02 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/8955/25
категорія 102020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шувалової Т.О., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу в електронній формі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції , третя особа на стороні позивача: Громадська організація "Проти придурків та ідіотів" про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" звернувся ОСОБА_1 із позовом до Департаменту патрульної поліції, третя особа на стороні позивача: Громадська організація "Проти придурків та ідіотів", в якому (з урахуванням уточнених позовних вимог) просить:
- визнати бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо ненадсилання (вручення) позивачу відповіді на запит від 19.03.2025 за №254 «19.03.25 ДПП запит проект»;
- визнати відповідь Департаменту патрульної поліції на запит від 19.03.2025 за №254 «19.03.25 ДПП запит проект», відображену у листі від 15.04.2025 за вих №22331/41/01/2025 незаконною.
- зобов'язати Департамент патрульної поліції надати ОСОБА_1 відповідь на його запит від 19.03.2025 «19.03.25 ДПП запит проект».
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 19.03.2025 він разом з громадською організацією «Проти придурків та ідіотів» звернувся до Департаменту патрульної поліції із запитом на інформацію «19.03.25 ДПП запит проект». Позивач вказує, що метою отримання інформації являється намір заявника оскарження до вищестоящого та правоохоронних органів фактів порушень допущених посадовими особами відповідача під час виконання службових обов'язків. Відповідачем у встановлений законом термін жодної інформації по суті запиту не надано. Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернуся до суду з цим позовом.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року відмовлено у забезпеченні позову.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року прийнято уточнену позовну заяву.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі.
Відповідач, заперечуючи проти позову, надав до суду відзив, в якому зазначив, що 19 березня 2025 року позивач звернувся до нього із запитом щодо організації дорожнього руху на вул. Лесі Українки, 17, у місті Житомирі, та з інших питань. Листом від 25.03.2025 за вих № 223зі/41/1-2025 відповідачем надано відповідь, відповідно до змісту якої позивача повідомлено, що його запит стосується надання роз'яснень, тому по суті він є зверненням та буде розглянутий у строки визначені Законом України «Про звернення громадян» та про результати розгляду звернення позивач буде повідомлений додатково. В подальшому, листом від 15.04.2025 за вих № 223зі/41/01/2025 позивачу надана відповідь щодо результатів розгляду його звернення в строки, передбачені статтею 20 Законом 393/96-ВР (27 днів), відповідно до змісту якого позивачу надано роз'яснення положень чинного законодавства щодо компетенції відповідача у вирішенні даного питання та вчинені дії щодо його пропозицій по встановленню додаткових табличок 7.18. Відповідач зауважує, що по суті позивач не запитує інформацію, яка вже є в наявності, він має на меті отримати роз'яснення щодо правильності встановлення тих чи інших дорожніх знаків за певних обставин та надає свої пропозиції щодо вирішення даного питання. Не зважаючи на те, що надісланий на електронну адресу відповідача документ позивач називає запитом на інформацію, такий за своїм змістом під таке визначення не підпадає, а отже має розглядатися в порядку Закону 393/96-ВР, що по суті і було зроблено відповідачем. На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав доказів направлення позивачу відповіді на його звернення. Крім того, вказав, що по суті запиту відповідачем відповіді надано не було. Просив задовольнити позов.
Відповідач на уточнений позов надав до суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що ними вжито всіх можливих законних заходів, що входять до компетенції Департаменту патрульної поліції та його структурних підрозділів, щодо врахування пропозицій позивача, викладених у зверненні «19.03.25 ДПП запит проект».
Третя особа - громадська організація «Проти придурків та ідіотів» правом на подання письмових пояснень щодо предмета позову не скористалась.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , 19.03.2025 звернувся до Департаменту патрульної поліції із запитом на інформацію, в якому просив надати:
1. Інформацію про те, яким вимогам ДБН В.2.3-15:2007 не відповідає кишеня стоянки, яка відображена на фото (дод.1), в проекті організації дорожнього руху в м. Житомир, схема організації дорожнього руху по вулиці Лесі Українки, а саме на ділянці дороги в районі будинку №17 в м. Житомирі (дод. 2), як визнав начальник Житомирського відділу поліції ГУНП в Житомирській області підполковником поліції Міровський П.І. (дод. 3), та Олександр Нікітін, Олексій Білошицький (дод. 4).
2. Копію пропозицій щодо усунення порушень вимог ДБН В.2.3-15:2007, допущених при обладнанні кишені стоянки, яка відображена в проекті організації дорожнього руху в м. Житомир, схема організації дорожнього руху по вулиці Лесі Українки, а саме на ділянці дороги в районі будинку №17 в м. Житомирі (дод. 2).
3. Чи буде порушенням, і яких вимог ДБН В.2.3-15:2007, встановлення під існуючим знаком 3.34 Зупинку заборонено, таблички 7.18 Крім осіб з інвалідністю, встановленої з табличкою 7.6.1 , якою дозволяється зупинка авто осіб з інвалідністю в кишені стоянки, яка відображена в проекті організації дорожнього руху в м. Житомир, схема організації дорожнього руху по вулиці Лесі Українки, а саме на ділянці дороги в районі будинку №17 в м. Житомирі (дод. 2), вздовж тротуару.
Запитувану інформацію просив надати у визначений законом строк (необхідне зазначити): на поштову адресу або на електронну адресу Homenko_ME@ukr.net.
25.03.2025 відповідач листом за вих № 223зі/41/1-2025 повідомив позивачу, що його запит стосується надання роз'яснень, тому по суті він є зверненням та буде розглянутий у строки визначені Законом України «Про звернення громадян» та про результати розгляду звернення буде повідомлений додатково.
Вказаний лист направлений позивачу засобами електронної пошти 25.03.2025 о 15-07 год та 25.03.2025 поштою (простим відправленням).
Листом від 15.04.2025 за вих № 223зі/41/01/2025 позивачу надана відповідь щодо результатів розгляду його звернення в строки, передбачені статтею 20 Законом 393/96-ВР (27 днів) та вказаний лист направлено на електронну адресу позивача та засобами поштового зв'язку 16.04.2025, тобто на наступний день, що підтверджується матеріалами справи.
У цьому листі позивачу повідомлено, що:
«У статті 52-3 Закону України «Про дорожній рух» вказано, що до повноважень Національної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належить, зокрема, забезпечення безпеки дорожнього руху та погодження відповідно до вимог цього Закону, інших законодавчих актів проєктів на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, залізничних переїздів, комплексів дорожнього сервісу та інших споруд у межах відведення автомобільних доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг, а також погодження поданих у встановленому порядку проєктів та схем організації дорожнього руху.
Згідно з погодженим з управлінням патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Житомирській області ДПП) проєктом організації дорожнього руху (лист від 29.11.2023 № 16066/41/28/01-2023) за вказаною адресою встановлено дорожній знак 3.34 «Зупинку заборонено» та не передбачено облаштування місць для стоянки.
За результатом розгляду звернення УПП в Житомирській області ДПП до Управління транспорту і зв'язку Житомирської міської ради надіслано лист від 03.04.2025 № 3819/41/28/02-2025 про розгляд пропозиції щодо внесення змін до організації дорожнього руху на вулиці Лесі Українки, 17, а саме застосування у згаданому зверненні заїзній кишені з дорожнім знаком 3.34 «Зупинку заборонено» таблички 7.18 «Крім осіб з інвалідністю», а також щодо дублювання з лівої сторони в напрямку вул. Юрка Тютюнника дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» із вказаною табличкою.
У разі прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про внесення зазначених змін до проєкту організації дорожнього руху, з подальшим надходженням схеми організації дорожнього руху до УПП в Житомирській області ДПП, її буде перевірено на відповідність технічним умовам та нормативно-правовим актам з безпеки дорожнього руху.
Зазначено, що відповідно до вимог ДСТУ 4100:2021 «Безпека дорожнього руху. Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування» з дорожнім знаком 3.34 «Зупинку заборонено» табличка 7.6.1 «Спосіб поставлення ТЗ на стоянку» не застосовується.
Проінформовано про те, що УПП в Житомирській області ДПП погоджено схему організації дорожнього руху облаштування автостоянки із забезпеченням паркомісць для осіб з інвалідністю на території біля Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області за адресою: вул. Лесі Українки, 17, м. Житомир (лист від 05.03.2025 № 3104/41/28/01-2025), згідно з якою вже встановлено дорожні знаки, зокрема ті, що позначають такі паркомісця.
Повідомлено, що в листі ДПП від 03.03.2025 № 3607-2025 за підписом першого заступника начальника Білошицького О. (виконавець Нікітін О.) не йшлося про невідповідність вимогам ДБН В.2.3-15:2015 «Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів» кишені для стоянки на вул. Лесі Українки, 17, у місті Житомир.
За результатами проведеної перевірки відомостей про неналежне виконання службових обов'язків або порушень вимог законодавства України першим заступником начальника ДПП Білошицьким О. та старшим інспектором з особливих доручень відділу безпеки дорожнього руху управління безпеки дорожнього руху Нікітіним О. не встановлено.
Крім того, зазначено, що питання діяльності Муніципальної інспекції Житомирської міської ради та посадових осіб Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області не належать до компетенції ДПП».
Будучи незгодним з ненаправленням (ненаданням) відповіді за звернення та ненаданням відповіді по суті звернення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку вказаним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 34 Конституції України кожному гарантовано право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Приписами статті 40 Конституції України визначено, що держава гарантує, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VI) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Частиною першою статті 1 Закону №2939-VI встановлено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 3 Закону №2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Згідно з п. 2 частини першої статті 5 Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Відповідно до статті 12 Закону №2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Частиною першою статті 13 Закону №2939-VI встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно з законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Пунктом 6 частини 1 статті 14 Закону №2939-VI визначено, що розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Відповідно до частини п'ятої статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Як встановлено у частинах першій, третій статті 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Також суд зазначає, що питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів визначається Законом України "Про звернення громадян" №393/96-ВР від 02.10.1996 (далі - Закон України "Про звернення громадян").
Відповідно до статті 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 3 Закону України "Про звернення громадян" скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Заява (клопотання) - це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про звернення громадян" до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:
- порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);
- створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
- незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Статтею 5 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про звернення громадян" звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Звернення (запит) позивача від 19.03.2025 відповідає вимогам статті 5 Закону України «Про звернення громадян», а тому в силу положень частини першої статті 7 цього Закону має бути розглянуто по суті державним органом, якому воно адресовано.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Таким чином, об'єктивний і вчасний розгляд звернення позивача, перевірка викладених у ньому фактів, прийняття рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечення їх виконання, повідомлення громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) є обов'язком Департаменту патрульної поліції.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого вказаною статтею терміну.
Матеріали справи свідчать, що звернення позивача від 19.03.2025 надійшло на електронну адресу відповідача - 19.03.2025, що не заперечується сторонами.
25.03.2025 відповідачем була надана відповідь позивачу, що оскільки його запит стосується надання роз'яснень, тому по суті він є зверненням і його розгляд буде здійснено в строк та спосіб, які визначені Законом України «Про звернення громадян».
Відповідь по суті на заяву позивача від 19.03.2025 було викладено Департаментом патрульної поліції у листі від 15.04.2025 за вих.№223зі/41/01-2025, тобто на 27 день після звернення з відповідною заявою.
Вказана відповідь була направлена позивачу засобами поштового зв'язку та електронною поштою 16.04.2025, що підтверджується матеріалами справи (скріншот з електронної пошти та списком згрупованих поштових відправлень), тобто в строки визначені чинним законодавством, що обумовлю висновок про безпідставність доводів позивача про ненадіслання (вручення) відповіді на звернення.
Таким чином позовні вимоги щодо визнання бездіяльності Департаменту патрульної поліції щодо ненадсилання (вручення) позивачу відповіді на запит від 19.03.2025 за №254 «19.03.25 ДПП запит проект» є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, оскільки Департаментом патрульної поліції виконано свій обов'язок щодо надіслання (вручення) відповіді на звернення (запит) позивача з дотриманням порядку, встановленого Законом України «Про звернення громадян».
Щодо визнання відповіді Департаменту патрульної поліції на запит від 19.03.2025 за №254 «19.03.25 ДПП запит проект», відображену у листі від 15.04.2025 за вих №22331/41/01/2025 незаконною та зобов'язання Департаменту патрульної поліції надати ОСОБА_1 відповіді на його запит від 19.03.2025 «19.03.25 ДПП запит проект», суд зазначає таке.
Надаючи оцінку листу відповідача від 15.04.2025 на звернення (запит) позивача від 19.03.2025, суд вважає, що Департаментом патрульної поліції надано повні роз'яснення на три питання позивача, поставлені у зверненні (запиті) в межах своїх повноважень.
З огляду на встановлені у справі обставини і наведені вище норми законодавства, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог і визнання протиправною відповіді Департаменту патрульної поліції на запит від 19.03.2025 за №254 «19.03.25 ДПП запит проект», відображену у листі від 15.04.2025 за вих. №22331/41/01/2025 та зобов'язання відповідача надати ОСОБА_1 відповідь на його запит.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).
Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Ураховуючи встановлені обставини справи, суд вважає, що Департамент патрульної поліції, надаючи відповідь на запит позивача, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачений чинним законодавством України.
За наведених обставин позов є таким, що не підлягає задоволенню.
За відсутності документально-підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл суд не вирішує.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, ЄДРПОУ: 40108646), третя особа на стороні позивача: Громадська організація "Проти придурків та ідіотів" (12504, Житомирська область, Житомирський р-н, м. Коростишів, вул. Святкова, буд. 48, ЄДРПОУ 41029047) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 02 жовтня 2025 р.
Суддя Т.О. Шувалова