Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/1080/25
Провадження № 2/935/341/25
Іменем України
22 вересня 2025 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Василенка Р.О., зі секретарем - Криворучко Я.В., за участю: представника позивача - адвоката Свистуленко М.П., відповідачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та її представника - адвоката Міхненка С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, у якому просить суд встановити йому додатковий строк - один місяць для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обгрунтування позову вказує, що позивач є спадкоємцем померлої за заповітом посвідченим приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Василенком О.А. 05.02.2019 № 816, згідно з яким йому заповідано земельну ділянку з кадастровим номером 1822581700:04:000:1018, що належала спадкодавці на підставі державного акта на право власності на землю серії ЯГ № 795343, виданого 09.01.2008 р. Коростишівським районним відділом земельних ресурсів.
Зазначає, що після смерті ОСОБА_4 за заявою її спадкоємців ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 заведено спадкову справу № 33/2023 від 28.04.2023 р.
25.02.2025 року представник позивача ОСОБА_5 подала до приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Мошковської З.І. заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 . Втім отримали відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку із пропуском встановленого ст.ст. 1268- 1270 Цивільного кодексу України строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
У встановлений законом шестимісячний строк ОСОБА_3 не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв'язку із тим, що він не перебуває у родинних стосунках із померлою, проживає у м. Києві і про сам факт смерті ОСОБА_4 йому стало відомо вже після спливу шестимісячного строку. В умовах воєнного стану не мав можливості вчасно звернутись і подати заяву про прийняття спадщини за місцем прийняття спадщини.
У відзиві ОСОБА_2 заперечила щодо задоволення позову. Вказала, що вона разом із відповідачем ОСОБА_1 є спадкоємцями майна після смерті їх матері і вони отримали відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом. Позивачем не наведено об'єктивних і непереборних, істотних труднощів, які існували для спадкоємця на вчинення дій пов'язаних із прийняттям спадщини. Незнання про смерть спадкодавця не є поважною причиною пропуску строку прийняття спадщини.
У відповіді на відзив позивач не погоджується із доводами відповідача, вказує, що про смерть ОСОБА_4 йому стало відомо на початку лютого 2025 року у ході розмови із його знайомою ОСОБА_6 . Тобто про настання смерті заповідачки як підстави для відкриття спадщини позивач не знав протягом шестимісячного строку з моменту відкриття спадщини та з часу відкриття спадщини. Не отримував будь-яких повідомлень від нотаріуса про закликання його до спадкування за заповітом, як це передбачено ст. 63 Закону України «Про нотаріат», відповідно і не мав можливості для ознайомлення із матеріалами спадкової справи, що є нотаріальною таємницею. Строк на прийняття спадщини пропущено з поважних причин.
Представник позивача - адвокат Свистуленко М.П. у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити з наведених у ньому підстав обгрунтувавши викладеними у позові доводами. Пояснила, що позивач не належить до жодної із черг спадкування за законом, не був обізнаний про смерть спадкодавиці, що і стало фактично причиною пропуску шестимісячного строку. Вважає, що причини пропуску строку є поважними, адже фактично про смерть ОСОБА_4 позивач дізнався у лютому 2025 році, а до нотаріуса із заявою при прийняття спадщини звернувся 25.02.2025 року. Заповіт не оспорений не визнаний недійсним. Станом на 2022 рік позивачу було відомо про наявність складеного ОСОБА_4 на його користь заповіту Про обставини того яким чином позивач був проінфорований про наявність заповіту та отримання його оригіналу їй невідомо.
Відповідач - ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову. Вказав, що є спадкоємцем після смерті матері. Позивача не знає, про наявність заповіту йому нічого не відомо. Мати проживала одна в м. Коростишів. У м. Київ він міг її підвозити на авто до сестри, однак останній раз приїздив з матір'ю у м. Київ давно, до 2019 року. В 2019 році мати не їздила у м. Київ. Свідка ОСОБА_6 не знає.
Відповідач - ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечила щодо задоволення позову. Вказала, що є спадкоємицею після смерті матері. Позивача не знає, він не є сусідом, родичем матері чи її. Про наявність заповіту їй нічого не відомо. Мати проживала у м. Коростишів постійно. У м. Київ приїздила раніше, але лише разом із братом. Вважає, що мати не могла самостійно поїхати у м. Київ у віці 88 років та скласти заповіт.
Представник відповідачів адвокат Міхненко С.С. у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову обґрунтувавши викладеними у відзиві доводами. Вказав, що позивач будучи обізнаним про наявність заповіту на його користь не прийняв спадщину у шестимісячний строк після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свідок(сторони позивача) ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що вона була знайома з померлою ОСОБА_4 , оскільки її земельна ділянка(для городництва) та земельна ділянка ОСОБА_4 були поруч. Позивач ОСОБА_3 є її знайомими. На початку лютого 2025 року мала розмову з ОСОБА_3 , який запитував у неї про ОСОБА_4 і вона повідомила позивачу про те, що ОСОБА_4 у померла у грудні 2022. Про наявність складеного ОСОБА_4 заповіту на користь позивача вона нічого не знала.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Коростишів, померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №536.
Відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії ЯГ № 795343, виданого 09.10.2008 року Коростишівським районним відділом земельних ресурсів, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1822581700:04:000:1018, площею 1,1703 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Зі змісту заповіту посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О.А. реєстровий №816, слідує, що 05 лютого 2019 у м. Києві, ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , заповіла позивачу ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 земельну ділянку з кадастровим номером 1822581700:04:000:1018, площею 1,1703 га, що за адресою: АДРЕСА_2 .
Постановою приватного нотаріуса Коростишівської державної нотаріальної контори Мошковської З.І від 25.02.2025 №61/02-31, відмовлено ОСОБА_5 , яка діє від імені позивача ОСОБА_3 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, яке складається з земельної ділянки з кадастровим номером 1822581700:04:000:1018, площею 1,1703 га, що за адресою: Городська сільська рада, Коростишівського (після перейменування - Житомирського) району, Житомирської області у зв'язку із пропуском строку, визначеного законом для подання заяви про прийняття спадщини.
Зі змісту постанови нотаріуса вбачається, що згідно матеріалів спадкової справи №33/2023 від 28.04.2023 року заведеної до майна померлої ОСОБА_7 коло спадкоємців складають її діти: ОСОБА_2 та ОСОБА_1
24 листопада 2023 року між спадкоємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір про поділ спадщини за змістом якого вбачається наступне.
У власність ОСОБА_2 переходить земельна ділянка з кадастровим номером 1822587900:08:000:0176, що знаходиться на території Харитонівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.
У власність ОСОБА_1 , переходить: житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 ; земельна ділянка кадастровий 1822510100:01:003:0119, площею 20,0608 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).
Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Правила частини третьої 1272 ЦК України про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував своє право на прийняття спадщини через, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд повинен враховувати, що такі причини визначаються у кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної конкретної справи.
Так звернувшись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивач зобов'язаний повідомити суду поважні причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкодили йому звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, а також надати докази на підтвердження своїх доводів та вимог.
З матеріалів справи вбачається, що спадкодавець ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому останнім днем визначеного законом строку прийняття спадщини було 22 червня 2023 року. До нотаріуса із заявою про прийняття спадщини позивач через свого представника звернувся 25.02.2025 року та в цей же день отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а тому пропуск позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини складає більше 6 місяців, а саме більше 1 року та 7 місяців.
Основною причиною пропуску звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини позивач зазначав його необізнаність про смерть спадкодавці ОСОБА_4 , у тому числі через відсутність родинних зв'язків та вказував на віддаленість місця проживання позивача в м. Києві та місцезнаходження спадкового майна: земельної ділянки з кадастровим номером 1822581700:04:000:1018, що знаходиться на території: Старосілецької територіальної громади Житомирського району, Житомирської області, ділянка 18, введений правовий режим воєнного стану(у відповіді на відзив).
Оцінюючи наявність підстав для визнання поважними зазначених позивачем причин пропуску строку суд враховує, що обґрунтованість вимог повинна підтверджуватися належними та допустимими доказами. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Щодо обставин дати обізнаності позивача про смерть спадкодавиці, то лише пояснення свідка ОСОБА_6 про те, що вона лише у лютому 2025 року повідомила позивачу про смерть ОСОБА_4 суд не вважає достатніми на підтвердження дійсності такої обставини. За відсутності будь-яких інших письмових доказів, чи існування обставин, які б у сукупності вказували на те, що позивач не знав про смерть спадкодавці до лютого 2025 року,суд вважає, що така обставина є недоведеною. Тягар доказування у даному випадку покладено на позивача.
При цьому у даному конкретному випадку суд враховує, те що хоча позивач і не належить до жодної із черг спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , однак як повідомила представник позивача, то про наявність складеного на користь позивача заповіту ОСОБА_3 знав станом на 2022 рік. Спадкодавиця померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , тому необізнаність позивача про смерть ОСОБА_4 в даному випадку і конкретно встановлених судом обставин цієї справи не можна ототожнювати з незнанням спадкоємцем за заповітом про його право на спадкування загалом.
Як пояснила представник позивача - адвокат Свистуленко М.П. оригінал заповіту перебував у позивача, про обставини його отримання вона не обізнана, позивач та спадкоємиця були знайомі,але не перебували у родинних відносинах.
При цьому у позові не наведено коли та за яких обставин позивачем був отриманий такий заповіт, який складений у м. Києві приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О.А., враховуючи, що спадкодавиця зареєстрована і проживала на дату смерті в. АДРЕСА_1 .
Таким чином у випадку обізнаності позивача про наявність заповіту від 05.02.2019 року складеного на його користь спадкодавицею ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто у віці 87 повних років, позивач міг з розумним інтервалом часу цікавитися щодо наявності підстав для його закликання до спадкоємства. Однак жодних доводів на існування непереборних чи істотних труднощів звернення до нотаріуса не навів.
Тобто у цій справі саме по собі незнання про смерть, як підстава для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, без установлення інших об'єктивних і непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчать про поважність пропуску строку.
Інші доводи позивача про його віддалене місце проживання у м. Києві, введений на території України воєнний стан, у даному випадку за відсутності інших доказів не є тими причинами, які можуть вказувати на наявність істотних труднощів для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки така заява могла бути направлена поштою нотаріусу або до органів місцевого самоврядування, а правовий режим воєнного стану продовжений на усій території України і на час розгляду справи, при цьому активні бойові дії на території м. Києва та Київської області існували до 30.04.2022 року, враховуючи і те, що такі обставини не є основною причиною пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Також суд враховує, що після смерті спадкодавиці ОСОБА_4 заведено спадкову справу від 28.04.2023 року, спадкоємцями якої за законом її діти: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які прийняли спадщину у встановлений законом строк і можуть претендувати на земельну ділянку з кадастровим номером 1822581700:04:000:1018, яка також увійшла до складу спадщини.
Зазначені обставини в сукупності свідчать, що позивачем без поважних причин пропущено строк для прийняття спадщини, тому суд відмовляє ОСОБА_3 у задоволенні його позову.
Враховуючи положення статті 141 ЦПК України та висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати понесені стороною позивача розподілу не підлягають.
Враховуючи викладене вище, на підставі 1272 ЦК України, та керуючись ст.ст. 12, 13, 76 - 89, 247, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_5 .
Повний текст судового рішення складено 02.10.2025 року.
Суддя Роман ВАСИЛЕНКО