Справа № 357/15253/25
3/357/6206/25
25 вересня 2025 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина Дубановська
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши в м. Біла Церква справу про адміністративне правопорушення за протоколом ВАД № 857194 від 13 вересня 2025 року, стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНКОПП: в матеріалах справи відсутній, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягався,
за ч. 1 ст. 187 КУпАП (далі - протокол),
08 вересня 2025 року під час перевірки працівниками ППП в період часу з 22 год 00 хв по 06 год 00 хв ОСОБА_1 був відсутній за місцем проживання, а саме за адресою АДРЕСА_1 , чим порушив п. 1 встановленого обмеження ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2025 року, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 187 КУпАП.
У ході розгляду, ОСОБА_1 вину визнав.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, розгляд справи проведений за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки вона про час та місце судового засідання він повідомлялася належним чином, засобами поштового зв'язку, за вказаною в протоколі адресою, будь-яких клопотань від нього не надходило.
Згідно зі ст. 187 КУпАП, порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме:
1) неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду;
2) неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах;
3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу;
4) порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста);
5) нереєстрація в органі Національної поліції -
тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддя, заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши протокол, надані до нього докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП, що, окрім його пояснень, стверджується:
- протоколом, де зазначено, що «08 вересня 2025 року під час перевірки працівниками ППП в період часу з 22 год 00 хв по 06 год 00 хв ОСОБА_1 був відсутній за місцем проживання, а саме за адресою АДРЕСА_1 , чим порушив п. 1 встановленого обмеження ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2025 року, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 187 КУпАП»;
- ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2025 року, якою стосовно ОСОБА_1 установлений адміністративний нагляд строком на один рік 1 рік, із встановленням обмежень;
- рапортом інспектору відділу взаємодії з громадами Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області Шемет А.В. від 08 вересня 2025 року, згідно якого викладені обставини зазначені у суті учиненого адміністративного правопорушення.
За таких обставин, ОСОБА_1 порушив умови адміністративного нагляду, установленого відносно нього та підлягає відповідності до ч. 1 ст. 187 КУпАП.
Згідно із ч. 1 ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Отже, зважаючи на характер вчиненого правопорушення, щире каяття винного, відсутність обставин, які обтяжують стягнення та те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягався, суддя вважає, що досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у ст. 23 КУпАП, а саме виховання винного у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню ним та іншими особами нових правопорушень, можливе шляхом призначення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із п. 5 Перехідних положень ПК України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень.
Отож, розмір штрафу становить 3 х 17 = 51 грн.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року № 4059-IX, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 3028 гривні.
Отже, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, з правопорушника на користь держави необхідно судовий збір в розмірі 3028 х 0,2 = 605,60 грн.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 187 КУпАП, суддя
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно із ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути пред'явлена до виконання - протягом трьох місяців.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської областіІрина ДУБАНОВСЬКА