Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/5782/22
Провадження № 2/711/23/25
02 жовтня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого - судді Булгакової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кошубінської Л.В.,
представника позивача - адвоката Радченко О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства,-
09.11.2022 ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом до ОСОБА_2 , в якому просила визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 2010 року вона перебувала у відносинах з ОСОБА_3 , але шлюб вони офіційно не реєстрували. Від цих відносин у них народився спільний син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У свідоцтві про народження запис про батька був зроблений з її слів відповідно до частини 1 статті 135 СК України, і батьком був зазначений « ОСОБА_5 ». ОСОБА_1 стверджує, що вони не встигли подати заяву про визнання батьківства, оскільки її цивільний чоловік - ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя ОСОБА_3 разом із нею виховував дитину, утримував її та виконував батьківські обов'язки. Даний факт можуть підтвердити свідки, зокрема сусідка, вихователька дитсадка та інші знайомі. Також збереглися сімейні фотографії на яких видно, як ОСОБА_3 проводив час із сином, приділяв увагу його вихованню та розвитку, водив його в дитячий садок, поліклініку та на заняття з карате. У медичній карті сина ОСОБА_3 також зазначений як батько, і він особисто підписував дозволи на вакцинацію. Крім того, довідка від 26.07.2022, видана КПП «П'ятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної служби», підтверджує, що медичний супровід сина з моменту народження здійснювався за участі батька. Позивачка стверджує, що встановлення батьківства необхідне для призначення пенсії по втраті годувальника. Вона вже подавала заяву про встановлення факту батьківства до Соснівського районного суду міста Черкаси, але у судове засідання з'явився брат померлого - ОСОБА_2 , із запереченнями. Оскільки ОСОБА_2 є спадкоємцем після смерті брата, визнання батьківства впливає на його права у спадкуванні. Ухвалою суду від 30.08.2022 заяву було залишено без розгляду з роз'ясненням права звернутися до суду на загальних підставах.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Булгаковій Г.В.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.11.2022 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
17.01.2023 відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки у його покійного брата ОСОБА_3 є дружина, з якою він перебував у шлюбі до самої смерті, та двоє повнолітніх синів - ОСОБА_6 , 1982 року народження та ОСОБА_7 , 1985 року народження, які є громадянами США. Ні він, ні дружина, ні сини не знали про можливе народження дитини від ОСОБА_3 іншою жінкою. Стверджував, що у нього з братом були тісні сімейні зв'язки і якби факт народження дитини дійсно мав місце, брат би йому про це сказав. Також зазначив, що протягом останніх двох років його брат тяжко хворів і він доглядав за ним. ОСОБА_1 у нього ніколи не бачив і брат про неї не згадував, позивачка і його покійний брат не проживали разом і не вели спільне господарство. Він сумнівається в обставинах, вказаних у позовній заяві, оскільки його брат останні два роки потребував постійного догляду і практично не виходив з дому. Він пропонував ОСОБА_1 провести молекулярно-генетичну експертизу в Україні, зразки якої передати родині його брата в США. Однак, вона відмовилась від цієї пропозиції. На думку відповідача, для встановлення істини у справі та постановлення справедливого і об'єктивного рішення необхідно залучити відповідачами синів померлого ОСОБА_3 , оскільки саме в них потрібно відбирати зразки для проведення експертизи. Якщо зразки для проведення експертизи будуть відібрані у нього, то при певних обставинах можуть виникнути сумніви в об'єктивності такої експертизи. Крім того, ОСОБА_2 просив суд витребувати в органах ДРАЦС відомості про батька, який був вказаний у першому свідоцтві про народження сина позивачки, а також про те, чи перебувала ОСОБА_1 в зареєстрованому шлюбі з 2011 року по день смерті його брата.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.02.2023 задоволено клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів. Витребувано у Відділу ДРАЦС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) відомості про те, хто був записаний батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , при видачі першого свідоцтва про його народження та чи перебувала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в період з 2011 року по 05.10.2021 в зареєстрованому шлюбі.
14.03.2023 Відділом ДРАЦС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ), на виконання ухвали від 27.02.2023, надано витребувані судом відомості.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.05.2023 задоволено клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів. Витребувано у приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Лук'янової Т.І. належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також відомості про те, яке майно увійшло до складу спадщини та чи зверталася ОСОБА_1 з заявами та чи вважає нотаріус Громадського П.А. таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 . Витребувано у Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради відомості про те, чи отримує або отримувала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , державну допомогу на дитину одиноким матерям.
05.06.2023 приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Лук'янова Т.І., на виконання ухвали від 22.05.2023, надала належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
08.06.2025 Департаментом соціальної політики Черкаської міської ради, на виконання ухвали від 22.05.2023, надано витребувані судом відомості.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.11.2023 по даній справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено Вінницькому НДЕКЦ МВС України. Проведення відбору біологічних зразків та пересилку генетичного матеріалу до експертної установи доручено КУ «ЧОБСМЕ». На час проведення експертизи провадження по справі зупинено.
22.02.2024 на адресу суду надійшов лист начальника КУ «ЧОБСМЕ» Федоренка М. про повернення ухвали від 02.11.2023 без виконання, у зв'язку з неявкою відповідача для відбирання біологічних зразків
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.02.2024 поновлено провадження у справі.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.12.2024 по даній справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено Вінницькому НДЕКЦ МВС України. Проведення відбору біологічних зразків та пересилку генетичного матеріалу до експертної установи доручено КУ «ЧОБСМЕ». На час проведення експертизи провадження по справі зупинено.
18.03.2025 від Вінницького НДЕКЦ МВС України надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.03.2025 поновлено провадження у справі.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивачки - адвокат Радченко О.П. підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Смоляр А.О. в судове засідання повторно не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки не повідомили, клопотань про відкладення або про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило.
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що проживала в сусідньому під'їзді з померлим ОСОБА_9 . З 2004 року ОСОБА_10 та ОСОБА_11 проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 . Пізніше ОСОБА_10 переїхала. Їй відомо, що ОСОБА_12 та ОСОБА_13 мають спільну дитину - сина ОСОБА_14 . Вона неодноразово бачила ОСОБА_15 разом із ОСОБА_14 , дитина часто була у нього дома. Під час розмов ОСОБА_13 називав ОСОБА_14 сином, а ОСОБА_14 називав Аркадія батьком.
Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні пояснила, що з 2004 року знайома і товаришує з ОСОБА_17 . Вона знала ОСОБА_18 як супутника ОСОБА_12 , оскільки вони разом відвідували всі сімейні свята. Коли ОСОБА_12 дізналася про вагітність, вона була дуже щаслива і називала батьком дитини саме ОСОБА_18 . Протягом вагітності ОСОБА_13 був поруч з ОСОБА_12 , забрав її з пологового будинку, брав активну участь у вихованні ОСОБА_14 та ставився до нього як до рідного сина.
Суд, заслухавши вступне слово представника позивача, покази свідків, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Статтею 55 Конституції України та статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства та змагальності сторін (статті 12, 13 ЦПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Черкаси народився ОСОБА_4 , про що 27.09.2012 Соснівським районним у м. Черкаси відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області складено відповідний актовий запис № 1232 та 22.06.2017 повторно видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , копія якого долучена до матеріалів справи. Батьком дитини записаний ОСОБА_5 , матір'ю - ОСОБА_1 .
Згідно відомостей отриманих від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на виконання ухвали від 27.02.2023, у актовому записі № 1232 про народження ОСОБА_4 відомості про батька записані відповідно до частини 1 статті 135 СК України (за вказівкою матері).
Позивачка, звертаючись до суду із цим позовом, посилалась на те, що з 2010 року вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 та у 2012 році народила від нього сина - ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
У статті 51 Конституції України, частинах 2, 3 статті 5 СК України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Відповідно до статті 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Відповідно до частини 1 статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Згідно зі статтею 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.
У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу (стаття 130 СК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.02.2020 у справі № 643/9245/18 зроблено висновок щодо застосування статті 130 СК України та вказано, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.05.2018 у справі № 591/6441/14-ц зазначено, що для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Відповідно до частини 3 статті 12, частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
З наданих у судовому засіданні показів свідків слідує, що на момент народження дитини ОСОБА_1 перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 , останній вважав народжену позивачкою дитину своїм сином, виховував та утримував його як батько.
З долучених до позовної заяви фотознімків вбачається, що ОСОБА_3 приймав активну участь у житті та вихованні ОСОБА_4 , проводив з ним дозвілля, спільно відпочивали.
Згідно з довідкою, виданою 26.07.2022 лікарем-педіатром КНП «П'ятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_19 , у період від народження до вересня 2020 року ОСОБА_4 на огляди до дитячої поліклініки з'являвся у супроводі батька ОСОБА_3 та/або матері ОСОБА_1 . До 2018 року батько ОСОБА_3 та/або мати ОСОБА_1 були присутні під час патронату після народження, а в подальшому під час оглядів дитини під час хвороби за викликом лікаря-педіатра додому за місцем проживання по АДРЕСА_2 .
Для встановлення кровного споріднення між неповнолітнім ОСОБА_4 та померлим ОСОБА_3 , рідним братом якого є відповідач ОСОБА_2 , суд хвалами від 02.11.2023 та 23.12.2024 за клопотанням позивачки призначав судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручав Вінницькому НДЕКЦ МВС України, а відбір та пересилку біологічних зразків - КУ «ЧОБСМЕ».
Відповідач ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про дату, час та місце відбору зразків, а також про можливі наслідки ухилення від участі в експертизі, однак у призначений день та час до КУ «ЧОБСМЕ» не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив. Зазначене унеможливило проведення призначеної судом експертизи.
Згідно з частиною 1 статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Оскільки позивачка вчинила всі необхідні і залежні від неї процесуальні дії для доведення обставин, на які вона посилалася у позові, а відповідач ухиляється від надання біологічних зразків, необхідних для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, що свідчить про його небажання встановити точну інформацію щодо походження дитини, суд, відповідно до положень статті 109 ЦПК України, вважає доведеним факт кровного споріднення між неповнолітнім ОСОБА_4 та померлим ОСОБА_3 .
З огляду на викладене,беручи до уваги встановлені судом факти та відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 121, 125, 126, 128, 135 СК України, ст.ст. 4, 5, 13, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 200, 206, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: Г. В. Булгакова