02 жовтня 2025 року №640/11327/22
Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Лиска І.Г. суддів: Кочанової П.В., Марича Є.В., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання протиправним та скасування постанови, -
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Національного банку України третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в якому просить суд (з урахуванням уточненої позовної заяви):
- визнати протиправним та нечинним пункт 10 глави 1 розділу V «Про затвердження Інструкції про виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті», затвердженої Постановою правління Національного банку України від 16 серпня 2006 року №320 (зі змінами);
- визнати протиправними дії Національного банку України з повернення без виконання платіжної вимоги Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 25.10.2021 року №62846980-32 про безспірне списання з рахунків ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» коштів на користь ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №62846980, відкритому на підставі дубліката виконавчого листа №569/4271/15-ц від 28.07.2020;
- зобов'язати Національний банк України виконати платіжну вимогу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про безспірне списання з рахунків ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» коштів на користь ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №62846980, відкритому на підставі дубліката виконавчого листа №569/4271/15-ц від 28.07.2020.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що при прийнятті оспорюваних положень пункту 10 глави 1 розділу VI «Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті», затвердженою постановою правління Відповідача від 16 серпня 2006 року № 320 (зі змінами), - відповідач вийшов за межі нормотворчих повноважень, визначених Законом України "Про національний банк України".
Повноваження Правління Національного банку України, яким прийнято (видано) Постанову № 320, пункт 10 глави 1 розділу VI якої оспорюється, - визначені статтею 15 Закону України "Про Національний банк України". Відповідно до пункту 7 частини першої статті 15 вказаного Закону - Правління Національного банку України наділено повноваженнями видавати нормативно-правові акти Національного банку. Водночас, пунктом 1.2 постанови Правління Національного банку України № 313 від 20.12.95 (зі змінами та доповненнями) визначено, що "нормативний акт Національного банку України - це офіційний документ, юридична форма правотворчої діяльності Національного банку України, він містить правові норми з основних питань банківської діяльності, регулює відносини в межах банківської системи та містить у собі певні правила її діяльності. Нормативний акт є обов'язковим для виконання всіма банками, а також юридичними і фізичними особами під час здійснення банківських операцій".
Зміст вищенаведених норм закону та нормативно-правового акту, виданого самим же відповідачем свідчить, що Правління Національного банку України не має повноважень щодо видання нормативно-правових актів, які: а) встановлюють в односторонньому порядку норми, регулюючі правовідносини між самим Національним банком України та іншими державними органами (в даному випадку органом державної виконавчої служби); та б) є обов'язковими одночасно для обох сторін таких правовідносин (Національного банку України та органу державної влади зокрема державної виконавчої служби). Отже позивач стверджує, що оспорюваними положеннями відповідач встановив права та обов'язки для самого себе, тобто він є одночасно і суб'єктом правового регулювання, визначеного цими положеннями і його об'єктом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/11327/22 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що Національний банк діяв виключно в межах свої компетенції та відповідно до Законів України.
Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подав до суду клопотання в якому просив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2022 року закрито підготовче засідання та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року колегію суддів визнано заяву позивача про відвід судді Арсірія Р.О. від розгляду адміністративної справи №640/11327/22 необґрунтованою.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Арсірія Р.О. від розгляду справи №640/11327/22 відмовлено.
10 жовтня 2023 року від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла адміністративна справа №640/11327/22 на виконання Закону України № 2825-IX від 13 грудня 2022 р. “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями цю справу передано на розгляд судді Лиска І.Г..
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2023 справу прийнято до свого провадження та вирішено що розгляд справи буде здійснюватися за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 зобов'язано Національний банк України опубліковано оголошення про оскарження пункту 10 глави 1 розділу V Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затверджений постановою Правління Національного банку України від 16.08.2006 № 320 у виданні, у якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2024 закрито підготовче засідання та призначено судове засідання для колегіального розгляду справи по суті.
Представник позивача та представник відповідача 11.06.2025 подали до суду клопотання в яких просили розгляд справи проводити без їхньої участі.
У зв'язку з поданими клопотаннями учасників справи та на підставі ст.194, 205 КАС України, колегія суддів вирішила подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження, за наявними в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та об'єктивно оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, колегія суддів встановила наступні обставини.
Так, на підставі ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 28.05.2020 року видано дублікат виконавчого листа відповідно до рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17.08.2015 по цивільній справі № 569/4271/15-ц про стягнення з ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на користь ОСОБА_1 борг у сумі 110985,15 дол. США, 147863,13 грн. та 1812,87 євро.
На адресу Шевченківського РВ ДВС у м. Києві 11.08.2020 було направлено заяву про відкриття виконавчого провадження на підставі дубліката виконавчого листа № 569/4271/15-ц, виданого Рівненським міським судом Рівненської області 28.07.2020 року.
Державним виконавцем 29.07.2020, на підставі п.4 ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", було винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оскільки 17.12.2015 Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.
В подальшому, ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 19 жовтня 2020 року у справі № 569/16107/20, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 04 березня 2021 року - визнано рішення державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шеремета Олександра Вікторовича від 19.08.2020 у формі повідомлення про повернення стягувачу без прийняття до виконання дублікату виконавчого листа у справі №569/4271/15-ц, виданого 28.07.2020 Рівненським міським судом Рівненської області - неправомірним та скасовано. Зобов'язано Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - прийняти до виконання дублікат виконавчого листа у справі №569/4271/15-ц, виданий 28.07.2020 Рівненським міським судом Рівненської області, відкрити виконавче провадження та вчинити усі необхідні та передбачені законом виконавчі дії, спрямовані на своєчасне і в повному обсязі виконання рішення суду.
Постановою державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шеремета Олександра Вікторовича від 08 липня 2021 року - відкрито відповідне виконавче провадження № 62846980 за дублікатом виконавчого листа від 28.07.2020 року з примусового виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17.08.2015 у справі № 569/4271/15-ц.
З метою виконання зазначеного судового рішення, у відповідності до приписів Закону України «Про виконавче провадження» та «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, - державним виконавцем було направлено відповідну платіжну вимогу на примусове списання коштів в розмірі 3121295,00 гривень від 25.10.2021 р. № 628446980-32 до Національного банку України (як банку, який згідно із законом обслуговує банківські рахунки неплатоспроможного банку публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит").
Проте Національний банк України листом 15 листопада 2021 року № 55-00007/104506 повернув зазначену платіжну вимогу без виконання з посиланням на пункт 10 глави 1 розділу VI «Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті», затвердженою Постановою Правління самого НБУ від 16 серпня 2006 року № 320 (зі змінами).
01.08.2022 року постановою правління НБУ №167 «Про внесення змін до деяких нормативно правових актів Національного банку України» було змінено заголовок постанови №320 на такий «Про затвердження інструкції про виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національний валют» та затверджено зміни до Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, що були додані до постанови №167.
Позивач стверджує, що зазначеними змінами, зокрема, було передбачено викладення глави 1 розділу VI у новій редакції, де пункт 10 має видозмінений вигляд, таким чином норма, що оскаржується позивачем, відповідно до змін, внесених Постановою правління НБУ, наразі розміщена у пункті 10 глави 1 розділу V.
Відтак, з метою ефективного захисту та поновлення порушеного відповідачем права на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, - позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст. 129 Конституції України обов'язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями статті 2 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Як зазначено у статті 6 Закону України «Про Національний банк України» відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України.
В свою чергу, статтею 7 Закону України «Про Національний банк України» передбачено виконання ним й інших функцій, зокрема, у пунктах 6, 7 вказаного закону зазначено, що Національний банк:
-здійснює державне регулювання на платіжному ринку, визначає засади функціонування платіжного ринку України, регулює діяльність надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, платіжних систем та технологічних операторів платіжних послуг, визначає порядок надання платіжних послуг та обмежених платіжних послуг, здійснює нагляд за діяльністю учасників платіжного ринку;
-визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських та платіжних технологій, створює та забезпечує безперервне, надійне та ефективне функціонування, розвиток створених ним платіжних та облікових систем, контролює створення платіжних інструментів, систем автоматизації банківської діяльності та діяльності на платіжному ринку, засобів захисту інформації про банківську діяльність та діяльність на платіжному ринку.
Згідно з положеннями частини 2 статті 40 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк забезпечує здійснення міжбанківських розрахунків через свої установи, дає дозвіл на проведення міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські відносини банків та через їх власні розрахункові системи.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.
Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність.
В межах визначених законодавством повноважень Правління Національного банку своєю постановою від 16.08.2006 № 320 (далі - Постанова № 320) затвердило «Інструкцію про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» (надалі - Інструкція). В подальшому до вказаного нормативно-правового акту було внесено ряд змін. Постанова № 320 є в загальному доступі.
Позивач просить визнати протиправним та нечинним пункт 10 глави 1 розділу VI Інструкції, відповідно до якого структурний підрозділ Національного банку повертає без виконання платіжні вимоги/інкасові доручення (розпорядження), що надійшли під час тимчасової адміністрації та/або після прийняття Національним банком рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
01.08.2022 постановою Правління Національного банку України № 167 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» було змінено заголовок Постанови № 320 на такий: «Про затвердження Інструкції про виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті» та затверджено зміни до Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, що були додані до Постанови № 167. Постанова № 167 є в загальному доступі.
Зазначеними змінами, зокрема, було передбачено викладення глави 1 розділу VI у новій редакції, де пункт 10 має наступний вигляд:
10. Інша установа після виконання вимог, зазначених у пункті 9 глави 1 розділу VI цієї Інструкції, має визначити дату включення інформації про іншу установу до Довідника учасників СЕП і надіслати до Національного банку електронне повідомлення щодо внесення інформації про іншу установу в Довідник учасників СЕП за формою, що наведена в додатку б до цієї Інструкції.
Норма, що оскаржується Позивачем, відповідно до змін, внесених Постановою № 167, розміщена у пункті 10 глави 1 (має назву «Технологія виконання Національним банком платіжної інструкції на примусове списання/стягнення коштів банку з кореспондентського рахунку засобами СЕП») розділу V і викладена у наступній редакції:
10. Структурний підрозділ Національного банку повертає без виконання платіжні інструкції на примусове списання/стягнення коштів, що надійшли під час тимчасової адміністрації та/або після прийняття Національним банком рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
У преамбулі до Інструкції зазначено, що вона розроблена відповідно до Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність», «Про платіжні послуги", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України.
Ця Інструкція визначає загальні вимоги щодо функціонування в Україні системи електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) та порядку виконання міжбанківських платіжних операцій через кореспондентські рахунки банків-резидентів філій іноземних банків у національній валюті України.
Національним банком 17.05.2015 за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято постанову № 898 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит». За інформацією, розміщеною на офіційній інтернет-сторінці Фонду, процедура ліквідації ПАТ Банк Фінанси та Кредит» триває до теперішнього часу.
У частині 1 статті 1 Закону про систему гарантування зазначено, що цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду Щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Частиною 3 статті 1 Закону про систему гарантування визначено, що відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
Також Законом про систему гарантування передбачені наступні норми:
-під час тимчасової адміністрації не здійснюється примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку) (пункт 2 частини п'ятої статті 36);
-з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) будь-яким майном (активами), у тому числі коштами банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) на майно (активи), у тому числі кошти банку, не допускається (пункт 7 частини другої статті 46).
-під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (частина 3 статті 46).
Пунктом 4 частини 1 статті 39 Закону України “Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.
Приписи частин 2 та 4 статті 39 Закону України “Про виконавче провадження» визначають, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною 1 цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої цієї статті, разом з виконавчим документом надсилається до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Таким чином, абсолютно безпідставним є твердження Позивача про те, що «при прийнятті оспорюваних положень пункту 10 глави 1 розділу VI «Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті»... відповідач вийшов за межі нормотворчих повноважень, визначених Законом України «Про Національний банк України».
В свою чергу, зміст статті 56 Закону України «Про Національний банк України (Національний банк видає нормативно-правові акти та розпорядчі акти. Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, юридичних та для фізичних осіб. Нормативно-правові акти Національного банку видаються У Формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку) спростовує необґрунтовані твердження Позивача про те, що «Правління Національного банку України не має повноважень щодо видання нормативно-правових актів, які: а) встановлюють в односторонньому порядку норми, регулюючі правовідносини між самим Національним банком України та іншими державними органами (в даному випадку органом державної виконавчої служби); та б) є обов'язковими одночасно для обох сторін таких правовідносин (Національний банк України та органу державної влади, зокрема державної виконавчої служби)».
Відтак, колегія суддів не погоджується з твердженнями позивача, щодо виходу відповідачем за межі нормотворчих повноважень, визначених Законом України "Про Національний банк України" при прийнятті оспорюваних положень Інструкції про міжбанківський переказ коштів в України в національній валюті, так як чинним законодавством України не заборонено бути одночасно суб'єктом і об'єктом правого регулювання. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Національний банк України, як суб'єкт правового регулювання має подвійну правову природу: він є органом державної влади, що здійснює управління грошово-кредитною системою, і одночасно - самостійною юридичною особою, яка може вступати в цивільно-правові відносини.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 139 та статті 143 КАС України, враховуючи висновки суду за наслідками вирішення справи, у суду відсутні процесуальні підстави для вирішення у справі питання щодо розподілу судових витрат. Від інших учасників по справі судові витрати до розподілу судом не заявлено. Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 264 КАС України, суд,-
У задоволенні позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Головуючий - суддя Лиска І.Г.
Судді: Кочанова П.В.
Марич Є.В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 02 жовтня 2025 р.