02 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/14648/24
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивачка) із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ у Житомирській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідачів та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.09.2023 №064250007846 щодо відмови у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 22.03.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , з 22.03.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.09.2023 №064250007846 їй безпідставно відмовлено у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв'язку з відсутністю страхового стажу. Вважає, що посвідченням потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи (3 категорія) та іншими належними документами підтверджено період проживання у зоні радіоактивного забруднення у період з 26 квітня по 31 липня 1986 року, що надає право право на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку по досягненню 54 років.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).
Відповідач - 1 у відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що за наданими позивачем документами та згідно даних індивідуальних відомостей про застраховану особу становить 22 роки 02 місяці 22 дні. Інші документи, відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, відсутні. Праов на призначення пенсії особа набуде при досягненні 65-ти років або при набутті необхідног страхового стажу.
Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву, насамперед, зауважує на тому, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області не порушено прав позивача відмовою у призначенні спірної пенсії, чим стверджено безпідставність, як зазначає відповідач, позовних вимог.
Позивачка подала до суду відповідь на відзив, у якій просила задовольнити позовні вимоги, з мотивів, викалдених у позовній заяві.
Розглянувши доводи у позовній заяві та відзивах на позов, з'ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд, вирішуючи спір у цій справі, дійшов таких висновків, виходячи з наступного.
Суд встановив, що позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою 30.08.2023 про призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII як особі, яка постійно проживає у зоні гарантованого добровільного відселення.
За результатом розгляду поданих позивачкою заяви та доданих до неї документів Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийняло рішення від 06.09.2023 №064250007846, яким відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII з підстав того, що позивачка не має необхідного страхового стажу 24 роки.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначено Законом № 796-XII.
Згідно зі статтею 9 зазначеного Закону особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є, зокрема, потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
До потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років (стаття 11 Закону № 796-ХІІ).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 14 цього Закону особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років відносяться до категорії 3 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для встановлення пільг і компенсацій.
Згідно зі статтею 65 Закону № 796-ХІІ документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Крім того, згідно з частиною першою статті 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-ІV, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Згідно з положеннями статті 26 Закону № 1058-ІV право на пенсію за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пунктом 2 частини першої статті 55 Закону № 796-XII передбачено, що потерпілі від Чорнобильської катастрофи, зокрема, особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років мають право на зменшення пенсійного віку на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років. При цьому, згідно з приміткою до вказаної статті, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Відповідно до частини третьої статті 55 Закону № 796-XII призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону № 1058-ІV і цього Закону.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) (надалі Порядок № 22-1), абзацом 2 підпункту 7 пункту 2.1 якого передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку. Для потерпілих від Чорнобильської катастрофи такими документами є:
документи про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видані органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями), або довідка про евакуацію із зони відчуження у 1986 році, видана Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями;
посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності).
Відповідно до пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
З матеріалів справи слідує, що за принципом екстериторіальності заяву позивачки про призначення пенсії розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Як встановлено судом, згідно з рішенням від 06.09.2023 №064250007846 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області відмовлено позивачу у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII з підстав, як вказано у рішенні: " період перебування у зоні гарантованого добровільного відселення зараховано станом на 01.01.1993 - 3 роки 5 місяців 17 днів; страховий стаж становить 22 років 02 місяці 22 дні. До страхового стажу зараховано всі періоди. Заявник не працює. Враховуючи викладене, відсутні підстави для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв'язку з відсутністю страхового стажу. Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату - 29.08.2034.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частин першої, третьої Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX "Про адміністративну процедуру" адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті). Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта. У мотивувальній частині адміністративного акта, серед іншого, зазначаються: 3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи; 4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; 5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення уповноваженим органом конкретних підстав його прийняття, а також переконливих і зрозумілих мотивів.
Ознайомившись зі змістом рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.09.2023 №064250007846 про відмову у призначенні пенсії на умовах статті 55 Закону № 796-XII, суд встановив, що воно не містить чіткої інформації та конкретизації, які саме згідно з доданими позивачем до заяви про призначення пенсії від 30.08.2023 документами періоди не зараховано пенсійним органом до страхового стажу як і вказівки щодо незарахованих періодів до проживання у зоні гарантованого добровільного відселення, а які з цих періодів зараховані.
Суд вважає, що загальне посилання пенсійного органу на те, що період проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення складає 3 роки 5 місяців 17 днів, як і зазначення загального страхового стажу позивача 22 років 02 місяці 22 дні (при необхідному 24 роки) не свідчить про обґрунтованість такого рішення, адже не дає реального розуміння, який стаж за наданими документами зараховано для цілей призначення пенсії на умовах статті 55 Закону № 796-XII, а який період не визнано пенсійним органом належно підтвердженим згідно з доданими до заяви документами. Відсутність достатньої та вичерпної деталізації унеможливлює перевірку дотримання пенсійним органом вимоги щодо об'єктивного встановлення права позивача на одержання пенсії на підставі всебічного і повного розгляду всіх поданих документів і не дозволяє пересвідчитись, чи надано пенсійним органом оцінку усім поданим на підтвердження відповідних періодів документам.
Відсутність деталізовано та чітко викладених підстав для відмови у призначенні пенсії у розрізі незарахованих періодів як до проживання у зоні гарантованого добровільного відселення, так і до страхового стажу, ставить позивача у стан правової невизначеності щодо незарахованих періодів згідно з доданими до заяви конкретними документами, а тому таке рішення пенсійного органу не відповідає критеріям добросовісності, розсудливості та мотивованості, визначеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).
При цьому суд наголошує, що відмова пенсійного органу у призначенні пенсії може бути перевірена судом лише в контексті тих мотивів, які слугували підставою для ухвалення рішення про відмову у призначенні пенсії і відображені у такому рішенні.
Поряд з цим, суд враховує непослідовність та суперечливість доводів відповідачів у цій справі щодо незарахованих пенсійним органом періодів до страхового стажу та проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення, що, з урахуванням відсутності чіткого викладення незарахованих періодів за доданими до заяви про призначення пенсії документами, не дозволяє ані пересвідчитись в обґрунтованості підстав для відмови у призначенні спірної пенсії, ані принаймні з'ясувати незараховані періоди згідно з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.09.2023 №064250007846 про відмову у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку. У цьому аспекті суд вважає необхідним зауважити, що вмотивованість рішення та викладення його змісту у такий спосіб, що надає можливість надати оцінку повноті та об'єктивності дослідження та аналізу поданих заявником документів, а відтак і дотриманню пенсійним органом вимог щодо обґрунтованості рішення, є не лише формальним дотриманням вимог закону, а має забезпечити дотримання принципу правової визначеності та, щонайперше, надати особі розуміння підстав для відмови у призначенні пенсії.
Отже, з метою належного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.09.2023 №064250007846.
Обираючи належний спосіб захисту права на пенсійне забезпечення позивача виходячи із встановлених обставин цієї справи суд враховує, що критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є, насамперед, встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату.
Оскільки суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності/відсутності передбачених підстав для призначення пенсії у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, так як вказане не входить до предмету судової перевірки, а зміст рішення про відмову у призначенні пенсії не дозволяє упевнитись у зворотньому, за результатом розгляду цієї справи для належного захисту права позивача слід зобов'язати пенсійний орган повторно розглянути заяву позивачки від 30.08.2023 і додані до неї документи та прийняти вмотивоване рішення, враховуючи висновки суду у цьому судовому рішенні.
Водночас, суд встановив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, рішенням якого позивачу відмовлено у призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону № 796-XII зі зниженням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV.
Тож, дії зобов'язального характеру щодо повторного розгляду заяви позивача має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення цієї пенсії, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09 липня 2024 року у справі № 240/16372/23.
Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи те, що відповідачами не надано суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій, з огляду на з'ясовані обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
В силу приписів ч.1 ст.139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ: 14099344) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.09.2023 №064250007846 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.08.2023 про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та прийняти вмотивоване рішення із урахуванням висновків суду у цьому судовому рішенні.
У задоовленні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 02 жовтня 2025 року.
Суддя Р.М.Шимонович