Справа № 344/16811/25
Провадження № 1-кс/344/6662/25
26 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону міста Івано-Франківська ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження 12025091010001569 від 22.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
Прокурор Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону міста Івано-Франківська ОСОБА_3 , звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження 12025091010001569 від 22.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України
В обґрунтування клопотання посилався, що досудовим розслідуванням встановлено, що 22.09.2025 приблизно о 10 годині 55 хвилин водій автомобіля марки «Opel Astra» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військослужбовець ВЧ НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Надрічна, м. Івано-Франківську, поблизу автосервісу «СанЛіт» в напрямку вул. Б. Хмельницького, здійснюючи маневр повороту ліворуч, допустив зіткнення із автомобілем марки Toyota Camry реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка рухалась у правій крайній смузі руху в напрямку вул. Набережна. Після ДТП ОСОБА_5 доставлено до КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради», що за адресою: вул. Федьковича, 91, м. ІваноФранківськ Івано-Франківської області, із діагнозом рвана рана паравоорбітальної ділянки знизу лівого ока, забою м'яких тканин голови, закритої травми органів грудної клітки, закритого перелому 2 ребра зліва.
22.09.2025 під час огляду місця події по вул. Надрічна, м. Івано-Франківськ виявлено та вилучено: автомобіль марки автомобіль марки Toyota Camry реєстраційний номер НОМЕР_3 та визнано речовим доказом. На теперішній час він зберігається на території арешт-майданчика ГУНП в Івано-Франківській області, який знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Січинського 5 В.
У кримінальному провадженні призначено інженерно-транспортну експертизу дослідження технічного стану вказаного транспортного засобу.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль Toyota Camry реєстраційний номер НОМЕР_3 належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_1 .
На підставі викладеного, враховуючи те, що автомобіль марки Toyota Camry реєстраційний номер НОМЕР_3 , зберіг на собі сліди вчинення злочину та може бути використаний, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому є необхідність в накладенні арешту на вищевказаний транспортний засіб.
Слідчий подала заяву про розгляд клопотання у її відсутності, просила клопотання задовольнити.
Представником володільця майна адвокатом ОСОБА_7 , подано заяву про розгляд клопотання без його участі та без участі його клієнта.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних(розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень КПК України судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Ст. 173 КПК України визначено порядок вирішення питання про арешт майна.
Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Встановлено, що слідчий звернувся з вказаним клопотання, яке відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
З клопотання вбачається, що 22.09.2025 під час огляду місця події по вул. Надрічна, м. Івано-Франківськ виявлено та вилучено: автомобіль марки автомобіль марки Toyota Camry реєстраційний номер НОМЕР_3 та визнано речовим доказом. На теперішній час він зберігається на території арешт-майданчика ГУНП в Івано-Франківській області, який знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Січинського 5 В.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль Toyota Camry реєстраційний номер НОМЕР_3 належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_1 .
22.09.2025 року вищевказаний автомобіль визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025091010001569 від 22.09.2025 року.
У кримінальному провадженні призначено інженерно-транспортну експертизу дослідження технічного стану вказаного транспортного засобу.
В той же час, згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Слідчим поза розумним сумнівом доведено наявність достатніх підстав вважати, що майно, зазначене у клопотанні , відповідно до ст. 98 КПК України відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Отже, на підставі вищенаведеного та враховуючи наявність правових підстав для задоволення клопотання, та з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки, незастосування накладення арешту, може призвести до наслідків, визначених ч. 11 ст. 170 КПК України, зокрема, таких як його зникнення, втрати або пошкодження майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, а також правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, керуючись засадами розумності та співмірності, вважаю,що клопотання слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт із забороною користування, відчуження та розпорядження на автомобіль Toyota Camry реєстраційний номер НОМЕР_3 який вилучений під час огляду місця події 22.09.2025 по вул. Надрічна, у м. Івано-Франківську, з метою збереження речових доказів, до його скасування у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 01.10.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1