03 жовтня 2025 року м. Київ № 320/48317/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу,
за позовом ОСОБА_1
до Управління соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (відповідач/ УПСЗН Голосіївської РДА в м. Києві), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, що оформлене у вигляді «Повідомлення про надання державної допомоги сім'ям з дітьми» від 17.04.2024;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації призначити ОСОБА_1 (довідка ВПО від 11.07.2024 № 3001-5000168387) допомогу на проживання, як внутрішньо переміщеній особі, починаючи з 01.03.2024.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про безпідставність висновків відповідача щодо незаповнення позивачем всіх необхідних даних для отримання допомоги на проживання як внутрішньо переміщеній особі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 жовтня 2024 року позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі № 320/48317/24, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано від відповідача всі матеріали, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті спірного рішення, вчинення бездіяльності/дій, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного провадження без проведення судового засідання» від 25.10.2024 по справі № 320/48317/24 доставлено до електронної скриньки ОСОБА_1 27.11.2024, до електронного кабінету УПСЗН Голосіївської РДА в м. Києві - 29.10.2024 о 12:45.
У встановлений судом строк відзив на позовну заяву від УПСЗН Голосіївської РДА в м. Києві до Київського окружного адміністративного суду не надходив.
Згідно частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що відповідач по справі своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, з метою додержання розумного строку розгляду справи, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою згідно з довідкою від 31.07.2019 № 3001-5000168387. Фактичне місце проживання - м. Київ.
Також згідно з довідкою Філії Київського міського центру зайнятості «Кар'єрний центр» № 21.1/1907/24 від 08.07.2024 ОСОБА_1 зареєстрований як безробітний з 02.02.2024.
05.03.2024 ОСОБА_1 звернувся до ЦНАП Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації щодо отримання адміністративної послуги: «Надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам». До заяви було додано документи, що посвідчують особу, статус ВПО та статус безробітного.
Згідно з повідомленням від 17.04.2024 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні допомоги внутрішньо переміщеним особам з посиланням на п. 20 постанови КМУ від 20 березня 2022 р. № 332, оскільки заява вважається поданою в разі заповнення особою всіх полів форми, наразі інформація, викладена у додатку 5 не містить даних про члена сім'ї.
Не погодившись із відмовою у призначення допомоги внутрішньо переміщеній особі, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті (частина друга статті 1 Закону № 1706).
Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (частина перша та друга статті 4 Закону №1706-VII).
Частиною першою статті 5 Закону №1706 визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
За змістом статті 2 Закону №1706 Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
При цьому, згідно із частинами другою та третьою статті 7 Закону №1706 Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
За приписами частини першої статті 9 Закону №1706 внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.
До 20.03.2022 механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 01.10.2014 №505 (далі по тексту - Порядок № 505), пунктом 2 якого передбачено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
У зв'язку із набранням чинності 22.03.2022 постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», якою був затверджений Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок № 332 в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) та визначений механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, втратила чинність постанова № 505.
Пунктом 1 Порядку № 332 визначено, що цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога).
Допомога призначається для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб із числа незахищених верств населення та стимулювання до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб працездатного віку.
Призначення і виплата допомоги здійснюються з дотриманням вимог Закону України «Про адміністративну процедуру».
Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 332 у цьому Порядку термін «непрацююча працездатна особа» означає особу, яка досягла 18-річного віку та за станом здоров'я здатна до трудової діяльності і не працює, не проходить військову службу, не займається підприємницькою діяльністю чи професійною незалежною діяльністю, не здобуває освіту за денною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти.
Згідно з пунктами 2-4 Порядку № 332 з 1 серпня 2023 р. допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:
для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога призначається на кожну внутрішньо переміщену особу (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.
З 1 листопада 2023 р. допомога призначається на шість місяців на сім'ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім'ї (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:
для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога призначається на кожного члена сім'ї (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.
До складу сім'ї уповноваженої особи включаються (незалежно від наявності відомостей щодо включення їх до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб) чоловік, дружина, діти, прийомні діти, діти, які виховуються батьками-вихователями в дитячих будинках сімейного типу, усиновлені діти, діти, над якими встановлено опіку або піклування, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (зокрема у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; діти з інвалідністю після досягнення ними 18-річного віку до визнання їх особами з інвалідністю з дитинства I та II групи; не перебувають в шлюбі повнолітні діти; визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім'єю і мають спільних дітей, та/або особи, які встановили у судовому порядку факт проживання однією сім'єю. Членом сім'ї може вважатися одинока особа, а також неповнолітня дитина, якщо така особа не входить до складу сім'ї.
Діти/особи віком до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти після досягнення ними 18 років і не мають власних сімей, мають право звертатися за призначенням допомоги особисто, якщо вони мають фактичне місце проживання (перебування) інше, ніж в уповноваженої особи.
Склад сім'ї уповноваженої особи визначається на дату звернення за призначенням допомоги.
До складу сім'ї уповноваженої особи не включаються:
особа, яка перебуває на повному державному утриманні;
особа, яка представляє інтереси дитини (переміщеної без супроводження законного представника) та перебуває з дитиною у сімейних, родинних відносинах (баба, дід, прабаба, прадід, повнолітні брат, сестра, тітка, дядько, вітчим, мачуха), але не є внутрішньо переміщеною особою, за наявності виданого службою у справах дітей за місцем звернення документа, що підтверджує такі відносини з дитиною;
особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;
особа, у сім'ю якої влаштовано дитину, яка залишилася без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування);
особи, які не проживають разом із отримувачами та не пов'язані з ними спільним побутом, що підтверджено документально, або сплачують аліменти, а також особи, які зникли безвісти/перебувають у полоні або за кордоном/депортовані за межі України/особи, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, зазначених у переліку територій;
законний представник (для недієздатних або обмежено дієздатних осіб, а також дітей, яким призначено опікуна або піклувальника);
особи, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також працівники правоохоронних органів, військовослужбовці і працівники Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, МВС, Національної поліції, особи рядового і начальницького складу ДСНС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, військових формувань, утворених відповідно до закону, які беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, крім осіб та членів їх сімей, які відповідно до законодавства отримують компенсацію за піднайом (найом, оренду) житлових приміщень як внутрішньо переміщені особи.
З 1 листопада 2023 р. для призначення допомоги уповноважена особа подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 5 (далі - заява).
За технічної можливості заява може бути подана в електронній формі за допомогою засобів Соціального веб-порталу електронних послуг Мінсоцполітики.
Для призначення допомоги внутрішньо переміщена особа або уповноважена особа подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 1 (далі - заява). Така заява подається структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної (військової) адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - орган соціального захисту населення) або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи із використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) та електронних систем Мінсоцполітики.
Заява також може подаватися за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи одного з членів сім'ї уповноваженої особи за її вибором.
За наявності технічної можливості заява може подаватися в електронній формі за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до пункту 20 цього Порядку.
Уповноважена особа виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг з використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери приймає заяву з необхідними документами та/або відомостями (формує заяву, роздруковує, надає заявнику для підписання, сканує підписану заяву з необхідними документами та/або відомостями та реєструє) та формує електронну справу і не пізніше наступного робочого дня надсилає електронну справу відповідному органу соціального захисту населення з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», «;Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах».
Якщо для отримання допомоги необхідно подати документи та/або відомості, що містяться в інформаційно-комунікаційних системах, або якщо такі документи та/або відомості можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними електронними реєстрами органів державної влади, такі документи та/або відомості не подаються, а в заяві зазначаються відомості, необхідні для верифікації особи та отримання даних з відповідних реєстрів і надання допомоги.
Пунктом 5 Порядку № 332, серед іншого, визначено, що допомога призначається внутрішньо переміщеним особам:
які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 р. з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі - перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;
у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна) (за технічної можливості), або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування, а в разі його відсутності - обласною державною (військовою) адміністрацією факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації (абзаци 1-3).
Допомога призначається на один шестимісячний період особі, яка отримувала допомогу до 1 вересня 2023 р. та втратила право/відмовилася від неї, - у разі її переміщення з території, на якій оголошена обов'язкова евакуація після 1 серпня 2023 р., та за умови відповідності особи критеріям, зазначеним у пунктах 7, 7-1 і 8 цього Порядку (абзац 8).
Особа вважається такою, що звертається вперше, якщо їй не призначалася і не виплачувалася допомога відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1418) до дня звернення (абзац 12).
Допомога призначається особі, яка звертається за нею не вперше, на один шестимісячний період, але не більш як один раз, відповідно до пунктів 2-4 цього Порядку та за умови відповідності особи критеріям, зазначеним у пунктах 7, 7-1 і 8 цього Порядку, на підставі особисто поданої заяви, яка отримувала допомогу та відмовилася від неї та/або яку було знято з обліку як внутрішньо переміщена особа, у разі повернення особи до покинутого місця проживання, з якого здійснилося переміщення:
у якої після припинення виплати допомоги житлове приміщення було знищено або пошкоджено (до ступеня непридатного для проживання) та інформацію про яке внесено до Реєстру пошкодженого та знищеного майна (за технічної можливості), або щодо якого органом місцевого самоврядування, або обласною державною (військовою) адміністрацією подано документальне підтвердження факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації;
яка повторно перемістилася з територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, перелік яких затверджено Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації) та які включені до переліку територій після 1 грудня 2023 року (абзаци 14-16).
Згідно з абзацами 1-4 пункту 5-1 Порядку № 332 із 1 грудня 2023 р. допомога непрацюючій особі працездатного віку призначається з місяця звернення.
Непрацююча особа працездатного віку протягом трьох місяців з дня призначення допомоги повинна сприяти своїй зайнятості (згідно з вимогами статті 4 Закону України «Про зайнятість населення») шляхом працевлаштування/реєстрації як фізичної особи - підприємця/взяття на облік фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність/подання заяви для отримання допомоги на здобуття економічної самостійності/мікрогранту/гранту на створення або на розвиток власного бізнесу/ваучера на навчання або набути статусу безробітного.
Якщо особа не сприяла своїй зайнятості або не набула статусу безробітного протягом трьох місяців з дня призначення допомоги, виплата допомоги припиняється з місяця, що настає після закінчення тримісячного строку.
Процедура реєстрації/перереєстрації безробітних і ведення обліку осіб, які шукають роботу, здійснюється відповідно до Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 р. № 446.
Відповідно до пунктів 21, 22 Порядку № 332 допомога призначається органом соціального захисту населення протягом 15 робочих днів з дати надходження заяви, у тому числі поданої в електронній формі засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).
Якщо отримувач змінював місце обліку та не отримав допомогу, на яку він мав право, або змінив місце обліку засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), допомога нараховується (з урахуванням коштів, отриманих за відповідний період) за останнім місцем обліку.
З метою встановлення права на призначення/продовження виплати допомоги уповноваженій особі/отримувачу Мінсоцполітики передає Мінфіну відповідну інформацію для здійснення верифікації відповідно до Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат».
Верифікація здійснюється шляхом перевірки інформації, наданої уповноваженою особою, з урахуванням даних, що обробляються стосовно них в інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, на відповідність вимогам, визначеним у цьому Порядку.
За результатами верифікації Мінфіну інформації щодо осіб Мінфіном передаються рекомендації Мінсоцполітики для подальшого завантаження до електронних систем Мінсоцполітики.
Якщо на інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу Мінфіну відсутні відомості щодо осіб, які звертаються за призначенням допомоги, перевірка проводиться автоматично в Єдиній системі на підставі даних, отриманих шляхом автоматизованого доступу/обміну електронними даними між Єдиною системою та системою електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, передбаченому законодавством, зокрема з:
Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - про зареєстрованих фізичних осіб - підприємців;
реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування - відомості про трудову діяльність;
Державного реєстру актів цивільного стану громадян - про смерть особи;
Реєстру пошкодженого та знищеного майна - інформація про житло, зруйноване або непридатне для проживання, а також його відновлення.
Електронна інформаційна взаємодія, передбачена цим Порядком, здійснюється з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта» з дотриманням Законів України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», «;Про захист персональних даних», «;Про публічні електронні реєстри», «;Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах».
Пунктом 24 Порядку № 332, серед іншого, визначено, що повідомлення про прийняте рішення та порядок його оскарження надсилаються за технічної можливості із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи засобами мобільного зв'язку або органом соціального захисту населення, який призначає допомогу на проживання, з використанням засобів поштового/електронного зв'язку.
У разі незгоди з відмовою у призначенні допомоги отримувач може подати підтвердні документи органу соціального захисту населення або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, або центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи.
Орган соціального захисту населення після звернення отримувача із підтвердними документами, які спростовують виявлені критерії, визначені пунктами 7, 7-1 і 8 цього Порядку, приймає рішення про призначення/відмову у призначенні допомоги та рекомендує отримувачу звернутися до володільця інформації для внесення відповідних змін до державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, передбаченому законодавством.
Також наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.09.2006 № 345 затверджено Інструкцію щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги (далі - Інструкція № 345).
Пунктом 1.1. вказаної Інструкції визначено, зокрема, що ця Інструкція визначає порядок оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних (військових) адміністрацій, виконавчих органах міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - Управління), центрах по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - Центр) та порядок взаємодії з цих питань зазначених органів з виконавчими органами сільських, селищних, міських рад територіальних громад, центрами надання адміністративних послуг. Управліннями / Центрами проводиться виплата усіх видів соціальної допомоги, пільг і компенсацій.
Відповідно до пункту 2.2. Інструкції № 345 для нарахування соціальної допомоги можуть використовуватися відомості про доходи та інші відомості в електронній формі, одержані шляхом доступу до відповідних інформаційно-комунікаційних систем Державної податкової служби, Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування або в автоматичному режимі шляхом електронної інформаційної взаємодії інформаційно-комунікаційних систем через систему електронної взаємодії цих систем, від підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Згідно з пунктом 3.1. Інструкції № 345 підготовка документів для призначення соціальної допомоги та її розрахунок проводяться в терміни, які забезпечують прийняття рішення про призначення соціальної допомоги, але не пізніше 10 днів з дня прийняття заяви та всіх необхідних документів, якщо інше не передбачено законодавством.
Відповідно до пункту 4.5. Інструкції № 345 повідомлення про призначення (відмову в призначенні) соціальної допомоги (додаток 7) укладається до особової справи для подальшої видачі його заявнику.
Як встановлено судом з матеріалів справи, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою згідно з довідкою від 31.07.2019 № 3001-5000168387. Фактичне місце проживання - м. Київ.
Також згідно з довідкою Філії Київського міського центру зайнятості «Кар'єрний центр» № 21.1/1907/24 від 08.07.2024 ОСОБА_1 зареєстрований як безробітний з 02.02.2024.
05.03.2024 ОСОБА_1 звернувся до ЦНАП Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації щодо отримання адміністративної послуги: «Надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам». До заяви було додано документи, що посвідчують особу, статус ВПО та статус безробітного.
Згідно з повідомленням від 17.04.2024 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні допомоги внутрішньо переміщеним особам з посиланням на п. 20 постанови КМУ від 20 березня 2022 р. № 332, оскільки заява вважається поданою в разі заповнення особою всіх полів форми, наразі інформація, викладена у додатку 5 не містить даних про члена сім'ї.
Так, позивачем не заперечується наявність в нього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому, згідно з довідкою від 31.07.2019 № 3001-5000168423 ОСОБА_2 був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа.
Разом з тим, позивач наголошує на відсутності підстав для зазначення відомостей про ОСОБА_2 у складі сім'ї відповідно до приписів п. 3 Порядку № 332, оскільки він не є неповнолітнім, не є особою до 23 років, яка навчається, а також не є особою з інвалідністю чи особою, яка потребує постійного стороннього догляду.
Так, як вже зазначалось вище, до складу сім'ї уповноваженої особи включаються (незалежно від наявності відомостей щодо включення їх до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб) чоловік, дружина, діти, прийомні діти, діти, які виховуються батьками-вихователями в дитячих будинках сімейного типу, усиновлені діти, діти, над якими встановлено опіку або піклування, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (зокрема у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; діти з інвалідністю після досягнення ними 18-річного віку до визнання їх особами з інвалідністю з дитинства I та II групи; не перебувають в шлюбі повнолітні діти; визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім'єю і мають спільних дітей, та/або особи, які встановили у судовому порядку факт проживання однією сім'єю. Членом сім'ї може вважатися одинока особа, а також неповнолітня дитина, якщо така особа не входить до складу сім'ї (п. 3 Порядку № 332).
З системного аналізу наведених норм та фактичних обставин, враховуючи, що син позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на дату звернення позивача з відповідною заявою від 05.03.2024 про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам не був неповнолітнім та не підпадав під жодну з наведених вище категорій, то підстави для зазначення його позивачем у складі сім'ї були відсутні.
Відтак, проаналізувавши зміст оскаржуваного рішення про відмову у призначенні допомоги, викладену повідомленням, суд дійшов висновку, що наведені в ньому посилання є формальними та безпідставними, оскільки відповідач був обізнаний про наявність сина у позивача, при цьому, оскільки останній не був неповнолітнім та не підпадав під жодну з визначених п. 3 Порядку № 332 категорій, підстав для зазначення його у складі сім'ї позивача не було.
Отже, відповідач при розгляді питання про призначення позивачу допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, діяв не на підставі та не у спосіб, визначений законодавством, що свідчить про протиправність рішення Управління соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, що оформлене у вигляді «Повідомлення про надання державної допомоги сім'ям з дітьми» від 17.04.2024 та наявність підстав для його скасування.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, в якому позивач просить зобов'язати Управління соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації призначити ОСОБА_1 (довідка ВПО від 11.07.2024 № 3001-5000168387) допомогу на проживання, як внутрішньо переміщеній особі, починаючи з 01.03.2024, то суд зауважує, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Згідно частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 2 статті 9 КАС України).
Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З приписів вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення. Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб'єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
За таких обставин, оскільки відповідач за наслідками розгляду заяви позивача про призначення спірної допомоги на проживання відмовив фактично з формальних підстав (не заповнення одно з рядків форми щодо членів сім'ї), однак, не перевіряв дотримання позивачем усіх інших визначених законодавством умов та наявності підстав для призначення йому такої допомоги, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про призначення йому спірної допомоги є передчасними.
В даному випадку, суд не може підміняти собою орган соціального захисту (відповідача), на який покладено функції щодо повного та всебічного розгляду питань про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, та вчиняти дії, отримувати (витребувати) інформацію, документи з наданням їм оцінки, які не досліджувались відповідачем, але мали бути досліджені.
З урахуванням наведеного суд зазначає, що в даному випадку належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам від 05.03.2024 з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні, та прийняти належним чином оформлене та вмотивоване рішення за наслідками розгляду такої заяви.
При цьому, суд не враховує викладені в подальших листах відповідача посилання на відсутність підстав для призначення спірної допомоги позивачу, оскільки останні не стосуються предмету оскарження, позаяк в межах спірних правовідносин перевірці підлягає виключно правомірність рішення Управління соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, що оформлене у вигляді «Повідомлення про надання державної допомоги сім'ям з дітьми» від 17.04.2024 та підстави для відмови у призначенні допомоги, викладені саме в цьому рішенні.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Варто також враховувати п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ураховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що позивач відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, що оформлене у вигляді «Повідомлення про надання державної допомоги сім'ям з дітьми» від 17.04.2024.
3. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37414016) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам від 05.03.2024 з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні, та прийняти належним чином оформлене та вмотивоване рішення за наслідками розгляду такої заяви.
4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.