Справа № 338/956/25
24 вересня 2025 року селище Богородчани
Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Битківський Л.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №2 (смт Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого
за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Неповнолітній ОСОБА_1 допустив керування транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом та вчинив це повторно протягом року.
Адміністративне правопорушення вчинив при таких обставинах.
11 липня 2025 року близько 23 год 40 хв. неповнолітній ОСОБА_1 у селищі Богородчани на вул. Могильницького повторно протягом року допустив керування транспортним засобом марки «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом.
В судовому засідання неповнолітній ОСОБА_1 не оспорював фактичні обставини справи. Вказав, що разом з матір'ю та сестрою 11 липня 2025 року у вечірній час повертались додому на автомобілі, який належить матері. На її прохання, у зв'язку з тим, що вона почувалась недобре, сів за кермо автомобіля. Навики керування автомобілем здобув навчаючись у Богородчанському ПБЛ №12, оскільки пройшов курс теоретичної та практичної підготовки водія. Однак посвідчення водія ще не отримував, оскільки до досягнння 18 річного віку не був допущеним до складання іспиту. Про вчинене шкодує, просив суворо не карати, оскільки має намір заврштии навчання та ще не має самостійного заробітку.
Допитана в судовомузасіданні законний представник неповнолітнього ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що дійсно разом з дітьми (сином та дочкою) у вечірній час повертались на власному автомобілі додому. Через погане самопочуття, а саме підвищений артеріальний тиск, попросила сина сісти за кермо автмобіля. Оскільки додому було недалеко, то злегковажила тим, що син ще не отримав посвідчення водія. Вказала, що за даним фактом стосовно неї була винесена постанова та вона притягнута до відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, сплатила накладене на неї адміністративне стягненя. Щодо сина просила не вживати заходів адміністративного стягнення, оскільки він фактично допустив порушення з її вини.
Крім визнання вини ОСОБА_1 його винуватість у вчиненні правопорушення доводиться матеріалами справи, зокрема:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №393021 від 16 липня 2025 року;
- рапортом поліцейського офіцера громади Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області В. Мельничука від 16 липня 2025 року;
- диском відеозапису події яка мала місце 11 липня 2025 року за участю ОСОБА_1 ;
- копією постанови Богородчанського районного суду №338/1085/24 від 14 серпня 2024 року відповідно якої до неповнолітнього ОСОБА_1 застосовано заходи впливу у виді попередження за фактом керування транспортним засобом, а саме мотоциклом, особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законного представника, дослідивши матеріали справи, вважаю доведеною вину неповнолітнього ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Так, згідно з п. 2.1 "а" ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Тобто, вимоги даного пункту ПДР передбачають у особи, яка керує транспортним засобом, по-перше - обов'язкову наявність відповідного права на таке керування, що отримано у встановленому законом порядку, а по друге обов'язкову наявність посвідчення, яке формально підтверджує наявність відповідного права на керування транспортним засобом.
В діях неповнолітнього ОСОБА_1 встановлено склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, оскільки він допустив повторно протягом року керування транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом.
Вирішуючи питання про відповідальність неповнолітнього, суд виходить з таких міркувань.
Згідно з ст. 12 КУпАП, адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Станом на 11 липня 2025 року, ОСОБА_1 досяг 17 річного віку.
У статті 13 КУпАП визначено, що у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Обираючи вид та міру адміністративного впливу, суд враховує тяжкість вчиненого правопорушення, ступінь вини, майновий стан, особу порушника. Зокрема, суд бере до уваги той факт, що ОСОБА_1 є неповнолітньою особою, не має самостійного заробітку, а тому, передбачений санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП штраф у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян буде непосильним стягненням для неповнолітнього та неадекватним за встановлених обставин. При цьому, суд також враховує, що адміністративне стягнення має індивідуальний характер і не може бути перекладено на батьків, за винятком випадків, визначених законом (ч.2 ст.184 КУпАП). Також суд враховує, що законний представний неповнолітнього ОСОБА_2 , яка передала керування неповнолітньому, окремо притягнута за ці дії до відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП.
Відповідно до ст. 24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років може бути застосовано заходи впливу.
Беручи до уваги обставини справи, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника, який вчинив адміністративне правопорушення у неповнолітньому віці, щиро розкаявся, за відсутності обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю, що до неповнолітнього ОСОБА_1 за вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП слід застосувати захід впливу, передбачений ст. 24-1 КУпАП, у виді догани.
Заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП не є адміністративним стягненням в розумінні ст. 23 КУпАП, а є альтернативними заходами впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку.
Тому, при застосуванні до неповнолітнього правопорушника заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, стягнення судового збору не здійснюється.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.13, 24-1, 283, 284 КУпАП,
Неповнолітнього ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП та застосувати до нього захід впливу передбачений ст. 24-1 КУпАП, у виді догани.
Копію постанови вручити ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Л.М. Битківський