Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/656/23
Номер провадження 1-кп/711/116/25
29 вересня 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисника: ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_8 про призначення комплексної судово-медичної інженерно-технічної експертизи з безпеки життєдіяльності, подане в рамках кримінального провадження, внесеному Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021250310002460 від 08.09.2021, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Іджеван, Тавушської області, Республіки Вірменія, вірмена, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого директором ПП «Надія», інваліда 2 групи, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , не судимого,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Горобіївка, Канівського району, Черкаської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, працюючого начальником дільниці ПП «Надія», має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 та мешканця АДРЕСА_3 , учасника бойових дій, не судимого,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця смт. Новгородка, Кіровоградської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, працюючого заступником директора з питань будівництва - головний інженер ПП «Надія», зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_4 , не судимого,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Лебедівка, Кам'янського району, Черкаської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_5 та мешканця АДРЕСА_6 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України,
В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.
Захисник ОСОБА_11 звернулась з письмовим клопотанням, в якому просить призначити повторну комплексну судово-медичну інженерно-технічну експертизу з безпеки життєдіяльності в кримінальному провадженні,яке мотивоване наступим. Після допиту свідків, дослідження письмових доказів, Висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-технічної експертизи з безпеки життєдіяльності № 1738/21-23 від 20.09.2022 р. та Висновку експертів за результатами проведення комплексної судової судово-медичної та експертизи безпеки життєдіяльності № 233/24-23/04-01/04 від 31.01.2025 р., які були виконані одним і тим самим експертом, сторона захисту вважає за необхідне клопотати перед судом про призначення повторної комплексної судово-медичної інженерно-технічної експертизи з безпеки життєдіяльності.Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов?язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. Верховний Суд, з метою забезпечення єдності судової практики та запобіганню появі протилежних за змістом судових рішень, визначив правові позиції щодо правильного застосування вимог законодавства щодо призначення експертизи в наступних постановах: (Постанова (ЄДРСР 108262348) Верховного Суду від 29 грудня 2022 року, справа № 686/15304/19-ц, провадження №61-11528св22; Постанова (ЄДРСР96933120) Верховного Суду 21 квітня 2021 року справа №201/15019/14-ц, провадження №61-22773cв19). У зазначених Постановах сформульовано висновок про те, що якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам). При дослідженні висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-технічної експертизи з безпеки життєдіяльності № 1738/21-23 від 20.09.2022 р. та висновку експертів за результатами проведення комплексної судової судово-медичної та експертизи безпеки життєдіяльності № 233/24-23/04-01/04 від 31.01.2025 р. та допиті експерта ОСОБА_12 було встановлено, що при проведенні вказаних експертиз одним і тим самим експертом не були враховані показання свідка інженера з охорони праці ОСОБА_13 та показання інших свідків, які були отримані під час судового розгляду, а також деякі письмові докази (журнали інструктажів персоналу). Крім того, в експертних висновках взагалі не досліджувалося питання впливу перебування ОСОБА_14 в стані алкогольного сп?яніння на настання нещасного випадку на виробництві, як і не досліджувались причини настання нещасного випадку, а саме причин падіння бетонної плити.
Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , підтримали клопотання захисника про призначення експертизи та просили його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти задоволення зазначеного клопотання. Вважає, що стороною захисту не подано належних і допустимих доказів, переконливих аргументів неправильності, недостовірності, сумнівності та неповноти висновків експертиз. В клопотанні не наведено жодного, підтвердженого доказами, аргументу npo порушення експертами вказаних вимог, а незгода з висновками експертиз не може бути підставою для призначення повторної експертизи.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до такого висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
У відповідності до вимог ст. 332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. До ухвали суду про доручення проведення експертизи включаються питання, поставлені перед експертом учасниками судового провадження, судом.
Згідно зі ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя, суд за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Пунктом 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року №53/5, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше.
Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Відповідно до ч.2 ст.332 КПК України суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:
1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;
2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу;
3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, згідно з процесуальним законодавством України повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об?єкти і вирішуються ті самі питання. що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 30.05.97 року (зі змінами внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25.05.98 року) повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав осіб. Тобто повинні бути судом встановлені обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта.
Верховний Суд, з метою забезпечення єдності судової практики та запобіганню появі протилежних за змістом судових рішень, визначив правові позиції щодо правильного застосування вимог законодавства щодо призначення експертизи в наступних постановах: (Постанова (ЄДРСР 108262348) Верховного Суду віл 29 грудня 2022 року, справа № 686/15304/19-ц, провадження № 61-11528св22: Постанова (ЄДРСР 96933120) Верховного Суду 21 квітня 2021 року справа № 201/15019/14-ц, провадження № 61-22773св19).
У постановах Верховного Суду (постанова (СДРСР 108262348) від 29 грудня 2022 року справа № 686/15304/19-ц, провадження N?61-11528св22: постанова (СДРСР 96933120) від 21 квітня 2021 року справа № 201/15019/14-ц, провадження № 61-22773св19) сформульовано висновок про те, що якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності. судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Заявляючи клопотання про проведення повторної комплексної судово-медичної інженерно-технічної експертизи з безпеки життєдіяльності, сторона захисту посилалась на істотні порушення експертом вимог КПК України при проведенні попередніх експертиз, оскільки не були враховані показання світка - інженера з охорони праці ОСОБА_13 та показання інших свідків, які були отримані під час судового розгляду.
Експерти ОСОБА_12 та ОСОБА_15 попереджалися про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків за ст. 384 та ст. 385 КК України.
Крім того, експерт ОСОБА_12 був допитаний в судовому засіданні і пояснив, що на дослідження йому надавались виключно ті документи, які зазначені в дослідній частині висновку.
Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
Питання призначення у справах повторних експертних досліджень завжди пов'язане із питанням доцільності проведення таких експертних досліджень і неможливістю прийняття законного та обґрунтованого судового рішення без їх проведення.
Отже, судом не встановлено жодних даних, які б свідчили про необґрунтованість проведеної первинної комплексної судово-медичної інженерно-технічної експертизи з безпеки життєдіяльності та які викликали б сумніви у її правильності. Висновок експертизи є достатньо обґрунтованим, наданий в межах компетенції експерта, порушень процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи не встановлено.
По суті та за змістом питання, що просить сторона захисту поставити на вирішення повторної комплексної судово-медичної інженерно-технічної експертизи з безпеки життєдіяльності не відрізняється від питань, що були предметом дослідження у попередній експертизі, а відтак, клопотання зводиться лише до отримання ще одного висновку експертизи, на вирішення якої не ставиться питання про усунення конкретних розбіжностей у попередньому висновку. Сама незгода з висновками експертиз не є та не може бути підставою для призначення повторної експертизи.
На думку суду, підстави для призначення у провадженні повторної комплексної судово-медичної інженерно-технічної експертизи з безпеки життєдіяльності відсутні, оскільки оцінка доказів, у тому числі наданих, як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, відноситься лише до дискреційних повноважень суду, який самостійно встановлює обставини, перевіряє їх наявними доказами дослідженими під час судового розгляду, та надає їм оцінку у нарадчій кімнаті.
Таким чином судом не встановлено належних підстав для проведення повторної комплексної судово-медичної інженерно-технічної експертизи з безпеки життєдіяльності у даному кримінальному провадженню, а тому клопотання сторони захисту задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 242, 322, 332, 376 КПК України,-
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_8 про призначення комплексної судово-медичної інженерно-технічної експертизи з безпеки життєдіяльності - відмовити.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 03.10.2025 о 08.30 год.
Суддя: ОСОБА_1