Справа № 344/20553/24
Провадження № 2/344/1229/25
23 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Атаманюка Б. М.,
секретаря Солонинко С.А.,
за участі
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Брайляк Е.Я.,
представника третьої особи Стефаненць Г.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей,-
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Брайляк Емільяна Ярославівна, 14.11.2024 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19.11.2024 прийнято справу до провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12.03.2025 витребувано докази по справі.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.09.2025 закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду.
На обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 посилається на ті обставини, що він з відповідачем ОСОБА_2 з 02.10.1993 року перебував у шлюбі. Від даного шлюбу у них народилося двоє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя позивача з відповідачкою не склалося, тому 30.01.2014 року рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області шлюб між ними розірвано. Після розірвання шлюбу позивач ОСОБА_1 переїхав до міста Івано-Франківськ з повнолітнім сином ОСОБА_5 , а неповнолітній син ОСОБА_6 залишився проживати з матір'ю ОСОБА_2 .. Через деякий час, позивач дізнався, що відповідачка почала вживати алкогольні напої та вести антисоціальний спосіб життя, після чого, він забрав відповідачку ОСОБА_2 та їхнього неповнолітнього сина ОСОБА_6 до м. Івано-Франківська, оскільки сподівався, що поведінка відповідачки зміниться та вони зможуть налагодити відносини заради їхньої неповнолітньої дитини. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали проживати разом. Згодом у них народилася ще одна дитина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак протягом часу, що вони спільно проживали поведінка ОСОБА_2 була нестабільною. У кінці лютого 2022 році, після повномасштабного вторгнення рф на територію України, задля безпеки дітей, позивач вивіз колишню дружину разом з їхніми неповнолітніми дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_8 закордон у Чехію, де проживав їхній старший (повнолітній) син ОСОБА_5 . Як стало відомо, протягом місяця матір була з дітьми, а вкінці березня 2022 року, через конфлікти, Відповідачка залишила неповнолітніх дітей на їхнього старшого сина ОСОБА_5 , а сама переїхала за іншою адресою на території Чехії (200 км від них), і жодного разу з ними не бачилася. Згодом вона повідомила, що переїхала в Польщу. Старший син був змушений покинути роботу, щоб доглядати дітей. В середині липня 2022 року позивач поїхав до дітей у Чехію та за бажанням дітей у серпні 2022 року вони повернулися до України. 23.09.2022 позивач звернувся до Органу опіки та піклування щодо отримання висновку органу опіки та піклування про визначення місця проживання з ним малолітніх дітей, яким було визначено місце проживання дітей з батьком. Протягом останніх двох років відповідачка зовсім не цікавилася життям дітей та знову почала вживати алкогольні напої та вести антисоціальний спосіб життя, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо дітей, зловживає алкогольними напоями. Діти не отримують від матері жодних подарунків на день народження чи інші свята, тощо. Відповідачка за останні два роки приходила до дітей тільки два рази - до будинку, де позивач проживає разом з дітьми за адресою: АДРЕСА_1 та до навчального закладу дітей (ліцей №22 Івано-Франківської міської ради, що розташований за адресою АДРЕСА_2 ). Відповідачка з'являлась в нетверезому стані, чіплялась до дітей, налякала їх. Поведінка ОСОБА_2 негативно впливає на сприйняття образу матері дітьми, які відчувають моральні страждання і почуття сорому за поведінку матері.
Крім того, ОСОБА_2 неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності (постанова Івано-Франківського міського суду від 07.09.2023 року, справа №344/8939/23, постанова Івано-Франківського міського суду від 01.12.2023 року, справа №344/16103/23). Також в провадженні Печерського районного суду міста Києва знаходиться справа №757/38754/24-п, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , а в провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області знаходиться справа №344/5276/24 з клопотанням прокурора Окружної прокуратури міста Івано-Франківська про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_2 , яка обвинувачується у вчиненні суспільно небезпечного діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. ОСОБА_2 має встановлені психологічні порушення, що підтверджуються відповідними документами. Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області по справі №344/5276/24 клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Івано-Франківська про застосування щодо ОСОБА_2 примусових заходів медичного характеру було задоволено. Ухвалено застосувати до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без постійного місця проживання, примусові заходи медичного характеру з наданням амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
На підставі зазначених обставин справи, позивач просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стягувати з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/3 частини усіх видів її заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду і до повноліття дітей.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, щодо ухвалення заочного рішення по справі не заперечував. Зазначив, що відповідач ОСОБА_2 не спілкується із дітьми, не цікавиться ними, не забезпечує їх. Останній раз він бачив її більше року тому, вона просила гроші та казала, що напише відмову від дітей. Додатково зазначив, що позбавлення батьківських прав відповідачку не пов'язане із відстрочкою від мобілізації, оскільки він зняти й із військового обліку по стану здоров'я, про що надав довідку. Просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, щодо ухвалення заочного рішення по справі не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася повторно, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином за останнім відомим місцем реєстрації, в тому числі через сайт «Судова влада». Відзиву на позов не подала.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради у судовому засіданні повідомила, що службою була здійснена робота та надано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 щодо дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Оскільки відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, про причини свої неявки в судове засідання не повідомила, повторно не прибула у судове засідання, відзиву не подала, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України на місці ухвалив про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно з частин першої, другої, шостої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, а тому у виняткових випадках, при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи суд може відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Позбавлення батьківських прав, тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (повнолітній), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.12-14).
Шлюб між сторонами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний на підставі рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області (а.с.15-16).
Згідно витягу з рішення та висновку Органу опіки та піклування від 20.12.2022 № 1337, визначено місце проживання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з батьком ОСОБА_1 (а.с.17-18).
Відповідно до копії довідки №4979 від 03.04.2023 малолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані разом із батьком ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві власності (а.с.19-20)
Згідно психолого-педагогічної характеристики ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , хлопчик не знає де знаходиться його матір, оскільки бачаться вони рідко (а.с.29).
Згідно психолого-педагогічної характеристики ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дівчинка пояснила, що її матір ОСОБА_10 інколи приходить до неї до ліцею, проте їй іноді соромно, бо матір неохайно виглядає (а.с.30).
Відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області (справа №344/5276/24) від 17.10.2024 клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Івано-Франківська задоволено. Ухвалено застосувати примусові заходи медичного характеру з наданням амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку щодо ОСОБА_2 , яка обвинувачується у вчиненні суспільно небезпечного діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України (а.с.60-64).
Згідно інформації наданої ГУНП в Івано-Франківській області від 14.03.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , притягалась до адміністративної відповідальності: постанова від 06.02.2023 за ч. 2 ст.135 КУпАП; постанова від 07.05.2023 за ч.1 ст.178 КУпАП; постанова від 05.09.2023 за ч.2 ст.135 КУпАП; протоколом від 21.08.2024 ст.173 КУпАП (а.с.122-125).
Відповідно до відповіді КНП «Прикарпатського Обласного клінічного центру психічного здоров'я» від 27.03.2025 №5147 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні, останній раз з 30.11.2021 р. по 13.12.2021 р. з діагнозом: параноїдна шизофренія, приступодібно-прогредіентний перебіг з наростаючим дефектом (а.с.126).
Матеріали справи містять фотознімки ОСОБА_1 разом із дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , та цивільною дружиною позивача (а.с.173-189).
Згідно довідки №103/47/5410 від 05.07.2022 ОСОБА_1 непридатний до військової служби з виключенням із військового обліку.
Згідно витягу з рішення та висновку Органу опіки та піклування від 15.08.2025 № 900, орган опіки вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Так, служба у справах дітей встановила, що станом на 17.03.2025 року згідно Єдиної інформаційної бази ВПО в Івано-Франківській МТГ ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на обліку не перебуває. 21.03.2025 року працівниками Служби у справах дітей було проведено бесіду з матір'ю відповідачки ОСОБА_12 , яку було запрошено у Службу. Під час бесіди ОСОБА_12 зазначила, що востаннє спілкувалась з донькою 28.12.2024 року, де вона перебуває на даний час невідомо, зв'язку з нею немає. Під час останньої розмови відповідачка ОСОБА_2 повідомила матері, що поїде в м. Чернівці. Також ОСОБА_12 зазначила, що її доньці відомо про те, що у провадженні перебуває справа про позбавлення її батьківських прав відносно дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_8 . Зі слів ОСОБА_13 , ОСОБА_14 любить своїх дітей. Про час та дату засідання комісії з питань захисту прав дитини матері ОСОБА_2 було надіслано повідомлення на поштову адресу, вказану в матеріалах справи. Питання про доцільність (недоцільність) позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дітей ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 14.05.2025 року (протокол №8) та 09.07.2025 року (протокол №10). На засіданні комісії з питань захисту прав дитини 14.05.2025 року був присутній батько ОСОБА_1 та його представник адвокат Брайляк Емільяна Ярославівна. Матір ОСОБА_2 на засідання комісії не з'явилася, про причини неявки чи про відкладення розгляду питання повідомлень від ОСОБА_2 , на адресу Служби у справах дітей не надходило (а.с.199-205).
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є матір'ю неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , самоусунулася від виховання та утримання своїх дітей, не надає жодної матеріальної допомоги на їх утримання, не цікавиться їх життям та розвитком, не піклується про фізичний, духовий і моральний їх розвиток.
Отже, відповідач ОСОБА_2 свідомо ухилилася від виховання дітей, що полягає у свідомому нездійсненні протягом тривалого часу їх виховання, піклування про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, створення належних умов для розвитку природних здібностей та готування дітей до самостійного життя та праці, що, в свою чергу, вказує на наявність законних підстав для позбавлення відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав щодо неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дітей.
Згідно частини 3 статті 181 СК за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частина 2 статті 182 СК України).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_2 слід стягувати на утримання дітей аліменти в розмірі 1/3 (однієї третьої) частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
На підставі пункту 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до вимог частини першої статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Представник позивача 14.11.2024 звернулася в суд з позовом, а тому аліменти із відповідача слід стягувати саме із 14.11.2024.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.
Керуючись статтями 150,164, 167,181, 191 СК України, статтями 3, 10, 141, 263, 265, 273, 280-282, п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд,-
Позов - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_1 , щодо неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 (однієї третьої) частини усіх видів її заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.
Стягнення аліментів розпочати з 14 листопада 2024 року і проводити до повноліття дітей.
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 03.10.2025.
Суддя Богдан АТАМАНЮК