Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4373/25
Провадження №2/711/2132/25
заочне
04 вересня 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.
при секретарі Буйновській А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», через свого представника за довіреністю - Мишевську Наталію Миколаївну, звернувся у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11.03.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 492695-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Так, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 11.03.2024 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 492695-КС-001 про надання кредиту. Цього ж дня, ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 492695-КС-001 про надання кредиту, на умовах, визначених офертою.
Як зазначено, зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-7489, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено. Таким чином, 11.03.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено договір № 492695-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», за умовами якого ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 5000 грн. 00 коп., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,14462815 процентів за кожен день користування кредитом.
У позовній заяві вказано, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти у розмірі 5000 грн. 00 коп., шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті).
Також, 22.05.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 492695-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписану в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає Позичальнику додатково кредит у сумі 5 000 грн. 00 коп.
Водночас, до теперішнього часу боржник свої зобов'язання за договором про надання кредиту № 492695-КС-001 від 11.03.2024 належним чином не виконала, а лише частково сплатила кошти в розмірі 7433 грн. 03 коп., чим порушила свої зобов'язання, встановлені договором.
Позивач звертає увагу на те, що зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог за договором про надання кредиту.
Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, у неї, станом на 29.04.2025 утворилась заборгованість за договором № 492695-КС-001 про надання кредиту від 11.03.2024, в розмірі 30 655 грн. 56 коп., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 9 358 грн. 59 коп.; суми прострочених платежів по процентах - 20 920 грн. 06 коп.; суми прострочених платежів за комісією - 376 грн. 91 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також понесені судові витрати у розмірі 2422 грн. 40 коп. (судовий збір).
Ухвалою суду від 04.08.2025 позовну заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Вказана цивільна справа визнана судом малозначною і розглядається у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи. Крім того, сторони заперечень щодо такого порядку розгляду справи не надали.
У судове засідання представник позивача не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку. Водночас, у позовній заяві наявне клопотання (п.п. 6, 7) про розгляд справи без участі представника Товариства. Крім того, зазначено про відсутність заперечень проти ухвалення заочного рішення.
У судове засідання відповідач не з'явилася, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. Адресована кореспонденція повернулась до суду без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що у контексті положень п. 3 ч. 8 ст. 128, ст.ст. 223, 131 ЦПК України, суд вважає, як повідомлення відповідача належним чином. Слід також зазначити, що згідно з положеннями ст. 8 ЦПК України, інформація про рух справи є відкритою, оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою можливо дізнатися необхідну інформацію щодо справи. Відзив на позовну заяву не подано.
Справу вирішено за правилами заочного розгляду, визначеними ст.ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідача, яка повідомлялася судом у встановленому законом порядку про час, дату і місце розгляду справи та не з'явилася у судове засідання без повідомлення причин, не подала відзиву проти позову, а представник позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.
Враховуючи думку представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11.03.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 492695-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Крім того, Верховний Суд у постанові у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Так, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 11.03.2024 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 492695-КС-001 про надання кредиту. 11.03.2024 ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 492695-КС-001 про надання кредиту, на умовах, визначених офертою.
Судом також встановлено, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-7489, на номер телефону НОМЕР_1 , який зазначено нею у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий останнім було введено/відправлено 11.03.2024 о 12:28:36.
Отже, у цьому випадку мало місце укладання електронного правочину, який підписаний ОСОБА_1 , за допомогою одноразового ідентифікатора, що і є її безпосереднім підписом.
Таким чином, скріпивши договір підписами, у сторін виникли взаємні права та обов'язки.
Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 5000 грн. 00 коп. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити плату за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правилами про надання грошових коштів у кредит.
Крім того, умовами кредитного договору передбачено, що кредит надається 11.03.2024, строком на 24 тижні, тобто до 26.08.2024.
Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить стандартна процентна ставка за кредитом в день 2,00000000, фіксована, а знижена процентна ставка за кредитом в день 1,14462815. Загальний розмір наданого кредиту - 5000 грн. 00 коп., орієнтовна загальна вартість наданого кредиту становить 12960 грн. 00 коп., орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 9006,64 процентів, комісія за надання кредиту - 750 грн. 00 коп., денна процента ставка - 0,94 процентів, загальні витрати за кредитом - 7960 грн. 00 коп.
Пунктом 3.1. Договору визначено, що Кредитодавець зобов'язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з дня укладення Договору надати Позичальнику Кредит в сумі вказаній в п. 2.1. Договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на поточний (картковий) рахунок Позичальника, який відповідає банківській платіжній картці, що наведена в розділі 8 Договору.
Встановлено, що 11.03.2024 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» ініціювало переказ коштів позичальнику, згідно з договором про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-5 від 04.11.2020, через ТОВ «ПрофітГід».
За інформацією ТОВ «ПрофітГід» здійснено успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача:
номер платіжної інструкції - 28b22294-df92-11ee-b90a-000c29d57ed21;
надавач платіжних послуг - ТОВ «ПрофітГід», код ЄДРПОУ: 39932827, ліцензія на переказ коштів без відкриття рахунку Національного банку України №21/991-рк від 29.05.2023;
платник - ТОВ БІЗНЕС ПОЗИКА, код 41084239;
номер транзакції - 41015-29493-61134;
дата / час здійснення переказу коштів - 2024-03-11 12:29:10;
сума переказу, грн. - 5000.00;
номер платіжної картки отримувача - НОМЕР_3 ;
емітент платіжної картки отримувача - FIRST UKRAINIAN INTERNATIONAL BANK;
код авторизації - 219365;
код RRN - 407112772393;
призначення переказу - перерах. коштiв ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 , зг. до кредитного дог. №492695 КС-001 від 11.03.2024 Без ПДВ.
Отже, ТОВ БІЗНЕС ПОЗИКА виконало свої зобов'язання перед позичальником за договором та надало їй кредит в сумі 5 000 грн. 00 коп., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника № НОМЕР_3 .
Протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно з графіком платежів (п. 3.2. кредитного договору). Крім того, пунктом 3.2 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
Відповідно до п.4.2.3 договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором до закінчення строку (терміну) дії договору.
Відповідно до п. 5. Правил, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов кредитного договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику до закінчення терміну дії договору про надання кредиту (включно), тобто протягом всього строку кредитування.
Відповідно до п. 5.1. Правил, які у відповідності до пункту 10 Кредитного договору є його невід'ємною частиною, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов Кредитного договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту Позичальнику до закінчення терміну дії Договору про надання кредиту (включно), тобто, протягом всього строку кредитування.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Крім того, судом встановлено, що 22.05.2024 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 492695-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, яку підписано у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Так, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-2737, на номер телефону НОМЕР_1 , який зазначено нею у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий останнім було введено/відправлено 22.05.2024 о 13:49:46.
Отже, у цьому випадку мало місце укладання електронного правочину, який підписаний ОСОБА_1 , за допомогою одноразового ідентифікатора, що і є її безпосереднім підписом.
Таким чином, скріпивши договір підписами, у сторін виникли взаємні права та обов'язки.
Умовами даної Додаткової угоди визначено:
1. Кредитодавець та Позичальник підтверджують, що станом на 22.05.2024 сума неповернутого Позичальником Кредиту отриманого відповідно до умов Договору становить: 4 358 грн. 59 коп.
2. Кредитодавець та Позичальник домовились, що після укладення Додаткової угоди:
2.1. Кредит збільшується на 5 000 грн. 00 коп. та Кредитодавець, на умовах викладених у Договорі, збільшує суму Кредиту, а Позичальник отримує збільшення суми Кредиту та зобов'язується повернути Кредит збільшений на 5 000 грн. 00коп. у строки та на умовах викладених у Договорі.
2.2. Строк, на який надається Кредит, збільшується, за домовленістю Сторін строк, на який надається Кредит складає сукупність строку фактичного користування Позичальника Кредитом до моменту укладення цієї Додаткової угоди та додаткового строку, користування Кредитом, який становить 24 тижні.
2.3. Після збільшення суми Кредиту, відповідно до цієї Додаткової угоди, загальна сума отриманого та неповернутого Позичальником Кредиту складатиме 9 358 грн. 59 коп.
3. Після укладення Додаткової угоди та збільшення суми Кредиту будуть змінені умови кредитування за Договором. У зв'язку із зазначеним після укладення цієї Додаткової угоди та отримання Позичальником додаткових грошових коштів у Кредит: загальна сума (розмір) наданого Кредиту за Договором становить: 9 358 грн. 59 коп. (п.1 та п.2.1 Додаткової угоди); орієнтовна реальна річна процентна ставка за Договором: 14 935,26 процентів; орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту за Договором: 26 413 грн. 38 коп.
4. Після укладення Додаткової угоди та збільшення строку, на який надається Кредит будуть змінені умови кредитування за Договором. У зв'язку із зазначеним після укладення цієї Додаткової угоди та збільшення строку, на який надається Кредит:-строк, на який надається Кредит за Договором складає сукупність строку фактичного користування Позичальника Кредитом до моменту укладення цієї Додаткової угоди та додаткового строку, користування Кредитом, який становить 24 тижні (п. 2.2 Додаткової угоди);-термін дії Договору: до 06.11.2024; дата повернення Кредиту: 06.11.2024.
5. Комісія за надання додаткової суми кредиту: 750 грн. 00 коп.
Встановлено, що 22.05.2024 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» ініціювало переказ коштів позичальнику, згідно з договором про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-5 від 04.11.2020, через ТОВ «ПрофітГід».
За інформацією ТОВ «ПрофітГід» здійснено успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача:
номер платіжної інструкції - 0b25e6a4-1829-11ef-b90a-000c29d57ed2_1;
надавач платіжних послуг - ТОВ «ПрофітГід», код ЄДРПОУ: 39932827, ліцензія на переказ коштів без відкриття рахунку Національного банку України №21/991-рк від 29.05.2023;
платник - ТОВ БІЗНЕС ПОЗИКА, код 41084239;
номер транзакції - 41637-50324-55373;
дата / час здійснення переказу коштів - 2024-05-22 13:50:40;
сума переказу, грн - 5000.00;
номер платіжної картки отримувача - НОМЕР_3 ;
емітент платіжної картки отримувача - FIRST UKRAINIAN INTERNATIONAL BANK;
код авторизації - 892698;
код RRN - 414313699331;
призначення переказу Перерах. коштiв Цимбалюк Л.В. ІПН НОМЕР_4 , зг. Дод. угоди від 22.05.2024 до кредитного дог. №492695-КС-001 від 11.03.2024 Без ПДВ.
Отже, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» виконало свої зобов'язання перед позичальником за Додатковою угодою № 1 до Договору № 492695-КС-001 про надання кредиту від 22.05.2024 та надало їй кредит в сумі 5 000 грн. 00 коп., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника № НОМЕР_3 .
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» доведено факт укладення 11.03.2024 між ним та ОСОБА_1 . Договору № 492695-КС-001 про надання кредиту та Додаткової угоди № 1 до Договору № 492695-КС-001 про надання кредиту від 22.05.2024, а також отримання відповідачем коштів у позику в сумі 10000 грн. 00 коп. на підставі вказаного вище Договору та Додаткової угоди.
Таким чином, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» у повному обсязі виконало свої зобов'язання за Договором № 492695-КС-001 про надання кредиту від 11.03.2024 та Додатковою угодою № 1 до Договору № 492695-КС-001 про надання кредиту від 22.05.2024, здійснивши переказ коштів відповідачу, однак свої зобов'язання щодо їх повернення та сплати процентів за користування кредитними коштами остання не виконала. За весь час користування кредитними коштами, на виконання умов договору ОСОБА_1 здійснила часткову оплату на загальну суму 7433 грн. 03 коп.
Слід зазначити, що зі всіма умовами кредитування ОСОБА_1 була ознайомлена і прийняла умови Договору № 492695-КС-001 про надання кредиту від 11.03.2024 та Додаткової угоди № 1 до Договору № 492695-КС-001 про надання кредиту від 22.05.2024. Навіть, після отримання кредитних коштів, вона не відмовилася від договору і не повернула отримані у кредит грошові кошти.
Всупереч умов Договору відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, у зв'язку з чим, станом на 29.04.2025, у неї виникла заборгованість у розмірі - 30 655 грн. 56 коп., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 9 358 грн. 59 коп.; суми прострочених платежів по процентах - 20 920 грн. 06 коп.; суми прострочених платежів за комісією - 376 грн. 91 коп., що стверджується відповідним розрахунком.
На теперішній час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА». Свої заперечення проти викладених позивачем обставин та докази у спростування доводів позивача, відповідачем до суду не надано. Крім того, й не спростовані доводи позивача щодо розміру заборгованості.
Таким чином, між сторонами існує спір з приводу належності виконання зобов'язань за кредитним договором, який регулюється нормами Цивільного кодексу України та положеннями укладеного між сторонами кредитного договору.
Як визначено ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Загальні положення про договір визначені розділом ІІ гл. 52 Цивільного Кодексу України.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського Кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Згідно зі ст. 652 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ст. 1056-1 ЦК України).
До того ж, відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
На час розгляду справи Договір № 492695-КС-001 про надання кредиту від 11.03.2024 та Додаткова угода № 1 до Договору № 492695-КС-001 про надання кредиту від 22.05.2024 недійсними, розірваними чи припиненими не визнано.
Як зазначено у ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язані вказаний строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Згідно із ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що визначено ст. 610 ЦК України. Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Статтею 625 ЦК України визначено, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як уже зазначалось вище, відповідно до розрахунку, який наданий позивачем, загальний розмір заборгованості відповідача за Договором № 492695-КС-001 про надання кредиту від 11.03.2024 становить - 30 655 грн. 56 коп., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 9 358 грн. 59 коп.; суми прострочених платежів по процентах - 20 920 грн. 06 коп.; суми прострочених платежів за комісією - 376 грн. 91 коп. Вказаний розрахунок є повним, чітким, об'єктивним, він узгоджується з умовами кредитного договору та випискою по рахунку. Тому, суд вважає його належним та допустимим доказом і бере за основу при винесенні цього рішення. При цьому, відповідачем не спростовано ні розмір заборгованості, ні порядок нарахування певних платежів.
Суд також зауважує, що Законом України «Про споживче кредитування» не забороняється встановлювати у договорі комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту. Отже, до вказаного вище кредитного договору правомірно включена умова щодо сплати комісії.
Так, матеріали справи свідчать про те, що грошові кошти у розмірі 10000 грн. 00 коп. надавалися і отримані відповідачем ОСОБА_1 зі сплатою процентів (відсотків) за користування кредитом та комісії. При укладенні договору позичальник була ознайомлена з орієнтованою вартістю кредиту та загальними витратами по ньому. Укладаючи договір, відповідач усвідомлювала та підтвердила, що умови договору для неї зрозумілі, відповідають її інтересам, є розумними та справедливими.
Установивши, що Договір № 492695-КС-001 про надання кредиту від 11.03.2024 та Додаткова угода № 1 до Договору № 492695-КС-001 про надання кредиту від 22.05.2024 підписані сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, відповідач на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов спірного договору та була ознайомлена з сукупною вартістю кредиту.
Крім того, суд звертає увагу, що діючи добросовісно, та виконуючи у строк зобов'язання, відповідач не мала б наслідком виникнення заборгованості. Судом встановлено, що при укладенні кредитного договору ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надав відповідачу у повному обсязі інформацію стосовно умов кредитування, зауважень при його укладенні остання не висловила. До того ж, і на час розгляду цієї справи відповідач не надала жодного належного та допустимого доказу на підтвердження повернення нею заборгованості за Договором № 492695-КС-001 про надання кредиту від 11.03.2024 та Додатковою угодою № 1 до Договору № 492695-КС-001 про надання кредиту від 22.05.2024 у повному обсязі.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які покликався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог у повному обсязі, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за вказаним договором у розмірі 30655 грн. 56 коп., з яких: 9358 грн. 59 коп. - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 20920 грн. 06 коп. - сума прострочених платежів по процентах, 376 грн. 91 коп. - сума прострочених платежів за комісією.
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 6862 від 06.05.2025.
Тож, враховуючи те, що позовні вимоги ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» задоволено у повному обсязі, до стягнення із відповідача на користь позивача підлягає сума 2422 грн. 40 коп. (судовий збір).
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 133, 137, 141, 259, 265, 268, 273, 274, 277 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26 офіс 411) заборгованість за договором про надання кредиту №492695-КС-001 від 11.03.2024 у розмірі 30655грн. 56коп., з яких: 9358грн. 59коп. - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 20920грн. 06коп. - сума прострочених платежів по процентах, 376грн. 91коп. - сума прострочених платежів за комісією, а також судовий збір - 2422грн. 40коп., а всього - 33077грн. 96коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 10.09.2025.
Головуючий суддя С. М. Позарецька