Справа № 357/11861/25
3/357/5073/25
23 вересня 2025 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина Дубановська розглянувши в м. Біла Церква справу про адміністративне правопорушення за протоколом ЕПР1 № 399393 від 22 липня 2025 року стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНКОПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше притягався до адміністративної відповідальності:
1) згідно постанови Житомирського районного суду Житомирської області від 09 вересня 2024 року за ч. 3 ст. 126 КУпАП,
за ч. 3 ст. 126 КУпАП (далі - протокол),
22 липня 2025 року о 15 год 15 хв траса а/д М-05 Київ-Одеса 78 км (у напрямку м. Київ), водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen, н.з. НОМЕР_2 , відносно якого встановлено тимчасово обмеженим в праві керування транспортними засобами від 03 квітня 2020 року, виконавче провадження № 60172294 Мелітопольський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, чим порушив ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, розгляд справи проведений за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки вона про час та місце судового засідання неодноразово повідомлялася належним чином, засобами поштового зв'язку за адресою указаною в протоколі, будь-яких клопотань не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, розгляд справи проведений за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки вона повідомлялася про час та місце судового засідання належним чином, будь-яких клопотань від неї не надходило.
За результатами розгляду, суддя керується такими положеннями закону та дійшла до таких висновків.
Згідно зі ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно з ч. 3 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, - тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Суб'єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення виражається, як у формі умислу, так і у формі необережності, оскільки у нормі відсутнє посилання на конкретну форму вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 251 КУпАП, … ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддя, дослідивши протокол, надані до нього докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП, що стверджується:
- протоколом, де зазначено, що «22 липня 2025 року о 15 год 15 хв траса а/д М-05 Київ-Одеса 78 км (у напрямку м. Київ), водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen, н.з. НОМЕР_2 , відносно якого встановлено тимчасово обмеженим в праві керування транспортними засобами від 03 квітня 2020 року, виконавче провадження № 60172294 Мелітопольський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, чим порушив ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 126 КУпАП»;
- постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 03 квітня 2020 року, у виконавчому провадженні № 60172294, згідно з якою ОСОБА_1 обмежений у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів.
Так, у ОСОБА_1 утворилася заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців. Боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням;
- рапортом поліцейського від 22 липня 2025 року, згідно якого, зокрема, указані обставини викладені у суті учиненого адміністративного правопорушення;
- диском із відеозаписами від 22 липня 2025 року, згідно якого установлені обставини, зокрема, які вказані у суті адміністративного правопорушення.
Отже, ОСОБА_1 має бути підданий адміністративному стягненню за ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Отже, зважаючи на характер та обставини вчинених адміністративного правопорушення, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують адміністративне стягнення та те, що ОСОБА_1 раніше притягався до адміністративної відповідальності, суддя вважає, що досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у ст. 23 КУпАП, а саме виховання винного в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню ним та іншими особами нових правопорушень, можливе шляхом призначення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) місяці.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір справляється в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року № 4059-IX, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 3028 гривні.
Отже, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, з правопорушника на користь держави необхідно судовий збір в розмірі 3028 х 0,2 = 605,60 грн.
Керуючись ст. 40, ч. 3 ст. 126 КУпАП, суддя
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП і застосувати до нього адміністративне стягнення, у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) місяці.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути пред'явлена до виконання - протягом трьох місяців.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської областіІрина ДУБАНОВСЬКА