Справа № 350/696/25
Номер провадження 2/350/426/2025
18 вересня 2025 року Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Сокирко Л.М., секретаря судових засідань Видойник І.П.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в селищі Рожнятів Калуського району Івано-Франківської області в залі судових засідань № 2 Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
Позивач у травні 2025 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, мотивуючи позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_3 , який за життя не зареєстрував право власності на належне йому домоволодіння. Після смерті батька, його дружина (мати позивача) - ОСОБА_4 фактично прийняла спадщину, однак за життя не оформила свої спадкові права. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер його старший брат - ОСОБА_5 , який за життя також не оформив свої спадкові права.
Це будинковолодіння належало його батькові, якому у 1960 році було відведено земельну ділянку під будівництво та надано право на індивідуальне будівництво житлового будинку в селищі Перегінське.
Він та відповідачка по справі - ОСОБА_2 у відповідності до статті 1261 Цивільного кодексу України є спадкоємцями першої черги за законом.
З приводу отримання свідоцтва про право на спадщину за законом він звернувся із заявою до нотаріальної контори, проте листом державного нотаріуса Другої Рожнятівської державної нотаріальної контори йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю інформації щодо реєстрації права власності на будинковолодіння за спадкодавцем, у зв'язуку із чим змушений звернутися за захистом своїх законних прав та інтересів до суду.
Просив визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно - будинковолодіння, розташоване по АДРЕСА_1 , після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
9 червня 2025 року у справі відкрито провадження та справу призначено до підготовчого судового засідання в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 2 липня 2025 року витребувано додаткові докази. Станом на 15 серпня 2025 року до суду надійшли витребувані документи.
Позивач в підготовче судове засідання не прибув, однак спрямував до суду заяву, у якій позовні вимоги підтримав та просив: позов задовольнити; розгляд справи завершувати без його участі.
Відповідачка в підготовче судове засідання не прибула, однак спрямувала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, при цьому зазначила, що позовні вимоги визнає повністю.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 200 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем з дотримання порядку, встановленого статтею 206 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 Цивільного процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за заявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Беручи до уваги те, що визнання відповідачкою позову не суперечить закону не порушує її права, а також свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає за можливе ухвалити рішення про задоволення позову у підготовчому судовому засіданні.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи зі слідуючого.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про народження (серія НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 на його батьками зазначені: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Відповідно до копії свідоцтва про смерть (серія НОМЕР_2 ) ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно копії свідоцтва про смерть (серія НОМЕР_3 ) ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 ).
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відповідності до приписів статті 1261 Цивільного кодексу України є спадкоємцями першої черги за законом.
Згідно довідки № 216/02-76 від 10 березня 2025 року виданої Перегінською селищною радою Івано-Франківської області на день смерті ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 .
Відповідно до рішення № 24 виконавчого комітету Перегінської селищної Ради депутатів трудящих від 29 жовтня 1960 року ОСОБА_3 було виділено земельну ділянку під індивідуальне будівництво по АДРЕСА_1 та надано право на індивідуальне будівництво на земельній ділянці під номером АДРЕСА_1 в межах вільного фонду селищної ради.
На підставі вище згаданого рішення ОСОБА_3 видано архітектурно-планувальне завдання на будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 та виготовлено план відводу земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку на підставі рішення виконкому Перегінської селищної Ради депутатів трудящих № 24 від 29 жовтня 1960 року.
Актом від 30 жовтня 1960 року проведено в натурі відвід земельної ділянки площею 1200 м.кв., розташованої в АДРЕСА_1 в користування ОСОБА_3
27 січня 1961 року між забудовником ОСОБА_3 та Перегінської селищної Радою депутатів трудящих в особі голови Маніва І.О., діючого на підставі довіреності виданої Рожнятівською райрадою було укладено Договір про надання ОСОБА_3 в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності.
Відповідно до технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами виготовленого 4 лютого 2022 року, на земельній ділянці в АДРЕСА_1 розташовано житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами (сараї, навіс, вбиральня, літня кухня, огорожа.
Згідно характеристики будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами роками спорудження зазначено 1958-1985 роки.
Зібрані та досліджені у своїй сукупності докази підтверджують, що ОСОБА_3 було виділено у користування земельну ділянку для будівництва житлового будинку та останній у передбаченому законом порядку отримав дозвіл на будівництво житлового будинку.
Згідно листа завідувача Другої Рожнятівської державної нотаріальної контори за № 25/02-14 від 4 березня 2025 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю інформації щодо реєстрації права власності на будинковолодіння за спадкодавцем.
На виконання ухвали суду від 2 липня 2025 року про витребування доказів до суду станом на 15 серпня 2025 року надійшли: спадкова справа № 82/2015 заведена після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; спадкова справа № 104/2016 заведена після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкова справа після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 не заводилася.
Згідно спадкової справи № 82/2015 заведеної Другою Рожнятівською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_4 , ОСОБА_1 .
Після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 Другою Рожнятівською державною нотаріальною конторою було зведено спадкову № 10/2016, згідно якої із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_1 ОСОБА_5 подав заяву про відмову від спадщини.
Відповідно до частин першої, другої, третьої, п'ятої статті 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Прийнявши спадщину після смерті батька, ОСОБА_1 не отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове будинковолодіння у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу на це спадкове майно.
Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Таким чином, ОСОБА_1 вважається таким, що прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до складу якої зокрема увійшло і будинковолодіння розташоване по АДРЕСА_1 .
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Позивач в установленому законом порядку звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак в нотаріальному порядку вирішити дане питання не має можливості.
Згідно пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно роз'яснень, викладених в пункті 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У пункті 3.3 вище згаданого листа зазначається, що у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв'язку з їх втратою та відсутності реєстрації об'єкта нерухомості за спадкодавцем суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно. Також, у даному листі, зазначено, що «найпоширенішою причиною звернення особи в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем».
Таким чином, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Зважаючи на відмову нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину, іншого шляху окрім звернення до суду за захистом порушеного права у позивачки немає та відповідно статті 16 Цивільного кодексу України нею обрано правильний спосіб захисту свого порушеного права.
У відповідності з Листом Міністерства Юстиції України № 15-32/319 від 21 лютого 2005 року, у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визнання належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинна вирішуватися в судовому порядку.
З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі суд покладає на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-14, 82, 141-142, 189, 200, 206, 258-259, 263-265, 268, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 1217, 1218, 1223, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) право власності на будинковолодіння, розташоване по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду учасниками процесу шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного оскарження.
Суддя Сокирко Л.М.