0807/98-007 від 09.08.2007, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а.с.37-40), а надалі 03.07.2019 продало його (а.с.30-32).
26.06.2019 ТОВ «Кредитні ініціативи» в порядку, визначеному ст. 37 Закону України «Про іпотеку», надіслало ОСОБА_1 рекомендованим відправленням довідку про отриманий дохід у вигляді прощеного боргу №4589 від 25.06.2019 (а.с.70-71,73), відповідно до якої повідомило ОСОБА_1 :
- про набуття ТОВ «Кредитні ініціативи» права власності на предмет іпотеки для задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку»;
- ринкова вартість предмета іпотеки згідно висновку суб'єкта оціночної діяльності становить 634553,34 грн. (168073,34 грн. та 466480 грн.);
- після здобуття ТОВ «Кредитні ініціативи» права власності на предмет іпотеки залишок заборгованості за кредитним договором №1301/0807/98-007 від 09.08.2007 (за основною сумою, процентами, комісією та пенею) за офіційним курсом НБУ станом на 21.05.2019 склав 7445820,42 грн.;
- у зв'язку із задоволенням вимог іпотекодержателя в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку» на дату державної реєстрації права власності на нерухоме майно ОСОБА_1 прощено (анульовано) залишок заборгованості за кредитним договором №1301/0807/98-007 від 09.08.2007;
- відповідно до вимог ПК України до складу річного доходу ОСОБА_1 за 2019 рік включається дохід у вигляді основної суми прощеного (анульованого) боргу в розмірі 781393,13 грн., який підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%, які ОСОБА_1 повинна самостійно сплатити до Державного бюджету України.
ТОВ «Кредитні ініціативи» відобразило у податковому розрахунку (форма 1-ДФ) щодо ОСОБА_1 за 2 квартал 2019 року за ознакою 126 «Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо» в сумі 781393,13 грн.
ПП «Фарт» та ОСОБА_1 підписали: 1) договір №03.07.19 від 03.07.2019 (а.с.33-34) відповідно до якого вони як майновий поручитель та боржник погоджуються, що на підставі п. 15 договору іпотеки від 09.08.2007 №3022 ПП «Фарт» набуло право кредитора по основному зобов'язанню (кредитний договір №1301/0807/98-007 від 09.08.2007) та відповідно право вимоги до ОСОБА_1 про виконання основного зобов'язання в загальному розмірі 257741,84 грн. доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складало 6908903,01 грн., з яких кредитом - 42910,36 доларів США (1150234,34 грн.), по відсотках - 53854,55 доларів США (1443599 грн.), по пені - 160976,93 доларів США (4315069,67 грн.) (п.2.1), боржник зобов'язується повернути майновому поручителю суму заборгованості в загальному розмірі 257741,84 доларів США у строк до 03.07.2022 (п.2.2); 2) договір про внесення змін до договору №03.07.19 від 03.07.2019, відповідно до якого строк повернення боргу змінено на 03.07.2025. Ці договори нотаріусом не посвідчувалися, ОСОБА_1 засвідчила свої підписи печаткою приватного підприємця, а директор ПП «Фарт» ОСОБА_3 - печаткою підприємства.
ОСОБА_1 податкову декларацію за 2019 рік до органів ДПС не подавала.
ГУ ДПС у Львівській області на підставі наказу від 16.04.2024 року № 2058-ПП в період з 21.05.2024 по 27.05.2024 провело документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 року, за результатами якої складено акт позапланової невиїзної документальної перевірки від 30.05.2024 року №22614/13-01-24-08-03/2272621200 (а.с.11-14). В акті перевірки зафіксовано такі обставини: відповідно до наявної податкової інформації фізична особа - платник податку ОСОБА_1 за 2019 рік отримала дохід, який згідно з ПК України підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податку в річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації). Згідно з відомостями ЦБД ДРФО банком у «Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» (форма 1ДФ) за 2019 рік відображено нарахований та виплачений дохід за ознакою доходу « 126» - додаткове благо у вигляді основної кредитної заборгованості прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності в сумі 781393,13 грн. На запит ГУ ДПС у Львівській області від 05.04.2023 №10952/6/13-01-24-11, ТОВ «Кредитні Ініціативи» листом від 21.04.2023 №230421/1 повідомило, що набуло статус нового кредитора за кредитним договором, прийняло рішення з прощення (анулювання), залишку боргу за кредитним договором ОСОБА_1 у сумі 781393,13 грн., з відображенням отриманого доходу у формі 1 ДФ за 2 квартал 2019 року як додаткове благо за ознакою доходу « 126». Крім того, надано копію адресованої ОСОБА_1 та надісланої на її адресу рекомендованим листом довідки ТОВ «Кредитні Ініціативи» від 25.06.2019 № 4589 про отриманий дохід у вигляді прощенного боргу. За змістом довідки повідомлено ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 37 Закону «Про іпотеку» ТОВ «Кредитні Ініціативи» 18.07.2019 задовольнив забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, а саме: нежитлові приміщення в напівпідвалі, загальною площею 15,1 кв.м. та 40,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до умов іпотечного договору від 09.08.2007 та кредитного договору № 1301/0807/98-007 від 09.08.2007. Крім того, у довідці зазначено, що згідно висновку суб'єкта оціночної діяльності ринкова вартість зазначених приміщень визначена на рівні 168073,34 грн. та 466480 грн. Отже, після набуття права власності на предмет іпотеки, залишок заборгованості (основна сума, проценти, пеня та штрафні санкції) станом на 21.05.2019 (по курсу НБУ) становив 7445820,42 грн. Також повідомлено, що у зв'язку з набуттям права власності на нерухомість, прощенно (анульовано) залишок заборгованості за кредитним договором. Зазначено про обов'язок самостійно сплатити податок з доходів фізичних осіб із суми прощеної основної заборгованості за кредитом (781393,13 грн.), зі відображенням такого доходу у річній податковій декларації відповідно до вимог пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України. Разом з тим, ОСОБА_1 річна декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік не подана.
В акті перевірки зафіксовано, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено такі порушення ОСОБА_1 податкового законодавства:
- пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.179.1 ст.179 ПК України в частині неподання декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік;
- пп.164.2.17(д) п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п.179.7 ст.179 ПК України в частині заниження податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за 2019 рік в сумі 140 650,76 грн.;
- пп.164.2.17 (д) п.164.2 ст.164, пп.168.4.5 п.168.4 ст.168, п.179.7 ст.179, пп.1.2, 1.3, 1.4, 1.6 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України, в результаті чого занижено військовий збір, що підлягає сплаті до бюджету за 2019 рік, в сумі 11 720,90 грн.
На підставі висновків акта перевірки та розгляду заперечень платника податків ГУ ДПС у Львівській області 25.06.2024 склало такі податкові повідомлення-рішення:
- № 27601/13-01-24-08 - про збільшення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, штрафна санкція за неподання звітності в сумі 340 грн.;
- № 27616/13-01-24-08 - про збільшення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму основного платежу 140650,76 грн. та суму штрафної санкції 35162,69 грн.;
- № 27618/13-01-24-08 - про збільшення грошового зобов'язання по військовому збору на суму основного платежу 11720,90 грн. та суму штрафної санкції 2930,23 грн.
ОСОБА_1 оскаржувала перелічені рішення в адміністративному порядку, рішенням ДПС України від 05.09.2024 її скарга залишена без задоволення (а.с.19-21).
При оцінці аргументів сторін та спірних правовідносин суд керується такими нормами права та мотивами щодо їх застосування до спірних правовідносин:
ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Підпунктами 14.1.47, 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України закріплено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.
Отже, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг. Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) кредитором, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Разом з тим проценти, які нараховані за умовами договору за користування кредитом, пеня, нарахована у разі прострочення платежу, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, та/або пені, нарахованих у разі прострочення платежу, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку. Тому додатковим благом слід вважати основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням.
Відповідач при прийнятті оскарженого рішення врахував подану ТОВ «Кредитні ініціативи» податкову звітність (1-ДФ за 2 квартал 2019 року) та додаткові документи на підтвердження того, що цей кредитор прийняв рішення про прощення (анулювання) ОСОБА_1 залишку заборгованості за кредитним договором №1301/0807/98-007 від 09.08.2007 (основна сума прощеного (анульованого) кредиту становить 781393,13 грн.), про що повідомив боржника у встановлений підпунктом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України спосіб. Позивачка отримала надіслане ТОВ «Кредитні історії» повідомлення від 25.06.2019 №4589, проте заперечує факт прощення/анулювання кредитором ТОВ «Кредитні ініціативи» в 2 кварталі 2019 року її боргу (в т.ч. основної суми кредиту в сумі 781393,13 грн.) з тих мотивів, що на підставі п.15 договору іпотеки від 09.08.2007 №3022 майновий поручитель ПП «Фарт» набув прав кредитора по основному зобов'язанню (кредитному договору №1301/0807/98-007 від 09.08.2007) та, відповідно, право вимоги до ОСОБА_1 про виконання зобов'язання за кредитним договором в загальному розмірі 257741,84 грн. доларів США (6908903,01 грн.), в т.ч. 781393,13грн. основної суми кредиту.
Оцінюючи ці аргументи сторін суд керується такими мотивами:
пунктом 15 іпотечного договору від 09.08.2007 №3024, на який покликається позивачка, передбачено, що у випадку виконання вимог іпотекодержателя (ТОВ «Кредитні ініціативи») за рахунок предмету іпотеки (нерухоме майно, що належить ПП «Фарт») до іпотекодавця (майнового поручителя ПП «Фарт») переходять права кредитора по основному зобов'язанню (кредитному договору від 07.08.2007). Пунктом 12.3.1 цього ж договору передбачено, що задоволення вимог іпотекодержателя може здійснюватися в тому числі шляхом передачі йому права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку» […] при цьому вважається, що предмет іпотеки набувається у власність іпотекодержателя за ціною, що буде визначена на підставі висновку незалежного експерта - суб'єкта оціночної діяльності […] якщо фактичний розмір заборгованості іпотекодавця за основним зобов'язанням менший за вартість, вказану у висновку незалежного експерта - суб'єкта оціночної діяльності, іпотекодержатель перераховує різницю на поточний рахунок іпотекодавця протягом 60 банківських днів з моменту набуття у власність предмета іпотеки.
Відповідно до ст.ст. 512-514, 553, 556, 605 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України):
- кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); […] 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);
- правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом;
- до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом;
- за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі;
- після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. До кожного з кількох поручителів, які виконали зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним;
- зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Відповідно до Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-IV (зі змінами та доповненнями, в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №898)
- іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;
- основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою;
- іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель;
- майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника;
- іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням;
- боржник - іпотекодавець або інша особа, відповідальна перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання.
Відповідно до статті 11 Закону №898 майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.
Статтею 36 Закону №898 передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі […]. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: - передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; - право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
У договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або у відповідному застереженні в іпотечному договорі зазначаються: […] порядок визначення вартості, за якою іпотекодержатель набуває право власності на предмет іпотеки; […]. Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов'язання: - боржником - фізичною особою є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя; - боржником - юридичною особою або фізичною особою - підприємцем є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
У разі якщо вимоги іпотекодержателя забезпечені декількома предметами іпотеки (у тому числі за декількома договорами іпотеки), а позасудове звернення стягнення здійснюється за рахунок окремого предмета іпотеки, іпотекодержатель має право вимагати (у тому числі шляхом позасудового врегулювання) виконання зобов'язання боржником та/або іпотекодавцем в частині, що залишилася невиконаною після завершення позасудового врегулювання за таким окремим предметом іпотеки.
Завершенням позасудового врегулювання є державна реєстрація прав власності на всі предмети іпотеки, що виступають забезпеченням за основним зобов'язанням: - за іпотекодержателем (якщо звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність іпотекодержателем) […]. Статтею 36 Закону №898 визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. […] Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Аналіз наведених норм ЦК України та Закону №898 дозволяє зробити висновок, що усі права кредитора (прво вимоги усієї суми основного зобов'язання, забезпеченого порукою) переходять до поручителя тільки у випадку повного виконання ним зобов'язань боржника перед первісним кредитором. Якщо вартість предмета іпотеки перевищує розмір забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, то іпотекодержатель, зареєструвавши за собою право власності на предмет іпотеки відповідно до статті 37 Закону №898, повинен відшкодувати іпотекодавцю суму перевищення. Водночас у випадку часткового виконання поручителем основного зобов'язання боржника перед первісним кредитором (іпотекодержателем) такий поручитель отримує права кредитора в обсязі виконаної ним частини зобов'язання; в ситуації майнового поручителя у відносинах іпотеки - в межах вартості відчуженого на користь первісного кредитора (іпотекодержателя) предмета іпотеки. Іншими словами, майновий поручитель має право на відшкодування боржником лише тієї частини боргу, яку ним погашено в межах вартості предмета іпотеки і не може претендувати на права щодо іншої частини вимог кредитора (іпотекодержателя), які залишилися непогашеними іпотекодавцем внаслідок недостатньої вартості предмета іпотеки.
ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло 21.04.2019 право власності на предмет іпотеки в порядку, передбаченому ст. 37 Закону №898, та визначило ринкову вартість нерухомого майна на підставі висновку суб'єкта оціночної діяльності у сумі 634553,34 грн. (168073,34+466480 грн.). Отже, до ПП «Фарт» перейшли права кредитора ОСОБА_1 по основному зобов'язанню в сумі 634553,34 грн. (в межах вартості предмета іпотеки), а не в сумі 6908903,01 грн. (розміру всього зобов'язання ОСОБА_1 по кредитному договору від 07.08.2007 станом на 27.04.2018 - дату початку процедури звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, а.с.28).
Щодо решти зобов'язань ОСОБА_1 по кредитному договору від 07.08.2007, то такі були анульовані (прощені) кредитором ТОВ «Кредитні ініціативи», а не перейшли до ПП «Фарт», як стверджує позивачка. Так, з огляду на тривалість невиконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань по кредитному договору від 07.08.2007 (більше 10 років) розмір основного зобов'язання (непогашена частина кредиту, проценти та пеня на загальну суму 257741,84 доларів США) більше аніж в п'ять разів перевищували розмір кредитної лінії за цим договором (50000 доларів США). ТОВ «Кредитні ініціативи», ініціюючи 27.04.2018 процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, було особою, котра на підставі ст. 37 Закону №898 та п. 12.3.1 іпотечного договору від 07.08.2007 обирає незалежного експерта - суб'єкта оціночної діяльності для здійснення оцінки вартості предмета іпотеки, та, відповідно, володіло інформацією про ринкову вартість належного ПП «Фарт» нерухомого майна, що було предметом іпотеки. Отже, недостатність вартості предмета іпотеки для повного задоволення вимог іпотекодержателя була цілком очевидною ще прийняття іпотекодержателем рішення про початок процедури позасудового врегулювання. Очевидно, що кредитор, який в описаній ситуації приймав рішення про доцільність звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, враховуючи норми частини шостої статті 37 Закону №898, прийняв усвідомлене рішення анулювати ту частину боргу позичальника, що не буде покрита вартістю предмета іпотеки. Саме тому ТОВ «Кредитні ініціативи», встановлюючи у повідомленні-вимозі від 27.04.2018 (а.с.28) боржнику та іпотекодавцю 30-денний строк для виконання вимоги про погашення основного зобов'язання, письмово попереджало боржника, що у випадку невиконання цієї вимоги та звернення стягнення на належні ПП «Фарт» об'єкти нерухомого майна непокрита їх вартістю частина боргових зобов'язань ОСОБА_1 буде прощена (анульована) кредитором, а у боржника виникне обов'язок задекларувати та сплатити податки з основної суми боргу, анульованого кредитором. Після реєстрації права власності на предмет іпотеки на іпотекодержателя ТОВ «Кредитні ініціативи» скерувало ОСОБА_1 у встановлений ПК України спосіб повідомлення (а.с.70,73) про прощення (анулювання) їй залишку заборгованості за кредитним договором від 07.08.2004 на загальну суму 74445820,42 грн., а також про частину анульованого (прощеного) боргу в сумі 781393,13грн., що є основною сумою кредиту та підлягає включенню до складу річного доходу боржника за 2019 рік та оподаткуванню шляхом самостійного декларування та сплати ПДФО та військового збору.
Внаслідок прийнятого ТОВ «Кредитні ініціативи» рішення задовільнити частину своїх вимог до ОСОБА_1 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та анулювати (простити) боржниці решту зобов'язань за кредитним договором від 07.08.2007, у позивачки як платника податку в 2019 році виник приріст фінансових показників за рахунок частини суми кредиту, взятої в 2007 році в борг, яку вже не треба повертати кредитору. Таким чином, частина кредиту в сумі 781393,13 грн, прощена (анульована) кредитором в 2019 році, збільшила дохід позивачки як платника податку і включається в її оподатковуваний дохід як додаткове благо на підставі пп. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст. 164 ПК України. Отже, відповідач правильно встановив факти та кваліфікував дії позивачки як порушення: - пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.179.1 ст.179 ПК України, а саме - неподання декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік; - пп.164.2.17(д) п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п.179.7 ст.179 ПК України, а саме - заниження податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за 2019 рік, в сумі 140650,76 грн. (781393,13*18%); - пп.164.2.17 (д) п.164.2 ст.164, пп.168.4.5 п.168.4 ст.168, п.179.7 ст.179, пп.1.2, 1.3, 1.4, 1.6 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України, а саме - заниження військового збору, що підлягає сплаті до бюджету, за 2019 рік, в сумі 11720,90 грн. (791393,13*1,5%).
При прийнятті оскаржених рішень відповідач правильно визначив розмір штрафних санкцій, передбачених ст.ст. 120, 123 ПК України (340 гривень за кожне неподання податкової звітності, 25 відсотків від суми визначеного зобов'язання).
Отже, відповідач довів, що прийняті ним рішення відповідають встановленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень, тому в задоволенні позову слід відмовити з мотивів безпідставності позовних вимог.
З огляду на висновок суду по суті спору та встановлені ст. 139 КАС України правила розподілу судових витрат суд покладає понесені позивачкою судові витрати на неї; відповідач не надав суду доказів понесення судових витрат, що підлягають розподілу між сторонами.
Керуючись ст.ст. 19-20,22,25-26,90,139,241-246, 250-255, 295 КАС України, суд -
Відмовити повністю в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 25.06.2024 № 27616/13-01-24-08, №27601/13-01-24-08, №27618/13-01-24-08.
Понесені позивачкою судові витрати покласти на неї.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович