02.10.2025
Справа № 497/2349/25
Провадження № 3/497/747/25
02.10.2025 року м.Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Кодінцевої С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Мунтянової В.Р.,
за участю особи відносно, якої складено протокол - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Болградського РВП ГУНП в Одеській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не одруженого, утриманців не має, не є особою з інвалідністю, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
30.08.2025 року о 00:01 годині, громадянин ОСОБА_1 по вулиці Заводська в м. Болград керував мопедом Honda 34, б/н з явними ознаками алкогольного сп'яніння (почервоніння очей, різкий запах алкоголю з порожнини рота). Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою алкотестера "Драгер 6820", результат теста 0,55 проміле, тест 00199. Від керування транспортним засобом відсторонений.
Своїми діями останній порушив вимоги п.2.9 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст.130 ч.1 КУпАП.
З цих підстав поліцейським СРПП Болградського РВП ГУНП в Одеській області Болотовим І.М. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №438137 від 30.08.2025 року.
Керуючись ст.266 КУпАП поліцейським під час складання протоколу проводилася відео зйомка на поліцейську бодікамеру на підставі Закону України №1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху».
Поліцейський, складаючи відносно цієї особи протокол про адміністративне правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку, вбачав в діях цієї особи правопорушення.
В судовому засіданні особа відносно, якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 свою провину визнав, надав пояснення з приводу вчиненого ним правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи про адміністративне правопорушення, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частиною 1 ст. 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення правопорушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння встановлений:?
- ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції чинній на час вчинення правопорушення);?
- Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року за N 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 11.11.2015 року за N 1413/27858 (надалі Інструкція);?
?- Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 8 липня 2015 року №476, від 28 жовтня 2015 року N 888 (надалі Порядок);?
Інструкція […] визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду (п.1).?
Крім того, зазначений вище Порядок […] визначає процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду.?
Огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.?
Огляд проводиться: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).?
При складенні протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП - поліцейський не звільняється від обов'язку дотримуватись відповідного алгоритму дій (процедури) при проведенні огляду та оформленні його результатів, в тому числі фіксування відмови від проходження огляду водієм.?
Протокол про адміністративне правопорушення є тим єдиним доказом, який мав би підтвердити повністю і беззаперечно винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у разі визнання його належним і допустимим доказом.?
Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.?
З викладеного слідує, що інспектор поліції повинен запропонувати водієві пройти огляд на стан сп'яніння із застосуванням спеціального технічного засобу за місцем зупинки транспортного засобу в разі наявності у нього ознак такого сп'яніння, і лише в разі відмови від такого огляду або незгоди з його результатами повинен запропонувати пройти такий огляд в медичній установі.?
Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, з наступними змінами -? водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.?
Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №438137 від 30.08.2025 року (а.с.1). Суд визнає цей доказ таким, що складений повноважною особою, а саме поліцейським Болградського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 який відповідно до абз. 1 п.1 ч.1 ст.255 КУпАП є уповноваженою особою органів внутрішніх справ (Національної поліції) на складання протоколів про адміністративні правопорушення, у тому числі за ст. 130 КУпАП;
- відеозаписом фіксації правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , якого було зупинено працівниками поліції. У подальшому ОСОБА_1 у відповідь на запитання поліцейського, пояснив звідки і куди він рухався, що перед цим вживав пиво. Пройшов обстеження на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» з результатом 0,55 проміле (а.с.2);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використання спеціальних технічних засобів (а.с.7;
- довідкою Болградського РВП ГУНП в Одеській області про те, що ОСОБА_1 протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.6);
- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.08.2025 на ім'я ОСОБА_1 (а.с.6).
- копією паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 (а.с.5)
Суд визнає зазначені докази допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог ст.266 КУпАП.
Зі змісту ч.1 ст.266 КУпАП слідує, що оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння підлягають особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2 Розділу І «Загальні положенні» Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У п. 3 Розділу І «Загальні положення» Інструкції визначені ознаки алкогольного сп'яніння, які дають підстави поліцейському вважати, що особа перебуває у стані сп'яніння, серед яких визначено різкий запах алкоголю з порожнини рота, які були виявлені поліцейським у особи, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 , а тому були підстави для проведення його огляду.
Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зі змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду №18 від 19.12.2008, при розгляді адміністративних справ, зокремаст.130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема,ст.121 КУпАП, п.1.10Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №13-06 (далі - ПДРУ країни).
Статтею 121 КУпАП визначено, що під транспортними засобами, зокрема у частинах першій - четвертій статті 130 КУпАП, слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Як вже було зазначено судом за текстом постанови раніше, ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктами правопорушень, передбаченихст.130 КУпАП, зокрема є водії транспортних засобів, а тому слід зазначити, що вказана норма закону передбачає відповідальність водіїв транспортний засіб, а не лише механічних транспортних засів.
Окрім того, суд зазначає, що згідно із п. 1,3 ст.35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо водій порушив Правила дорожнього руху; якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.п. 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється уповноваженою особою Державтоінспекції для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я уповноважена особа Державтоінспекції в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Таким чином, зважаючи на викладене вище та диспозицію ч.1 ст.130 КУпАП, яка кореспондується з 2.9 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного.
Суд дійшов висновку, що матеріали справи, а саме відеозаписи з боді камери поліцейського, в повному обсязі підтверджують факт вчинення водієм адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Проаналізувавши докази в їх сукупності, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, ..., що знижують їх увагу та швидкість реакції ...
З огляду на приписи ст. 251 КУпАП зазначені документи є належними та допустимими доказами в справі про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою, про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, є найважливішим джерелом доказів у справах.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою посадовою особою, його зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи …
При розгляді даних матеріалів, особою відносно якої складено протокол не було надано доказів на спростування обставин, викладених в протоколі, та на підтвердження доводів стосовно відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вимогами ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При розгляді цих матеріалів справи про адміністративне правопорушення суд під час судового розгляду в повній мірі дотримався вищевказаних вимог КУпАП.
Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що з огляду на стандарт «доведеності вини поза розумним сумнівом» в діях ОСОБА_1 було встановлено наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Суд приймає до уваги, що вчинене ОСОБА_1 правопорушення відноситься до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, і будь-які твердження водія, його особистість, не можуть бути пом'якшуючою підставою для призначення стягнення за ст.130 ч.1 КУпАП, крім того, санкція цієї статті не передбачає альтернативні види стягнень.
Щодо можливості призначення особі покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, коли така особа на момент вчинення правопорушення не мала посвідчення на право керування транспортними засобами, то суд виходить з того, що згідно з висновком Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зробленого в постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20 особі, яку визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК України, суд може призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Об'єднана палата ККС ВС навела такі аргументи:
-призначене засудженому покарання без додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами не відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання;
-таке покарання не є достатнім і необхідним для виправлення засудженого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення й особі засудженого внаслідок м'якості.
ОП ККС ВС звернула увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши в передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання ДТП в такому випадку є значно вищою, а тому запобігальна мета додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами в такому разі набуває особливого значення.
Об'єднана палата ККС ВС наголосила, що «підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює запобігальну мету покарання».
Тим самим, дана думка суду касаційної інстанції, враховується судом, у світлі норм Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з метою однакового застосування всіма судами загальної юрисдикції норм законодавства та уникнення неоднозначного тлумачення норм права.
З урахуванням викладеного, а також характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, приймаючи до уваги ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують адміністративну відповідальність та інші вимоги ст.33 КУпАП, з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, приходжу до висновку про необхідність накладення на винного адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, передбаченого санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, що буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника та ступеню його вини.
Враховуючи актуальність проблеми керування водіями транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння та збільшення за останній час кількості ДТП в Україні за участі таких водіїв, суд приходить до висновку про доцільність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, яке відповідає карній, превентивній та виховній функціям адміністративної відповідальності.
Суд враховує також висновки із рішення по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605.60 гривень
Керуючись ст.ст.9-11, 33, 40-1, 130, 221, 283-285 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на підставі санкції цієї статті призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000.00 гривень (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Реквізити для оплати штрафу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху:
Отримувач: ГУК в Од.обл./Одеська обл./21081300
Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37607526
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку(МФО): 899998
Номер рахунку: UA848999980313080149000015001
Код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605.60 гривень (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Реквізити для оплати судового збору:
оотримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106
код за ЄДРПОУ 37993783
банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001
код класифікації доходів бюджету 22030106
Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом на вказаний строк після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права, згідно ст. 317-1 КУпАП.
Постанова суду у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області, який виніс постанову.
Суддя: С.В.Кодінцева