Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/8525/25
Провадження № 2/711/3752/25
03 жовтня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Булгакової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кошубінської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
15.09.2025 ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом, в якому просила розірвати шлюб між нею - ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , зареєстрований 01.03.2003 Маріупольським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецького обласного управління юстиції, актовий запис № 114.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 01.03.2003 вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 . Від шлюбу мають спільну неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Через різні погляди на життя та життєві проблеми сім'я з відповідачем розпалася, вони припинили подружні відносини і поновлювати їх не планують. Шлюб носить формальний характер, примирення між ними неможливе, тому просила суд не надавати строк для примирення та розірвати шлюб.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Булгаковій Г.В.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.09.2025 відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, подала заяву, в якій підтримала позовні вимоги та просила розглядати справу без її участі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій визнав позовні вимоги та просив розглядати справу без його участі.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 55 Конституції України та статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства та змагальності сторін (статті 12, 13 ЦПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстровано 01.03.2003 Маріупольським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецького обласного управління юстиції, актовий запис № 114, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 01.03.2003.
Від шлюбу мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 19.10.2009.
Подружнє життя у сторін не склалося, вони не підтримують подружніх відносин та не бажають зберегти шлюб.
Відповідно до статті 16 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання.
За змістом положень частини 1 статті 51 Конституції України, частини 1 статті 21 СК України, частини 1 статті 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 3 статті 56 СК України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007, «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно із частиною 2 статті 104, частиною 3 статті 105, частиною 1 статті 110 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до частини 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу.
Згідно з частиною 2 статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 статті 115 СК України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Приймаючи до уваги фактичні обставини справи, відносини між подружжям, а також визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Після розірвання шлюбу позивачці, за її заявою, слід залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_4 », що відповідає приписам частини 1 статті 113 СК України, якою закріплено право особи, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 24, 56, 105, 110, 112, 113 СК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 259, 265, 268, 273, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , зареєстрований 01.03.2003 Маріупольським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецького обласного управління юстиції, актовий запис № 114 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: Г. В. Булгакова