02 жовтня 2025 року справа №320/26680/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_2 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 1-002/2024 від 26.01.2024 про залишення без задоволення скарги ОСОБА_1 на рішення Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області № 148/3 від 27.10.2023 неправомірними,
- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області № 148 від 27.10.2023,
- зобов'язати Дисциплінарну палату кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області здійснити повну, об'єктивну та належну перевірку скарги ОСОБА_1 про порушення дисциплінарного провадження стосовно адвоката Шклярук Юлії Леонідівни (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії №148, видане 19.09.2017 року Радою адвокатів Житомирської області).
Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішень відповідачів, оскільки вони є необґрунтованими та такими, що ухвалені без повного та всебічного з'ясування обставин справи, підтверджених представленими доказами. Як наслідок, позивач вважає за належне зобов'язати здійснити повну та належну перевірку скарги про порушення дисциплінарного провадження стосовно адвоката Шклярук Ю.Л.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року позовну заяву позивача залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали, позивач усунув недоліки позовної заяви у повному обсязі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем-1 до суду надано відзив на позов, в якому зазначено, що оскаржуване рішення прийнято у спосіб та в межах наданих повноважень, правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства України, з дотриманням процедури його прийняття.
Представник відповідача-2 своєї позиції щодо заявлених позовних вимог не виклав.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
02 червня 2023 року до дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області надійшла скарга ОСОБА_1 щодо адвоката Шклярук Юлії Леонідівни, і в цей же день члену дисциплінарної палати Гончаруку С.П. доручено проведення перевірки фактів та обставин, що вказані у скарзі.
27 жовтня 2023 року КДКА Житомирської області у складі дисциплінарної палати, розглянувши скаргу ОСОБА_1 щодо адвоката Шклярук Ю.Л., прийняла рішення № 148/3, яким відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Шклярук Ю.Л. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЖТ № 000883, видане 19 вересня 2017 року Радою адвокатів Житомирської області) за відсутністю ознак дисциплінарного проступку.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач оскаржив його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Зокрема, 18 листопада 2023 року за вхід. № 20257 до ВКДКА надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати КДКА Житомирської області від 27 жовтня 2023 року.
У скарзі до ВКДКА позивач зазначав, що рішення КДКА Житомирської області № 148/3 від 27 жовтня 2023 року є невмотивованим та протиправним, оскільки не надано оцінку доводам скаржника та не проаналізовано докази, здобуті під час перевірки та розгляду скарги.
За результатом розгляду скарги Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури рішенням № 1-002/2024 від 26.01.2024 року залишила без задоволення скаргу ОСОБА_1 , а рішення Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області № 148/3 від 27.10.2023 - без змін.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Згідно частин 1, 2 статті 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Частиною 1 статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 36 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Приписами статті 37 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", передбачено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката здійснюється в порядку, передбаченому положеннями статті 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Положеннями частин 1, 2 статті 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", визначено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
З метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів розроблене Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, яке затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120 (далі - Положення).
Відповідно до пункту 7 Положення дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
Відповідно до пункту 12 Положення дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Відповідно до п.70 Правил адвокатської етики звинувачення адвоката не може ґрунтуватись на припущеннях. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
Статтею 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.
Положеннями частин першої та п'ятої статті 50 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.
До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів. У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.
Згідно з частинами 7 та 8 вказаної статті рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат. Рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім випадків, передбачених цим Законом.
Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Відповідно до частини першої статті 52 Закону Вища кваліфікаційно- дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Згідно з частиною четвертою статті 52 Закону Вища кваліфікаційно- дисциплінарна комісія адвокатури: розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; виконує інші функції відповідно до цього Закону.
В частині п'ятій статті 52 Закону зазначається, що Вища кваліфікаційно- дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
Позивач зазначав, що в мотивувальній частині рішення ДП КДКА Житомирської області №148/3 від 27.10.2023 року відсутнє необхідне посилання на довідку, складену за результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати КДКА Житомирської області, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Зазначено, що ДП КДКА Житомирської області під час розгляду скарги не дала належної оцінки та не перевірила його доводи, як скаржника, про наявність у адвоката Шклярук Ю.Л. конфлікту інтересів.
Також, на думку позивача, ДП КДКА в Житомирській області ніяк не відреагувала на те, що 30.06.2023 під час проведення засідання Дисциплінарної палати КДКА Житомирської області адвокат Шклярук Ю.Л. взагалі категорично відмовилась відповідати на конкретні запитання представника адвоката Єлісєєва В.А. щодо наявності або відсутності факту її родинних відносин із сім'єю ОСОБА_3 , який є позивачем у цивільних справах №289/1973/17 та №289/1244/22, в яких адвокат Шклярук Ю.Л. приймала участь як представник ОСОБА_4 .
У скаргах до ДП КДКА Житомирської області та ВКДКА про порушення дисциплінарного провадження стосовно адвоката Шклярук Юлії Леонідівни позивач зазначав, що адвокат Шклярук Ю.Л. є двоюрідною сестрою ОСОБА_5 , а отже є зацікавленою особою у вирішенні на користь свого родича як цивільної справи №289/1973/17, так і цивільної справи №289/1244/22, в яких він ( ОСОБА_3 ) є позивачем. Тому, виступаючи у вказаних справах в якості представника відповідача ОСОБА_4 , адвокат Шклярук ЮЛ., яка перебуває в родинних відносинах з позивачем ОСОБА_6 , створює конфлікт інтересів, оскільки приватні інтереси позивача та відповідача у даній справі є повністю суперечливими, адже кожний з них намагається досягнути для себе протилежних результатів.
Однак, на думку позивача, ДП КДКА Житомирської області не надала належної оцінки доводам скаржника щодо обставин та неправомірності укладення вказаного правочину, а також всіх подальших дій адвоката Шклярук Ю.Л., в тому числі і щодо видачі на підставі неукладеного правочину ордерів на надання правничої (правової) допомоги серії ЖТ №49689 від 14.04.2023 року, серії АМ №1052442 від 27.04.2023 року та серії АМ №1060203 від 28.07.2023 року, згідно яких нею надавалася та надається правнича допомога ОСОБА_4 в Радомишльському районному суді Житомирської області.
Зокрема, позивач зауважив, що ксерокопії договору про надання правової допомоги б/н від 14.04.2023 року, які були надані адвокатом Шклярук Ю.Л. до Радомишльського районного суду Житомирської області на підтвердження своїх повноважень представника Медіної В.Ю. у цивільній справі №289/1973/17 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за зобов'язанням, а також у цивільній справі №289/1244/22 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_7 та Радомишльської міської ради Житомирського району Житомирської області, про визнання договору купівлі- продажу недійсним та у цивільній справі №289/2314/23 за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_7 , ОСОБА_1 та Радомишльської міської ради Житомирської області, за участю ОСОБА_8 , як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Радомишльської міської ради Житомирської області, про визнання недійсними правовстановлюючих документів, були засвідчені лише самою адвокатом Шклярук Ю.Л., а їх так званий оригінал, який 30.06.2023 року був нею наданий для огляду під час проведення засідання ДП КДКА Житомирської області, взагалі не містить необхідного оригіналу особистого підпису або електронного цифрового підпису ОСОБА_4 , що, з врахуванням її місця проживання на той час в м. Нью-Йорк в США, унеможливлює сам факт укладення цього правочину, який нібито було вчинено в м. Радомишлі Житомирського району Житомирської області, що насправді не може відповідати дійсності, а тому ставить під сумнів повноваження адвоката Шклярук Ю.Л., як представника ОСОБА_4 . Також, відсутність адвоката Шклярук Ю.Л. в Україні на момент укладення даного договору правничої допомоги з клієнтом ОСОБА_4 викликає обґрунтований сумнів в достовірності поданих адвокатом Шклярук Ю.Л. до суду абсолютно всіх документів, що підтверджується ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 28.04.2023 року у цивільній справі №289/1244/22 (направлено до КДКА Житомирської області разом зі скаргою ОСОБА_9 від 02.06.2023 року, яка зареєстрована за вхідним №72 від 02.06.2023 року).
Однак, ні у своїх письмових поясненнях-запереченнях від 26.06.2023 року, ані в письмових доводах від 26.07.2023 року адвокат Шклярук Ю.Л, так і не надала до ДП КДКА Житомирської області необхідних пояснень та доказів, якими б вона обґрунтовано спростувала доводи позивача, як скаржника, щодо неналежного виконання нею своїх професійних обов'язків, що виразились у порушенні нею, встановленого Законом №5076-VI, порядку укладення договору про надання правничої допомоги у письмовій формі, або в електронній формі з використанням ЕЦП.
На підтвердження скарги позивач також вказував на факт неправомірного використання адвокатом Шклярук Ю.Л. ордера на надання правничої (правової) допомоги серії ЖТ №49689 від 14.04.2023 року у Радомишльському районному суді Житомирської області у цивільній справі №289/1973/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за зобов'язанням.
Також позивач зазначав на необґрунтованості рішення відповідача-1 з підстав, що при розгляді скарги на рішення КДКА Житомирської області №148/3 від 27.10.2023 ВКДКА застосувала формальний підхід до вивчення справи, не дослідила належним чином всі матеріали справи, не врахувала ті обставини, на які останній посилався у своїй скарзі в обґрунтування своїх вимог щодо порушення дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_10 за вчинення нею дисциплінарного проступку, передбаченого ст.34 Закону України «Про адвокатську діяльність».
Зокрема, позивач не погоджувався з висновком ВКДКА про залишення без змін рішення Дисциплінарної палати КДКА Житомирської області №148/3 від 27.10.2023 з мотивів, що ДП КДКА Житомирської області в ході перевірки скарги не знайшла підтвердження наявності конфлікту інтересів у діях адвоката ОСОБА_10 , а Договір про надання правової допомоги б/н від 14.04.2023 року та ордер серії ЖТ №49689 від 14.04.2023 року, які надала адвокат Шклярук Ю.Л. на підтвердження своїх повноважень в суді, хоча і «не відповідають окремим критеріям», але не можуть бути визнані недійсними.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», конфлікт інтересів - суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов'язками, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов'язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
Щодо аргументів позивача відносно дій та висновків відповідачів під час розгляду скарги та прийнятих спірних рішень судом установлено, що Дисциплінарна палата КДКА за клопотанням позивача вживала заходів щодо перевірки та встановлення можливого конфлікту інтересів в діяльності адвоката, однак підтверджуючих документів та фактів щодо вказаних обставин під час перевірки не виявлено, а всі шляхи та можливості збирання таких даних вичерпані.
Натомість, позивач як під час розгляду заяви дисциплінарною палатою, так і до ВКДКА, не надав жодних належних доказів, які б свідчили про наявність ознак конфлікту інтересів у діях адвоката ОСОБА_10 , як і не надав доказів того, що адвокат Шклярук Ю.Л. є двоюрідною сестрою ОСОБА_3 .
Суд зауважує, що за відсутності доказів та фактів, які прямо свідчать про наявність ознак конфлікту інтересів у діях адвоката, тягар доказування їх наявності лежить саме на позивачеві, який у скарзі обґрунтовує свої доводи.
Таким чином, позивачем не доведено підстав для висновку про наявність ознак конфлікту інтересів у діях адвоката Шклярук Ю.Л., які б не було взято до уваги та оцінено відповідачами.
Окрім цього, при прийнятті рішення дисциплінарна палата КДКА регіону зазначала, що ураховуючи вимоги розділу IV «Правочини. Представництво», Глава 16 «Правочини», Глава 53 «Укладення, зміна і розірвання договору» Цивільного кодексу України констатувала, що визнання недійсними правочинів, їх окремих частин або недодержання вимог закону при їх укладанні не належить до компетенції дисциплінарної палати. Визначати недійсність підписів в договорах, угодах, окремих документах не є компетенцією дисциплінарної плати, з чим також погоджується суд.
Щодо форми ордеру, на що звертав увагу позивач, суд зазначає, що ордер на надання правової допомоги є документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, а невідповідність ордера окремим критерієм Положення про ордер не може свідчити про порушення прав сторін у справі, та, крім цього, не може бути достатньою підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Зокрема, ордером є письмовий документ, що у випадках, передбачених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими встановлених законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Повноваження адвоката як представника в цивільному судочинстві, підтверджуються в порядку, встановленому законом (ч. 2 та ч. 3 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18 (провадження № 11-9893аі18) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 листопада 2022 року у справі № 607/14002/14 (провадження № 61-151526821) звернута увага на те, що виходячи зі змісту частин 1, 3 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням) лише на підставі вже укладеного договору.
Позивач наголошував у скарзі на тому, що піддає сумніву договір про надання правової допомоги б/н від 14 квітня 2023 року, на підставі якого виданий ордер.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі та до нього застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦКУ, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦКУ, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 689 ЦКУ, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За висновками відповідачів, договір про надання правової допомоги від 14 квітня 2023 року відповідає усім необхідним умовам правочину, що підтверджено листуванням адвоката Шклярук Ю.Л. з її клієнткою - ОСОБА_4 , оскільки вище вказаний договір є письмовим договором, а волевиявлення сторін підтверджується наданими адвокатом Шклярук Ю.Л. скріншотами листування. Договір, на підставі якого видано ордер, є реальним та відповідає вимогам розділу IV Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
При цьому, позивачем висновків відповідачів під час розгляду справи не спростовано, натомість його доводи ґрунтуються лише на припущеннях та недоведених жодними належними доказами висновках, що дає підстави для висновку про обґрунтованість доводів та висновків відповідачів про відсутність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката ОСОБА_10 .
Окрім цього, суд вважає за належне зауважити, що в спірних рішеннях відповідачів наявний логічний зв'язок між мотивувальною та резолютивною частинами, під час прийняття рішення відповідачами враховано наявні обставини, документи, матеріали, що стали предметом розгляду.
Зі змісту оскаржуваних рішень вбачається, що за процедурою прийняття та об'єктивністю дослідження обставин вони повністю відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак, прийнято в межах повноважень, з урахуванням всіх наявних матеріалів і обставин справи, тобто, вони є вмотивованим та обґрунтованим, а викладені в них факти належним чином підтверджені.
Крім цього, суд зазначає, що адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленими ч.3 ст.2 КАС України критеріям, в жодному разі не повинен втручатись у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Так, у постановах Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 810/1972/17, від 24 червня 2020 року у справі № 813/263 9/18, від 14 грудня 2020 року у справі № 821/1030/17, від 10 червня 2021 року у справі № 826/15590/15 сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Таким чином, правову оцінку рішенню органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.
При цьому, підсумовуючи попередні висновки, суд зазначає, що відповідачами дотримано процедуру розгляду скарги позивача, зокрема, належним чином виконано обов'язок щодо повідомлення учасників про дату і час проведення засідань, забезпечено їх права на участь у засіданнях та надання своїх пояснень та доказів, належним чином досліджено всі матеріали справи, враховуючи всі обставини зазначені як в скарзі ОСОБА_1 , так і в запереченнях адвоката Шклярук Юлії Леонідівни.
Інші доводи позивача також не спростовують висновків відповідачів про відсутність підстав для порушення дисциплінарного провадження.
Як наслідок, суд дійшов висновку, що Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області правомірно прийнято рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_10 та, як наслідок, про правомірність прийняття рішення Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури про залишення скарги позивача без задоволення, а рішення відповідача-2 - без змін.
Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідач.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
У зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат згідно з приписами ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 2 жовтня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кочанова П.В.