03 жовтня 2025 рокусправа № 380/16950/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнти у розмірі 1,11, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, починаючи з 18.02.2025 та у розмірі 1,115, починаючи з 01.03.2025 для забезпечення індексації пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести починаючи з 18.02.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2016-2018 роки в розмірі 6188,89 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та починаючи з 01.03.2025 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовано тими аргументами: позивачці в 2019 році призначена пенсія за віком в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Відповідач у 2020-2024 рр. фактично не провів індексації розміру цієї пенсії на підставі частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV та вимог відповідних постанов Уряду, що регулюють питання індексації пенсії, оскільки встановив щомісячну доплату до пенсії замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивачки. Позивачка звернулася до відповідача із заявою, в якій просила провести індексацію її пенсії за 2020-2024 роки у повному обсязі із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 1058 та вимог постанов Уряду, що регулюють питання індексації пенсії. Листом від 29.07.2025 № 1300-5803-8/99148 відповідач повідомив, що пенсія позивача у 2020-2024 рр. індексації не підлягала, тому до її пенсії було встановлено відповідні доплати, передбачені постановами КМУ від 01.04.2020 № 251, від 22.02.2021 № 127, від 16.02.2022 № 118, від 24.02.2023 №168, від 23.02.2024 № 185; з 01.03.2025 року відповідно до постанови КМУ від 25.02.2025 № 209 в результаті проведеного перерахунку на суму збільшення основного розміру пенсії поглинулись щомісячні доплати за попередні роки. Цю відмову позивачка вважає безпідставною та незаконною, а дії відповідача протиправними, оскільки показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії і про який йдеться у статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не є сталим. У кожної пенсії, призначеної та обчисленої відповідно до цього Закону, є «свій» показник середньої заробітної плати, який залежить від року призначення пенсії, і саме він має збільшуватись під час індексації. Відповідач лише автоматично провів перерахунок пенсії позивачки з 01.03.2020, з 01.03.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 і встановив до її пенсії відповідні доплати. При цьому не здійснив з 01.03.2020, з 01.03.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 індексації пенсії позивачки із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 відповідно, а тому допустив протиправну бездіяльність та порушив право позивачки на належне пенсійне забезпечення. Серед іншого покликається на висновки Верховного Суду щодо застосування релевантних норм права, що висловлені в постановах від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23, від 27.01.2025 у справі №620/7211/24.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що позивачці з 2019 року призначена пенсію за віком на підставі Закону № 1058. Для розрахунку пенсії позивачки застосовується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 років - 6188,89 грн. Стосовно індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 01.05.2020 у розмірі 1,11, з 01.03.2021 у розмірі 1,11, з 01.03.2022 у розмірі 1,14, з 01.01.2023 у розмірі 1,197, з 01.03.2024 у розмірі 1,0796, з 01.03.2025 у розмірі 1,115 позивачці у відповідності до ПКМУ від 01.04.2020 № 251, від 22.02.2021 №127, від 16.02.2022 № 118, від 24.02.2023 № 168, від 23.02.2024 № 185, від 25.02.2025 № 209 були встановлені відповідні підвищення: з 01.07.2021 в розмірі 100 грн., з 01.03.2022 в розмірі 135,00 грн. Постанови КМУ № 251 від 01.04.2020, № 127 від 22.02.2021, №118 від 16.02.2022, №168 від 24.02.2023, №185 від 23.02.2024, № 209 від 25.02.2025 та Порядок №124 є чинними і у встановлений законодавством спосіб протиправними не визнавались, а тому відповідач зобов'язаний був їх застосувати. Тому, відповідач не вчиняв протиправних дій та не порушив право позивачки на належне пенсійне забезпечення.
Суд з'ясував зміст заяв по суті спору, дослідив долучені до матеріалів справи докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та з 31.07.2019 отримує пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Позивачка звернулася до відповідача із заявою від 25.07.2025, в якій просила провести індексацію пенсії за 2020-2025 рр. відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 1058 та вимог постанов Уряду, що регулюють питання індексації пенсії, - із застосуванням коефіцієнтів збільшення1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 відповідно.
Відповідач листом від 29.07.2025 № 1300-5803-8/99148 повідомив, що на час проведення індексації пенсії показник середньої заробітної плати, з якого була обчислена пенсія, становив 6188,89 грн. (показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові за 2016-2018 роки), тому пенсійна виплата індексації не підлягала. Тому було встановлено щомісячні доплати: з 01.07.2021 - 100 грн. відповідно до Постанови 127, з 01.03.2022 - 135 грн. відповідно до Постанови 118. З урахуванням чинного Порядку № 124 заявниці проведено перерахунок пенсії із застосуванням проіндексованого показника середньої заробітної плати: з 01.03.2023 - 7405,03 грн., з 01.03.2024 - 7994,47 грн., з 01.03.2025 - 8913,83 грн., відповідно виплату доплат, передбачених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 та пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 з 01.03.2023 припинено. Станом на 01.07.2025 розмір пенсії ОСОБА_2 становить 4337,57 грн., в тому числі: 3535,94 грн. - основний розмір пенсії; 94,44 грн. - доплата за понаднормовий стаж (за 4 роки); 707,19 грн. - підвищення за більш пізній вихід на пенсію жінкам, які народились по 31.12.1961, відповідно до частини 3 статті 29 Закону (20 %). Страховий стаж заявниці - 34 роки 3 місяці 19 днів, коефіцієнт страхового стажу - 0,34250. Стаж враховано по 31.10.2018. Пенсію обчислено із заробітної плати 10323,91 грн. за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 та з 01.07.2000 по 31.10.2018. Коефіцієнт заробітку становить 1,15819. Заробіток розраховано від показника середньої заробітної плати, який відповідно до Закону № 1058 враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (3764,40 грн.), і який після збільшення на відповідні коефіцієнти індексації становить 8913,83 грн.
Вирішення цього спору зводиться до обрання способу тлумачення та застосування таких норм права (з метою оцінки фактів цієї справи):
індексація пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV, здійснюється на підставі алгоритму, визначеного Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 №124 (далі - Порядок №124), постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» від 1 квітня 2020 року № 251 (далі - Постанова КМУ №251), постановою Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22 лютого 2021 року № 127 (далі - Постанова КМУ №127), постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року №118 (далі - Постанова КМУ №118), постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року №168 (далі - Постанова КМУ №168), постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 25 лютого 2024 року №185 (далі - Постанова КМУ №185), постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25.02.2025 № 209 (далі - Постанова КМУ №209).
Позиція позивачки зводиться до того, що належне застосування перелічених нормативно-правових актів передбачає, що показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії позивачки (за 2016-2018 рр., у розмірі 6188,89 грн.) підлягає збільшенню на коефіцієнт 1,11 з 01 травня 2020 року, на коефіцієнт 1,11 з 01 березня 2021 року, на коефіцієнт 1,14 з 01 березня 2022 року, на коефіцієнт 1,197 з 01 березня 2023 року та на коефіцієнт 1,0796 з 01 березня 2024 року, на коефіцієнт 1,115 з 01 березня 2025 року при проведенні індексації пенсій згідно постановами КМУ № 251, № 127, № 168, № 168, № 185, № 209.
Позиція відповідача зводиться до того, що переліченими нормативно-правовими актами встановлено, що пенсії, при призначенні яких уже було застосовано показник середньої заробітної плати, який перевищує індексований розрахунковий показник, не підлягають щорічній індексації за формулою. У таких випадках замість індексації передбачається фіксована щомісячна доплата. При призначенні пенсії позивачці в 2019 році було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) за 2016-2018 рр. у розмірі 6188,89 грн, що перевищує розмір показника середньої заробітної плати за 2014- 2016 роки з урахуванням індексації (4888,83), тому підстав для індексації такої пенсії за формулою, визначеною частиною другою статті 42 Закону України №1058-IV (з урахуванням коефіцієнтів) немає.
Оцінюючи аргументи сторін суд враховує, що питання тлумачення та застосування перелічених норм права при вирішенні аналогічних спорів права вже було предметом дискусії на рівні колегій суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду. Розбіжності щодо різних підходів з цього питання усуває постанова від 16.04.2025 у справі №200/5836/24 (№К/990/4755/25), постановлена Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, що містить такі висновки:
«[…] 83. Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).
[…] 87. Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов'язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.
88. Отже, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.
89. В іншому випадку, відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
90. Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.
91. При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію «якості закону».
92. Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).
93. У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
94. Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом № 1058-IV, у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22 лютого 2021 року № 127, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168.
95. Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV.
96. З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами судова палата доходить висновку, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку №124, є протиправним.
97. З врахуванням вищевикладеного, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
98. За таких обставин, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав не знайшла підстав для відступлення від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі №160/28752/23 та інших постановах, де він застосований.
99. Тому, застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду, судова палата констатує, що Управління, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, встановивши йому щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135 грн, 100 грн, 100 грн відповідно у 2022- 2024 роках, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.».
Оскільки цитоване судове рішення прийняла Судова палата з розгляд справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, то наведений підхід до правозастосування слід визнати домінуючим, а його дотримання - таким, що відповідає завданню забезпечення сталості та єдності судової практики. Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд повинен враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тому суд, керуючись наведеними нормами процесуального закону, при оцінці спірних правовідносин:
- застосовує відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» від 1 квітня 2020 року № 251, «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22 лютого 2021 року № 127, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 24.02.2024 № 185, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25.02.2025 № 209, - щодо визначення розміру відповідних коефіцієнтів;
- застосовує Порядок №124 в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV - абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.
Застосовуючи наведені норми права з урахуванням цитованих вище висновків Верховного Суду суд дійшов висновку, що відповідач діяв протиправно, здійснюючи перерахунок пенсії позивачки на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV та встановлюючи щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 грн./135 грн. у 2020-2025 роках замість застосування відповідних коефіцієнтів збільшення відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивачки. Отже, під час проведення індексації пенсії позивачки відповідач повинен застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення цієї пенсії (6188,89 грн.). З огляду на дату, з якої позивачка просить перерахувати її пенсію (18.02.2025), позовні вимоги подано в межах строку звернення до суду, встановленого ст. 122 КАС України.
Підсумовуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення. Суд на підставі ст.ст. 9, 245 КАС України при формулюванні резолютивної частини рішення обирає спосіб захисту прав, свобод, інтересів особи, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З огляду на висновок суду по суті позову понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору стягуються на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 9,19-20,22,25-26,90,139,229,241-246,250,251,255,295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016-2018 рр. (6188,89 грн.), з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016-2018 рр., з якої сплачено страхові внески в сумі 6188,89 грн., та які враховуються для обчислення пенсії за період з 18.02.2025 - у розмірі 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, а за період з 01.03.2025 - також у розмірі 1,115, а також провести виплату перерахованої пенсії починаючи з 18.02.2025.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 1937 (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) гривень 92 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович