03 жовтня 2025 року м. Київ № 320/29304/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу,
за позовом ОСОБА_1
до Сквирського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 (позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Сквирського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову від 03.06.2025 про накладення штрафу на ОСОБА_1 у подвійному розмірі - 3400 грн. у виконавчому провадженні № 76471219 від 06.11.2024, винесену старшим державним виконавцем Сквирського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Грищенко Наталією Олександрівною.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що позивач жодним чином не перешкоджав виконанню судового рішення, не відмовлявся виконати останнє, рішення суду є обов'язковим для виконання і у даному випадку виконано на момент відкриття виконавчого провадження. Вказує, що земельна ділянка станом на 06.11.2024 перебувала у державній власності, а станом на даний час перебуває в комунальній власності, на праві власності позивачу ніколи не належала, виконавець фактично не встановив, чи виконане рішення суду, а до винесення оскаржуваної постанови призвело не встановлення факту невиконання рішення суду, а відсутність підтвердження від стягувача - ДП «Ліси України» філія Білоцерківське лісове господарство про те, що дійсно станом на 06.11.2025 земельна ділянка перебувала у власності держави.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2025 року позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року відкрито провадження у справі № 320/29304/25, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано від відповідача засвідчені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження №76471219, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного провадження без проведення судового засідання» від 20.06.2025 по справі № 320/29304/25 доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 , Сквирського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 23.06.2025 о 14:00.
10 липня 2025 року до відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду від представника Сквирського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач зазначає, що згідно проведеної перевірки щодо виконання рішення суду встановлено, що боржником рішення суду не виконано, також до відділу надіслано заяву стягувача про те, що рішення суду боржником не виконано, тому в матеріалах справи відсутні відомості щодо факту повернення земельної ділянки за рішенням суду, що стало підставою для винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу в подвійному розмірі та направлення подання про притягнення до кримінальної відповідальності за не виконання рішення суду.
З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
У Сквирському відділі державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження ВП № 76471219 згідно наказу № 911/2523/20 від 05.08.2024 року, виданого Господарським судом Київської області щодо: зобов?язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути у власність держави земельну ділянку площею 2,4573 га з кадастровим номером 3224082400:03:016:0003, яка розташована в адміністративних межах Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області.
Вказане виконавче провадження було відкрито державним виконавцем 06.11.2024 року.
19.11.2024 року до Сквирського ВДВС боржником ОСОБА_1 було надано заяву про те, що дане рішення виконати в нього немає можливості, адже земельна ділянка площею 2,4573 га з кадастровим номером 3224082400:03:016:0003 перебуває у державній власності, і йому на праві власності ніколи не належала. Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НB-3215223342019 від 08.05.2019, земельна ділянка площею 2,4573 га з кадастровим номером 3224082400:03:016:0003 перебуває у державній власності.
Керуючись п.10 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було направлено до Господарського суду Київської області заяву (поданням) про роз'яснення рішення, однак, ухвалою Господарського суду Київської області від 05.03.2025 в задоволенні заяви про роз'яснення рішення у справі № 911/2523/20 відмовлено.
05.05.2025 державним виконавцем було направлено вимогу № 16506 виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Перевірку виконання рішення призначено на 10:00 год 19.05.2025.
19.05.2025 згідно з актом проведеної перевірки щодо виконання рішення суду, а саме наказу № 911/2523/20 від 05.08.2024 року, виданого Господарським судом Київської області, встановлено, що боржником рішення суду не виконано, земельну ділянку площею 2,4573 га з кадастровим номером 3224082400:03:016:0003, яка розташована в адміністративних межах Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області у власність держави не повернуто.
19.05.2025, керуючись ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 1700,00 грн., та призначено повторну перевірку виконання рішення на 03.06.2025 року.
19.05.2025 до відділу надійшла заява ОСОБА_1 щодо закінчення виконавчого провадження.
02.06.2025 згідно з актом проведеної перевірки щодо виконання рішення суду, а саме наказу № 911/2523/20 від 05.08.2024 року, виданого Господарським судом Київської області, відповідачем встановлено, що боржником рішення суду не виконано, земельну ділянку площею 2,4573 га з кадастровим номером 3224082400:03:016:0003, яка розташована в адміністративних межах Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області у власність держави не повернуто.
02.06.2025 до відділу надійшла заява стягувача ДП «Ліси України», в якій повідомлено, що станом на 02.06.2025 судове рішення не виконується.
03.06.2025 старшим державним виконавцем Сквирського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Грищенко Наталією Олександрівною винесено постанову про накладення штрафу на ОСОБА_1 у подвійному розмірі - 3400 грн у зв'язку з повторним невиконанням судового рішення.
Також 03.06.2025 старшим державним виконавцем Сквирського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Грищенко Наталією Олександрівною направлено подання № 21167 про притягнення до кримінальної відповідальності ФОП ОСОБА_1 за невиконання наказу Господарського суду Київської області № 911/2523/20 від 05.08.2024 року.
03.06.2025 постановою державного виконавця встановлено, що виконавчий документ боржником не виконано, державним виконавцем направлено подання про притягнення до кримінальної відповідальності боржника, керуючись п. 11 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» закінчено ВП № 76471219.
Не погодившись із постановою про накладення штрафу у виконавчому провадженні, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі по тексту - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до частини шостої статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення регламентовано положеннями частин першої - третьої статті 63 Закону №1404-VIII, згідно частини першої якої за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Статтею 75 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Наведене в сукупності свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження, є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.
При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Суд зауважує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що не виконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження».
Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішенням про накладення штрафу має бути встановлено факт не виконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VІІІ, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Такий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 31 липня 2019 року №554/13475/15-ц.
Тобто, поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
Матеріалами справи підтверджується, що виконавче провадження № 76471219 , в рамках якого відповідачем прийнято спірну постанову, відкрито 06.11.2024 згідно наказу № 911/2523/20 від 05.08.2024 року, виданого Господарським судом Київської області щодо: зобов?язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути у власність держави земельну ділянку площею 2,4573 га з кадастровим номером 3224082400:03:016:0003, яка розташована в адміністративних межах Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області.
У спірній постанові від 03.06.2025 зазначено, що рішення боржником не виконано, у зв'язку з повторним невиконанням на боржника накладено штраф у розмірі 3 400 грн та зобов'язано виконати рішення суду протягом десяти робочих днів.
Водночас, як зазначено позивачем та підтверджується матеріалами виконавчого провадження № 76471219, позивач неодноразово звертався до державного виконавця з заявами, в яких повідомляв про неможливість виконання рішення, оскільки останнє фактично виконано, бо спірна земельна ділянка перебуває у державній власності і ніколи не перебувала у власності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Так, 19.11.2024 року до Сквирського ВДВС боржником ОСОБА_1 було надано заяву про те, що дане рішення виконати в нього немає можливості, адже земельна ділянка площею 2,4573 га з кадастровим номером 3224082400:03:016:0003 перебуває у державній власності, і йому на праві власності ніколи не належала.
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НB-3215223342019 від 08.05.2019, земельна ділянка площею 2,4573 га з кадастровим номером 3224082400:03:016:0003 перебуває у державній власності.
ОСОБА_1 вказував, що станом на дату подання відповідної заяви (18.11.2024) земельна ділянка площею 2,4573 га з кадастровим номером 3224082400:03:016:0003 також перебуває у державній власності.
Отже, заявник вказав, що ще до моменту відкриття ВП № 76471219 земельна ділянка площею 2,4573 га з кадастровим номером 3224082400:03:016:0003 перебувала у державній власності і не належала ОСОБА_1 на праві власності, тому повернути вказану земельну ділянку у державну власність ні заявник, ні хтось інший не може.
Так, витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НB-3215223342019 від 08.05.2019 дійсно підтверджується, що земельна ділянка площею 2,4573 га з кадастровим номером 3224082400:03:016:0003 перебуває у державній власності.
Суд також звертає увагу, що на підставі вищевказаної заяви позивача про неможливість повернути земельну ділянку в державну власність, оскільки вона і не була власності заявника та перебувала в державній власності, керуючись п.10 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було направлено до Господарського суду Київської області заяву про роз'яснення рішення, однак, ухвалою Господарського суду Київської області від 05.03.2025 в задоволенні заяви про роз'яснення рішення у справі № 911/2523/20 відмовлено.
Тобто, подання самим відповідачем заяви про роз'яснення рішення у справі № 911/2523/20 підтверджується те, що державним виконавцем Сквирського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) визнавались обставини щодо неможливості/труднощі у виконанні судового рішення (наказу № 911/2523/20 від 05.08.2024 року, виданого Господарським судом Київської області), оскільки, зокрема, витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НB-3215223342019 від 08.05.2019 дійсно підтверджується, що земельна ділянка площею 2,4573 га з кадастровим номером 3224082400:03:016:0003 перебуває у державній власності, тобто, ще на момент відкриття ВП земельна ділянка вже перебувала у державній власності.
При цьому, суд також звертає увагу, що матеріали виконавчого провадження № 76471219 не містять жодного підтвердження чи доказів на спростування того факту, що земельна ділянка площею 2,4573 га з кадастровим номером 3224082400:03:016:0003 коли-небудь перебувала у власності позивача.
В подальшому аналогічні обставини позивач повідомляв у заяві про закінчення виконавчого провадження, зареєстрованій 19.05.2025 та заяві від 20.05.2025 про неможливість виконати вимогу державного виконавця з огляду на відсутність у власності позивача спірної земельної ділянки.
Також в матеріалах виконавчого провадження № 76471219 наявна інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме інформаційна довідка № 429480111 від 02.06.2025, згідно з якою земельна ділянка площею 2,4573 га з кадастровим номером 3224082400:03:016:0003 зареєстрована на праві власності за власником: орган місцевого самоврядування, Сквирська міська рада (код ЄДРПОУ 04054961).
Відтак, матеріалами безпосередньо виконавчого провадження № 76471219 підтверджується, що станом на 02.06.2025 земельна ділянка площею 2,4573 га з кадастровим номером 3224082400:03:016:0003 зареєстрована на праві власності за власником: орган місцевого самоврядування, Сквирська міська рада (код ЄДРПОУ 04054961).
Тобто, на день винесення старшим державним виконавцем Сквирського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Грищенко Наталією Олександрівною оскаржуваної постанови від 03.06.2025 про накладення штрафу на ОСОБА_1 у подвійному розмірі - 3400 грн. у виконавчому провадженні № 76471219 від 06.11.2024 у зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 як боржником судово рішення про повернення у державну власність земельної ділянки площею 2,4573 га з кадастровим номером 3224082400:03:016:0003, остання була зареєстрована на праві власності за власником: орган місцевого самоврядування, Сквирська міська рада, тобто, не перебувала у власності позивача ОСОБА_1 , що очевидно унеможливлює виконання ним судового рішення.
Проте, не дивлячись на відповідні об'єктивні обставини, відповідач, не надавши відповідної оцінки заявам позивача, інформації щодо реєстрації права власності на спірну земельну ділянку, наклав на нього подвійний штраф за невиконання рішення суду без поважних причин.
Однак, як вже зазначалось судом, сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження».
Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення
Як наслідок, у відповідача були відсутні підстави для застосування до позивача штрафу за невиконання рішення боржником без поважних причин, з огляду на що постанова про накладення штрафу від 03.06.2025 по виконавчому провадженню № 76471219, є протиправною та підлягає скасуванню.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Варто також враховувати п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ураховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн, який в силу ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову від 03.06.2025 про накладення штрафу на ОСОБА_1 у подвійному розмірі - 3400 грн. у виконавчому провадженні № 76471219 від 06.11.2024, винесену старшим державним виконавцем Сквирського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Грищенко Наталією Олександрівною.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Сквирського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 34920995) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.